Облрада чи «облдума»? Як на Херсонщині рятують самоврядування

Напівокупована Херсонщина майже щодня страждає від ворожого вогню. Ворог знищує залишки інфраструктури, а для місцевих мешканців небезпечною є навіть поїздка в тролейбусі. Але навіть за таких умов на місцевому рівні тривають політичні баталії. Їхнім епіцентром стала Херсонська обласна рада.

Фабула цієї історії непересічна. Опозиційні депутати б’ють на сполох через те, що керівництво облради (голова та його перший заступник), яке представляє провладну «Слугу народу», намагається перетягнути повноваження у обласної військової адміністрації, голову якої особисто призначає президент. Приводом для нового витка цього протистояння стало онлайн-сесія облради, проведена 22 вересня. До цього востаннє вона скликалася аж у квітні. Стоїть питання щодо того, чи мають обласні депутати взагалі право збиратися, не кажучи вже про те, аби приймати якісь рішення.

Облрада Шредінгера

Після проведення сесії 22 вересня місцева преса миттєво нагадала про лист голови комітету Верховної Ради із питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олени Шуляк на запит Херсонської обласної військової адміністрації до Офісу президента ще від 4 січня 2023 року. Тоді адміністрацією керував ще попередник нинішнього голови ОВА Олександра Прокудіна – Ярослав Янушевич. Обладміністрація намагалася з’ясувати, яка доля після пам’ятної деокупації частини області разом з Херсоном має спіткати місцеву обладміністрацію.

От таки був останній абзац відповіді від Верховної Ради, на питання щодо якого зараз й ведуться баталії:

Іншими словами Верховна Рада стверджує: після того, як Херсон був окупований, повноваження облради перейшли до воєнної обладміністрації, а коли обласний центр повернувся під контроль України, облрада вже припинила існування. Але керівництво облради з таким формулюванням не погоджується і переконує, що всі свої нинішні кроки узгоджує з керівництвом військової обладміністрації. Власне, сам нинішній голова ОВА Олександр Прокудін на початку своєї каденції фактично легітимізував облраду: він був присутнім на онлайн-сесії у квітні цього року і навіть закликав депутатів повертатися в рідний деокупований край.

Загалом після початку великої війни Херсонська облрада збиралася аж три рази, що ставить логічне питання щодо необхідності утримувати її чималий та високооплачуваний у порівнянні з обладміністрацією апарат в умовах тотальної економії коштів. Цікаво, що головними «баламутами» в цій історії виступають не представники місцевої президентської вертикалі, а опозиційні депутати – колишній голова фракції «Європейської солідарності» в облраді екснардеп Сергій Хлань, який на сесії зняв з себе повноваження голови фракції та взагалі вийшов з неї, та ще один колишній народний депутат – керівник фракції «Батьківщина» Юрій Одарченко. Саме вони стверджують, що облрада є нелегітимною. Так, Хлань звинувачує голову облради Олександра Самойленка та його заступника Юрія Соболевського в тому, що вони використовують цей орган, аби отримувати зарплату в декілька тисяч доларів, впливати на інших посадовців та мати бронь від мобілізації. Більш того, Хлань стверджує, що керівництво облради умисно приховує від інших депутатів вищенаведений останній абзац листа Шуляк про фактичну нелегітимність органу.

При цьому і Хлань, і Одарченко були присутні на останньому засіданні облради і таким чином фактично створили необхідний кворум для її роботи. Всього ж зареєструвалося 34 депутати з 62 обраних і це притому, що підключитися до сесії можна було з будь-якої точки земної кулі. Опоненти керівництва облради пояснюють, що голосували вони тільки за рішення, за які не можна було не голосувати: насамперед, ті, що стосувалися оборонних питань (виділення приміщень для військових, передача їм транспортних засобів).

Спроба номер два

Із офіційного пресрелізу на сайті облради можна дізнатися, що на закритому засіданні були прийняті різноманітні звернення та взята до відома інформація щодо результатів діяльності органів місцевої прокуратури за перше півріччя. Тобто навіть коли рада формально збирається раз на кілька місяців, коло питань, яке вона в змозі розглядати, є дуже обмеженим. Найголовніше – вона не може приймати жодних рішень щодо виділення грошей, бо казначейство сприймає розпорядження щодо їхнього використання на певні напрями тільки від голови обладміністрації. При цьому в апараті облради залишається близько 70 працівників, які перебувають у простої і отримують дві третини окладу.

Перший заступник голови Херсонської обласної ради та очільник херсонської облорганізації «слуг» Юрій Соболевський у розмові з «Главкомом» розповідає, як планується виходити з існуючої колізії. Апарат облради збирається надіслати до парламентського комітету з питань місцевого самоврядування власний запит, який має розставити всі крапки над «і». Наразі ж херсонські «слуги» керуються власною логікою і аргументують її тим, що Херсон – єдиний облцентр, який був окупований, тож і ситуація тут унікальна.

«У випадку окупації адміністративного центру області повноваження облради дійсно тимчасово переходять до обласної військової адміністрації. У той період обласна рада здійснювала поточну діяльність, але не було сесій, не приймалися рішення, – вважає Соболевський. – Єдине – на початку окупації ми збиралися, аби прийняти рішення щодо невизнання результатів будь-яких «референдумів» на окупованих територіях.

Станом на зараз ми працюємо виключно спільно з обласною військовою адміністрацією. Всі питання, які приймалися на останній сесії, були відпрацьовані з відповідними департаментами або управліннями військової обладміністрації. По кожному з них є думка або управління, або департаменту ОДА. Але ми проговорили з керівництвом обладміністрації, що нам було би спокійніше, якби було чітке роз'яснення стосовно того, що після деокупації до обласної ради повернулися її повноваження. Тому ми й просимо законодавчий орган поставити крапку в цьому питанні, бо нас так само не задовольняє ситуація, коли є різночитання цієї норми і можуть бути поставлені під легітимність рішення, що приймаються».

Соболевський запевняє, що в облради нема жодних непорозумінь з обладміністрацією, а ті, хто намагається довести зворотнє, є провокаторами, які підіграють колаборантам з окупованих територій. Мовляв, ті після недавніх «виборів» під наглядом кремлівських кураторів тільки радіють недієздатності облради і проголошують свою «обласну думу» єдиним діючим органом місцевого самоуправління на Херсонщині.

Зберегти не можна знищити

Голова фракції «Батьківщина» в облраді Юрій Одарченко, як і його колега з Хлань, звертає увагу, що керівництво облради тримало рядових депутатів в невідомості щодо давнього листа Шуляк, яка, до речі, є головою партії «Слуга народу». А коли він, цей лист, все-таки сплив, цитувало його не повністю.

«Якщо прочитати закон про воєнний стан, розпорядження Кабміну, яке регулює дії військової обладміністрації, і пояснення комітету Верховної Ради, то чітко зрозуміло, що повноважень приймати рішення, які стосуються бюджету, майна, призначення людей на різні посади, в обласної ради зараз нема, – переконаний Одарченко. – Вона могла б налагодити стосунки з воєнною адміністрацією і запропонувати очолити чи підтримати певний напрям роботи. Якщо обладміністрація вважає цей напрям роботи раціональним, то своїм розпорядженням виділяє бюджет і набирає певних людей з облради, що зараз перебувають на простої. Наприклад, я разом з іншими депутатами звертався з тим, щоб така робота була налагоджена в плані оцінки збитків, які завдані людям в російській окупації. І таких питань могло б бути багато, але відповідних звернень до воєнної адміністрації зроблено не було. На останній сесії, до речі, голови воєнної адміністрації не було, хоча його присутність анонсувалася. Коментарі окремих чиновників адміністрації були в такому ключі: якщо депутати минулу сесію якось провели, то хай проводять й далі. Але це не було офіційною позицією її керівника».

У свою чергу Одарченко посилається на лист від юридичного управління обладміністрації, який чітко попереджає про нелегітимність рішень облради стосовно бюджету, майна та призначення людей на відповідні посади. Відповідно за облрадою лишаються тільки ритуальні функції.

Одарченко пропонує свої способи вирішення проблеми: повноваження облради мають бути визначені або в судах (за аналогією як Чернігівська воєнна міськадміністрація судилася з міськрадою), або через відповідні правки у законодавство. Він впевнений, що до тих пір цей орган не має права ухвалювати рішення.

Голова Херсонської облорганізації Комітету виборців України Дементій Білий вважає, що рішення про розпуск облради мають приймати тільки самі депутати.

«Облрада, якою б вона не була, є колективним органом, де ухвалюють рішення обрані депутати, – каже політолог. – Але є проблема, коли депутати місцевих рад, навіть там, де відбулося звільнення від окупації, зберігають повноваження, але не можуть збиратися на засідання і приймати рішення. Тобто велика група людей, яким виборці довірили вирішувати питання, зараз відлучені від цього. А треба їх в будь-якому разі залучати».

Аналізуючи лист голови комітету Верховної Ради і різні думки з цього приводу, Білий зауважує, що Херсонська ОВА була створена указом президента ще до того, як область була окупована, і вже після цього Херсонська облрада проводила сесії. Тож якщо відсутня головна причина для розпуску – неможливість облради їх проводити, на думку політолога, треба зберігати місцеве самоврядування і уникати зайвої централізації там, де її можна уникнути. Хоча наразі тренд у владних коридорах дещо протилежний – вже кидаються пробні кулі щодо переходу до суто президентської республіки.

Нашкребти депутатів

Цікаво, що проведення одного з трьох засідань облради, що відбулося вже після масштабного вторгнення і стосувалося неприйняття жодних сепаратистських «референдумів», вітала… сама Шуляк. 12 березня 2022 року її «переповнювала вдячність очільнику Херсонської обласної організації партії «Слуга Народу» Юрію Соболевському, який взяв на свої плечі прийняття щоденних надважливих рішень, які ведуть до нашої перемоги». Це не завадило згодом тій же Шуляк зробити фаховий висновок щодо фактичної смерті цього органу. 

І, скоріш за все, невтішну відповідь від парламентського комітету отримають і місцеві депутати – питання тільки в тому, чи залишаться за облрадою хоч якісь функції. «Якщо прийде якийсь запит з цього приводу, то моя позиція ґрунтується на нормах закону, – каже голова підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою Віталій Безгін. – Херсон був під окупацією, відповідно, ключові повноваження в силу закону перейшли до військової обладміністрації. Ймовірно, є прогалина законодавства, яка стосується комунального майна. В усіх же інших питаннях однозначно – повноваження в обладміністрації».

Поки ж Херсонська облрада намагається зрозуміти, в якому правовому полі вона існує, у тих, хто намагається зробити їй штучне дихання, – ще одна проблема. Після початку вторгнення депутати розбіглися хто куди і навіть на онлайн-засідання їх ледь вдається нашкребти. Найбільшу фракцію в облраді раніше представляла ОПЗЖ, також тут є політсила колишнього мера Ігоря Колихаєва, який перебуває в російському полоні, та блок зрадника Володимира Сальдо.

Зараз проводиться ревізія депутатських рядів і ті ж «слуги» вже повністю пройшли процедуру застосування імперативного мандата щодо двох свої колишніх соратників – Юрія Ковальова (брата вбитого екснардепа-зрадника Олексія Ковальова) та Данила Репілевського, що перейшли на бік окупантів. Тепер, аби можна було позбавити мандата цих депутатів та завести інших кандидатів зі списку, потрібне відповідне рішення обласної виборчої комісії, яка ще має окремо зібратися для цього. А от інші політсили, як нарікає перший заступник голови облради Соболевський, поки не поспішають застосовувати цей механізм та спробувати замінити своїх зниклих соратників.

Павло Вуєць, «Главком»