Як Мустафа Найєм здавав депутатів. Екслюзивні подробиці скандальної справи про хабар

Нардеп Андрій Одарченко, фігурант гучної корупційної історії, якого правоохоронцям здав ексголова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури (Держвідновлення) Мустафа Найєм, отримав вирок. Вищий антикорупційний суд призначив вісім років позбавлення волі народному депутату від «Слуги народу» за підкуп Найєма. Також в Одарченка буде конфісковано чотири земельні ділянки, дві квартири, два будинки і дві нежитлові будівлі у дохід держави. Наразі обвинувачений перебуває у бігах: у вересні він дивовижним чином, без паспортів та телефонів, пересік держкордон і опинився у Румунії. Звідти підключався на судові засідання через відеозв’язок.

«Главком» отримав повний текст вироку суду у цій справ. Із подробиць, які оприлюднив суд, можна зробити висновок: справи нардепів Одарченка та Лабазюка, якого теж здав Найєм після передачі $150 тис. хабаря у китайській шкатулці, народжувалися спонтанно. НАБУ тривалий час вело самого Найєма, системно «писало» його. Очевидно, довідавшись про «прослушку» (сторона захисту звернула увагу на важливу деталь: саме Найєм пропонував Одарченку вести бесіди поза межами робочого кабінету. Це означає, що топпосадовець підозрював, що за ним є «хвіст»), ексголова Держвідновлення знайшов спосіб вийти сухим із води. Ба більше, тепер він має статус викривача корупціонерів, за що, до речі, держава ще й платить достойні суми. Наприклад, колишній агент НАБУ Євген Шевченко офіційно заробив 13 млн грн винагороди від суми хабаря у $6 млн, який було конфісковано на потреби армії. За законом, викривач корупції має право на отримання винагороди на суму 10% від розміру предмета корупційного злочину.

Текст вироку, що є розпорядженні «Главкома» також дозволяє зробити висновок: нардеп Одарченко надто довго торгувався з високопосадовцями про «відкат» і врешті потрапив на гачок Національного антикорупційного бюро саме через свою жадібність.

«У мене потім душа болітиме, що я… не додав, або дав багато»

За версією слідства, на початку літа 2023 року нардеп Андрій Одарченко попросився на консультацію до тодішнього віце-прем’єра-міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Олександра Кубракова. Політик «пробивав» питання фінансування ремонту Державного біотехнологічного університету, який зазнав пошкоджень внаслідок ракетного удару росіян. Цей харківський виш рідний для обранця – до потрапляння у Раду Одарченко працював там ректором.

До розмови Кубраков долучив Мустафу Найєма, якого представив відповідальним за відновлення. Підсумовуючи результати спілкування, колишній віце-прем’єр обнадіяв нардепа: університет може розраховувати на фінансування, якщо відповідатиме певним критеріям. Після чого Міністерство розвитку громад винесе пропозицію на міжвідомчу робочу групу, яку очолював Кубраков, яка і затверджує проєкти, що фінансуються з Фонду ліквідації наслідків збройної агресії.

Починаючи з червня минулого року, керівництво Державного біотехнологічного університету на прохання Одарченка засипало листами Держвідновлення і Харківську обласну військову адміністрацію з метою включення вишу до переліку об’єктів, що підлягають відновленню. Зокрема, вищий навчальний заклад потребував капітального ремонту навчального корпусу, гуртожитку, покрівлі, фасаду, інженерних мереж та благоустрою.

1 серпня Одарченко зустрівся з Найємом у приміщенні Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури. Обранець мав дуже стурбований вигляд:  на ремонт корпусів навчального закладу «запропоновано маленькі суми». На що високопосадовець відповів, мовляв, попереду процедура погодження у Кабміні, далі у бюджетному комітеті парламенту.

«А їм зазвичай давати щось треба, бюджетному?» – поцікавився Одарченко. І тут же випалив, що може все вирішити за рахунок крипто-гаманця.

«…я тобі можу просто дати гаманець, я цим займаюсь… і взагалі просто, ми завжди, коли хочеш, чи просто скажи, куди, але тільки не готівку бажано… ну, хочеш готівку, але це ризиковано», – посвятив Найєма Одарченко у корупційну схему.

Тоді ж обвинувачений зауважив, що заробіток (правильніше, «відкат») має складати до 20% (від загальної суми ремонтних робіт – «Главком»).

Наступної зустрічі, яка відбулася 10 серпня у дворі Держвідновлення, Одарченко ще більше розкрив деталей: «…до того, зайдуть, там перші гроші зайдуть, я тобі просто, там візьму 50 доларів кудись переведу, щоб ти не хвилювався…». При цьому обвинувачений продовжував випитувати у Найєма про відсоток «відкату». Однак колишній топпосадовець ухилився від прямої відповіді, сказав, що не знає і має переговорити з командою, «але йому розповідають, що в Харкові просять 15%».

Під час чергової бесіди Одарченко знову почав з теми «відкату», конкретний відсоток якого так і не озвучив Найєм.

«У мене потім душа болітиме, що я там, або не додав, або дав багато… Якщо гроші зайдуть, ти мені їх дав… я тобі їх віддам, навіть якщо ти не будеш працювати», – божився нардеп Мустафі Найєму, який сидів у салоні його Mercedes-Benz.

На початку вересня 2023-го Одарченко здибався з Найємом у столичному готелі Hilton Kyiv. Тоді ж на ноутбуці посадовця знайомий обвинуваченого налаштував спеціальну програму для користування апаратним крипто-гаманцем. Ввечері того дня Одарченко перевів Найєму 0,39 біткоїнів хабаря, що еквівалентно $10 тис. У відповідь посадовець через додаток Threema надіслав обранцю слово: «Привіт», що означало надходження коштів. Через півтора місяця після криптооперації-хабара детективи НАБУ затримали обранця зі «Слуги народу» і оголосили йому підозру.

Найєм «без досвіду спілкування з хабарниками»

Зі справи Одарченка достеменно стає відомо, що детективи НАБУ спочатку тримали «на мушці» самого Мустафу Найєма, щонайменше голову Держагентства з відновлення вели з середини березня 2023 року у рамках оперативно-розшукової справи №294цт. 17 липня минулого року Вищий антикорупційний суд дозволив НАБУ продовжувати вести «прослушку» цього посадовця. Судовий дозвіл діяв до 14 вересня 2023 року.

«Станом на 1 серпня 2023 року оперативно-розшукові заходи саме щодо Андрія Одарченка дійсно не проводились, а його пропозицію надати Мустафі Найєму неправомірну вигоду було зафіксовано випадково саме під час проведення таких дій», – сказано у вироку.

До речі, цікаве спостереження зробив суддя антикорупційного суду Віктор Ногачевський: займаючи високий пост, голова Держвідновлення зустрічався з безліччю різних осіб. Проте з аналізу доводів адвокатів Одарченка випливає, що правоохоронці, які проводили оперативно-розшукові заходи, мали би передбачати такі зустрічі та отримувати дозвіл на здійснення «прослушки» щодо всіх сторонніх осіб.

«Доводи захисту щодо обізнаності органу досудового розслідування про заплановану зустріч Мустафи Найєма з народним депутатом Андрієм Одарченком будуються тільки на їх власних припущеннях та здогадках, не підтверджені фактичним даними», – вважає служитель Феміди.

Отже, досі залишається загадкою, що «винюхувало» НАБУ, проводячи негласні слідчі розшукові дії щодо самого Найєма. Між іншим, адвокати іншого нардепа Сергія Лабазюка раніше також бідкалися, мовляв, буцімто Мустафа Найєм «залучає осіб для вчинення злочину; ставить вимоги про те, хто повинен з ним спілкуватися з метою досягнення цілей».

Разом із тим, на початку грудня 2023 року «Главком» цікавився у НАБУ перспективою кримінальних проваджень, у яких згадувався Найєм і Кубраков. Однак антикорупційний орган засекретив інформацію, посилаючись на те, що «передчасне і неконтрольоване розголошення відомостей досудового розслідування може не тільки вплинути на його перебіг, завадити повноті та об’єктивності встановлення обставин кримінального правопорушення, а й завдати шкоди інтересам потерпілого, підозрюваного та іншим учасникам кримінального провадження».

Крім цього, у справі є суперечливий момент. Під час допиту Найєм повідомив: не провокував Одарченка на вчинення інкримінованого злочину. Все, що наговорив із обранцем, – не що інше як «підтримання розмови, оскільки він ніколи не мав досвіду спілкування з особою, яка пропонувала б йому неправомірну вигоду».

Іще трохи цікавої хронології.

По-перше, розмову Одарченка і Найєма про «відкати» зафіксувало НАБУ 1 серпня 2023 року. Але голова Держвідновлення звернувся із заявою до Національного антикорупційного бюро про надання добровільної згоди на співробітництво у кримінальному провадженні щодо Одарченка лише через три дні – 4 серпня. Тобто Найєм не відразу зрозумів, що Одарченко пропонує йому хабаря?

Тут варто нагадати, що Мустафа Найєм прийшов у владу (спочатку був нардепом VIII скликання від БПП, а потім перейшов на державну службу) з розслідувальної журналістики, якою займався багато років. Він, як ніхто знає, де, скільки і на чому розкрадаються бюджетні кошти. Більше того після Революції гідності він як телеведучий носив футболку з написом Ukraine Fuck Corruption, що символізувало його ставлення до корупції.

***

Виділення грошей на ремонт Державного біотехнологічного університету, які «вибивав» обвинувачений нардеп Одарченко, відбулося на початку жовтня 2023 року. Кабмін знайшов 116,1 млн грн у фонді ліквідації наслідків збройної агресії. Проте гроші так і не дійшли до харківського вишу. На початку лютого 2024 року під час засідання міжвідомчої комісії, яку, нагадаємо очолював Кубраков, ці кошти забрано з приміткою, що «в 2023 році не були розпочаті роботи».

Віталій Тараненко, «Главком»