«Гайки» будуть всім». Верховна Рада почала виконувати податкові задачі МВФ

Після всіх розмов про внутрішню кризу Верховна Рада змогла продемонструвати, що здатна працювати. За два дні роботи парламент прийняв низку законопроєктів, необхідних для виконання програми Ukraine Facility та два з трьох резонансних податкових законопроєктів, які приймаються на догоду МВФ. Йдеться про проєкти про продовження дії військового збору на три роки після завершення війни (за основу та в цілому) та оподаткування цифрових платформ (в першому читанні). Водночас нардепи відмовилися підтримати оподаткування міжнародних посилок та запровадження ПДВ для ФОПів. Оподаткування посилок було в перспективних планах на розгляд цього тижня, а от погіршення життя ФОПам одразу було визнано безперспективним для проходження в залі. Уряду доведеться переконувати МВФ в «глибині наших глибин» та просити Фонд зняти цю вимогу.

Попри це, за нинішніх обставин навіть голосування за два непопулярних податкових законопроєкти та блоку рішень по Ukraine Facility керівництво монобільшості може записати собі в актив.

Історія з законопроєктом про цифрові платформи, який отримав в просторіччі назву «податок на OLX», триває ще з минулого року. Урядовий законопроєкт №14025 на цю тему був зареєстрований у ще у вересні та з тріском провалений Верховною Радою місяць тому – 10 березня. Причому кількість нардепів, які його підтримали (168, з них з монобільшості – лише 126), засвідчила, що справа – не в «технічному непорозумінні». Фіаско з 14025 не було поодиноким, у парламенті в той час гальмувалися й інші урядові законопроєкти.

«Добрий» Арахамія і «злий» Марченко

Такий саботаж був викликаний одразу кількома кризовими факторами. Нардепи показово не хотіли вкотре ставати «цапами-відбувайлами» за неоднозначні фіскальні ініціативи уряду, в той час як він сам заробляє бали на роздачі грошей громадянам. Проблеми з дисципліною пояснювалися ще й тим, що головний парламентський координатор Давид Арахамія занурився з головою у мирні перемовини, а його заступник та «права рука» Андрій Мотовиловець з завданням втримати парламент в руках не впорався. Апофеозом цієї безпорадності стало інтерв’ю Мотовиловця, в якому він поскаржився, що у фракції «Слуга народу» царює хаос.

Ситуація набула особливо критичних рис, бо законопроєкти, що зависли у Верховній Раді, входять до списку вимог міжнародних партнерів – МВФ та ЄС, що поставило під загрозу отримання конче необхідного зовнішнього фінансування. До парламентарів із закликом підтримати надважливі законопроєкти окремо звернувся президент Володимир Зеленський: «Це наш обов'язок щодо наповнення бюджету та змін в Україні. А якщо комусь не хочеться за це голосувати, то їм треба дати відповідь, як закрити дефіцит бюджету та як забезпечити інший економічний та політичний захист для України, ніж Євросоюз».

Масштаб проблем з пошуком голосів можна було оцінити за непрямими ознаками. Так, спікер Руслан Стефанчук після провалу голосування за «законопроєкт про OLX» несподівано завітав до офісу «Європейської солідарності», лідер якої Петро Порошенко перебуває під санкціями РНБО. Також «ЄСівці» стверджують, що з ними вперше за сім років зустрівся євроінтеграційний блок уряду. Але до закопування «сокири війни» між командою Порошенка та Банковою ще дуже далеко.

З поступовим заморожуванням мирних перемовин та поверненням Арахамії з закордонних вояжів «куратор парламенту» взявся за свою більш звичну роботу та разом з Мотовиловцем таки зміг згуртувати дезорієнтованих нардепів. Керівництво монобільшості провело зустрічі з різними групами в «Слузі народу», а у понеділок до «слуг» завітали урядовці: разом з прем’єркою Юлією Свириденко прийшли віцепрем’єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка, міністр фінансів Сергій Марченко та міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболєв.

Раніше того ж дня урядовці зустрічалися з нардепами усіх фракцій, а голови комітетів ще й окремо поспілкувалися щодо перспектив пленарного тижня з головою Офісу президента Кирилом Будановим.  

«Тут, скоріше, навіть не Давид всіх згуртував, а Марченко всіх налякав: якщо у травні грошей не буде, всім «гайки» – і владі, і опозиції», – усміхається співрозмовник «Главкому» з монобільшості.

Посилки не дійшли

Попередні оптимістичні плани провести через залу «великий податковий законопроєкт», в якому були б зашиті всі «маяки» МВФ, довелося поховати. Непопулярні норми розкидали по окремих законопроєктах, хоча переконати нардепів підтримати запровадження ПДВ для ФОПів, чи у вигляді окремого законопроєкту, чи як частину якогось іншого, не вистачило б навіть таланту міністра фінансів.  

Найпростіший законопроєкт №15110 з фіскального блоку – продовження військового збору на три роки після завершення воєнного стану – пройшов без особливих проблем. Причому його було прийнято одразу в двох читаннях (255 – за основу, 257 – в цілому).

Окрім «слуг народу», депутатських груп та «Голосу» законопроєкт підтримала також і «Євросолідарність». Фракція Порошенка гучно заявила, що саме завдяки її наполегливості військовий збір йтиме не в «загальний котел» бюджету, а в спецфонд. Минулого року надходження від цього збору склали 163 млрд грн.

З двох інших законопроєктів – про оподаткування цифрових платформ (доопрацьований №15111-д) і посилок (№15112) – найбільш ризиковим для проходження в залі був саме другий. Станом на зараз не оподатковуються міжнародні посилки до 150 євро, що не влаштовує не тільки МВФ, а й українських виробників. Законопроєктом пропонується фактично скасувати цей поріг, запровадивши автоматичне ПДВ на всі посилки з-за кордону та залишивши «віконце» для некомерційних відправлень вартістю до 45 євро (подарунків чи речей для особистого або сімейного користування одержувачем).

Головні ризики такого регулювання, про які кажуть депутати в обговореннях: складність адміністрування, коли виділені ресурси митниці можуть перевищити отриманий від такого оподаткування дохід, туманні перспективи перемовин з китайськими торгівельними майданчиками, розквіт контрабанди та «сірих» схем. Не кажучи вже про несприйняття такого кроку пересічними українцями. При цьому ціна питання дуже скромна – до 10 млрд грн додаткових надходжень на рік.

Цікаво, що під шумок дискусії щодо оподаткування посилок, Андрій Мотовиловець вніс свій альтернативний законопроєкт №15112-1 норму про обмеження статусу національних публічних діячів, які підлягають довічному фінансовому моніторингу (PEP), до трьох років після дати закінчення повноважень. Але коли прогнозовано виявилося, що такі «новації» не відповідають нашим міжнародним зобов’язанням, спробу уникнути пожиттєвого PEP-ства вилучили. Проте до голосування за жоден з законопроєктів про посилки руки у нардепів так і не дійшли.

«Покращення» таксистам та кур’єрам

Головним «здобутком» Верховної Ради цього тижня стала підтримка в першому читанні законопроєкту про оподаткування цифрових платформ. Що цікаво, на його включення у порядок денний у вівторок не вистачило буквально одного голосу і в засіданні швидко оголосили перерву до середи.

Наступного дня казус ледь не повторився, але спікер Руслан Стефанчук поставив питання на переголосування і в результаті законопроєкт таки вдалося протягнути в першому читанні (234 голоси). Причому не в урядовій редакції – а у версії депутатів комітету з питань фінансів, податкової та митної політики. В проєкті №15111-д вичищені особливо суперечливі норми на кшталт необхідності відкриття спецрахунків для продавців через платформи та обов'язковості розкриття банківської таємниці щодо доходів продавців.

Проєкт про цифрові платформи передбачає запровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через такі платформи як Bolt, Uklon, Glovo, Booking та інші застосунки, за допомогою яких людина може надавати або продавати товари та послуги.

Ставка податку становитиме 5% (+5% військового збору), при цьому податковим агентом виступатиме сама платформа. Річний дохід для застосування цього режиму не має перевищувати 834 мінімальні зарплати (приблизно 7,2 млн грн станом на 2026 рік). Якщо ліміт перевищено, податкові зобов’язання визначатиме Державна податкова служба.

Водночас законопроєктом передбачено винятки: якщо дохід від продажу особистих речей через платформи за рік не перевищує еквівалент €2 тисяч, він не оподатковується.

Проєктом передбачено, що ці зміни почнуть діяти з 1 січня 2027 року. Але для цього законопроєкт ще має пройти друге читання. З урахуванням того, з якими боями його навіть вносили в порядок денний, фінального результату можна очікувати не так скоро.

Павло Вуєць, «Главком»