Скільки отримують головні ревізори країни. Зарплатна відомість Рахункової палати

Наприкінці жовтня Верховна Рада прийняла у цілому оновлену версію закону про Рахункову палату (№10044-д). Як пояснила з парламентської трибуни «слуга» і голова бюджетного комітету Роксолана Підласа, на його затвердженні наполягали Міжнародний валютний фонд і США. Іноземці пообіцяли дати Україні понад $2 млрд до кінця поточного року в обмін на реформу Рахункової палати, зазначив нардеп від «Голосу» Ярослав Железняк.

Станом на 7 листопада, президент цей законопроєкт не підписав. А у Раді вже зареєстровано вісім проєктів постанов з вимогою скасувати ухвалений документ. У коментарі «Главкому» народний депутат від «Батьківщини» і перший заступник голови парламентського комітету з питань бюджету Іван Крулько зауважив: так звана реформа Рахункової палати змінила повноваження цього органу, і частина з них тепер суперечить Конституції.

«Україна втратила суверенний контроль над Рахунковою палатою, оскільки тепер за відбір кандидатів у члени Рахункової відповідатиме дорадча група експертів, куди ввійдуть і міжнародні представники. До речі, такої процедури добору членів Рахункової палати немає у жодній країні. Натомість у Конституції записано, що Рахункова палата є парламентським органом фінансового контролю. Відповідно, за призначення нових членів Рахункової має відповідати Верховна Рада та її профільний комітет», – вважає парламентар.

Однак справжньою несподіванкою для багатьох обранців виявилася інша «міна» у цьому законопроєкті – різке підвищення зарплат членам Рахункової палати. Попередньо йдеться про виплати близько 400 тис. грн в одні руки на місяць. Призначення таких зарплат окремим чиновникам надто контрастують на тлі замороження урядом соцвиплат та рівня мінімальної зарплати у 2025 році.

Виписка з бухгалтерії Рахункової

До складу Рахункової палати входить 13 членів. Однак нині їх залишилося лише п’ять, чотирьох Рада призначила наприкінці 2023 року (Ольга Піщанська, Сергій Ключка, Кирило Клименко і Єлизавета Пушко-Цибуляк).

Водночас у квітні цього року парламент звільнив сімох членів Палати, у яких закінчився шестирічний термін повноважень.

Якщо глянути на перші зарплати новачків Рахункової палати, то вони вже тоді мали достойний вигляд: у січні 2024 року голова Рахункової Ольга Піщанська заробила 146 тис. грн, її заступник Сергій Ключка – 128,4 тис. грн, члени Палати Єлизавета Пушко-Цибуляк та Кирило Клименко – 106,6 тис. грн і 91,2 тис. грн, відповідно.

Уже у жовтні зарплата голови перевищила 200 тис. грн. А середня зарплата члена Рахункової за жовтень склала 175 тис. грн.

Окрім цього, кожен із членів Рахункової палати отримує щорічну оплачувану відпустку тривалістю 45 днів. У табличці виплат членів Рахункової, яку має у розпорядженні «Главком», чітко видно, хто і в який місяць відгуляв відпустку. Наприклад, за червень Кирилу Клименку нараховано 441,1 тис. грн. Цього ж місяця його колега Геннадій Пліс отримав 333,4 тис. грн. З них 245,3 тис. грн склали відпускні виплати та матеріальна допомога на оздоровлення.

Наступний етап – 400 тис. грн

Якщо президент таки підпише згаданий законопроєкт №10044-д, члени Рахункової палати увійдуть у 2025 рік зі збільшеними зарплатами. Згідно з цим документом, змінюється розрахунок посадових окладів. Наприклад, оклад голови Рахункової палати замість теперішніх 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб складатиме 55. Якщо перевести це у гривні, то нинішні 90,8 тис. грн перетворюються у 166,5 тис. грн.

Покращення торкнеться усіх членів Рахункової палати. Оклад заступника голови підвищиться з 81,7 тис. грн до 151,4 тис. грн; оклад членів – з 75,7 тис. грн до 145,3 тис. грн.

Окрім окладів, буде переглянуто і різноманітні доплати членам Рахункової палати:

• доплати за вислугу років складають від 15% посадового окладу (до п’яти років стажу) – до 80%, якщо у людини понад 35 років стажу;
• доплати за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці – від 5 до 10% посадового окладу, в залежності від секретності інформації;
• премії (не більше 30% посадового окладу). 

Таким чином, зарплата голови Рахункової палати за новим розрахунком складатиме 366,2 тис. грн (166,5 тис. грн посадовий оклад, 133,2 тис. грн доплата за вислугу років за умови 35 років стажу, 16,6 тис. грн доплата за роботу секретними документами, 49,9 тис. грн премії), простого члена – майже 320 тис. грн.

У розмові з «Главкомом» народний депутат з міжфракційного об’єднання «Розумна політика», а в минулому адвокат Євген Петруняк критикує роботу Рахункової палати. Вона, на думку парламентаря, працює не на повну потужність. До слова, обранець є одним із тих, хто виступає за скасування проголосованих змін до закону про Рахункову палату.

«Мої колеги-депутати цікавилися в ініціаторів законопроєкту №10044-д питанням, з яких резервів буде наповнюватися фонд оплати праці Рахункової палати? Адже у проєкті держбюджету на 2025 рік не закладено коштів на зростання зарплат членам Рахункової палати, за які проголосувала більшість парламенту. Треба враховувати умови, в яких живе нині країна, коли бракує коштів на зарплати військовослужбовцям. І в цей момент Рада підтримує законопроєкт про різке збільшення оплати праці членам Рахункової палати. Якийсь сюр, як на мене, це не на часі», – переконаний політик.

Не приховує розчарування й Іван Крулько. За його словами, новий розрахунок окладу, премій та інших доплат членів Рахункової палати взято «зі стелі».

«Як нам пояснили автори законопроєкту, вони брали за основу заробітні плати антикорупційних правоохоронних органів. Натомість не розв’язаною залишилася проблема із зарплатами чиновників різних рівнів, оскільки відсутній справедливий та зрозумілий підхід», – зауважив Крулько. Він вважає ситуацію з оплатою роботи державних службовців бардаком: є чиновники, у яких один рівень зарплат, у вчителів, наприклад, він інший. А ще є привілейована каста посадовців, у яких зарплатня надвисока, наприклад, члени наглядових рад при держкомпаніях.

«Зважаючи на ці перекоси, парламент повинен напрацювати законопроєкт, яким унормував би єдиний підхід до оплати праці осіб, які отримують кошти з державного бюджету», – підсумував нардеп.

Віталій Тараненко, «Главком»