Ольга Піщанська – про гучні аудити та зв’язок з родиною президента. Перше інтерв’ю нової голови Рахункової палати

У 2023 році Рахункова палата відзначилася сенсаційним звітом щодо діяльності Міністерства оборони. Аудитори підтвердили факти зі скандальних журналістських розслідувань, в яких говорилося про яйця по 17 грн для ЗСУ. Крім цього, у висновки фахівців також потрапила історія про фірми львівської династії Гринкевичів, які підвели Міноборони з поставками. Згодом напрацювання Рахункової палати лягли в основу гучного кримінального провадження, в якому за ґратами опинилися бізнесмени батько та син Ігор і Роман Гринкевичі.

Викриття масштабної корупції на оборонці під час війни очікувано підвищило суспільний інтерес до роботи контролюючих органів. Проте Рахункова палата перебуває у зоні турбулентності: у грудні було призначено чотирьох нових членів, серед них була й Ольга Піщанська, яка очолила установу. А вже у середині березня 2024 року закінчилися шестирічні повноваження ще семи з 13 членів Рахункової палати (Андрія Майснера, Віктора Богуна, Андрія Дідика, Ірини Іванової, Василя Невідомого, Цезаря Огня, Ігоря Яремчука). Вони продовжують виконувати свої повноваження. Рішення про їх звільнення належить до компетенції парламенту.

«Главком» поспілкувався з новою керівницею Рахункової палати Ольгою Піщанською. Це перше інтерв’ю посадовиці у новому статусі.

«Мене обрали за результатами конкурсу. Жодних рекомендацій ніхто не давав»

10 січня 2024 року Верховна Рада призначила вас новою Головою Рахункової палати. Назвіть ваші першочергові кроки на цій посаді.

Першочерговим завданням є повний перехід Рахункової палати на роботу за міжнародними стандартами INTOSAI (Міжнародна організація вищих органів фінансового контролю – «Главком»). А саме – проведення аудитів за методологіями, створеними у відповідності до цих стандартів та затвердженими влітку 2023 року. Наразі за новими правилами ведемо лише декілька аудитів, розпочатих торік. Аудити 2024 року реалізовуватимемо вже за новими стандартами.

Треба наголосити, що реформа Рахункової палати триває ще з 2015 року. Вважаю, що забагато часу витрачено. Тому необхідно прискоритися. Активно працюємо над удосконаленням механізму надання рекомендацій об’єктам контролю. Вони мають бути зрозумілими і реальними для виконання. Сюди ж включаємо питання моніторингу виконання рекомендацій. Це дасть можливість Рахунковій палаті контролювати усунення порушень, зафіксованих під час аудитів.

Водночас у Верховній Раді продовжується робота над новою законодавчою базою для реформування Рахункової палати. Цим займається група під керівництвом голови бюджетного комітету Роксолани Підласої.

Крім цього, є внутрішні проблемні моменти, що потребують швидкого реагування. Через недосконалі управлінські рішення минулого року, зараз частина колективу Рахункової палати одержує невідповідну заробітну плату. Це спричинило відтік співробітників. Нині шукаємо шляхи виходу з цієї ситуації, щоб втримати колектив, зберегти фахівців та інституційну пам’ять.

Застарілою є матеріальна складова Рахункової палати. Уявіть: жоден робочий комп’ютер спеціалістів установи не має можливості підключення до відеоконференції. Тобто працівники не в змозі проходити онлайн-семінари або брати участь в інших онлайн-заходах.

На міжнародному напрямку ми маємо певні напрацювання. Але його треба розвивати активніше, поки що бракує системності та аналізу результатів. Зараз працівники Рахункової палати долучені до спільних аудиторських груп разом з іноземними спеціалістами; продовжується навчання та обмін досвідом. Днями ми спілкувалися  з  Представництвом ЄС в Україні щодо співпраці з новим компонентом, «Публічні закупівлі», Проєкту технічної допомоги «Програма підтримки управління державними фінансами в Україні (EU4PFM)». Наші партнери загалом готові надавати інституції потужну і всебічну підтримку.

Наприкінці грудня 2023 року посли Великої сімки в Україні висловили занепокоєння намірами Верховної Ради призначити чотирьох членів Рахункової палати (серед яких, до речі, були й ви) до прийняття закону про зміну процедури відбору на ці посади. Утім, Рада проігнорувала позицію послів і завела нових людей до Рахункової палати. Пізніше спеціальна представниця США з питань відбудови України Пенні Пріцкер обговорила з представниками української влади кадрові призначення у Рахунковій палаті. Ваша думка, чим спровоковані хвилювання міжнародних партнерів. Чи мали вони з вами з цього приводу бесіди?

Вважаю, що не уповноважена коментувати це питання, оскільки воно стосується сфери дипломатії. При цьому наголошую: на рівні нашої інституції ми ведемо активний діалог з міжнародними партнерами, у тому числі зустрічаємося з представниками Європейського союзу, обговорюємо реформування Рахункової палати.

Хто вас рекомендував на посаду голови Рахункової палати?

Мене обрали на цю посаду за результатами конкурсу. Інструменту рекомендації там не передбачено. Мою кандидатуру на посаду голови Рахункової палати висунув голова Верховної Ради Руслан Стефанчук. Цьому передували бесіди з депутатським корпусом, цікавилися моїм баченням подальшого розвитку Рахункової палати.

У ЗМІ поширювалася інформація, що після Антимонопольного комітету ви очолите Фонд державного майна. Та цього не сталося. Чим займалися кілька місяців перед тим, як парламент дав добро на призначення до Рахункової палати?

Чому не відбулося моє призначення у Фонд держмайна, мабуть, варто запитати у тих, хто цю новину розповсюджував. Я не робила відповідних заяв. Що стосується трьох місяців, коли була без роботи (на початку вересня 2023 року Ольгу Піщанську було звільнено з посади керівниці Антимонопольного комітету і лише 21 грудня 2023 року парламент призначив її членкинею Рахункової палати – «Главком»), то цей час присвятила вирішенню особистих справ. Їх багато накопичилося за час роботи в Антимонопольному комітеті.

«Аудит коштів на Єдиний телемарафон буде. Але не зараз»

Минулого року Рахункова палата затвердила доволі ґрунтовний аудит Міністерства оборони, який спричинив хвилю звільнень топпосадовців, у тому числі міністра Олексія Резнікова. Не забарилися й «посадки». Яких резонансних аудитів чекати від Рахункової палати у 2024 році?

Власне, аудит Міноборони, є прикладом важливості діяльності Рахункової палати. Ще кілька цифр. За 2022 рік Рахункова палата скерувала 16 повідомлень за результатами аудитів до правоохоронних органів і чотири – до Ради нацбезпеки і оборони. Як результат, розпочато 12 досудових розслідувань у кримінальних провадженнях. У 2023 році наша інституція направила 20 повідомлень до правоохоронців щодо виявлених ознак кримінальних порушень. Розпочато сім досудових розслідувань у кримінальних провадженнях.  Але Рахункова палата – це не НАБУ. Така каральна функція – не основний наш функціонал. Ми повинні знайти причину, чому порушення відбулося та як зробити, щоб воно не повторювалося.

Щодо прогнозів на 2024 рік, навряд наперед можна сказати, скільки таких значних порушень ми зможемо знайти і в яких аудитах. Але перевірки оборонних напрямків залишаться на порядку денному. Уже на травень планується засідання, де розглядатимемо результати аудиту закупівлі, розробки і модернізації озброєння та військової техніки Міністерством оборони. Тут Рахункова палата аналізувала діяльність Міноборони та Генерального штабу у період 2022-23 років. Обсяг коштів – близько пів мільярда гривень.

Також на серпень плануємо розгляд звіту стосовно аудиту закупівель безпілотних систем Адміністрацією Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації за 2022-2023 роки. Охопити перевіркою планується більше 45 млн грн.

Чи перевірятиме Рахункова палата ефективне і цільове використання бюджетних коштів на фінансування Єдиного телемарафону і будівництва фортифікаційних споруд?

На одному з останніх засідань більшістю голосів члени Рахункової палати відмовили у задоволенні запиту народного депутата Ярослава Юрчишина, в якому містилися пропозиції провести два заходи контролю: щодо використання коштів державного бюджету, виділених Міністерству культури та інформаційної політики України у 2023 році за бюджетною програмою «Виробництво та трансляція телерадіопрограм для державних потреб, збирання, обробка та розповсюдження інформаційної продукції, фінансова підтримка системи державного іномовлення України» та щодо використання коштів державного бюджету, виділених Державному агентству України з питань кіно у 2022 році».

Причина відмови проста – завантаженість інституції і фінансові обмеження. Однак це не означає, що ми взагалі відмовилися від запропонованої перевірки. Тільки-но з’явиться можливість, ми візьмемо цей запит в роботу. 

(Що стосується можливого аудиту освоєння коштів на будівництво фортифікаційних споруд, то така пропозиція прозвучала на засіданні Рахункової палати 22 березня. Однак її поки не було внесено до плану роботи інституції на цей рік – «Главком»).

Після вашого приходу було перетасовано сфери контролю між членами Рахункової палати. А саме – за перевірку напрямків нацбезпеки і оборони, інфраструктури, енергетики, правоохоронного і антикорупційного блоків, судової системи і Мінʼюсту тепер відповідають новопризначені члени Рахункової палати. Тобто той же член Рахункової палати Ігор Яремчук, звіт якого про мав великий резонанс, більше не аналізуватиме роботу Міноборони. Як поясните такий перерозподіл?

Тут доцільніше вжити слово «ротація». Цей процес постійний. Наприклад, за останні шість років між членами Рахункової палати мінімум п’ять разів змінювалися напрямки діяльності. До того ж, подібна практика у вищих органах аудиту у всьому світі існує як один зі шляхів мінімізації корупційних ризиків.

Під час підготовки публікації про будівництво біатлонного комплексу на Прикарпатті «Главкому» стало відомо: аудиторський звіт чотирирічної давнини щодо спортивних комплексів (доповідач – член Рахункової палати Андрій Дідик) досі не затверджено. До речі, у січні 2024 року була чергова спроба ухвалити цей звіт, але не склалося. Чому?

Дійсно, у грудні 2021 року Андрій Дідик виніс на розгляд засідання Рахункової палати свій проєкт звіту аудиту ефективності використання коштів субвенції держбюджету місцевим бюджетам на будівництво і ремонт спортивних комплексів, палаців спорту, басейнів. Тоді ж аудит Дідика не затвердили, оскільки не знайшлося достатньо голосів. У січні 2024-го повторно повернулися до розгляду вказаного питання. До речі, проєкт документа містив показники перевірки станом на 2021 рік. У ході обговорень дійшли згоди голосувати за три варіанти (затвердити звіт, повернути на повторний розгляд і затвердити звіт із урахуванням висловлених пропозицій). У підсумку жоден із варіантів знову не набрав підтримки.

Подібних незатверджених звітів Рахункової палати – небагато. Зараз шукаємо алгоритм, що далі з ними робити.

Чи запроваджено середню вартість проведення аудиту Рахункової палати?

Інструменту оцінки середньої вартості аудиту Рахункової палати наразі не існує. Не можна просто скласти всі наші витрати і поділити на кількість аудитів у рік. Тому що всі аудити – різні: як за тривалістю проведення, так і за кількістю залучених працівників.

Безумовно, погоджуються з вами, що детальний розрахунок видатків під кожен аудит, потрібен. І це у найближчій перспективі спробуємо реалізувати. Взагалі, зараз працюємо над запровадженням критеріїв оцінки роботи Рахункової палати. Тому що неправильно відштовхуватися лише від кількості проведених контрольних заходів протягом певного періоду. Це може бути лише одним із показників ефективності нашої діяльності.

«У Рахункову палату прийшли люди з Антимонопольного комітету, але їх одиниці»

У вересні 2023 року Білий дім розіслав Офісу президента та Кабміну рекомендації щодо реформ, які має провести Україна для отримання допомоги. Серед них є згадка про посилення повноважень Рахункової у питанні аудиту місцевого самоврядування, держпідприємств та сфери державних закупівель. Також США рекомендували внести зміни до законодавства для посилення самостійності Рахункової палати.

Подібні рекомендації реформування Рахункової палати надав і ЄС. На думку європейців, недостатня незалежність Рахункової є проблемою. Крім того, результати діяльності Палати мають незначний вплив: відсутні парламентські процедури розгляду звітів або моніторингу виконання рекомендацій за результатами аудиту, ефективність роботи Рахункової вимірюють на основі кількості проведених аудитів, а не впливу рекомендацій, наданих за їх результатами. Деталізуйте, що вже зроблено.

Сьогоднішня наша бесіда так чи інакше дотична до питання реформування Рахункової палати. Рекомендації, надані США і Європейським Союзом – це, по суті, вимоги, викладені в Лімській декларації керівних принципів аудиту державних фінансів – наріжному документі INTOSAI, схваленому ще у 2007 році. Тож ці вимоги Рахункова палата знала задовго до 2023 року, і рекомендації наших партнерів радше можна назвати нагадуванням.

Відповідно до міжнародних стандартів, Рахункова палата вже ухвалила, зокрема, власний Кодекс етики; методології проведення аудитів; методичний посібник щодо функціонування системи управління якістю; схвалено порядок планування річної діяльності Рахункової палати. Тепер потрібно почати системно застосовувати ці документи на практиці.

Ще у вересні 2023 році на сайті Верховної Ради зареєстровано проєкт постанови про звільнення Цезаря Огня з посади члена Рахункової палати. Цей посадовець більше півтора року пересидів у кріслі члена Рахункової палати (16 серпня 2022 року йому виповнилося 65 років, що є підставою для звільнення, згідно із законодавством). Вам відомо, чому це питання не рухається у парламенті?

Закон про Рахункову палату (стаття 20) говорить, що голова, інший член Рахункової палати до закінчення строку його повноважень може бути звільнений з низки причин, у тому числі і з досягненням ним 65-річного віку. Інша норма цього ж Закону передбачає, що голова, інший член Рахункової палати, строк повноважень якого закінчився, здійснює свої повноваження до його звільнення з посади Верховною Радою. Станом на час цієї розмови, немає рішення парламенту щодо Цезаря Огня. Хоча відповідна постанова зареєстрована у парламенті.

Скажу більше: у семи членів Рахункової палати закінчилися шестирічні повноваження (15 березня 2024 року – «Главком») і вони продовжуватимуть виконувати свою роботу, допоки щодо них не буде кадрових рішень Верховної Ради.

Розкажіть про вашу команду, з якою прийшли до Рахункової палати. Хто ці люди?

Разом зі мною Верховна Рада призначила іще трьох членів Рахункової палати: Кирила Клименка, Сергія Ключка, Єлизавету Пушко-Цибуляк. Я познайомилася з ними під час конкурсного відбору, тож не можу називати їх «своєю командою».

Апарат Рахункової палати наразі також залишається без змін. Важливо, як я вже говорила, зберегти інституційну пам’ять і опиратися на експертний досвід наших спеціалістів.

Так, є нові люди, зокрема й ті, котрі прийшли з Антимонопольного комітету, але їх одиниці. 

«Ми всі – з Кривого Рогу»

Офіс президента та багато інших державних органів активно залучають штатних і позаштатних радників. Приміром, на початок жовтня 2023 року у підпорядкуванні керівника офісу Банкової Андрія Єрмака було 58 осіб. З них сім радників і 18 радників поза штатом. Новий міністр оборони Рустем Умєров має шість штатних радників. Скільки у вас радників?

Маю трьох штатних радників. Кожен із них є фахівцем у своїй сфері з відповідним досвідом та різними задачами. Дмитро Сторожук – досвідчений юрист, колишній народний депутат і заступник Генерального прокурора. Допомагає мені впорядковувати внутрішні процеси у Рахунковій палаті та систематизувати відносини з органами влади. Вікторія Колосовська – економіст з понад 30-річним стажем роботи. Працює за напрямком аналітики. Аліна Дзюба – журналіст. Курує комунікаційний напрямок. 

Які посадові оклади у радників Голови Рахункової палати?

Посадовий оклад складає близько 16 тис. грн. Без урахування інших виплат і премій.

Не секрет, що кожен керівник будь-якої ланки, формує свою команду з людей, із якими має давні стосунки або тих, котрі зарекомендували себе як професіонали. ЗМІ називають вас давньою подругою президентської сім’ї. Скільки років товаришуєте із Зеленськими і як часто спілкуєтеся?

Ми всі – з Кривого Рогу. Добре знайома з родиною президента. До нього та першої леді ставлюся з великою повагою. Але не хотіла б уточнювати деталі з міркувань безпеки. Зараз ми тісно не спілкуємося. Загалом мені – 48 років, тож маю чимале коло спілкування…

Ще ремарка. Коли мене було призначено Головою Антимонопольного комітету, у ЗМІ розповсюджувалася певна інформація
(очевидно, пані Ольга натякає на публікації про її зв’язки з сім’єю президента – «Главком»). Будь-які оцінки раджу давати, виходячи із результатів моєї роботи. 

Віталій Тараненко, «Главком»