«Телеграм»: бути чи не бути? Чому влада боїться видалити «додаток ФСБ»

На найближчому пленарному засіданні Верховної Ради у депутатів можуть дійти руки до очікуваної багатьма регуляції надпопулярного в нашій країні месенджера Telegram. До парламентської зали в першому читанні планується винести законопроєкт 11115 авторства групи нардепів з «Європейської солідарності» на чолі з Миколою Княжицьким. Колеги Княжицького з «ЄС» поспішили анонсувати розгляд документа ще минулого тижня, проте спровокували фальстарт. У партії Порошенка одразу побачили у зволіканні політичну складову.

Так, співголова фракції «ЄС» Артур Герасимов розкрив «підступний план» влади: «Коли в Офісі президента зрозуміли, що «Телеграм» перестане бути анонімним, наскільки ми розуміємо, надійшов дзвінок звідти прямо на Погоджувальну раду. Вже за 15 хвилин «Слуга народу» разом з Офісом зняли цей законопроєкт з порядку денного».

Проте головний автор 11115 Микола Княжицький вірить, що вже найближчого пленарного тижня проєкт не тільки поставлять у порядок денний, а й проголосують у першому читанні.

«Думаю, ми приймемо цей закон, тому що в ньому нічого страшного немає, – впевнений нардеп. – Просто люди з Офісу президента, які розглядали «Телеграм» як засіб політичної боротьби, думаю, зараз змінили свою точку зору. Цей закон дасть державі додаткові інструменти для захисту від використання ворогом різноманітних мереж передачі інформації – не лише «Телеграму», а включно з ним. Наш проєкт називають занадто м'яким та ліберальним, але, якщо буде політична воля і бажання в депутатів, його можна до другого читання зробити жорсткішим – зокрема, доповнити механізмами блокування платформ, які не виконують українське законодавство».

Княжицький нагадує, що в Україні діє закон про медіа, але він не до кінця відповідає нинішнім реаліям, бо не регулює деякі соціальні мережі, які, по суті, тепер виконують функції медіа. «Телеграм» як такий в проєкті Княжицького окремо не згадується, в ньому йдеться про «платформи спільного доступу до інформації» загалом. І називати 11115 в нинішньому вигляді законом про блокування чи деанонімізацію «Телеграму», як поспішили навіть деякі однопартійці Княжицького, передчасно. Хоча вочевидь до законопроєкту причепиться якраз тавро «закон про «Телеграм». 

Про що законопроєкт №11115

Законопроєктом запроваджує поняття провайдерів платформ спільного доступу до інформації, через які поширюється масова інформація, як окремі суб’єкти у сфері медіа. 

Платформи не зобов'язані проходити повну державну реєстрацію, але вони мусять мати свого офіційного представника в Україні для спілкування з державою. Якщо платформа вже зареєстрована в ЄС, окремий представник в Україні не потрібен.

Національна рада з питань телебачення і радіомовлення зможе вимагати від них відкрити структуру власності та джерела фінансування. Це робиться для того, аби унеможливити приналежність або фінансування платформи з держави-агресора. 

Якщо платформа не відповідає на запити Нацради і не показує власника/фінансування – автоматично вважається, що її структура власності непрозора. 

Державним органам, місцевому самоврядуванню, банкам забороняється користуватися платформами з непрозорою власністю. Також не можна встановлювати такі додатки на службові пристрої держслужбовців. 

Для військових і сектору безпеки та оборони правила користування такими платформами встановлює Кабінет міністрів.

Відповідальність платформ за порушення буде аналогічною тій, яка зараз існує для відеоплатформ за законом «Про медіа». Нацрада зможе накладати штрафи, вимагати блокування контенту тощо.

«У законопроєкті сказано, що всі платформи повинні мати прозорість власності і фінансування, – пояснює суть Княжицький. – Якщо вони поширюють шкідливу для держави інформацію, то мають цю інформацію прибрати. Якщо вони цього не зроблять, передбачені різні санкції – від штрафів до заборони державним службам, органам і засобам передачі інформації використовувати ту чи іншу мережу передачі даних. Це стосується всіх мереж передачі даних».

«Вогонь на себе» через те, що законопроєкт 11115 не потрапив до порядку денного минулого тижня, взяв голова комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики «слуга народу» Микита Потураєв. Він написав свій, більш жорсткий проєкт щодо блокування «Телеграму», але навіть не реєстрував його в парламенті, хоча й відправив для ознайомлення в Раду Європи. Потураєв зауважує, що проєкт Княжицького не має висновку комітету, а провести його засідання в авральному порядку минулого пленарного тижня не було можливим. 

«Рішення комітету свого часу було компромісним: законопроєкт Миколи ми не відхиляємо, але будемо розробляти якийсь спільний, на основі його та мого, – розповідає Потураєв. – Законопроєкт Княжицького є надто ліберальним, в ньому взагалі не прописаний механізм блокування, він лише згаданий як санкція. А в моєму законопроєкті цей механізм є».

Попри це, Потураєв допускає, що проєкт 11115 можуть проголосувати в першому читанні, а потім правками додавати в нього частини з його власного. «У четвер (19 березня) ми з керівництвом парламенту плануємо це все обговорювати: спікер Руслан Стефанчук вивчає всі напрацьовані пропозиції, і готовий в це включитися», – запевняє нардеп.

Водночас Потураєв звертає увагу на потенційні проблеми, які виникають у звʼязку з ініціативами, що регулюватимуть роботу соцмереж – невідповідність законопроєктів Акту про цифрові послуги ЄС (DSA) та Європейському акту про свободу медіа (EMFA). Україна взяла на себе зобов’язання імплементувати їх без жодних змін до кінця року. 

«Вже є негативний висновок Ради Європи на мій текст, але він так само стосується і проєкту Миколи, – каже Потураєв. – Наші проєкти не відповідають двом актам Європарламенту, бо ми хочемо визнати соціальні платформи як медіа, які зараз не підпадають під дію закону «Про медіа». А європейці цього категорично не хочуть робити. І, звісно, якщо ми приймемо ці закони, вони вступлять у конфлікт з європейським законодавством. Але гіпотетично ми можемо щось прийняти в першому читанні і паралельно вести перемовини з європейцями». 

Народ проти

Прихильники заборони або принаймні обмеження «Телеграму» в Україні давно сформулювали претензії цього месенджера. Саме цю соцмережу росіяни особливо активно використовують для своїх численних ІПСО, через неї російські спецслужби найчастіше вербують українців для здійснення провокацій та терактів.

При цьому, на відміну від інших техногігантів (тих же Meta та Google), «Телеграм» не йде на контакт з українською владою та не видаляє небезпечний контент. Проте, попри неоднозначну репутацію «Телеграму» та російські корені і ймовірну співпрацю з Кремлем її засновника Павла Дурова, пересічні українці у більшості своїй не вбачають в користуванні зручним та звичним застосунком особливих загроз. 

На початку березня соціологічна група «Рейтинг» оприлюднила результати цікавого дослідження щодо ставлення українців до ймовірного блокування «Телеграму». Згідно з результатами опитування, 76% респондентів виступають проти повного блокування «Телеграму» в Україні, 16% таку ідею схвалюють. Натомість більше половини опитаних – 52% – підтримують посилення нагляду за месенджером з боку правоохоронних органів, а 41% – проти цього.

Більшість українців (72%) переконана, що месенджер з російським корінням ніяк не впливає на їхню особисту безпеку і лише 8% вважають зворотне. Але якщо стосовно власної цифрової безпеки українці не надто переживають, то загрозу від «Телеграму» нацбезпеці допускають: одразу 28% опитуваних вважають, що месенджер негативно на неї впливає. Хоча все одно близько третини впевнені, що все це вигадки.

Опитування «Рейтингу» було проведено 26-28 лютого – за кілька днів після гучного нічного теракту у Львові з великою кількістю постраждалих. В результаті вибуху у центрі міста на місці загинула патрульна поліцейська, а згодом у лікарні помер постраждалий військовослужбовець Нацгвардії. Ця трагедія вкотре викликала дискусію щодо доцільності безперешкодної роботи на території України застосунку, через який російські спецслужби завербували безпосередню виконавицю, яка закладала вибуховий пристрій. А до цього випадку – інших виконавців злочинів на території України (підпали, злив стратегічно важливої інформації, теракти тощо).

Після львівського теракту про шкоду «Телеграму» заговорили не тільки відомі борці з ним на кшталт голови комітету зі свободи слова нардепа Ярослава Юрчишина. На проблему звернули увагу люди в погонах – міністр внутрішніх справ Ігор Клименко, заступник голови СБУ Іван Рудницький та голова Офісу президента, а донедавна голова ГУР Міноборони Кирило Буданов. 

Клименко відзначив, що «Телеграм» використовується десь в половині випадків вербувань. Однак наголосив, що повністю заборонити його в Україні неможливо, та туманно запропонував «обмежити і забезпечити роботу, за якою ми можемо зменшити кількість саме терористичних злочинів». Рудницький закликав не тільки правоохоронні органи, а й інші державні установи посилити певні регулятивні функції, аби не допустити, «щоб ці інформаційні ресурси чи інтернет-ресурси використовувалися для протиправної діяльності та терористичної діяльності».

Буданов згадав, що ще в 2024 році пропонував сповільнити швидкість «Телеграму» та запропонував запровадити реєстрацію телеграм-каналів, аби їх власники несли відповідальність за оприлюднений контент. При цьому зауважив, що це «багато кому не сподобається». 

Проте поки всі ці заклики і занепокоєння, хай і лунають не від останніх осіб в державі, є доволі абстрактними. Чіткої стратегії, що робити (і чи взагалі робити) з дітищем Дурова як не було, так і нема. І зрозуміти це небажання йти на радикальні кроки можна. По-перше, ідея – непопулярна, бо більшість українців, як зазначалося вище, не вважають звичний їм додаток небезпечним чи ворожим. По-друге, свої ресурси на популярній платформі має більшість українських державних органів (зокрема, й правоохоронних). І йдеться не тільки про офіційні канали, а й анонімні, з яких стирчать вуха ангажованих тими чи іншими представниками влади піарників та медіакілерів. Так, нардеп Ярослав Железняк нещодавно оприлюднив розслідування-деанонімізацію найбільших Telegram-каналів-мільйонників та дійшов до висновків, що їхні власники пов’язані… з СБУ. 

Цінив «Телеграм» як ресурс для різноманітних зливів і колишній голова Офісу президента Андрій Єрмак: показово, що з його відставкою деякі розкручені анонімні канали просто припинили роботу. Єрмак свого часу, пояснюючи, чому влада не ухвалює ніяких рішень щодо обмеження «Телеграму», наводив дивний аргумент, що нібито близько 80% українських військових категорично виступають проти заборони месенджера. Звідки він отримав ці дані, екскерівник Офісу глави держави не уточнював, але серед кого «тєлєга» точно мегапопулярна – так це серед російських військових, які активно використовують месенджер при плануванні своїх операцій. Хоча, можливо, скоро вони залишаться без цього інструменту...

«Телеграм» на службі… «київського режиму»

Іронія ситуації в тому, що поки в Україні лише обговорюють можливість закручування гайок для «Телеграму» через його використання росіянами в злочинних цілях, в самій Росії повним ходом триває підготовка до повного блокування месенджера. Принаймні для «простих смертних».

Імпозантний творець «Телеграму» довго намагався всидіти на двох стільцях. З одного боку, він вибудовував образ борця за свободу слова та громадянина світу, якому стало затісно в тоталітарній Росії. З іншого – в Росії на самому високому рівні називали «Телеграм» «нашим», а журналістські розслідування показали, що Дуров після демонстративного від’їзду з Росії дуже часто там бував, не гребував отримувати інвестиції від путінських олігархів, а прямий доступ до серверів «суперзахищеної» платформи може мати ФСБ.

Підозри щодо зв’язків Дурова з російською верхівкою підкріпила загадкова історія блокування «Телеграму» в Росії у 2018 році. Перша спроба Роскомнагляду заглушити месенджер завершилася тим, що каскадні проблеми почалися у всієї російської інтернет-інфраструктури. Росіяни почали масово встановлювати VPN (отримані навички ще знадобляться їм, коли російський «чебурнет» почне все більше замикатися у власному коконі), а «заборонений» месенджер залишився рупором кремлівських пропагандистів. В результаті процес блокування перетворився на фарс. 

У 2020 році «Телеграм» на території Росії було розблоковано нібито через готовність Дурова сприяти протидії тероризму. І з тих пір «Телеграм» став ледь не офіційним російським месенджером – свої канали там масово завели народні депутати, губернатори, державні органи, бізнес-структури. А в 2022 році після повномасштабного вторгнення в Україну відносно вільний від офіційної цензури месенджер став головним майданчиком для численних «Z-воєнкорів», які викладають в ньому детальні «хроніки СВО», що часто йдуть у розріз кондовій пропаганді.

Крім того, «Телеграм» активно використовується на фронті російськими військовими, які координують через нього свої дії, передають координати цілей, відео з розвідки тощо. 

Але, схоже, російська влада в своєму бажанні загнати всіх громадян РФ в новий «суверенний» месенджер Max вирішила пустити під ніж не тільки ворожі WhatsApp, який донедавна був найпопулярнішим месенджером в Росії, Facebook Messenger, Instagram, Viber та Signal, а вже й «рідну» «телегу». 

Ситуація докорінно змінилася після арешту Дурова у Франції в серпні 2024 року. Йому було пред’явлено звинувачення, зокрема, у розповсюдженні матеріалів сексуальної експлуатації дітей, співучасті в наркоторгівлі, відмиванні коштів тощо. Дуров вийшов під заставу, і на час розслідування йому було заборонено залишати межі Франції. Але згодом ці обмеження пом’якшили, що спричинило хвилю розмов про негласні домовленості власника «Телеграму» з французькою владою.   

Натомість нова хвиля проблем у Дурова почалася в Росії – ще влітку минулого року Роскомнагляд обмежив роботу голосових та відеодзвінків в Telegram та WhatsApp, аргументувавши це боротьбою з шахрайством. Згодом російські користувачі почали скаржитися на проблеми з завантаженням файлів в «Телеграмі». У лютому Роскомнагляд офіційно підтвердив уповільнення месенджера в зв’язку з тим, що той відмовляється виконувати російське законодавство. І було дано старт потужної інформатаки на улюблену росіянами «тєлєжку».

Так, стало відомо, що в одному з московських судів зареєстровано кілька адмінпротоколів щодо Telegram за відмову видалити заборонений контент. 

ФСБ заявила, що є докази того, що українська розвідка мала доступ до комунікацій російських військових: «В результаті аналізу роботи месенджера Telegram було отримано численні достовірні дані, які свідчать про те, що його використання військовослужбовцями збройних сил РФ в районі проведення спеціальної військової операції протягом останніх трьох місяців неодноразово призводило до створення небезпечних для життя ситуацій для солдатів». За даними ФСБ, з 2022 року в Росії було скоєно понад 153 тис. злочинів, пов'язаних з Telegram, зокрема, приблизно 33 тис. з них класифіковані як екстремістські або терористичні. Сліди месенджера силовики, зокрема, знайшли в гучному теракті у Crocus City Hall у Москві у березні 2024 року, вбивствах Дар’ї Дугіної та генерала Ігоря Кирилова. «Ефесбешники» також жаліються, що хоча компанія відповіла за рік на понад п’ять тисяч запитів на дані від країн-членів ЄС, вона не співпрацювала аналогічним чином з російськими слідчими.

А в двох найбільших пропагандистських виданнях («Російська газета», «Комсомольська правда») одночасно вийшли статті «на основі матеріалів ФСБ», в яких стверджувалося, що Telegram став основним інструментом для іноземних розвідслужб і всюдисущого «київського режиму» «для підбурювання до протестної діяльності, радикальної ідеології, підготовки і вчинення значно збільшених саботажних, терористичних і екстремістських злочинів, а також шахрайства». Також в статтях йшлося про те, що дії Дурова розслідуються в рамках кримінальної справи про сприяння терористичній діяльності. 

Дуров, який до останнього намагався не помічати обмежень свого дітища в рідній Росії, хоча залюбки повчав свободі слова європейських лідерів, мовчати більше не став. Він обрушився з критикою на кремлівський режим, щоправда, не згадуючи конкретних прізвищ: «Щодня влада вигадує нові приводи, щоб обмежити доступ росіян до Telegram, прагнучи придушити право на недоторканність приватного життя та свободу слова. Сумне видовище держави, яка боїться власного народу». Також Дуров порівняв РФ з Іраном, нагадавши, що вісім років тому Іран також намагався заборонити «Телеграм» на користь державного додатку і зазнав невдачі. 

За інформацією української Служби зовнішньої розвідки та російських ЗМІ, остаточно Telegram в Росії почнуть глушити з перших чисел квітня. Ніби рішення вже прийнято. Звісно, якщо Дуров до того часу не домовиться, як минулого разу, або Кремль сам не дійде висновку, що заборона додатка принесе йому більше проблем, ніж користі. В російському суспільстві (а особливо в середовищі «Z-торсиди») ймовірне блокування популярного месенджера, викликало стан, схожий на істерику. Дійшло до того, що сумнозвісний телеведучий Володимир Соловйов відсторонив від ефірів співробітника каналу «Соловьев LIVE», ймовірно, після публічної критики ним блокування «Телеграму». 

Показово, що ще навіть не дочекавшись повного блокування месенджера в Росії, Федеральна антимонопольна служба РФ оголосила, що розміщення реклами в ньому вже на етапі нинішніх обмежень є порушенням законодавства. З такими правилами для багатьох блогерів втрачає сенс навіть користування платформою через VPN – через руйнацію давно налаштованої бізнес-схеми. Причому вкладалися в розкрутку каналів в «телезі» не тільки рядові «інфлюенсери», а й різні «башти» Кремля. 

У контексті загострення розмов в Україні щодо майбутньої долі «Телеграму» подивитися за другою серією боротьби з невловимим месенджером (та її ефективністю) принаймні буде цікаво. 

Але не слід розраховувати, що у разі, якщо «Телеграм» успішно заблокують на території РФ, одразу припиняться інформаційні атаки та спроби вербування за допомогою месенджера. Так, за даними української Служби зовнішньої розвідки, для російських чиновників планується випускати спеціальні SIM-карти з необмеженим доступом до заблокованих в Росії сервісів і соціальних мереж навіть без застосування VPN. 

«Перша спроба заборони «Телеграму» в Росії у 2018 році грала на його імідж як платформи, яку не можна заблокувати, яка не прогинається, – каже експерт з цифрової безпеки Павло Бєлоусов. – І тоді, може, цей спектакль і зіграв. Зараз мотивація російської влади інша – загнати якомога більше людей на контрольований Кремлем месенджер Max. І технічні можливості та механізми заблочити неугодні сервіси у Роскомнадзору вже інші, бо вони весь цей час поступово йшли до свого суверенного «чебурнету».

Блокування скасовується?

Але повернемося до перспектив «Телеграму» в Україні. Наразі навіть запеклі противники месенджера визнають, що його повний блок у нас запровадити нереально.

«Блокування «Телеграму» в Україні сьогодні неможливе, – каже автор законопроєкту 11115 Микола Княжицький. – Звісно, якщо буде прийнято відповідний закон, можна звернутися до Apple Store і Google Play, щоб вони заблокували певні додатки, але українці все одно знайдуть способи ними користуватися через VPN».

Особливу увагу саме «Телеграму», на думку Княжицького, варто приділити навіть не стільки через його російське походження, скільки через монополію на українському ринку.  

«Телеграм» присутній у всіх країнах: просто якщо в Польщі, Чехії, Франції, чи Німеччини він охоплює від 5 до 30% аудиторії, то у нас – під 90%, – зауважує нардеп. – І тому саме через нього найбільше вербують, він дуже зручний для створення ботів. Якби ж у нас покриття «Телеграму» складало 30-40%, як в європейських країнах, жодної проблеми б не було. До його розкрутки доклала руку сама влада, яка вирішила використовувати цей месенджер для своєї політичної пропаганди, присадила на «Телеграм» величезну кількість банків, державних сервісів, органів місцевого самоврядування і сама ж вибудувала цю монополію, яку росіяни використовують проти нас. А будь-яка монополія з таким великим покриттям потребує регулювання, бо якщо його немає, то це веде до зловживань».

Голова комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв також впевнений, що повністю «відключити» «Телеграм», як це можуть зробити через свій «файрвол» Росія чи Китай, Україна не в змозі. Нардеп сподівається, що якщо буде прийнятий закон щодо регуляції соціальних мереж, це підштовхне Павла Дурова до якоїсь комунікації з українськими органами. «І це допомогло б тій же СБУ – вона могла б кидати щотижня адміністрації «Телеграму» список 100-150 каналів, які б ті просто відключали», – вважає Потураєв.

Керівник комітету зі свободи слова Ярослав Юрчишин, який є одним з послідовних лобістів перекриття кисню «Телеграму», взагалі скептично ставиться до того, що держава займе в цьому питанні більш активну позицію. 

«МВС, СБУ, ГРУ давно вже говорили про потребу якщо не заборони, то деанонімізації телеграм-каналів, – нагадує Юрчишин. – Бо нинішня ситуація суттєво ускладнює розслідування не лише злочинів проти державної безпеки, а і полегшує розповсюдження наркотиків, дитячої порнографії та цілого ряду інших злочинних дій. Але всі готуються до виборів і перекривати найпопулярніший канал комунікації ніхто не готовий. Влада боїться, що люди, які користуються популярним месенджером, у разі спроб обмежень почнуть її критикувати».

Юрчишин вважає, що один з найпростіших кроків, який держава може зробити вже зараз навіть без застосування якихось каральних механізмів, – це обмежити офіційну комунікацію в «Телеграмі»: «Тим самим людям буде поданий сигнал, що – це російська мережа, ФСБ має доступ до її даних, тому там нема каналів ані президента, ані голови Офісу президента, ані прем'єр-міністра… Хіба що СБУ та Нацпол там можуть діяти, бо той же чат «Спали ФСБшника» має перебувати саме на території ворога». 

Експерт з цифрової безпеки Павло Бєлоусов відзначає, що одним з найефективніших способів використання українськими спецслужбами «Телеграму» є полювання на ворога «на живця».

«Наприклад, наші спецслужби можуть самі публікувати якісь оголошення, як було з історією зі «старлінками»: тобто активізуватися в пошуку людей, які готові виконувати ту чи іншу роботу – наприклад, підпали чи наведення, – зауважує експерт. – Цей метод існує вже десятки, якщо не сотні років. А от щодо можливостей щось блокувати всередині самого «Телеграму» є великі сумніви, хіба що перехоплювати розмови за допомогою спеціальних шпигунських пристроїв та програм. Але це треба слідкувати за конкретними особами, що є дорого, складно і кожному користувачу «Телеграму» таке обладнання на телефон не встановиш».

На думку Бєлоусова, аби припинити масове користування українцями «Телеграмом», потрібно, аби звідти вийшли канали державних установ, боти різних банків та перейшли на інші платформи. Одномоментно всіх перевести у Viber чи WhatsApp не вийде, потрібен буде суттєвий перехідний період. 

«І це не вирішить проблему вербування, тому що вербувальники тусуються там, де є аудиторія, – впевнений експерт. – Завтра аудиторія перейде в TikTok чи Signal – і вербувальники перебіжать туди. А якщо основним каналом для вербування стане той же Signal, де за замовчуванням є наскрізне шифрування і його адміністрація просто не знає, про що люди спілкуються в групах, то вичислити там якихось зловмисників буде ще складніше. Публічні групи в Telegram можна хоча б виявити і щось заблокувати, а в Signal можна буде без сторонніх очей планувати все, що завгодно».

Що думає Нацрада з питань телебачення та радіомовлення

«Можливе блокування Telegram може негативно вплинути на свободу слова»

Якою є позиція Нацради щодо можливих технічних механізмів обмеження або блокування месенджера Telegram в Україні?

Оскільки Національна рада не є регулятором платформ спільного доступу до інформації (соціальних мереж), нам складно говорити про конкретні технічні механізми їх обмеження. Telegram належить саме до таких платформ. Натомість ми здійснюємо регулювання у сфері медіа.

Частина суб’єктів, які працюють у Telegram як онлайн-медіа, зареєстровані та підпадають під наше регулювання. Водночас питання технічного обмеження або блокування самої платформи не належить до повноважень Національної ради. Тому наша позиція – це радше експертний погляд збоку.

Найскладніше питання в цій ситуації – це баланс між свободою слова та інтересами національної безпеки. Слід враховувати, що Україна не має технічної можливості блокувати окремі акаунти або канали в Telegram, оскільки це іноземна платформа. Такі рішення може ухвалювати лише власник платформи – Павло Дуров та його компанія.

З технічної точки зору в Україні можливе лише блокування всієї платформи на території держави, а не окремих її сегментів. Саме тому питання пропорційності тут є вирішальним. Блокування всієї платформи є найрадикальнішим заходом, який потребує особливо ретельного обґрунтування.

У контексті свободи поширення інформації та свободи слова будь-які рішення мають бути виваженими, пропорційними та юридично обґрунтованими. Це основна позиція з цього питання.

Чи не вважає регулятор, що такі обмеження можуть вплинути на свободу слова та діяльність зареєстрованих як онлайн-медіа Telegram-каналів?

Очевидно, що в разі ухвалення, наприклад, санкційного рішення про блокування всієї платформи (оскільки інших механізмів чинне законодавство фактично не передбачає), це матиме вплив на свободу слова та діяльність телеграм-каналів, зареєстрованих як онлайн-медіа. Вплив, безумовно, буде негативним, адже це створить перешкоди для їхньої роботи та може призвести або до припинення діяльності окремих медіа, або до суттєвих обмежень їх функціонування.

Ключове питання знову ж таки полягає в балансі: наскільки рівень загроз національній безпеці переважає необхідність забезпечення діяльності суб’єктів у сфері медіа на цій платформі, а також реалізацію права громадян на свободу поширення та доступ до інформації в контексті Telegram.

Водночас ця проблематика обговорюється не перший рік. Зокрема, звертається увага на те, що Telegram позиціонується як продукт, пов’язаний із державою-агресором, про що публічно заявляють представники спецслужб. У цьому контексті постає питання послідовності державної політики. Якщо в Україні забороняються або обмежуються такі ІТ-продукти, як Kaspersky (російське програмне забезпечення у сфері кібербезпеки) чи 1С: Бухгалтерія (російська програма для ведення бухгалтерського обліку, податкової звітності та фінансової документації підприємств), де виробником і суб’єктом технічної підтримки є держава-агресор, з огляду на пов’язані з цим безпекові ризики виникає питання, чому інші продукти, щодо яких також заявляють про потенційні загрози, продовжують функціонувати без обмежень?

Водночас у разі можливого блокування Telegram це, безумовно, може негативно вплинути і на свободу слова, і на діяльність частини медіасуб’єктів, які використовують цю платформу для роботи. Водночас оцінка пропорційності та збалансованості такого кроку залежатиме від належного обґрунтування, яке має бути наведене у рішенні компетентних органів.

Важливо також враховувати, що будь-яке таке рішення може бути оскаржене в судовому порядку, і остаточну оцінку його правомірності може надати суд. Наразі невідомо, чи будуть ухвалені відповідні рішення.

Станом на сьогодні, по суті, існує лише санкційний механізм можливого обмеження, оскільки в Україні відсутній окремий регулятор для соціальних мереж та платформ спільного доступу до інформації. Національна рада є медійним регулятором і здійснює нагляд лише за діяльністю тих суб’єктів на платформах, які перебувають у межах нашої юрисдикції.

Самі ж платформи як окремі суб’єкти фактично перебувають поза комплексним і системним правовим регулюванням в Україні, оскільки відповідної законодавчої моделі наразі не сформовано.

Чи щось змінилося у кращий бік у комунікації Нацради з адміністрацією Telegram?

Комунікація з адміністрацією Telegram фактично відсутня. Ми плануємо найближчим часом направити чергові пропозиції щодо укладення меморандумів про співпрацю, зокрема й до Telegram, у межах напрацювань щодо протидії координованому зовнішньому втручанню та інформаційним маніпуляціям (FIMI).

Побачимо, чи буде реакція на цей лист і запрошення до співпраці. Водночас очікування щодо налагодження системної комунікації з цією платформою залишаються мінімальними.

Чи планує Нацрада надати рекомендації щодо регулювання діяльності месенджерів як платформ спільного доступу до інформації?

Національна рада вже надавала роз’яснення щодо діяльності аудіовізуальних медіа на платформах спільного доступу до інформації та у своїй поточній роботі керується нормами Закону України «Про медіа».

Крім того, орган спільного регулювання підготував проєкт критеріїв віднесення суб’єктів до онлайн-медіа. Онлайн-медіа, зокрема, можуть здійснювати діяльність і на платформах спільного доступу до інформації. Наразі цей документ перебуває на завершальній стадії.

Водночас, якщо відповідний документ не буде ухвалений цим органом, Національна рада має автономні повноваження затвердити такі критерії самостійно. У такому разі це стане додатковим інструментом та орієнтиром у питаннях регулювання діяльності медіа в цифровому середовищі.

Павло Вуєць, «Главком»