Створення Міжнародного трибуналу. Чим це реально загрожує Путіну?
У заголовок цього матеріалу винесені слова віцеспікера російської Держдуми Петра Толстого. Вони пролунали на французькому телебаченні минулого тижня. У прямому ефірі Толстой один «відстрілювався» від експертів та ведучого: у нахабній, провокативній манері він коментував будь-які звинувачення у злочинах росіян в Україні. Навіть ті, що підкріплені відеодоказами.
Один з експертів, зважаючи на зверхність російського гостя, висловив бажання побачити Толстого разом із Путіним на лаві підсудних у Гаазі. Якраз напередодні ефіру, минулого тижня, Європейський парламент ухвалив резолюцію, яка закликає до створення Міжнародного трибуналу стосовно злочинів Росії та Білорусі проти України. На все це Толстой відповів у фірмовому стилі: «Нам плевать на ваш трибунал…».
Таке показне нехтування росіянами ймовірного міжнародного судового процесу – блеф чи ця впевненість має об’єктивні підстави? Що буде, якщо найвищих керівників Росії та Білорусі спіймають та засудять, чи загрожує їм доля головних нацистських злочинців?
Нині точно відомо, що Путіна та його поплічників не повісять, та й навіть сидіти вони, раптом що, будуть в умовах, які без перебільшення є дуже комфортними.
Ad hoc трибунал
Перші пропозиції щодо створення міжнародного судового органу, який розслідував би злочини офіційної Москви, з'явилися ще у березні 2022 року – після того, як розслідуванням низки воєнних злочинів, скоєних в Україні російською армією, зайнявся Міжнародний кримінальний суд.
Але цей судовий орган у своїй роботі займається конкретними злочинами, і звинуватити, наприклад, Путіна у потуранні вбивствам та зґвалтуванням мешканців Бучі – абсолютно не в юрисдикції Міжнародного кримінального суду. Нинішній господар Кремля особисто нікого у Бучі не вбивав і не ґвалтував, а встановити причинно-наслідковий зв'язок: ланцюжок команд між умовним солдатом-вбивцею і Путіним або Шойгу дуже складно.
«Зафіксовано близько 29 тис. інцидентів злочинів, що входять до компетенції Міжнародного кримінального суду, але як тут притягнеш до відповідальності найвище керівництво РФ?», – ставить у розмові з «Главкомом» питання директор Харківської правозахисної групи Євген Захаров.
Класифікація міжнародних злочинів
Для виходу із ситуації (коли усім гранично ясно, на кому лежить головна вина, а покарати неможливо) необхідне створення окремого міжнародного трибуналу Ad hoc, на зразок Гаазького, який міг би притягнути до відповідальності саме російське керівництво. За міжнародні злочини – геноцид, злочин агресії, воєнні та злочини проти людяності.
Європейський варіант
Про необхідність створення Міжнародного трибуналу щодо злочинів Росії проти України вже майже рік говорять багато українських та світових політиків і громадських діячів. Ідея створення спеціального трибуналу щодо покарання за злочин агресії проти України звучить у рішеннях Парламентської асамблеї Ради Європи з квітня 2022 року. Трохи згодом до неї приєдналися Європарламент, Єврокомісія, Парламентська асамблея НАТО, а також кілька європейських парламентів та урядів.
Міжнародна організація Avaaz, яка активно займається збором підписів у всьому світі з різних приводів (від захисту прав людини до зміни клімату), вже зібрала 1,87 млн голосів за створення такого суду. Але створити трибунал на кшталт Гаазького практично неможливо.
«Безперечно, Путіна, Шойгу, Медведєва тощо має судити Гаазький трибунал. Але щоби він мав необхідну легітимність (тобто рішення суду визнавалися у всьому світі) його створення має затвердити Рада безпеки ООН та видати відповідний мандат. Але Радбез ООН не зможе цього зробити з однієї простої причини: Росія як постійний член Радбезу накладе вето – і все», – пояснює Євген Захаров.
Гіпотетично ухвалити рішення про створення міжнародного трибуналу щодо злочинів РФ проти України може Генеральна асамблея ООН, але це саме гіпотетично. Для цього буде необхідна підтримка двох третин голосів держав-членів організації, а Росія має достатньо фінансових важелів, аби вплинути на країни «третього світу», аби отримати потрібний для неї результат голосування.
Втім, якщо зі створенням трибуналу щодо Росії не вийде на рівні Організації об'єднаних націй, це можна зробити на європейському рівні.
«Є Євросоюз, є Рада Європи. Можна написати відповідний статут та створити суд. Так, він буде регіональним, європейським. Але, зрештою, свої злочини Росія чинить у Європі», – коментує «Главкому» виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко.
Ухвалена 19 січня 2023 року резолюція Європарламенту, яка закликає до створення Міжнародного трибуналу про злочини Росії та Білорусі проти України, говорить про те, що Європа до такого розвитку подій цілком готова. У принципі, чому б такий трибунал, хоч і в урізаному форматі, не вважати міжнародним?
Горе переможеним
Але доки не впаде режим Путіна і сам він не буде схоплений у полон, усі плани міжнародного правосуддя – лише плани.
«Нацистська Німеччина була переможена і переможці судили тих, хто програв. Було написано спеціальний статут для Нюрнберзького трибуналу, все було зроблено досить швидко – засудили та покарали низку осіб, визнали злочинними певні організації. Звісно ж, суд над Путіним та його сподвижниками буде лише після нашої перемоги. Питання – коли саме», – каже Євген Захаров.
Вже у жовтні 1946 року багато юристів та істориків критикували Нюрнберзький трибунал – мовляв, це правосуддя переможців і невідомо, чи визнали би їх злочинцями, повернися ситуація інакше: якби навіть просто був укладений мир, а не відбулася беззаперечна капітуляція.
При створенні у Гаазі Міжнародного трибуналу щодо колишньої Югославії акцентувалася увага на тому, що це буде суд не над переможеними – розглядатимуться воєнні злочини, незалежно від того, на чиїй стороні були ті, хто їх вчинив. Але, по суті, цей судовий орган, який працював безпрецедентно довго, цілих 24 роки (у 1993-2017 роках), також був досить упередженим. У списку обвинувачених були: 101 серб, 38 хорватів, 17 боснійців, 9 албанців, 3 чорногорці та 2 македонці.
Цікаво, що під час створення Гаазького трибуналу щодо Югославії, попри традиційно теплі відносини Сербії та Росії, з боку останньої жодних перепон при голосуванні у Раді безпеки ООН не було. «У 1993 році це все-таки була зовсім інша Росія», – зауважує Євген Захаров.
Результати Міжнародного трибуналу щодо Руанди, який працював у 1994-2015 роках і розслідував геноцид проти народу тутсі, здійснений за наказом уряду хуту (народ, що становить 84% населення Руанди), також були вирішені наперед, адже після втручання у конфлікт міжнародних миротворчих сил уряд хуту був повалено. Загалом всі ці міжнародні суди діяли за принципом «горе переможеним».
Тюремні курорти
Тепер уявімо, що після військової поразки Росії її колишній президент Путін не кінчає життя самогубством у своєму бункері, а разом зі своїми спільниками постає перед Міжнародним трибуналом у Гаазі. Який, цілком можливо, отримає мандат ООН – нова російська влада, помріємо, не перешкоджатиме. І що далі?
Довгі роки судових розглядів та апеляцій. Обвинувачених, навіть якщо вони доживуть до винесення вироку, чекає максимум довічне ув'язнення. Як це було за підсумками роботи Гаазьких трибуналів з колишньої Югославії та Руанди.
«У Руанді сотні військових злочинців, з якими розбиралися місцеві трибунали, були засуджені до страти. А верхівка, головні лиходії, яких судив міжнародний суд, отримали довічне чи 20 років», – розповідає Олександр Павліченко.
У Нідерландах, де відбувають покарання військові злочинці, засуджені Гаазьким трибуналом, умови дуже комфортні. Не кожен готель може такими похвалитися. Інтернет, супутникове телебачення, можливість прогулянок на свіжому повітрі протягом дня, спортзал. Крім триразового харчування, ув'язнені можуть самі собі готувати, що захочуть. Сім днів на місяць – можливість зустрітися з рідними та близькими.
Скільки витрачають на день на ув'язнених у різних країнах світу (євро)
- Нідерланди та Норвегія – 335
- США – 165
- Німеччина – 120
- Італія та Франція – 65
- Україна – 8
- Росія – 4
Безумовно, це не означає, що всі вищезгадані суми йдуть саме ув'язненому, на їжу чи ліки. Тут комунальні витрати, система безпеки, зарплата персоналу тощо. Але рівень витрат у Нідерландах вражає. Для порівняння – максимальна допомога українським біженцям у цій країні становить 575 євро на місяць.
У цивілізованій Європі давно вкоренилася думка, що позбавлення волі – це саме собою досить жахливе покарання для злочинця. Але чи сприйматимуть це українці як справедливе покарання для Путіна та його поплічників?
Але в будь-якому випадку крига скресла. Тепер все більш реальною стає ідея про те, що Рада Європи стане основним драйвером створення Міжнародного суду зі злочинів РФ. Головною подією на цьому шляху має стати надзвичайний саміт Ради Європи (проходить лише вчетверте за 73 роки існування організації), який заплановано на 16-17 травня у Рейк'явіку.
Чекаємо.
Андрій Кузьмін, «Главком»
Коментарі — 0