Рада асоціації: чого Європа та Україна хочуть один від одного

28 січня у Брюселі відбувається чергове засідання Ради асоціації Україна – ЄС. Українську делегацію очолює прем'єр-міністр Олексій Гончарук. Європейську сторону  представляють члени Ради ЄС та Єврокомісії, на чолі з віце-президент Єврокомісії Жозепом Боррелем. Це вже шостий щорічний захід з 2014 року, і перший для нинішнього уряду та новообраної Єврокомісії, які, власне, таким чином знайомляться один з одним. Завдання ради – контролювати і моніторити виконання Угоди про асоціацію з Євросоюзом. За результатами цих засідань приймаються обов'язкові для сторін рішення та надаються певні рекомендації. Зазвичай цей орган оптимістично схвалює прогрес України в певних сферах і ставить маячки на майбутнє.

За інформацією «Главкома», цього разу українська делегація поїхала до Брюсселя з конкретними директивами. Найактуальніший для України напрям – так званий промисловий безвіз. Мається на увазі підготовка до укладання Угоди про оцінку відповідності та прийнятності промислової продукції, яка спростить експорт промислових товарів з України до ЄС без додаткової сертифікації. Українська сторона розраховує, що її підписання стимулюватиме розбудову західними промисловими гігантами заводів на Західній Україні. У першу чергу мова про збирання побутової техніки. Поки промисловий безвіз у ЄС існує тільки з Ізраїлем. Торгівельний представник Тарас Качка, який готував засідання Ради асоціації в Брюсселі, стверджує, що нинішні технічні узгодження можуть наблизити початок офіційних переговорів вже цього року.

Також важливими питаннями у відносинах України та ЄС є питання інтеграції наших енергомереж до 2023 року, перехід на трендову нині в Європі «зелену енергетику», пналагодження обміну інформацією між митними службами. Окремі претензії в України є до Польщі, яка гальмує допуск до Євросоюзу українських перевізників. Українська сторона трактує цю проблему взагалі як порушення Угоди про асоціацію, але Київ не хоче вносити ще один привід для напруження у стосунки з поляками, тому це питання намагається просувати дуже делікатно.

Також Київ відверто збентежений рішенням ЄС призупинити імпорт української курятини через спалах курячого грипу та хоче перегляду мізерних квот на поставку нашої продукції на європейський ринок. Найяскравіший приклад – мед, річні дозволи на його безмитний експорт українці вичерпують менше, ніж за місяць.

Джерела «Главкому» в уряді визнають: європейці дуже дратівливо ставляться до перегляду деяких положень Угоди про асоціацію. Особливо Брюсселем накладено табу на будь-які питання, які вимагають ратифікації усіма членами Євросоюзу. Хоча певним специфічним приводом для пишання може стати той факт, що Британія після Brexit для подальшої відбудови відносин з ЄС хоче взяти за зразок саме нашу Угоду про асоціацію.

Гончарук, ледь ставши прем’єром, оголосив, що заради членства в ЄС і НАТО Україна має отримати ріст економіки на 40% за п’ять років, створити мільйон нових робочих місць, залучити $50 млрд прямих іноземних інвестицій. У європейців побажання від нас скромніші і реалістичніші. «Главком» проаналізував заяви, оголошені після минулих засідань цієї ради, на предмет того, чого європейці очікують від української влади. Багато з цих попередніх очікувань можуть знайти відображення в підсумковій заяві за результатами шостого засідання Ради асоціації.

Поліпшення ділового та інвестиційного клімату

Рада асоціації визнала необхідність поліпшення ділового та інвестиційного клімату в Україні з метою відновлення довіри іноземних інвесторів. Але в черзі до нас інвестори не стоять, а президент Володимир Зеленський навіть змушений обіцяти приставляти до кожного з них «бізнес-нянь». Представництво ЄС в Україні наприкінці минулого року заявило, що поліпшенню інвестиційного клімату перешкоджають недосконалість верховенства закону, дисфункціональність правоохоронної системи та високий рівень корупції. З позитивів можна виділити підйом України на 10 сходинок в Індексі сприйняття корупції.

Реформа Служби безпеки

Рада асоціації окремо наголошувала на необхідності реформування СБУ. За словами голови Служби Івана Баканова, відповідний об’ємний законопроєкт розроблявся з міжнародними партнерами та експертами і є дуже виваженим та збалансованим. Зокрема, він передбачає суттєве скорочення працівників СБУ ледь не вдвічі. У профільному комітеті Верховної Ради заявляють, що зараз на розгляді президента перебуває аж дев’ять законопроєктів про реформу СБУ і шукаються компроміси щодо концепту проєкту, який буде винесено до парламенту.

Скасування мораторію на експорт необробленого лісу

Рада асоціації закликала Україну невідкладно усунути торговельні подразники, зокрема мораторій на експорт необробленого лісу. Україна запровадила мораторій на експорт необробленої деревини до ЄС у 2015 році з метою боротьби з незаконною вирубкою карпатських лісів. Існування такого мораторію  суперечить угоді про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС, до чого і апелюють європейці, які хочуть вирішити цю колізію в арбітражі. Але заборона досі існує. За словами торговельного представника України Тараса Качки, виходом може бути указ президента про план заходів щодо реформування у сфері лісового господарства. В уряді вважають, що мораторій наробив більше шкоди, ніж користі, а запроваджений він був через лобіювання інтересів найбільших  вітчизняних меблевих фабрик, які зосереджені в Житомирській області. Як експеримент з 1 лютого планується запровадити внутрішні онлайн-аукціони з продажу деревини.

Реформа децентралізації

Європейці називають реформу децентралізації однією з ключових. Зараз вона знаходиться на фінішній прямій. Остаточно її фіналізувати та завершити процес формування об’єднано-територіальних громад в Верховній Раді планують до місцевих виборів восени цього року. В січні Кабмін вніс до парламенту законопроєкт «Про засади адміністративно-територіального устрою України», текст якого досі відсутній на сайті Верховної Ради.

Новий Трудовий кодекс

Рада асоціації зазначала в своїх заявах, що очікує на схвалення Україною нового Трудового кодексу.  Парламент планує у найближчі місяці розглянути урядовий проєкт Закону «Про працю» № 2708, який зареєстрували у Верховній Раді «під ялинку». Фактично цим законом планується замінити існуючий застарілий кодекс. Зокрема, за новим законопроєктом роботодавець може звільнити робітника без пояснення причин. Міністр економічного розвитку Тимофій Милованов запевняє, що з прийняттям цього законопроєкту працівники будуть більш захищені.

_{(для перегляду натисніть на зображення)}

В брошурі, яку українська сторона підготувала для європейських колег, йдеться про стан виконання Угоди про асоціацію в окремих галузях. В лідерах – національна безпека та оборона, в аутсайдерах – транспорт і інфраструктура та захист інтелектуальної власності.

Забезпечення свободи ЗМІ та фінансування Суспільного мовлення

Євросоюз вимагає свободи ЗМІ, а якраз на початку року відбуваються великі суперечки навколо скандального законопроєкту про покарання за дезінформацію в ЗМІ, який ініціював міністр культури, молоді та спорту Володимир Бородянський. Якщо цей проєкт буде прийнятий в нинішньому чи навіть близькому до нинішнього, вигляді, відносини української влади з ЄС можуть серйозно напружитись. З іншого боку, керівник парламентського комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Олександр Ткаченко лобіює прийняття закону про медіа, яким планується регулювати діяльність інтернет-ЗМІ та блогерів.

Також Рада асоціації зазначала про важливість належного фінансування суспільного мовлення напередодні виборчого циклу. Але недофінансування суспільного ТВ, вже стало хронічним – будь то виборчий рік, чи ні. Так і в держбюджеті на 2020 рік депутати між читаннями зрізали бюджет суспільного на 300 млн грн. Власне, такий стан речей відбивається на невтішних показниках популярності каналів мовника.

Просування приватизації

Рада асоціації обговорювала необхідність просування приватизації. Велика приватизація, яку анонсують кожного року та кошти від якої заносять до бюджету, ніяк не розпочнеться. В жовтні минулого року Верховна Рада прийняла закон про скасування переліку заборонених для приватизації підприємств, а всередині січня Фонд держмайна оприлюднив список запланованих для приватизації великих підприємств. Серед них – низка обленерго, «Сумихімпром», Одеський припортовий завод, ПАТ «Азовмаш». Але такі списки формувались з року в рік при нульових результатах.

Земельна реформа

Рада асоціації підкреслювала важливість земельної реформи для економічного розвитку України, але на її шляху стояв мораторій, який постійно подовжувався парламентом. Команда нового президента всерйоз взялася за відкриття ринку землі сільськогосподарського призначення, що вкрай неоднозначно сприймається в суспільстві. Відповідний законопроєкт може бути винесений до зали вже в лютому. Перед другим читанням він пережив атаку правок, але враховані будуть лише кілька – пункт про обов’язковий референдум щодо продажу землі іноземцям, а загальна площа земельних ділянок, які можуть перебувати у власності одного громадянина, зменшена до 10 тис. га.

Європейці дуже незадоволені тим фактом, що іноземці на цьому етапі виключені з процесу, але публічно про це не заявляють, аби ще більше не напружувати внутрішню українську обстановку. Тим більше, що законопроєкт залишає велику кількість лазівок на кшталт «зіц»-покупців та можливість необмеженої скупки землі банками через механізм застави.

Повернення активів у державних банках, зокрема Приватбанку

Рада асоціації зазначала про необхідність посилення зусиль з повернення активів у державних банках, в тому числі, у судовому порядку. Справа Приватбанку, з націоналізацією якого категорично не згодний його колишній власник Ігор Коломойський, вважається особистим тестом для президента Зеленського. Олігарх впевнений, що поверне собі банк в судовому порядку. І з судів приходять гарні новини якраз для нього – кілька днів тому Верховний суд заборонив Нацбанку стягнути майно однієї з компаній Коломойського, яка була поручителем за кредитами рефінансування, виданих ПриватБанку до націоналізації. В грудні минулого року той же суд відмовився задовольнити касацію НБУ щодо рішень судів попередніх інстанцій, згідно з якими Нацбанку був повернутий його позов до Коломойського щодо стягнення з нього 4,3 млрд грн по кредитах рефінансування. Олігарх радіє, а от у міжнародних партнерів України такі новини викликають зовсім інші відчуття. У Верховній Раді зареєстрований законопроєкт про неможливість повернення неплатоспроможних банків ексвласникам, який мав би додатково заспокоїти європейців та МВФ, але його розгляд було перенесено на лютий.

Павло Вуєць, «Главком»