35 підозрюваних, один покараний. Корупційний скандал в українському футболі: рік потому

Рівно рік тому український футбол сколихнула скандальна новина. Можливо, найрезонансніша з часів гучного переполоху з шубами, якими представники київського «Динамо» хотіли обдарувати іспанського арбітра Антоніо Лопеса Ньєто. Нагадаємо, сталось це у далекому 1995 році напередодні матчу Ліги чемпіонів.

22 травня 2018 року український футбол спіткала ще одна гучна корупційна справа.  Через «Фейсбук» міністра внутрішніх справ Арсена Авакова була оприлюднена інформація про масштабне розслідування: у нечесній грі звинувачувалися 35 з 53 існуючих на той час професійних футбольних клубів, у 57-ми доведених фактах начебто фігурували 320 осіб. Організаторами корупційних діянь в українському футболі назвали представників п’яти організованих злочинних угруповань.

Правоохоронні органи провели понад 50 обшуків у десяти областях України. Під підозрою в організації договірних матчів зокрема опинилися екс-тренер клубу «Маріуполь» Олександр Севідов, Руслан Забранський, котрий працював з першоліговим «Миколаєвом», арбітри Євген і Віктор Арановські, Олександр Павлюк і Олександр Сахно, власник клубу першої ліги «Суми» Ростислав Козар. А рефері Олександра Солов’яна тоді навіть за підозрою в отриманні хабаря напередодні матчу «Суми» - «Волинь» затримали і публічно вивели з Будинку футболу в Києві у кайданках. Правда, невдовзі Солов’яна відпустили. За інформацією джерел «Главкома», те затримання взагалі виявилося показовим і мало на меті спонукати приїзд однієї важливої людини, прізвища якої не називають.

Результати

Ті події футбольний істеблішмент налякали не на жарт. Однак відсутність конкретики панічні настрої швидко розвіяла. Настільки, що представники окремих клубів, назви яких лунали у неофіційних списках 35-ти причетних, посміливішали і почали погрожувати представникам Нацполіції судовими позовами. Справа до них, звісно, не дійшла, все закінчилось блефон та піаром.

То які ж наслідки цієї справи через рік?  

Головний — позбавлення професійного статусу першолігового клубу «Суми». Крім того, за маніпулювання результатами матчів президент клубу Ростислав Козар і гравці Єгор Луговий, Тарас Дурай і Сергій Геращенков довічно усунені від футболу. Є, щоправда, нюанси: футболісти справді не виступають і пана Козаря не чувати, а клуб попри дискваліфікацію сезон завершує напівмолодіжним складом, і продовжує проводити матчі, які в футбольному середовищі прийнято називати дивними.

Крім того, обіцяють, але ніяк не оголосять офіційно рішення про дискваліфікацію колишнього тренера донецького «Металурга», кам’янської «Сталі», ужгородської «Говерли», львівських «Карпат», харківського «Металіста» і «Маріуполя» Олександра Севідова, якого серед іншого підозрюють в організації договірного матчу «Маріуполь» - «Гірник-Спорт» у 2016-му. Взагалі, не даючи цій інформації розголосу, Комітет арбітрів Федерації футболу України за підсумками скандалу усунув від суддівської діяльності близько 60-ти рефері.

Хто під прицілом

Давно очікуваним є й рішення стосовно клубу, який претендує на місце у Прем’єр-лізі. Мова про дітище одіозного сімейства Засух, «Колос» із Ковалівки на Київщині. «Главком» свого часу вже розповідав, що клуб знаходиться під прицілом і доказів щодо нечистих ігор у його виконанні достатньо. Про один з таких матчів навіть згадують у відомому 20-хвилинному сюжеті від Нацполіції.

У цьому випадку розповідається, що представники «Колоса» намагалися купити суддю виїзного матчу своєї команди проти «Миколаєва» 1 квітня 2018 року.

Джерело «Главкома» в органах внутрішніх справ стверджує, що сприяє клубу «Колос» у роботі з суддями згадуваний вище і вже відлучений від суддівства Віктор Арановський. Він співпрацює з ковалівцями «на громадських засадах» у зв’язці зі Сергієм Простимкіним, котрий неофіційно виконує в «Колосі» функції адміністратора і якого називають другом іншого підозрюваного в організації договірних матчів Олександра Олексієнка.

Доказів роботи «Колоса» з суддями начебто багато. Однак у Федерації футболу України, яка віднедавна іменується Українською асоціацією футболу, вочевидь дуже сильно хочуть, щоб «Колос» не чіпали. Розгляд діянь ковалівців на засіданнях Контрольно-дисциплінарного комітету чомусь постійно відтерміновується. Усе начебто тому, що покровителем «Колоса» називають віце-президента ФФУ/УАФ Вадима Костюченка.

Між тим, арбітр Арановський фігурує у скандалі не лише як посередник між «Колосом» і Комітетом арбітрів. Окрім того, він підозрюється в отриманні хабарів як мінімум у двох матчах весни 2018-го: «Гірник-Спорт» - «Черкаський Дніпро» і «Нафтовик» - «Балкани». Його  офіційна дискваліфікація виглядає незворотньою, але хтось із вердиктом теж зволікає.

Що змінилось

Взагалі, за висновком правоохоронців, у першій лізі з суддями працюють усі клуби, крім київської «Оболоні» і винниківського «Руху». У їхніх випадках це принципова позиція керівництва клубів. Через те вони й потерпають і та ж «Оболонь» не змогла у цьому сезоні пробитися у Прем’єр-лігу, хоча шанси зберігала майже до останнього. «На жаль, у нас занадто суб‘єктивний футбол, але з 2003 року наша команда вже звикла до такого суддівства, - сказав після квітневого матчу «Оболоні» з «Волинню», який завершився перемогою лучан 2:4, власник київського клубу Олександр Слободян.    

Серед підозрюваних є зокрема й клуби Прем’єр-ліги, правда, ґранди - «Шахтар» і «Динамо» - до цього списку не входять. Найбільший ризик бути покараним має «Маріуполь».  Правда, ще за грішки того часу, коли клуб виступав у першій лізі. За проведеним у 2016 році матчем азовцями і «Гірником-Спорт» (3:1) відкрита кримінальна справа. За цим поєдинком винесення вердикту від Контрольно-дисциплінарного комітету Федерації футболу України, пардон, Українській асоціації футболу очікується вже кілька місяців. Правда, попри достатню кількість наведених доказів із оголошенням відповідного рішення в ФФУ/УАФ чомусь також зволікають.

Клопоти іншого характеру мав також інший елітний клуб — луганська «Зоря». Але в цьому випадку з допомогою окремих гравців молодіжного складу луганців вдалося вивести на чисту воду зловмисників, які пропонували футболістам гроші за забезпечення потрібного результату матчу чемпіонату U19 проти юнаків із київського «Динамо». Хлопці ж натомість повідомили керівництво клубу, а те звернулося в поліцію. За підсумками викриття були затримані двоє організаторів — 31-річний екс-футболіст, вихованець донецького «Шахтаря» Сергій Кобзєв і відсторонений торік за організацію матчів з фіксованим рахунком арбітр В'ячеслав Молотокас.

Варто сказати, що робота з суддями в більшості українських клубів, особливо першої і другої ліг, поставлена на конвеєрну основу. Хоча інтенсивність залежить від поставлених перед командами завдань. Правда, після проведеної Департаментом захисту економіки Національної поліції України торік у травні операції ця активність стала поміркованішою. Чи то пак, відповідальні особи обережнішими. Серйозно вплинуло на атмосферу й зняття клубу «Суми» теж вплинуло.

Разом з тим, навіть вже наявної інформації досить для того, аби професійний статус втратило близько десяти українських клубів. «Брудних» матчів дуже багато, але які саме — правоохоронці, поки не проведені слідчі дії, воліють не говорити. Допити підозрюваних осіб тривають, за ними ведеться стеження.

Якщо не буде втручання ззовні, то покарання особи, причетні до нечесної гри, не уникнуть. Джерела «Главкома» стверджують, що в ФФУ, Прем’єр-лізі і Професійній футбольній лізі розслідуванню не заважають. Причина затягування розслідування банальна: об’єм роботи надто великий, а людей у цій справі задіяно мало. Мовляв, нині це не найважливіша в нашій країні справа, на яку треба кидати всі сили.

Іван Вербицький, «Главком»