Путіна погублять… діти? Про що свідчить ордер Міжнародного кримінального суду

Міжнародний трибунал стає все ближчим до російського президента Володимира Путіна. Палата досудового провадження ІІ Міжнародного кримінального суду в Гаазі видала ордер на його арешт у зв’язку із ситуацією в Україні. Компанію Путіну склала уповноважена президента РФ у справах дитини Марія Львова-Бєлова. Їм обом інкримінують участь у скоєнні воєнного злочину, а саме «незаконній депортації населення та незаконному переміщенні населення з окупованих районів України до Російської Федерації, що завдало шкоди українським дітям». Глашатай російського МЗС Марія Захарова прогнозовано відреагувала: за її словами, ордер не матиме жодного значення для Росії, а рішення Гаазького суду є для Москви «юридично нікчемними», бо вона не є учасником Римського статуту. Проте це точно не завадить російським пропагандистам влаштувати вечірні істерики з погрозами «дійти до Амстердама». 

Інформацію про те, що Міжнародний кримінальний суд (МКС) готується відкрити перші дві справи через ситуацію в Україні, з’явилася ще на початку тижня. Про це повідомило видання The New York Times з посиланням на власні джерела. Перша справа, за даними видання, стосується якраз викрадення українських дітей з окупованих територій. В історіях, як РФ вивозила дітей для перевиховання в своїх таборах, насаджувала цінності «руського миру» та вербувала у своє громадянство, дефіциту немає: безліч них доступна в засобах масової інформації. Про пріоритетність саме цієї справи заявляв особисто головний прокурор МКС Карім Хан.

«Дитяча справа» затьмарила для Гааги навіть ймовірну другу не менш важливу, яку буде розглядати суд. Вона має стосуватися підступних атак Росії проти української цивільної інфраструктури України, зокрема, систем водопостачання, газо- та електростанцій, які не можуть вважатися законними військовими цілями.

Але на момент оприлюднення в пресі цієї тоді ще неофіційної інформації незрозуміло було, кому саме суд пред’являтиме звинувачення. Хоча існувала ймовірність, що головним обвинуваченим стане саме Володимир Путін, адже Гаазький суд не визнає імунітет глави держави у справах, пов'язаних з воєнними злочинами, злочинами проти людяності або геноцидом. Однак тут є один ключовий момент: Путін точно самостійно не прилетить на суд в Гаагу, навіть з натовпом адвокатів і власним спецназом, а заочно МКС розглядати справи не може.

Втім, можливо, переломним в ставленні до путінських злочинів є сам факт того, що ордер на арешт винесений. Хоча та ж The New York Times не вірила, що його слід очікувати найближчим часом, бо у звичайній своїй практиці суд витрачає місяці на розгляд звинувачень. Але для «особливого клієнта» було зроблене виняток. З моменту подання прокуратурою 22 лютого клопотань на ордери минуло менше місяця.

У своєму резонансному пресрелізі МКС зазначив, що ордери на арешт зазвичай є утаємниченими «з метою захисту потерпілих і свідків, а також з метою забезпечення розслідування». Але беручи до уваги те, що поінформованість громадськості про ордери може сприяти запобіганню подальшому вчиненню злочинів, інформація щодо їхнього змісту була оприлюднена.

Показово, що видача ордера на арешт Путіна збіглася з висновками Міжнародної слідчої комісії ООН, яка не знайшла ознак геноциду в Україні, проте підтвердила численні воєнні злочини росіян в Україні. Подальший розгляд справи в МКС згодом може сприяти просуванню і цього питання.

На новини з Гааги оперативно відреагували українські офіційні особи. Голова Офісу президента Андрій Єрмак нагадав, що Україна системно співпрацює з Міжнародним кримінальним судом: «Також працює Координаційна рада з питань захисту та безпеки дітей при президентові України, завданням якої є припинення насильницької передачі чи депортації дітей з України до РФ та повернення і возз’єднання сімей відповідно до інтересів дитини та до міжнародного права. У провадженнях, які розслідуються в Україні зафіксовано понад 16 тис. випадків примусової депортації дітей. Справжні цифри можуть бути кратно більшими».

Генпрокурор Андрій Костін заявив, що тепер за межами Росії Путін повинен бути заарештований і переданий до суду (зокрема, через можливості Інтерполу), а світові лідери будуть тричі думати, перш ніж подавати йому руку або сідати за стіл переговорів.

«Сьогоднішнє рішення – історичний крок, – заявив Костін. – Та це лише початок довгого шляху до відновлення справедливості. І цей шлях ми маємо пройти спільно з усім вільним світом. Очікуємо від всіх держав, які вважають себе частиною цивілізованого світу, відповідних кроків щодо притягнення підозрюваних у вчиненні міжнародних злочинів до відповідальності. Особливо якщо це найвищі керманичі російського терористичного режиму».

Втім цей черговий удар по своєму давно вже інфернальному іміджу опальний диктатор якось переживе. Далеко не всі держави у світі ратифікували Римський статут МКС. Так, сторонами статуту не є ані США, ані Україна. Хоча для нас його ратифікація прописана в Угоді про асоціацію з ЄС. Нема серед них й Індії, куди Путін нібито планує полетіти на саміт G20. Проте, наприклад, його підписантами є такі дружні для Кремля країни Латинської Америки, пів Африки та сусідні Грузія та Монголія. Як будуть розвиватися події, якщо російський лідер надумає завітати з візитом туди? У будь-якому разі перший крок до визнання Путіна воєнним злочинцем на світовому рівні вже зроблений. 

Не слід забувати також, що вже цього року за ініціативою країн G7 має бути створений міжнародний воєнний трибунал, який стосуватиметься конкретно військових злочинів Росії в Україні. Так що гаазький ордер може запустити цілу низку судових процесів і стати початком кінця для незмінного володаря Кремля, який досі упивався своєю безкарністю.

«Якщо Путін відмовляється з’являтися у Гаазі, тоді він оголошується Інтерполом у міжнародний розшук»

Про те, чим саме може загрожувати сенсаційна «дитяча справа» президенту країни-агресора, «Главкому» розповідає екссуддя Міжнародного кримінального трибуналу по Югославії Володимир Василенко.

Що на практиці означатиме видача ордеру на арешт Путіна?

Означає, що Путін зобов’язаний з’явитися до Гааги і дати свідчення. Але він цього ніколи не зробить. Якщо він з’явиться на території якоїсь країни, яка є стороною Римського статуту, або Статуту МКС, то його можуть затримати.

Але як у глави держави у нього є дипломатичний імунітет. Чи він завадить затриманню?

Тут спірне питання. На це питання є різні погляди. Дипломатичним імунітетом користуються певні категорії вищих посадових осіб держав тоді, коли вони не чинять міжнародних злочинів. Вчинення міжнародного злочину позбавляє імунітету.

Якщо є різні погляді, то держава-учасниця Римського статуту зможе на свій розсуд визначати, чи особа, на яку виданий ордер про арешт, може користуватися імунітетом?

У самому тексті Римського статуту йдеться про зобов’язання сторін Римського статуту співпрацювати у питанні затримання осіб, які обвинувачуються у скоєнні міжнародних злочинів. Це по-перше. По-друге, якщо Путін відмовляється давати свідчення, тобто з’являтися у Гаазі, тоді він оголошується Інтерполом у міжнародний розшук. Для цього Суд має звернутися до Інтерполу. Але ж і Інтерпол не може приїхати до Кремля і його арештувати. Це може бути, якщо він опиниться десь за межами Росії. І якщо про це в Інтерполу буде інформація, співробітники організації можуть затримати Путіна.

Країн-членів Інтерполу величезна кількість. В Інтерполу тієї чи іншої країни буде право, чи зобов’язання затримати?

Звичайно, зобов’язання є. Ігнорування бути не може, якщо країна є членом Інтерполу. 

Поки що ведеться слідство, є попередні результати поки лише прокуратури Суду. Навіть якщо без його свідчень, прокуратура Суду сформулює обвинувальний вирок і МКС викликатиме Путіна до Гааги для того, щоби він брав участь у судовому засіданні, то він все одно не приїде.

Є зараз розмови про те, що потрібно створити ще якийсь додатковий кримінальний суд. Але результат буде той самий, як і зараз. Тому в реальності Путін може бути притягнений до відповідальності тільки одночасно з притягненням до відповідальності Росії як держави за акт агресії. А це можливо у разі перемоги над Росією і краху путінського режиму. Це повинні усвідомлювати ті, хто носиться з ідеєю створити ще якийсь додатковий суд. Не можна громадськість обманювати, відволікати їхню увагу від дійсних шляхів покарання Путіна і путінської Росії.

Рішення МКС змушує Путіна бути більш обережним у переміщеннях?

Звичайно. Бо потенційно він може бути заарештований. Тут головне в тому, що сам факт виклику його до Гааги і наявність підозри з боку МКС у вчиненні злочинів має примусити десять разів подумати тих лідерів, які прагнуть з ним зустрічатися і вирішувати якісь питання з людиною, яка підозрюється у міжнародних злочинах.

Ви хочете сказати, що політичне значення цього рішення Суду значно більше за юридичне?

Звичайно. Юридичний ефект поки що нульовий, а політичний – великий і у цьому позитив. Україна сама не переможе Росію, лише при підтримці інших держав і при створенні антипутінської коаліції. Де-факто така коаліція уже започаткована Рамштайнським форматом. Тепер його потрібно формалізувати. Створити декілька органів, контактну групу з координації санкцій, контактну групу з повоєнного мирного врегулювання, де розробити модель відповідальності і погодити її між усіма. Все це може бути реальним лише за воєнної перемоги над Путіним.

Скільки може тривати розгляд справи?

Це залежить від багатьох факторів. Як правило, розгляд таких справ триває значний період часу. Є процедура, адвокати можуть висувати певні вимоги до суду, прохання усілякі. Міжнародний суд серйозно ставиться серйозно до справи, до оцінки доказів. Тобто він намагається виносити такі рішення, які би не викликали сумнівів ані у громадськості, ані у юридичній спільноті.

Чи може справа дійти до оголошення вироку без свідчень Путіна?

Навряд чи. У Статуті Міжнародного кримінального суду не передбачено заочне слухання справи.

Павло Вуєць, Михайло Глуховський, «Главком»