Орбану – 10 млрд, Путіну – «підбите око», Україні – переговори про членство в ЄС
Західні ЗМІ аналізують історичне рішення Євроради
Європейська рада вчора вирішила розпочати переговори про вступ України до ЄС.
«Перемога України. Перемога всієї Європи. Перемога, яка мотивує, надихає та зміцнює», – прокоментував це президент Зеленський.
«Я запросив Комісію надати звіт до березня з метою прийняття такого рішення. Чіткий сигнал надії для їхніх людей і для нашого континенту», – написав президент Європейської ради Шарль Мішель у соцмережі Х (колишній Twitter).
Як на рішення оголосити старт переговорів про вступ України до ЄС відреагувала західна преса, що вона пише про нюанси переговорів і можливі складнощі, які можуть виникнути в України на шляху до ЄС – у матеріалі «Главкома».
Різниця у ситуаціях між Грузією і Україною та Молдовою полягає у тому, що наступним кроком для Грузії має стати рекомендація про відкриття переговорів про вступ – тобто етап, який вчора пройшли Україна та Молдова.
«Ми, європейці, не відпускаємо Україну»
Прем'єр-міністр Бельгії Александр де Кроо назвав початок переговорів про членство «підбитим оком» Путіну.
«Це дуже чітке повідомлення Москві. Ми, європейці, не відпускаємо Україну», – додав він.
«ЄС надсилає серйозний сигнал Путіну на тлі стурбованості тим, що Захід начебто втратив інтерес підтримувати Київ у його боротьбі», –зазначає ВВС.
«Попри те, що вступ до ЄС займе роки, оголошення у четвер стало символічною перемогою, яка, ймовірно, розлютила Путіна, який назвав європейські амбіції України «формою агресії», – зауважує The New York Times.
The Atlantic Council зазначає, що це демонструє не лише політичну, а й моральну підтримку українців з боку Європи.
«Новини з Брюсселя вчасно підбадьорили українців на тлі зростаючої похмурості через військову патову ситуацію у війні з Росією та ознак послаблення рішучості Заходу продовжувати підтримувати Україну до 2024 року і далі. В останні місяці новий великий пакет допомоги США для України став заручником внутрішньої політики, а у ЄС виникли розбіжності щодо амбітних планів надання Україні довгострокової програми підтримки. Тим часом, обіцянки щодо нової допомоги з боку міжнародних партнерів України впали до найнижчого рівня з початку російського вторгнення», – йдеться у матеріалі.
Перерва на каву за 10 мільярдів
Єдиним противником початку переговорів про вступ України у ЄС у Єврораді був (і залишається) прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан. Переконати цього політика намагалися і президент Євроради Шарль Мішель, і відомий європейський переговірник, президент Франції Еммануель Макрон. Втім найбільшого успіху досяг канцлер Німеччини Олаф Шольц, пустивши у хід не тільки слова, а й гроші. Низка американських та європейських ЗМІ, зокрема The Guardian написали, що Орбан погодився залишити залу у момент голосування щодо України в обмін на розмороження 10 (із загалом 30) млрд євро, призначених для Угорщини. Нагадаємо, вони були заморожені через проблеми з верховенством закону і хабарництвом. Формальна причина розмороження – успіх країни у завершенні судової реформи.
Як пише видання Politico, Шольц влаштував Орбану coffee break у розпал дискусії щодо українського питання. Так, коли дискусія, здавалося б, зайшла у глухий кут, Шольц раптом запропонував Орбану вийти і випити кави. Він зробив цю пропозицію за спільним круглим столом, перед усіма лідерами ЕС. Орбан вийшов і не брав участі у голосуванні. Решта учасників проголосували «за».
«Шольц використав старий трюк із часів своєї соціалістичної молодості», – прокоментував анонімно чиновник ЄС, маючи на увазі молодіжну організацію Соціал-демократичної партії Шольца (SPD), у якій канцлер обіймав посаду заступника голови у 80-ті.
У той же час, Орбан продовжує блокувати пакет допомоги ЄС Україні на 50 млрд євро.
«Орбан досяг того, чого слід було очікувати. Його вибір – самоізоляція», – цитує The Guardian високопоставленого дипломата ЄС.
Прем'єр-міністр Ірландії Лео Варадкар не став критикувати угорського лідера.
«Орбан окреслив свою позицію дуже рішуче. Він не згоден із цим рішенням і не змінює своєї думки у цьому сенсі, але, по суті, вирішив не використовувати право вето», – сказав він.
Прем'єр Бельгії Александер Де Кроо, слова якого наводить NPR, вважає, що Орбан «не скористався правом вето, оскільки розумів, що це було би невиправданим».
Bloomberg зазначає: «Угорський лідер раніше приголомшив столицю ЄС, провівши переговори з Путіним у Пекіні у жовтні. Це була перша двостороння зустріч між главою уряду країни ЄС і Путіним після того, як було видано міжнародний ордер на арешт російського лідера».
Bloomberg також нагадує, що міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто кілька разів відвідував Москву з моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну і також кілька разів зустрічався зі своїм російським колегою Сергієм Лавровим, востаннє – у кулуарах конференції ОБСЄ у Македонії минулого місяця.
Чотири причини, що «напружують» Євросоюз
Прискорена процедура євроінтеграції України ще не означає її полегшення, зауважує західна преса.
«Україна розглядається як високомотивований кандидат, її уряд виконує вимоги ЄС щодо проведення реформ. Але їй все одно доведеться радикально реструктурувати окремі сфери державного управління і розпочати застосування низки жорстких правил в економіці, адміністративній та судовій системах, щоби одного дня отримати право на вступ до ЄС», – пише The New York Times.
Крім того, Україні доведеться почекати із отриманням грошей. ЄС вже передбачив фінансування для України у поточному бюджеті, і ще $52 млрд призначені для нового пакету допомоги, відомого як «Український фонд». Цей фонд надасть нам не всю суму одразу, її розіб’ють на гранти та кредити, що надходитимуть з 2024 по 2027 рік.
ІноЗМІ зауважують, що просто Україні не буде, і наводять приклад Хорватії, яка йшла до членства 10 років. До слова, саме Хорватія є останньою на даний момент країною, яку прийняли у ЄС, і сталося це 10 років тому.
Reuters перераховує причини, з яких Україні буде нелегко на шляху до ЄС. Перша – гроші. «ВВП на душу населення в Україні становить менше третини від середнього у ЄС за купівельною спроможністю, а це означає, що Україна одразу стане одержувачем коштів для вирівнювання рівня життя та підтримки свого величезного сільського господарства», – пояснює видання.
Reuters, із посиланням на липневе дослідження ЄС пише, що якби Україна була членом на той момент, вона би отримала 96,5 млрд євро у рамках Спільної сільськогосподарської політики блоку протягом семи років, а також 61 млрд євро задля «вирівнювання рівня життя». Це означало би, що решта країн Євросоюзу, які зараз є одержувачами коштів ЄС, стали би платниками, а вже наявним країнам-платникам довелося би платити ще більше.
«Це було би великою проблемою для більшості з нинішніх 27 членів ЄС», – резюмує видання.
Друга причина – сільське господарство. «Україна є центром сільського господарства з площею орних земель у 41 млн га, у порівнянні з 30 млн га у Франції. Більшість своєї сільськогосподарської продукції вона вже продає до ЄС, але як член ЄС вона стане частиною єдиного ринку без тарифів чи квот, де товари можуть вільно переміщатися через кордони. Це, ймовірно, спричинить обурення з боку фермерів у всьому ЄС.
Третя причина – безпека. ЄС, з приєднанням до нього України, отримає країну-агресора Росію на своєму кордоні, з непередбачуваними безпековими наслідками.
Четверта причина – зміни на ринку праці. Членство у ЄС зробило би увесь європейський ринок праці відкритим для мільйонів українських працівників, готових працювати за менші гроші, ніж місцеві.
Наталія Сокирчук, «Главком»