Реванш прокурорів-інвалідів. Рік після мегаскандалу: що відбувається за кулісами

Рік тому події на Хмельниччині буквально паралізували роботу цілих владних інституцій. Обшук житла голови обласної медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) Тетяни Крупи виявив: родина посадовиці буквально купалася у грошах. Слідство знайшло близько $6 млн різною валютою лише в одній квартирі. Готівка висипалася з шухляд та тумб…

Така впевненість у безкарності мала своє пояснення. Посадовиця мала впливові зв’язки серед правоохоронців, які, за збігом обставин ставали її клієнтами. У середині жовтня 2024-го ЗМІ оприлюднили список пів сотні силовиків, котрі оформили групи інвалідності і отримували пенсійні виплати. Частина «неповносправних» прокурорів була молодого віку.

Аби погасити суспільне невдоволення, центральна влада рішенням Ради національної безпеки і оборони від 22 жовтня 2024 року ліквідувала медико-соціальні експертні комісії і почала перевірки рішень МСЕК, які штампували інвалідності правоохоронцям та чиновникам.

Також у жертву принесли генпрокурора Андрія Костіна. Він, залишаючи посаду, визнав: «Багато ганебних фактів зловживань встановлено і в системі органів прокуратури України». А саме – Офіс генпрокурора зафіксував аномальну кількість прокурорів-інвалідів у Черкаській (60 прокурорів або 27,4% від загальної кількості) і Хмельницькій (61 прокурор або 29,8% від загальної кількості) областях. Окремі прокурори з сумнівною інвалідністю одержали підозри.

Та все ж драматичні події минулися, але ця історія продовжує розвиватися –  тепер вже за лаштунками. У судах без зайвого галасу силовики повертають скасовані групи.

«Главком» називає інвалідів у погонах, які першими домоглися реваншу.

Усі «шишки» – Інституту МОЗ

На початку серпня 2025 року заступник керівника Тернопільської окружної прокуратури Андрій Придруга виграв справу у Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» – структури, яка покликана переглядати групи інвалідності, призначені колишніми МСЕКами і теперішніми експертними командами. Прокурор Придруга у травні 2021 року оформив III групу інвалідності довічно. Що цікаво: проблеми зі здоров’ям у правоохоронця збіглися з підвищенням по службі – перші пенсійні виплати задекларовано 2020 року, коли він із Чорткова переїхав до Тернополя, де обійняв посаду заступника керівника місцевої прокуратури.

У суді прокурор Андрій Придруга гнув лінію: мовляв, Інститут МОЗ ухвалив заочне рішення про скасування його групи. Тим самим, порушив право на участь в процесі прийняття рішення. З його доводів випливає, що він був готовий пройти повне медичне обстеження для підтвердження довідки МСЕК про призначення групи інвалідності. Однак лікарі МОЗ не сповістили про дату огляду.

Несподівано у з’ясування відносин прокурора та Інституту МОЗ втрутилося Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області. На суді представник установи виставив чек прокурору на суму 277,3 тис. грн. Саме стільки сплачено пенсії Андрію Придрузі з травня 2021 року, і тепер, на думку управління Пенсійного фонду, посадовець повинен компенсувати їх, оскільки вже не є інвалідом.

Водночас іншу думку мав Тернопільський окружний адміністративний суд. Феміда дійшла висновків, що Інститут МОЗ порушив процедуру перевірку оформлення інвалідності прокурору Андрію Придрузі.

«Проведення перевірки обґрунтованості та скасування зазначеного рішення МСЕК з порушенням порядку, здійснено всупереч принципам «юридичної визначеності й леґітимних очікувань» та «належного урядування», що порушує вимогу «якості закону», про що неодноразово було зазначено в рішеннях Європейського суду з прав людини та в постанові Верховного суду від 21 липня 2016 року та постанові Великої Палати Верховного суду від 5 липня 2023 року», – наголосив суд і скасував рішення Інституту МОЗ. Наразі рішення тернопільського суду переглядає апеляційна інстанція.

Через суд «зніс» рішення Інституту МОЗ про скасування групи інвалідності й прокурор Полтавської місцевої прокуратури Роман Магда. З кінця 2022 року у нього II група. Наприклад, за 2024 рік Магда одержав 259,8 тис. грн пенсійних виплат.

Однак у середині лютого 2025-го Інститут МОЗ скасував групу інвалідності. При цьому лікарі викликали полтавського прокурора на обстеження, але той попросив перенести огляд на іншу дату. Після цього жодних комунікацій між прокурором та Інститутом МОЗ не було, окрім письмового сповіщення про скасування групи інвалідності.

У цьому випадку Феміда розцінила пропуск прокурора Магди щодо підтвердження групи як поважний. Більше того суд забракував сам механізм перегляду інвалідності. Як з’ясувалося, Інститут МОЗ узявся за справи прокурорів-інвалідів на підставі листа одного правоохоронного органу. Проте, як вважає суд, медичні фахівці мали би реагувати на більш вагоміші документи на кшталт постанови слідчого або прокурора, а також ухвали слідчого судді про проведення перевірки обґрунтованості рішення МСЕК.

Переможцем у двобої з Інститутом МОЗ вийшов і прокурор Черкаської окружної прокуратури Володимир Горідько. З 2019 року правоохоронець, у якого II група довічно, отримав 1,29 млн грн пенсії. У листопаді 2024 року його групу під сумнів поставили фахівці МОЗ і скасували її. Це відбулося без виклику прокурора.

Вердикт Черкаського окружного адмінсуду не забарився: оскільки немає будь-яких доказів про сповіщення прокурора про перегляд його групи інвалідності, а також немає документів про повне медичного обстеження і необхідних досліджень позивача, рішення Інституту МОЗ є протиправним та підлягає скасуванню.

Майже синхронно ще двоє прокурорів Кам’янець-Подільської окружної прокуратури Віталій Довгань і Володимир Мельник (обоє звільнилися з посад наприкінці липня 2025 року) втерли носа Інституту МОЗ. У вересні Хмельницький окружний адміністративний видав два рішення на користь прокурорів із дуже схожими формулюваннями. Усе зводилося до того, що лікарі Мінздоров’я порушили міністерський наказ про затвердження Інструкції про встановлення груп інвалідності; заочно оглянули прокурорів Довганя і Мельника; необ’єктивно і без фактичного обстеження стану здоров’я прокурорів.

Таким чином, Феміда скасувала рішення Інституту МОЗ про невизнання інвалідами двох прокурорів. До речі, Мельник і Довгань зберегли II групу інвалідності, яку оформили у 2019 і 2020 роках, відповідно.

У списку «підозрілих» інвалідів – тисячі посадовців

Як стало відомо «Главкому», працівники органів прокуратури ввійшли до антирейтингу Міністрества охорони здоров’я. У відповіді на запит редакції виконувач обов’язків директора департаменту медичних послуг МОЗ Андрій Гаврилюк повідомив, що до Інституту МОЗ надійшли запити та постанови від правоохоронних органів про проведення перевірки щодо 2630 посадових осіб.

«З метою перевірки обґрунтованості рішень, прийнятих МСЕК, а також розгляду первинної медичної документації, Інститутом направлені відповідні запити до обласних МСЕК та структурних підрозділів з питань охорони здоров’я  обласних, Київської міської військових адміністрацій стосовно надання медико-соціальних справ осіб… Зазначимо, що перевірка здійснюється в обсязі, необхідному для повного, всебічного та об’єктивного з’ясування усіх обставин, що мають значення для  прийняття обґрунтованого рішення. Поряд з цим перевірка триватиме до завершення розгляду останньої справи посадової особи, зазначеної в Переліку (тобто всіх 2630 посадовців – «Главком)», – запевнив «мозівець» Гаврилюк.

Станом на початок вересня 2025 року, групу інвалідності втратили 843 посадовці. Серед них найбільше працівники митної служби (246 осіб), органів прокуратури (170 осіб) і податкової служби (162 особи).

Позиція юриста

У коментарі «Главкому» адвокат Дмитро Бузанов назвав три причини, через які суди відновлювали статус інвалідності позивачам-прокурорам. По-перше, процесуальні порушення. Зокрема, перегляди рішень МСЕК часто проводилися заочно, без повідомлення позивача, без повного огляду. Це суперечить Інструкції про встановлення груп інвалідності (наказ Міністерства охорони здоров’я від 5 вересня 2011 року №561), постанові Кабінету міністрів від 3 грудня 2009 року №1317 та урядовій постанові «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» від 15 листопада 2024 року №1338.

По-друге, неправильне застосування закону. За словами Бузанова, багато груп, встановлених до 24 лютого 2022 року або з дитинства, не підпадають під обов’язковий перегляд і на них не поширюється закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку (№3633-IX) чи рішення РНБО «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів».

По-третє, відсутність доказів. Юрист звернув увагу, що відповідачі у справах (МОЗ, Інститут МОЗ) часто не надавали повних документів, що призводило до висновків про необґрунтованість скасування.

«Ці рішення свідчать про хаос у реалізації реформи МСЕК: попри добрі наміри РНБО (боротьба з корупцією), брак чітких інструкцій спричиняє масові оскарження. Для того, щоб розуміти, що такий шлях для оскарження оберуть інші особи (не лише прокурори – «Главком»), кого позбавлено інвалідності, потрібно дочекатися набрання чинності судових рішень. На цей момент такі рішення оскаржені в суди апеляційної інстанції», – зазначив адвокат.

Фіналізуючи, Дмитро Бузанов наголосив: вищезгадане рішення Ради нацбезпеки і оборони «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів» стало каталізатором реформи, але його виконання продемонструвало системні проблеми: від корупції в МСЕК – до процедурних зловживань під час перевірок. Суди, відновлюючи інвалідність, захищають права громадян, але це гальмує антикорупційні зусилля, вважає юрист. Аби цього уникнути, співбесідник «Главкома» пропонує чітко прописати поняття «посадова особу» (як зазначив один з судів, законодавство бракує визначення); забезпечити обов’язкову присутність особи на перегляді рішення МСЕК та прозорість процесу; прискорити перехід на цифрову систему оцінювання (МОЗ та Мінцифрі).

«Якщо масові оскарження триватимуть, реформа ризикує перетворитися на бюрократичний фарс. Слідкуйте за оновленнями, можливо, Верховний суд узагальнить практику», – порадив адвокат.

***

Влітку 2025 року вже новопризначений генеральний прокурор Руслан Кравченко набрався сміливості і публічно захистив підлеглих, котрі мають групи інвалідності. Мовляв, оформлювати фейкові групи прокурорів штовхає… дискримінація в оплаті праці порівняно з іншими правоохоронними органами, наприклад, антикорупційними.

«Я вам чесно кажу, кожен другий думав, що «зараз 10 років я прослужу відпрацюю, а через 10 років я можу отримати інвалідність». І отримати пенсії через 10 років – це якийсь додатковий стимул, додаткова перестраховка... Я вважаю, що це не від гарного яскравого життя. Більшість прокурорів вони чесні і працюють на зарплату тощо», – такі пояснення Кравченко надав парламентській тимчасово-слідчій комісії, яка аналізує зловживання правоохоронців.

Разом із тим, генпрокурор пообіцяв: якщо Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів рекомендуватиме звільняти прокурорів-інвалідів, то він змириться з цим і ні за кого не заступатиметься.

Наразі є перші позитивні новини: прокурорська комісія радить звільнити хмельницького прокурора, який категорично проти перегляду призначеної інвалідності. Така поведінка «дискредитує органи прокуратури, спричиняє підриву суспільної довіри до державної інституції, формує враження про толерування корупційних ризиків всередині системи, особливо у період дії особливого правового режиму – воєнного стану», зазначено у висновках Комісії.

Віталій Тараненко, «Главком»