Кремль обирає Telegram. Чи варто довіряти вашим улюбленим каналам?

Перед ними зачиняєш двері – вони у вікно лізуть. Російських пропагандистів женуть з екранів телевізорів в Україні та у інших європейських країнах, а вони знаходять альтернативний спосіб проникнення у мізки людей. Зручною платформою для розповсюдження кремлівських наративів став Telegram – з низки причин.

Згідно з результатами дослідження Internews, яке було проведено в листопаді минулого року, соцмережі як джерела новин використовували 74% українців. Найпопулярнішою мережею, як для отримання інформації, так і для спілкування, став саме Telegram: споживанню його контенту віддали перевагу 60% респондентів. Це не єдине опитування, яке утверджує лідерство Telegram: раніше, у липні-2022 про виключну популярність серед наших співгромадян цієї соцмережі поінформували соціологи Київського міжнародного інституту соціології.

Основними причинами любові до Telegram  користувачі називають зручність у користуванні та оперативність.

Дослідження VoxCheck

За словами керівниці проекту VoxCheck Світлани Сліпченко, за кілька місяців до початку повномасштабного вторгнення РФ вони з колегами звернули увагу, що Telegram-каналами почали поширюватися відео із переміщенням військової техніки на Донбасі.

«Першоджерелами таких роликів були російські чи проросійські канали. Саме з них ці відео попадали у локальні пабліки, звідки продовжували поширення по всій мережі. Відтак з 59 російських (ті, що прямо заявляють і про своє походження з РФ і як свою цільову аудиторію визначають саме росіян) та проросійських (ті, що мімікрують під українські медіа чи блоги) каналів ми зібрали понад 5,5 тис. кейсів дезінформації, в яких звучали наративи ворожої пропаганди. Є канали, які мімікрують під цілком українські ресурси. Вони намагаються писати в українському контексті, доносячи своєрідну альтернативну інформацію», – зазначає Сліпченко і додає, що на перший погляд такі пабліки не викликають жодних підозр.

Серед напопулярніших кремлівських наративів, які поширюють такі канали, – історії про біолабораторії США на території України. Багато з них також спрямовані на виправдання російської агресії в Україні: про причини нападу, про начебто зовнішнє управління нашою країною, звинувачення українських військових у скоєнні злочинів,  а також про те, що українці начебто прагнуть приєднання до РФ.

 «Єдина реальна різниця між російськими і проросійськими пабліками – це те, що останні намагаються просувати ці наративи м’якше, сіють сумнів у читачів, намагаютьсяя підірвати довіру до офіційних українських джерел, а також розмивають межі між правдою і неправдою», – зазначає  аналітикиня VoxCheck Мирослава Маркова.

Пропаганда обирає Telegram 

На думку Вадима Міського, програмного директора ГО «Детектор медіа», для України фактор впливу Telegram, на відміну від західних країн, є дуже значним.

«Західний світ, на мій погляд, більш захищений від такого тупого методу впливу просто тому, що там Telegram значно менш популярний, ніж у нас. Керівництво ж тих соцмереж, які там користуються популярністю, більш налаштоване на діалог щодо захисту від дезінформації. Так, у тому ж Twitter нині є свої складнощі щодо правил розміщення контенту через нового власника, але цей діалог все одно триває. Власників Facebook і Twitter тягають у Сенат, у Конгрес, Єврокомісія з ними комунікує… Водночас Telegram   уникає цієї дискусії, і всі пропагандисти дуже охоче туди лізуть», – зазначає він.

Ще один фактор, який дозволяє Telegram впливати на свідомість читачів, вимикаючи критичне мислення – це відсутність будь-яких маркувань контенту. Експерт Школи цифрової безпеки DSS380 Павло Бєлоусов наводить приклад: у Facebook під час пандемії біля кожного допису щодо Covid-19 була плашка із закликом вірити офіційним джерелам інформації щодо захворювання та лінком на одне з таких джерел.

«Такі речі впливають на читача. Хтось після прочитання допису щодо «чіпування» вакцинами перейде на офіційний ресурс і прочитає науково підтверджену інформацію. У Telegram такого немає», – додає він.

Міський висловив жаль з приводу того, що у критичний момент, коли відбувається злам звичок медіаспоживання українців, коли телебачення втрачає популярність, Telegram виліз на перше місце.

За його словами, від початку війни Росія дуже багато ресурсів інвестувала у Telegram, пропагандисти створили мережу локальних Telegram-каналів для територій, які РФ планувала окупувати. Наприклад, це паблік «Підслухано в Бучі».

«І так по всій Україні. У деяких місцях ці канали досі лишаються фактором впливу», – додав він.

Назвати остаточне число таких каналів неможливо, адже над їхнім створенням та розгоном працює дуже багато людей, а також штучний інтелект.

«Ми фіксуємо що значна кількість російських пропагандистських каналів перемістилися в інформаційну нішу, тобто вони перепрофілювалися у новинні канали. Коли ви підписуєтеся на такий канал, у перші дні, тижні і навіть місяці вам може здаватися, ніби це звичайний проукраїнський канал, який дублює ті самі новини, що й купа інших. Але у якийсь момент ви починаєте там помічати геть інший контент», – зазначає Марина Воротинцева, старший аналітик Центру протидії дезінформації при РНБО. За її словами, на початку війни, у 2014 році, Росія працювала на інформаційному полі у соцмережах у «Вконтакті» та в «Однокласниках». Тоді Україна не могла надати адекватної відповіді на ці інформатики, і тоді наша сторона програла інформаційний бій – ми фактично навіть у нього не вступили. Станом на сьогодні значний сегмент українського Telegram спирається на інформацію з офіційних джерел, проукраїнських каналів багато.

«Зараз ми моніторимо, у тому числі в автоматизованому вигляді, інформаційні процеси в Telegram, спостерігаємо за усім, що відбувається і в українських каналах, і в російських. І зараз можу сказати, що в окремих битвах наративів ми не те що виходимо в нічию з Росією, а виграємо ці зіткнення. Звісно, є теми, де ми пасемо задніх, однак загальна тенденція дуже хороша. Це при тому, що врахуйте: у Росії працює на це все ціла машина, тоді як Україні це практично нічого не коштує», – додала Воротинцева.

Безпека спілкування

Ще один сумнівний момент у користуванні Telegram – це дотримання конфіденційності переписок.

«У популярних месенджерах, якими ми користуємося, за замовчуванням стоїть шифрування повідомлень, які зберігаються у цьому зашифрованому вигляді тільки на смартфонах. У Telegram така функція теж є, але вона працює на за замовчуванням. Тобто наші чати у якомусь вигляді зберігаються на серверах Telegram. У якому вигляді – ніхто не знає», – розказує Павло Бєлоусов.

Експерт додає, що сам Telegram позиціонує себе як прозорий продукт, однак керівництво компанії готове розказати тільки про механізм роботи додатку на смартфоні чи у браузері,  водночас відмовляється розкривати деталі того, як побудований механізм роботи на сервері.

«Вони посилаються на комерційну таємницю. Можна провести наступну аналогію. Уявіть, що ви купуєте у магазині консервований горошок. Вас запевняють у якості продукту. Ви берете банку і читаєте: банка складається з жесті, паперу. Що всередині – неясно. Так і з Telegram. Згадайте історії, коли росіяни спочатку блокувати Telegram, потім не блокували, потім російська влада заявляла, що не має претензій до Telegram – це ознаки, які дозволяють припустити наявність певної співпраці», – пояснює Бєлоусов.

До слова, саме у Telegram регулярно плюється отрутою експрезидент, заступник голови Радбезу РФ Дмитро Мєдвєдєв, відомий своїми неадекватними дописами.

Експерт резюмує: як канал комунікацій Telegram  – не надто надійний, існують й інші месенджери, яким можна більше довіряти.

Наталія Сокирчук, «Главком»