Господарі української адвокатури. Хто кинув виклик Медведчуку та Ізовітовій?
Адвокати, які пішли у ЗСУ, відкрили другий фронт у тилу
Національна асоціація адвокатури України – організація, яка увійшла в новітню історію України. І сторінка ця – трагічна. Саме це об’єднання у 2014 році виправдовувало диктаторські закони, прийняття яких запустило ескалацію конфлікту. І все це має пояснення.
Організацію досі незмінно очолює давня соратниця Медведчука – Лідія Ізовітова.
Адвокатура в Україні схожа на кріпацтво у найгіршому його прояві. Якщо раніше селяни могли на Юр’їв день піти до іншого пана у надії знайти когось більш милостивого, то для адвокатів України пан роками залишається один – це Національна асоціація адвокатури під головуванням Ізовітової.
Система влаштована дуже просто: хочеш займатися адвокатською діяльністю в Україні – лише у кріпаки. Жодна інша установа не видає свідоцтва адвоката. Без нього, по суті, нема права на професію: не можна представляти інтереси клієнта в суді, виписувати ордери, робити запити для збору доказів і т. д. За таких умов мало хто наважується говорити і протидіяти цій системі.
Якщо ж юристу пощастило, і він отримав свідоцтво адвоката, то щоб його не анулювали, треба сумлінно платити внески, проходити платні курси і набирати бали. Це ціла бізнес-модель, вибудувана під пильним покровительством Віктора Медведчука, який в Україні обвинувачується у державній зраді.
І от попри такі кабальні умови, в адвокатурі є ті, хто наважується повстати і боротися за право на свою професію. Такі адвокати пішли на фронт, аби захищати країну, і навіть з передової ведуть боротьбу не лише з ворогом, а й з тиловою тінню Медведчука – асоціацією-монополістом. І у відповідь організація Ізовітової позбавила їх права займатися адвокатською діяльністю. При цьому адвокатські посвідчення не забирають у тих, хто бере участь у катуваннях наших полонених у Криму та на інших тимчасово окупованих територіях.
Як йде боротьба з «інакомислієм»?
Адвокат Ілля Костін давно публікує матеріали про те, як Національна асоціація адвокатури не реагує на те, що адвокати-перевертні беруть участь в катуваннях на тимчасово окупованих територіях.
Костін один з тих, хто пішов воювати ще після окупації Криму і захоплення Донбасу – у першу хвилю мобілізації. Почав цю війну у розвідці, 72 бригада, а зараз служить у Головному управлінні військової юстиції. Це фото з-під Вугледара (лютий 2023).
«Керівництво Національної асоціації адвокатів жодного разу не засудило вторгнення РФ, жодного разу не звернулось про притягнення зрадників до відповідальності. Рада адвокатів під головуванням Лідії Ізовітової та секретаря Ігоря Колесніка на численні звернення оголосило, що оцінку діям адвокатів-зрадників буде давати «після закінчення воєнного стану», – говорить Костін.
І це не просто позиція одного адвоката-фронтовика. Те саме можна побачити і у звіті Лабораторії законодавчих ініціатив: «Адвокатура України. Уроки перших років самоврядності». Про це знають і міжнародні партнери, яких інформує громадський сектор.
На цьому ж наголошують і представники організації Zmina. Рада адвокатів України (РАУ) проігнорувала їхнє звернення, підписане головою правління Тетяною Печончик.
Ізовітова не може впливати на громадські організації і на їхню позицію. Але щодо адвокатів – використовує наявні в неї інструменти. «Зараз вона та секретар Ради адвокатів Ігор Колеснік, члени ради Сергій Осика та Віталій Сердюк намагаються притягнути мене до відповідальності за критику діяльності членів органів адвокатського самоврядування та обвинувачення їх у колабораціонізмі. На їхню думку, це принижує авторитет адвокатури.
Колеснік досі є партнером Рибіна (відомого адвоката Медведчука та Шарія); Сердюк, між іншим, був, а може, і досі є адвокатом Януковича. Є ще такий собі голова Закарпатської ради адвокатів Фазекош, наближена особа до Ізовітової. Він теж подав на мене скаргу. Це захисник «ФСБ в рясах» та прихильник федеративного устрою України. За дивним збігом обставин, Медведчук, фактично паралельно з цим усім, оскаржує рішення про позбавлення його статусу адвоката, який ми ж ініціювали», – розповідає Костін.
Костін – не єдиний, хто потрапив у немилість системи. Схожа історія у адвоката Артема Донця, нині офіцера ЗСУ.
Тільки воювати він взявся із бізнесом Асоціації. Запустив опитування між колегами, чи задоволені вони навчанням у Вищій школі адвокатури Національної асоціації адвокатів України. Більшість опитаних, а це понад 700 адвокатів, не задоволені тим, за що у них вимагають платити кошти в приватну організацію Вищу школу адвокатури, якій Асоціація по суті надала монопольні повноваження.
«Вчитися треба. Але цей процес має бути налагоджений якісно. І ця вища школа Національної асоціації адвокатури має бути не монополістом, а сервісною організацією. Туди мають хотіти потрапити на навчання, а не ходити відбувати повинність Тим паче, якщо це йде за мої внески і оплату курсів. Вони це зробили жахливо. Навіть технічна сторона не на належному рівні. І дізнатися, скільки вони за це все «підвищення кваліфікації» отримують коштів від адвокатів неможливо. Вони інформацію засекретили», – розповідає Донець, який навіть не зміг ознайомитися із скаргою, на підставі якої його на шість місяців позбавили права займатися адвокатською діяльністю.
Що стосується внесків адвокатів, то у 2023 році ця сума складається з двох частин: 70% (1878,80 грн) сплачується на рахунок Ради адвокатів регіону і 30% (805,20 грн) – на рахунок Національної асоціації адвокатів України.
Донець акцентує увагу на тому, що зараз у адвокати приймають ледь не всіх, і це деформує професійний рівень спільноти: «Кількість адвокатів збільшилася з моменту приходу Ізовітової вдвічі. Але це не говорить про якість. Тут посвідчення не за просто так дають тим, кого викинула навіть правоохоронна система чи суди – колишніх прокурорів, поліцейських, до яких були питання навіть у керівників цих органів. І це триває впродовж 10 останніх років. І суспільство має розуміти, що саме оці адвокати, до яких немає питань, і ходять по судах захищати «ФСБ у рясах», – наголошує Донець.
Тиск на тих адвокатів, які захищають професію і не згодні з теперішнім станом справ в адвокатурі, став можливим після того, як у правила адвокатської етики вже за часів теперішніх очільників була внесена стаття, яка забороняє адвокатам критикувати органи самоврядування адвокатури.
Як змінити ситуацію?
Зараз в Україні діє «Закон про адвокатуру і адвокатську діяльність». І от до цього закону варто було б вносити зміни, аби демонополізувати ситуацію. Про це каже Артем Донець: «В Україні є багато вишів, які випускають медиків. Ви собі уявіть, що є одна-єдина організація, яка дає дозвіл може випускник бути медиком чи не бути. А у нас адвокатів така організація тільки одна. Асоціацій має бути точно кілька, і при них має бути орган, який відповідає за контроль доступу до професії».
За такі питання відповідає у Верховній Раді Комітет з питань правової політики, який очолює Денис Маслов, а також профільний підкомітет, де головує Володимир Ватрас. Обидва нардепи – «слуги народу».
Ватрас зазначає, що не варто навішувати ярлики на конституційний інститут, ґрунтуючись лише на оцінках окремих невдоволених представників у соціальних мережах. Депутат наголошує, що варто вивчати конкретні рішення Асоціації і радить адвокатам звертатися до суду: «Асоціація і її голова Лідія Ізовітова не ухвалюють рішень про притягнення адвокатів до відповідальності. За законом «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» це належить до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури регіонів, які діють за процедурою, яка визначена також законом. І ці комісії формуються не центром, а обираються самими адвокатами в областях. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія переглядає рішення регіональних кваліфікаційно-дисциплінарної комісії у разі надходження скарги. Але і її рішення так само можуть бути оскаржені у суді. Тобто остаточний контроль за справедливістю ухвалених рішень завжди здійснює суд».
Щодо чинного закону, то Ватрас наголошує, що він був прийнятий ще 2012 року і є євроінтеграційним, і відповідність його високим стандартам була підтверджена Венеційською комісією, але додає: «Щоправда окремі норми закону потребують вдосконалення: посилення адвокатської діяльності, запровадження спрощеної системи оподаткування та звітності для адвокатів».
Адвокат Костін апелює: керівництво Асоціації, яке залишається незмінним 10 років, чітко втілює вислів «Друзям – усе, а ворогам – закон». Адвокат-фронтовик додає: будь-яка конференція без згоди на її проведення керівництвом Національної асоціації, вважається ними незаконною.
«Тому висловлювання пана Ватраса розрахованого «на чайників». По суті, відбувається реформування правосуддя без реформи адвокатури. А адвокатура – це частина системи правосуддя. Про це йдеться мова в Конституції. Але ж мова не лише про адвокатуру, а й про те, що для збереження державності нам треба подолати п’яту колону проросійських сил. Для цього маємо створити тимчасову слідчу комісію, метою якої поставити розслідування впливу проросійських сил на систему адвокатури та корупційні схеми (бюджети – сотні мільйонів). І робити це треба негайно! Має бути нова законодавча ініціатива, і над нею вже ведеться робота», – каже Костін.
Через те, що парламент досі не напрацював якісну законодавчу базу, а Медведчук мав вплив на адвокатуру, кілька десятиліть в Україні системно виникають проблеми з судовою реформою. А адвокатура не може якісно і незалежно розвиватися.
Виконавча директорка ГО «Адвокат майбутнього» Дар’я Писаренко підтверджує, що змінювати законодавство вкрай необхідно: «Попри те, що адвокатура є самоврядною, держава може змінити законодавство. Тут потрібна ініціатива від самої адвокатури – голос критичної кількості адвокатів, яких почує парламент. Проте, навіть зараз можна і варто міняти ситуацію. Наразі органи самоврядування адвокатури у нас «прострочені». За фактом, адвокатура – ледь не єдиний самоврядний інститут в Україні, який, посилаючись на воєнний стан, не проводить вибори і продовжує свої повноваження. Органи прокуратури обрали органи самоврядування. Обрана нова Вища рада правосуддя, у якій, до речі нема представників тільки від адвокатури, адже не проведені вибори. Є на те багато причин. Змінити які може тільки проактивна більшість адвокатури. На це впливає багато чинників, зокрема наявність статті Правила адвокатської етики, яка фактично забороняє критикувати органи самоврядування адвокатури».
Ірина Федорів, для «Главкома»