Росія будує на Херсонщині мости-привиди: що це і як працює
Заплутати українських військових – задача окупантів
В Інституті вивчення війни (ISW) з посиланням на супутникові знімки заявили, що російсько-окупаційні війська встановили радіолокаційні відбивачі вздовж Антонівського мосту, що веде до Херсона. У такий спосіб загарбники хочуть уберегтися від ракетних ударів ЗСУ.
«Супутникові знімки показали, що російські війська вирили траншеї біля Антонівського мосту (на правому березі річки Дніпро) і встановили радіолокаційні відбивачі вздовж Антонівського автомобільного та залізничного мостів, щоби запобігти українським ракетним ударам», – йдеться у повідомленні.
Підозріла російська активність навколо мостів
В Україні триває боротьба за мости. Отримані нещодавно супутникові знімки показують, що російські війська розташували у воді довгий ряд пірамідальних радіолокаційних відбивачів поблизу Антонівського мосту, який нещодавно зазнав дуже значних пошкоджень, і залізничного мосту, який також нещодавно був фактично зруйнований. Обидві ці переправи пролягають над Дніпром і мають визначальне значення для окупантів у Херсоні.
Металеві пристрої, які часто називають кутниковими відбивачами, добре помітні для радіолокаційних систем. Ідея полягає у тому, що вони можуть ввести в оману ракети з радіолокаційним наведенням, які мають вразити міст.
Кілька днів тому дані радарів показали щось схоже на понтонний міст, який будувався поряд із залізничним мостом. Проте на супутникових знімках понтонного мосту нема.
Наступні супутникові зображення високої роздільної здатності показують велику кількість об’єктів, розкиданих каналом на західній стороні Антонівського мосту. Меншу кількість подібних об'єктів можна розгледіти із західного боку залізничного мосту.
Протягом останніх 24 годин також з’явилося відео роботи порома вздовж непрацюючого Антонівського мосту, ним росіяни почали переправляти через річку вантажі, транспорт і людей. На задньому плані видно пірамідальні радіолокаційні відбивачі, розташовані вздовж прольоту, раніше їх було видно на супутникових зображеннях.
Таким чином, зрозуміло, що Росія розгорнула ці радарні кутові відбивачі в обох місцях і тому «фантомний» міст з’являється поруч зі справжніми на супутникових радарах. Є також додаткові зображення.
Повідомлення про те, що ЗСУ використовували надані США високомобільні артилерійські ракетні системи Himars для ураження Антонівського мосту, вперше почали з’являтися трохи більше тижня тому, після того, як вранці 20 липня міст був розбитий. Нові повідомлення з’явилися 26 липня. Однак ці атаки не слід плутати зі стратегічними ударами по сусідньому залізничному мосту, які почалися 28 липня.
Чи зможуть ці відбивачі обдурити українські ракети
Розташовані поруч шосе та залізниця разом забезпечують матеріально-технічний потік з окупованого Криму на південь України, зокрема у Херсон. Вони також є головними стратегічними цілями для українських сил тепер, коли їхній арсенал керованої артилерії великої дальності доповнено реактивними системами залпового вогню M31 (GMLRS), які ведуть вогонь з пускових установок Himars і M270. Судячи з останніх зображень можна зробити висновок, що російські війська почали встановлювати пірамідальні радіолокаційні відбивачі вздовж прольоту шосейного мосту десь після 21 липня, тобто після перших атак Himars.
Існує також ще один прецедент, який слід враховувати. На початку липня було помічено, що російські війська використовують різні контрзаходи, аби підготувати Керченський міст вартістю $3,5 млрд, який з’єднує Крим і материкову Росію, до повітряних атак. Це включало навчання з димовою завісою, але, що найважливіше, розміщення барж, вкритих подібними радіолокаційними відбивачами, які переміщувалися поруч із мостом.
Через значну віддаленість Керченського мосту від підконтрольної Україні території, спроб вдарити по ньому досі не здійснювалося, оскільки він знаходиться далеко поза зоною досяжності українських ракет.
Ці радіолокаційні відбивачі, ймовірно, не зможуть заплутати Himars, оскільки боєприпаси не керуються радаром. Це здається дуже сумнівним, враховуючи концепцію наведення GMLRS, яка покладається на GPS (система глобального позиціювання – сукупність радіоелектронних засобів, що дозволяє визначати положення та швидкість руху об'єкта на поверхні Землі або в атмосфері) та INS (метод навігації і управління рухом, що ґрунтується на властивостях інерції тіл, який є автономним, тобто не вимагає наявності зовнішніх орієнтирів або сигналів, що надходять ззовні) для точкових атак.
Єдиними ракетами з радіолокаційним наведенням, якими зараз володіє Україна, є американські протикорабельні RGM-84 Harpoon і місцевого виробництва «Нептун», які насправді не призначені для наземного нападу.
Таким чином, причини використання Росією цих радарних відбивачів залишаються незрозумілими. Цей крок може бути спробою використати всі засоби, доступні російським силам, щоби обмежити можливості спостереження з української сторони.
Є ще й психологічний фактор. Можливо, встановлення цих пристроїв викликано якимось нереалістичним страхом, що НАТО може втрутитися та використати свою передову зброю, аби рознести мости.
Ще одне ймовірне занепокоєння окупантів може полягати у тому, що нещодавно придбаний Україною арсенал протикорабельних ракет буде використано нетрадиційним способом – проти цих ключових мостів, попри те, що це дуже і дуже малоймовірно.
Що б не вийшло з українських атак на мости, Росія, вочевидь, використовує деякі цікаві, хоча й дуже незграбні контрзаходи.
Джерело: The Drive
Переклад: Наталія Сокирчук