Тарифи-2024. Що вирішив уряд та «Нафтогаз» (документ)

Традиційно ближче до осені тема ситуації на газовому ринку набуває гостроти. До опалювального сезону залишається два місяці: катастрофічне падіння платежів за спожитий газ та реальна загрози фінансового дефолту «Нафтогазу України» змушує владу діяти на випередження. Як повідомляв «Главком», станом на квітень 2023 року новий топ-менеджер компанії вимагав від уряду 327 (!) млрд грн компенсації з держбюджету. Проте місяці дискусій і узгоджень між «Нафтогазом», Кабміном і зовнішніми партнерами суттєво вгамували апетити верхівки компанії…

Згідно з Господарським кодексом, до 1 вересня уряд має ухвалити головний кошторис газового монополіста, який визначить напрями діяльності компанії в 2023 році. У розпорядження «Главкома» потрапив проєкт розпорядження Кабінету міністрів «Про затвердження фінансового плану акціонерного товариства НАК «Нафтогаз України» на 2023 рік». Документ розроблено Мінекономіки спільно з компанією. Фінплан містить інформацію про очікувані операційні та фінансові результати діяльності «Нафтогазу». Законодавство дозволяє двічі корегувати документ протягом року: через впливи війни реальні показники можуть відрізнятися від прогнозних.

Значні відмінності цьогорічних показників порівняно з попередніми роками зумовлені різкими змінами на паливному ринку, особливо в 2022-му – після широкомасштабного вторгнення Росії. Проте уряд гарантує: ціна на газ для більшості побутових споживачів під час війни залишиться незмінною – 7,96 грн за кубометр (з ПДВ). Але чи є така ціна справедливою – питання вкотре піднімає «Главком» та обґрунтовано доводить: ціна може бути нижчою. Далі все по порядку.

Ключові показники кошторису «Нафтогазу України»

Згідно з проєктом фінплану, у 2023 році «Нафтогаз України» планує отримати понад 146 млрд грн чистого доходу від реалізації товарів, робіт, послуг – це на 84 млрд грн менше порівняно з доходами компанії в 2022 році. Чому таке падіння – детальний аналіз нижче.

Чистий прибуток у 2023 році планується у розмірі майже 26,5 млрд грн, тоді як в 2022 році «Нафтогаз» зазнав збитків на суму близько 4 млрд грн. А в 2021 році компанія заявляла про прибуток 57 млрд грн.

Виплати на користь держави очікуються на суму близько 17 млрд грн.

Залучення кредиту ЄБРР на суму 17,7 млрд грн, тобто приблизно стільки ж, як монополіст планує перерахувати в державний бюджет України. Це насторожує, схоже, цей збіг невипадковий.

Компенсація «Нафтогазу» 39 млрд грн з державного бюджету за покладання в 2022 році механізму постачальника спеціальних обов`язків (ПСО) для побутових споживачів (покладання на «Нафтогаз» ПСО запроваджено урядом з метою стримати від зростання ціни на газ для населення – «Главком»). Кошти планують спрямувати для придбання природного газу.

Надання 36 млрд грн зі спеціального фонду державного бюджету для компенсації різниці в тарифах суб’єктам господарювання, які виробляють теплову енергію, з наступним погашенням ними заборгованості за спожитий природний газ перед юридичними особами Групи «Нафтогаз».

Часткове погашення єврооблігацій на суму майже $16,8 млн. Питання лише в тому, чи доцільно погашати єврооблігації, коли в державі класичний форс-мажор – війна?

Надходження коштів за транзит газу скоротяться на 30% через форс-мажорні обставини.

Закладені в кошторисі показники реальні для виконання. «Але діюча фінансова модель «Нафтогазу» – помилкова», – вважає економічний експерт Олексій Кущ.

«Нібито будуть позитивні результати: є виручка, є прибуток, є перерахування в бюджет. Але якщо подивитися, як ця модель функціонує, то виходить що держава перерахує «Нафтогазу» у вигляді дотацій 39 млрд грн для виконання так званого режиму ПСО (постачальника спеціальних обов`язків). Ще 36 млрд грн отримають підприємства теплокомуненерго для компенсації різниці в тарифах на теплі послуги. А ціна на газ, яка закладається в тариф на теплопостачання і гарячу воду, буде відшкодована в рамках погашення заборгованості підприємств теплокомуненерго за газ, тобто кошти будуть передані «Нафтогазу». Сукупно «Нафтогаз» за рахунок держави отримає 36 та 39 млрд грн – загалом це буде 75 млрд грн», – пояснює Олексій Кущ.

Вже згадувалося, що у перші варіанти проєкту фінплану «Нафтогазу» менеджмент компанії закладав дотації на суму 327 млрд грн, тобто в чотири рази більше порівняно з нинішніми 75 млрд грн. Звісно, Мінфін та Мінекономіки забракували таку цифри, але й нинішня сума дотацій, на думку експертів, непомірно велика для часів війни.

Тобто для того, щоб сплатити в бюджет держави 17,2 млрд грн, «Нафтогаз» спочатку отримає дотації з бюджету на суму 75 млрд грн. «Або на кожну гривню, перераховану в бюджет, «Нафтогаз» отримає з бюджету 5 грн. В цьому і є помилковість цієї фінансової моделі», – продовжує Олексій Кущ.

На переконання експерта, «собівартість видобутку власного газу при раціональній організації фінансової моделі дозволяє «Нафтогазу» продавати газ населенню та підприємствам теплокомуненерго за ціною ПСО без додаткових дотацій з боку держави. При цьому газовий монополіст ще й отримуватиме прибуток».

Маніпуляції з цінами для населення почалися відтоді, як їх прив`язали до котирувань на европейських газових хабах: спочатку в 2016 році ціну прив`язали до німецького хабу NCG, а в січні 2020-го – до хабу TTF в Амстердамі.

Чому скорочуються доходи «Нафтогазу»?

Зниження цьогорічних доходів компанії на 84 млрд грн порівняно з 2022 роком має об’єктивні причини, адже після минулорічного різкого зростання цін в Європі тепер газ дешевшає. Вплинуло на скорочення доходів газового монополіста ще й різке падіння споживання газу, адже в Україні зруйновані та окуповані цілі міста, села та багато промислових підприємств. Знизили споживання газу не лише побутові споживачі, але й підприємства теплокомуненерго та бюджетні організації.

До прикладу, на початку 2022 року європейський ринок, до газового хабу якого прив’язаний ринок України, зазнав турбулентності. Середня спотова ціна на нідерландському газовому хабі TTF в 2022 році становила 123 євро/МВт-год, що більш ніж у 2,6 раза перевищила аналогічну ціну у 2021 році. Відповідно в 2022 році зросла й середня ринкова ціна на газ в Україні – до близько 33,6 тис. грн за тисячу кубометрів (з ПДВ) – це більш ніж в 1,8 раза більше, ніж в 2021 році.

Але, починаючи з 2023 року, завдяки стабільно високим поставкам зрідженого газу (LNG) в Європу, ціни на європейському ринку почали падати – за перші три місяці року вони знизилися на 45% від ціни за аналогічний період 2022 року, а на початок серпня ціна впала до 26 євро/МВт-год (16,2 тис. грн за тисячу кубометрів). Тож середня ринкова ціна на газ на українському ринку також почала також знижуватися – протягом перших трьох місяців року – до 21,5 тис. грн за тисячу кубометрів (з ПДВ), це на 37% менше, ніж в аналогічний період 2022-го. На кінець липня ціна на Українській енергетичній біржі становила вже близько 12 тис. грн за тисячу кубометрів.

Через падіння цін скорочуються й доходи «Нафтогазу». Різке зниження обсягів споживання газу також б’є по фінансових показниках компанії. І попри те, що в 2022 році загалом Україна скоротила видобуток газу на 6% – до 18,5 млрд куб. м, тепер побутовим і промисловим споживачам майже вистачає газу власного видобутку. У проєкті фінплану «Нафтогазу» на 2023 рік передбачено незначні обсяги імпорту.

Як «Нафтогаз» сформує та витратить газовий ресурс?

У проєкті фінплану «Нафтогаз» планує на 2023 рік накопичити ресурс природного газу обсягом 23,2 млрд кубометрів таким чином:

• Закупівля газу власного видобутку обсягом 16,2 млрд кубометрів («Укргазвидобування» та «Укрнафта» загалом дадуть 13,4 млрд кубометрів, у приватних видобувних підприємствах планується придбати 2,8 млрд кубометрів);
• імпортований газ – 1,8 млрд кубометрів;
• за рахунок відбору природного газу з підземних сховищ – 5,2 млрд кубометрів;

За даними «Нафтогазу», станом на 19 липня 2023 року в українських підземних сховищах вже зберігається 11,7 млрд куб м газу. З початку сезону в українські сховища спрямовано 2,5 млрд куб. м ресурсу.

Накопиченим газовим ресурсом «Нафтогаз» розпорядиться наступним чином:

• Згідно з проєктом фінплану, «Нафтогаз» реалізує для потреб споживачів 11,7 млрд кубометрів газу власного видобутку (населенню – 7,5 млрд куб м, підприємствам теплоенергетики для населення – 3,8 млрд куб м, облгазам на виробничо-технологічні витрати – 0,4 млрд куб м).
• реалізує українським споживачам газ, придбаний ним на ринку – 0,9 млрд куб м (у приватних видобувних компаній – «Главком») ;
• Також компанія реалізує споживачам імпортований газ – 3,4 млрд куб м (схоже, маються на увазі обсяги газу, з урахуванням імпорту за попередні роки – «Главком»);
• до підземних сховищ буде закачано газ власного видобутку – 6,4 млрд куб м, імпортований газ – 0,7 млрд куб м.

Менеджмент «Нафтогазу» прийняв естафету попередників

Закладені в проєкті фінплану «Нафтогазу» дотації з державного бюджету на 75 млрд грн свідчать про надзвичайно роздуті витрати монополіста. «Фактично створюється система, в якій списання витрат і нарощування собівартості видобутку газу відбувається лише на папері, тобто це бухгалтерські витрати, які не відповідають реальним фінансовим потокам «Нафтогазу». На папері компанія обґрунтовує, що їй нібито держава має компенсувати витрати», – застерігає Олексій Кущ.

Експерт стверджує, що практично нічого не змінилося в менеджменті «Нафтогазу» з приходом восени 2022 року нового очільника Олексія Чернишова. Як і раніше, «Нафтогаз» забирає весь газ, видобутий його дочірньою компанією «Укргазвидобування».

Підставою для зловживань, як це було й за попередніх керівників «Нафтогазу», стала відсутність повноцінного аудиту фінансового та технічного стану компанії. «Главком» писав про те, як протягом останніх років компанія всупереч чинному законодавству просто не пускала до себе державних ревізорів. Впродовж багатьох років поспіль газовий монополіст був «гаманцем» владного Олімпу.

Парламентська комісії так і не змогла змусити уряд, головного акціонера «Нафтогазу», видати розпорядження про проведення державного аудиту: фінансової та технічної ревізії, балансу газу та причин падіння газовидобутку. Натомість вражають захмарні витрати управлінського апарату – членів правління компанії, а також членів наглядової ради (близько півтора десятка осіб), які невпинно зростають: в 2017 році – 0,7 млрд грн, у 2021 – 2,6 млрд грн. Але тепер через воєнний стан влада дозволила державним компаніям не звітувати перед суспільством. Тому на сайті «Нафтогазу» проти зарплат управлінців стоять одні нулі – за винятком голови правління, зарплата якого нібито становить 50 тис грн, але в графах «Розмір винагороди» та «Розмір додаткового блага» теж стоять нулі, тоді як зазвичай ці винагороди в 5-10 разів перевищують цифру місячної зарплати. Орієнтиром доходів керівництва газового монополіста може бути зарплата та винагороди їхніх попередників, зокрема Андрія Коболєва, доходи якого за часів роботи у «Нафтогазі» стали предметом розслідування.

Монополія «Нафтогазу» – невичерпний резерв зловживань

Джерелом для зловживань «Нафтогазу» багато років поспіль слугує штучно завищена ціна на газ для усіх без виключення споживачів – побутових, промислових, бюджетних. «Главком» писав про те, що в Україні потрібно створити біржу, яка мала б стати альтернативою використання котирувань європейської біржі TTF в Амстердамі для визначення ціни на газ для українців і таким чином  ліквідувати монополію «Нафтогазу». «В Україні потрібно запустити модель газового хабу прямо зараз. Потрібно запустити торгівельну площадку, де буде продаватися весь газ державного видобутку для побутових та промислових споживачів, для підприємств теплокомуненерго» – стверджує Олексій Кущ.

«Ми могли б отримати модель єдиної ціни на газ, до якої прямували всі ці роки наших реформ. Щоб не було ніяких прив’язок до імпортного паритету. І тоді б ціна на внутрішньому хабі була б трохи більше 100 євро за тисячу кубів – це близько 4 тис. грн за тисячу кубометрів (4 грн за один кубічний метр – «Главком»). Ціна навіть стала б нижчою, ніж ціна від постачальника спеціальних обов’язків (7,96 грн за куб м – «Главком»). Населення менше б платило, підприємства пожвавили б виробництво, а теплокомуненерго зменшило б свою заборгованість. Але ж ніхто не хоче цього робити», – переконує Кущ.

«Виходить, комусь таки вигідно, щоб в державі було декілька цін на газ, але це породжує корупцію, зловживання. «Промисловість України в певні моменти переплачує за газ більш ніж удвічі порівно з промисловістю Європи, особливо у літні періоди», – підсумовує Кущ.

«Главком» писав про те, що Секретаріат Енергетичного Співтовариства ще декілька років тому наполягав на доцільності створення газового хабу в Україні, де потужним маркет-мейкером стала б компанія «Укргазвидобування». До широкомасштабного вторгнення ця компанія покривала на 70% потребу в газі за рахунок власного видобутку, а тепер майже повністю здатна забезпечити внутрішній попит.

Проте ці поради ігноруються. Дочірня компанія «Нафтогазу» – «Укргазвидобування» – змушена передавати видобутий ресурс виключно своїй материнській компанії за цінами, значно нижчими за ті, що складаються в ході торгів на Українській енергетичній біржі. Ще перебуваючи на посаді в.о. міністра енергетики Юрій Вітренко розповідав про більш далекосяжні плани врегулювання проблеми ціни на газ для населення. Одне із завдань – створення нормальної біржової торгівлі газом в Україні. Нібито спільно з НКРЕКП та USAID ведуться роботи над створенням такої біржі. Але біржа так і не з’явилася.

Наталка Прудка, «Главком»