Фінал чемпіонату світу з хокею. Прогноз легендарного капітана київського «Сокола»

Сьогодні, 26 травня, в словацькій столиці Братиславі будуть зіграні два вирішальних матчі 83-го чемпіонату світу з хокею. Спершу у боротьбі за бронзу зійдуться збірна Чехії і головні невдахи цього турніру, команда РФ. Звісно, для решти учасників вихід у півфінал вважався би пристойним результатом. Але не для Росії, яка привезла в Словаччину найзірковіший склад і розповідала про свою непереможність з кожного кута. У вчорашньому напівфінальному поєдинку «непереможних» поставила на місце шайба фінського капітана Марко Анттіли.

РФ — Чехія

Початок — 16:45

Котирування букмекерів: перемога РФ — 1,6; нічия — 4,8; перемога Чехії — 4,4

П’ять останніх поєдинків на чемпіонатах світу, Кубку світу чи Олімпіадах:

ЧС-2016 (група) — 4:2; ЧС-2017 (1/4) — 3:0; ОІ-2018 (1/2) — 3:0; ЧС-2018 (група) — 3:4 ОТ; ЧС-2019 (група) — 3:0

Таким чином, фіни близькі до третього в своїй історії і найнесподіванішого чемпіонства. Вони здолали переможців двох останніх чемпіонатів світу шведів, найбільших фаворитів нинішнього турніру росіян. Залишилося здивували ще раз — у фінальному поєдинку з 26-разовими чемпіонами світу канадцями.

Своїми передматчевими очікуваннями з «Главкомом» поділився учасник дев’яти чемпіонатів світу в елітному дивізіоні, людина, яка провела за збірну України 182 матчі, зокрема виступала єдиній для нашого хокею Олімпіаді-2002 в Солт-Лейк-Сіті, багаторічний капітан київського «Сокола» Василь Бобровников.

Канада — Фінляндія

Початок — 21:15

Котирування букмекерів: перемога Канади — 1,8; нічия — 4,5; перемога Фінляндії — 3,5

П’ять останніх поєдинків на чемпіонатах світу, Кубку світу чи Олімпіадах:

ЧС-2016 (фінал) — 2:0; ЧС-2017 (група) — 5:2; ОІ-2018 (1/4) — 1:0; ЧС-2018 (група) — 1:5; ЧС-2019 (група) — 1:3

Прогноз Василя Бобровникова: По ідеї перевагу треба віддавати канадцям. Але я не здивуюся, якщо Фінляндія переможе ще одного фаворита. У фінів дуже гарна організація гри. Вони можуть пов’язати й канадців. Але чимало тут буде залежати від самої збірної Канади. Бо канадці — то не росіяни. Ті щойно стало важко, відразу здулися. Усі королі, коли все красиво і все виходить. Проблеми починаються, коли треба переступити через себе. Окремі хлопці під тягарем цих труднощів відразу щезли.

Фіни просто зв’язали росіян. Але канадці сильніші духом. Вони здатні себе побороти. Яскравий приклад — їх чвертьфінальний поєдинок зі швейцарцями. На нього команда Алена Віньо вийшла королями, але в підсумку врятувалася лише на останній секунді.

Звичайно, якщо давати чіткий прогноз, то схиляюся до перемоги у фіналі збірної Канади. Але перемога Фінляндії великим сюрпризом для мене не буде. І гру першого туру групового турніру в розрахунок при цьому не беру. Так, Фінляндія там перемогла заслужено, але то був старт турніру, можливо, канадці трохи недооцінили суперника. Команди ще втягувалися в турнір, адаптовувалися до майданчика.

За іменами склад фінської збірної, можливо, лунає не дуже голосно. Але за організацією гри, виконанням тренерського завдання Суомі все роблять майже ідеально.

А грою збірної Канади у півфінальному поєдинку проти Чехії просто захоплювався. То — хокейні боги. Наскільки вони грамотно роблять усе, до найменших дрібниць! Назвав би цей хокей правильним. Але ця правильність може щезнути, якщо наштовхнеться на такі перепони, які фіни у півфіналі створили росіянам. А Суомі здатні зв’язати канадських лідерів, нав’язати суперникові свою — тягучу, повільну, без контратак — гру.

Знаєте, було кумедно слухати, мовляв, у цієї збірної Канади немає лідерів. Якщо Джонатан Маршессо, Марк Стоун не лідери, то кого тоді вважати лідерами взагалі? Люди на провідних ролях у клубі Національної хокейної ліги «Веґас Ґолден Найтс». Їх не з пальми зняли. Невже вони не здатні вести за собою збірну Канади? Інша справа, якщо порівнювати суми контрактів та імена за значимістю, то на тлі згадуваних гравців Сідні Кросбі, якби він приїхав, був би лідером. Але ось у Росії був гравець співставний з Сідом — Алєксандр Овечкін. Що він на цьому чемпіонаті показав?

То, може, й мрія тренерів, коли є три ланки, складених з яскравих гравців і одна — робоча, яка працює над «вбивством» меншості. Навіщо потрібні лідери, які дві гри грають, а потім щезають, бо в них немає настрою? А в нинішній збірній Канади нехай і роботяги, але вони доводять свій клас грою, від перегляду якої, від тонкощів виконання будь-яких деталей отримую справжню насолоду.

Підсумовуючи, можу сказати, що в фінал вийшли найдостойніші. І в цьому не треба шукати якоїсь сенсації. Взагалі, вважаю, що в сучасному хокеї не був би сенсацією жоден фінал, будь то Фінляндія — Швеція, США — Канада, Росія — Чехія чи будь-які інші поєднання цих команд. Ті ж канадці могли привезти ще з десяток таких збірних. У фінів вибір трохи менший, але ще одну-дві таких команди вони зібрати здатні. Здивувався б, може, якби вдруге після торішньої Олімпіади у фінал вийшла збірна Німеччини. Якісь вони у цьому сезоні були не такі. Не з точки зору майстерності, а за виконанням. Також у чехів останнім часом менше вірю. Їм бракує стабільності в суперництві з фаворитами. Ось і у вчорашньому півфіналі з канадцями моменти у команди Мілоша Жиги з’явилися лише тоді, коли рахунок був 3:0-4:0. До того чехів на майданчику немов не було.

Звісно, коли скомпонувався склад росіян, стало зрозуміло, що ми почуємо з сусідньої країни розповіді про те, які вони красені і як вони всіх розірвуть. Проте я навіть після перших результатів, після переконливих перемог очікував, що десь команда Ільї Воробйова спіткнеться. Надто все гладко у них виходило. Так не буває.

Іван Вербицький, «Главком»