Ялинка під час війни? Що кажуть влада, військові, психологи та історики

Тема встановлення новорічних ялинок на головних площах міст цього року прогнозовано набула скандального підтексту. Міські голови виступають із заявами про те, що новорічна ялинка під час війни – це неприпустимо і марнотратно, або навпаки, наполягають на встановленні ялинки і святкової ілюмінації. Хтось більш хитріший виносить цю тему на суспільне обговорення. Водночас громадяни створили вже більше 10 петицій із вимогою до міського голови Києва Віталія Кличка не встановлювати ялинку у столиці, а зекономлені гроші передати на потреби ЗСУ. Інші містяни ж вважають, що ошатні ялинки та ілюмінація зараз дуже потрібні, бо під час війни їм хочеться свята, принаймні, «заради дітей».

«Главком» розповідає, яка небезпека цього року криється у новорічних ялинках і різдвяних базарах, що з цього приводу думають військові, а також, чи була у Києві ялинка під час Другої світової війни.

Чернівці та Ніжин економлять гроші та електроенергію

Станом на зараз лише кілька українських міста остаточно і публічно визначились, що не встановлюватимуть новорічної ялинки. Зокрема, у коментарі «Суспільному» керівниця управління культури міськради Чернівців Юлія Сафтенко повідомила, що у місті будуть тільки фотозони.

«Встановлення штучної 18-метрової ялинки з 3D-гірляндами є недоречним під час війни, у той час, як ми економимо електроенергію. Натомість будуть облаштовані фотозони на площах Театральній та Філармонії. Новорічну локацію на Соборній площі не зможуть створити, оскільки там розміщені ангари для допомоги переселенцям», – повідомила чиновниця.

Аналогічна позиція – у міськраді Ніжина, про що офіційно повідомив мер міста Олександр Кодола. Там зазначають, що витрачати зараз гроші на декорації, монтаж і демонтаж ялинки – марнотратство.

«Сьогодні ялинку недоцільно ставити. У країні війна, а Чернігівщина – прикордонна область. Тим більше, треба розуміти: якщо встановимо ялинку, то доведеться якусь ілюмінацію і підсвічування робити. А у нас нині проблеми з електроенергією, аварійні відключення постійні. У нас є велика штучна ялинка, але встановлення – теж витрати: на монтаж, демонтаж, пальне тощо. Гроші на це ми вирішили не витрачати, краще направимо їх на підтримку Збройним Силам України вже у листопаді-грудні цього року», – зауважив Кодола.

Мер Дніпра дав слово. І сам про це пошкодував

Місцева влада самостійно вирішує, чи встановлювати ялинку і декорації, але у деяких містах мери вирішили цього року делегувати ці повноваження громадськості і вже проводять опитування. Зокрема, виконувач обов’язків міського голови Запоріжжя Анатолій Куртєв, у своєму Telegram-каналі повідомив, що через війну масових заходів та святкових програм на Новий рік у місті не буде. Проте питання, чи встановлювати ялинку – на часі.

«Ми маємо дискусійне питання щодо того, чи потрібно цього року встановлювати біля Фонтану Життя новорічну ялинку. Розуміємо, що частина з вас вважає, що атмосфера свята у війну недоречна. А частина навпаки хоче отримати трохи позитивних емоцій. Тому ми вирішили провести онлайн-голосування і потім, на його основі, ухвалимо остаточне рішення. Голосування триватиме до наступної п’ятниці. У разі позитивного рішення при встановленні ялинки будуть використані лише ті іграшки, прикраси та конструкції, які були закуплені містом у попередні роки», – повідомив Куртєв.

Нагадаємо, що торік новорічну ялинку у Запоріжжі облаштували за 2 млн грн – на цю суму закупили гірлянди та іграшки. А усі чотири новорічні майданчики, які влаштували у місті, обійшлися у близько 8,8 млн.

Мер Тернополя Сергій Надал днями, в ефірі радіо Roks, також заявив, що питання святкування і новорічних інсталяцій вирішуватимуть самі містяни.

«Однозначно, цього року не буде масових святкувань, заходів та гулянь з частуванням та алкоголем. Як варіант розглядається облаштування ялинки у патріотичному стилі. Може, якісь каруселі для дітей. Швидше за все, не буде ковзанки, адже це дуже енерговитратно», – пояснив Сергій Надал.

Мер Дніпра Борис Філатов також виніс питання встановлення ялинки на обговорювання і тут же нарвався на скандал.

 «Надто багато екзальтованих коментаторів і коментаторок, яких обурили якісь страшні «маніпуляції над дітьми», не зізнаються, що у них або взагалі немає малечі, або вона виросла з віку вуличних ялинок. Їм просто подобається перекручувати все сказане. Припиніть писати бозна-що про зайві витрати. Усі «кульки-ліхтарики» давно були куплені коштом місцевого бюджету. У цьому легко пересвідчитися. А для всіх прибічників знаменитого «краще б ви замість отого зробили оце» я маю унікальну пропозицію. Візьміть всі ці комунальні гірлянди, підіть і продайте їх. Не впадайте у розмірковування про аспекти безпеки, якщо ви у цьому не надто тямите. Ракета запускається як програмно-апаратний комплекс. Він наводиться за супутниковими координатами, а не туди, де засяяв світлодіодний олень. І будь-яка площа у місті взимку збере людей не більше, ніж кожен вихідний збирає великий ТРЦ», – роздратовано відповів коментаторам мер. Дискусія продовжується, але мер сказав, що з таким «хейтом хайпожерів» у Дніпрі взагалі жодних святкувань може не бути.

Аргументи за ялинку

А ось міська влада деокупованого навесні Ірпеня вирішила, що новорічна ялинка таки буде, але на нові прикраси для неї не витрачатимуться, обійдуться тим, що було куплено у попередні роки.

«Будемо запрошувати усіх місцевих дітей і привітаємо їх. У нас є діти, у яких, на жаль, загинули батьки, захищаючи місто та країну, і це один з тих приємних моментів, який ми можемо їм подарувати», – пояснює свою позицію мер міста Олександр Маркушин.

Тут доречним буде нагадати, що на Київщині Оперативний штаб оборони області нещодавно заборонив святкову ілюмінацію.  «Це стосується об’єктів як комерційної, так і комунальної та державної власності. Світлові декорації новорічних ялинок, парків, вулиць залишимо на потім», – йдеться у повідомленні голови ОВА Олексія Кулеби.

У Кременчуці на Полтавщині ялинка теж буде і теж з минулорічними прикрасами: «Масових заходів з міркувань безпеки не буде. Відповідно, сцени також не ставимо. Ковзанка на площі Перемоги встановлена підприємцем та працюватиме автономно, від генератора», – розповів мер міста Віталій Малецький.

Дмитро Лунін, очільник Полтавської ОДА, запевняє: скоріш за все, ялинку монтуватимуть, але не факт, що використовуватимуть електрогілянди. Якщо ситуація зі світлом буде як зараз, милуватися ялинкою доведеться, скоріш за все, лише вдень.

Івано-Франківськ лишиться без традиційних прикрас, новорічну ялинку створюватимуть із дитячих малюнків, за підрахунками місцевої влади, їх знадобиться більше тисячі. Про те, чи буде святкова ілюмінація влада поки що мовчить.

Мер Києва хоче ялинку, а українці – ні

Міський голова столиці Віталій Кличко заявив днями: хоче, щоби святкова ялинка у місті була. «Ми зараз розглядаємо це питання, відштовхуючись від питань безпеки», – зазначив він. Встигли вже навіть розробити дизайн – штучна ялинка, нижча за минулорічну на 7-8 метрів, прикрашена іграшками, квітами, свічками у жовто-блакитних кольорах, на маківці – тризуб, а у підніжжя – янголи. Ігор Добруцький, президент компанії Folk Ukraine, яка розробила дизайн новорічної інсталяції, додав: із міського бюджету на ялинку не передбачено ні копійки, усі витрати мають покрити спонсори та меценати.

Але багато хто з українців вважає, що встановлювати головну ялинку країни цього року недоречно. За кілька днів вони написали вже більше десятка петицій до президента з вимогою ялинку не ставити, а зекономлені кошти передати ЗСУ.

Більшість мерів ще визначатимуться

Керівники більшості українських міст наразі зазначають, що поки не ухвалювали щодо ялинок ніяких рішень і спостерігатимуть за ситуацією на фронті. Зокрема у Черкасах очільник департаменту освіти та гуманітарної політики Богдан Бєлов зауважує, що ялинки не буде, але планується святкова ілюмінація.

Якщо двох місяців вистачить на звільнення ще частини окупованих територій Луганщини, то ялинці, святковим прикрасам та ілюмінації – бути, заявив очільник Луганської ОВА Сергій Гайдай. «Дуже би мені хотілося, щоби на Луганщині була новорічна ялинка, але давайте не будемо забігати наперед. У принципі, двох місяців достатньо, щоби зайти у Сєвєродонецьк. Але це війна, всяке може бути. Хоча я сподіваюся, що у Сєвєродонецьку це можливо», – каже Гайдай.

Фронтова ялинка

Не треба бути військовим експертом, щоби здогадатися: росіяни можуть дізнатися координати і вгатити по ялинці якраз тоді, коли біля неї гулятиме багато людей. Навіть якщо правоохоронці проситимуть присутніх розійтися і прослідувати в укриття, чимало хто все одно тирлуватиметься поряд, як це буває зараз, коли лунає сигнал тривоги і усіх просять вийти з магазину чи кафе. До того ж, під ялинку диверсанти можуть закласти вибухівку і вигадати ще чимало усіляких жахливих речей.

Але у той же час, українські міста і так чи не щодня обстрілюються і переживають атаки дронів. Що ж тепер, відмовлятися від усіх свят? Вдалося ж провести святкування Дня Незалежності у столиці під час війни без трагічних випадків. Тим більше, що зараз немає заборон від ЗСУ чи Генштабу щодо облаштування новорічних локацій.

Можливо, варто влаштувати «фронтову» ялинку: проводити аукціони і розіграші біля святкової інсталяції, а вторговані кошти спрямувати на ЗСУ.

Військовослужбовець ЗСУ, засновник українського інвестфонду Fison Дмитро Томчук (позивний Лексус) від імені військових на передовій додає: захисників України аж ніяк не обурюватиме влаштоване у Києві та інших містах новорічне святкування. Навпаки, вони воюють за те, щоби їхня країна жила нормальним життям.

«Ялинка потрібна, бо це ж у тилу, – каже він. – От на передку була б не потрібна така величезна та блискуча, бо вона конкретно би демаскувала. А у Києві чи у Дніпрі тощо – як без ялинки? Вона ж для дітей. Для радощів. Для Нового року. Хіба діти мало потерпають, щоби їх і цього позбавили? Ми на фронті робимо брудну роботу саме для того, щоби хоч десь в Україні були новорічні ялинки та хоч щось би нагадувало про мирне життя. Якщо ми вже стоїмо обличчям до ворога, то хоча б у нас за спинами мають бути свята, дитячий сміх і щасливі хоч на хвилинку оченята».

Психолог: ялинка – важливо, але не обов’язково…

Хоч у столиці питання щодо встановлення головної ялинки досі не вирішене, новорічні дерева все ж стоятимуть по місту – одне з таких ще вихідними почали облаштовувати, наприклад, біля ТРЦ «Блокбастер» в Оболонському районі Києва.

За словами психолога Наталії Улько, така альтернатива здатна у повному обсязі замінити головну ялинку міста.

«Ми собі не маємо забороняти жити. А свята, дні народження, інші події – це все невід’ємні процеси нашого життя. І тим паче ми не повинні пасувати і показувати, що якийсь Путін зміг забрати у нас свято. Звісно, тут основне – не ялинка, і не вона подарує позитивне налаштування чи новорічний настрій. Ялинка для когось може бути нагадуванням про те, що цього року не вийде провести свято де хочеться, з ким хочеться і як хочеться. Тому зараз головні ялинки – це певний тригер для частини населення, – пояснює психолог. – Але знову ж таки, до облаштування новорічних локацій можна підійти за іншим критерієм. Наприклад, у кожному районі чи дворі оздоблювати свою, дворову чи районну ялинку, щоби мешканці навколишніх будинків самостійно її прикрашали. Тоді новорічне дерево стане символом об’єднання і незламності, а це вже зовсім інший сенс. Інший варіант – в умовах нашої ситуації, обстрілів і повітряних атак, можна облаштувати маленькі новорічні ялинки у сховищах та метро, які використовуються більшістю як укриття», – наголошує Наталія Улько.

Чи була ялинка у Києві під час Другої світової?

Український краєзнавець Кирило Степанець розповідає, що під час Другої світової новорічних ялинок на головних площах міст не було. Не через заборони, просто було не до цього. Зокрема у Києві йшлося лише про виживання, адже критична інфраструктура була зруйнована, зокрема радянськими диверсантами.

«Традицію прикрашати ялинки в СРСР започаткували 1936 року – цей дозвіл, після вмовлянь, видав Сталін. З Броварів люди з дітьми приходили пішки у Київ, щоби отримати у подарунок мандарини і цукерки. Спершу ялинку ставили на Софіївській площі, потім і в інших містах така традиція з’явилася, – розповідає Кирило Степанець. – Коли Київ було окуповано німецькими військами, заборони на встановлення новорічних ялинок не було – їх просто не ставили. А от окупанти у німецькому будинку («Будинку офіцерів», нині – шкірно-венерологічному диспансері, – «Главком») наряджали ялинку для своїх, влаштовували маскаради, запрошували повій…»

Перша післявоєнна ялинка з’явилася у Києві лише 1951 року на Софіївській площі. Вона стояла на фоні вигорілих будинків, оскільки Хрещатик неодноразово горів.

Аліна Євич, «Главком»