Давос-2021: як жити у постковідному світі? Підсумки незвичайного саміту

29 січня добіг кінця щорічний Всесвітній економічний форум у Давосі. В цьому році саміту, заснованому відомим німецьким економістом Клаусом Швабом, виповнюється 50 років. Однак зробити його ще більш масштабним і тривалим на честь ювілейної дати не судилося. Через пандемію коронавірусу форум відбувається у скромному дистанційному форматі, офлайн- засідання відбудеться у травні у Сингапурі.

Основною темою форуму очікувано стала коронавірусна хвороба, а також життя під час та після її подолання. Втім, був ще один важливий, з політичної точки зору, момент: на засіданні вперше за 11 років виступив президент країни-агресорки Володимир Путін – із бажанням… помиритися з Європою. 

Covid-19

Прем'єр-міністр Греції Кіріакос Міцотакіс порівняв реагування на кризу Covid-19 з будівництвом ракет, причому зауважив, що конструювати ракети важче.

«Просто дотримуйтеся того, що вам кажуть експерти. Якщо вам потрібно прийняти сміливе рішення, особливо якщо воно болісне з економічної точки зору, прийміть його якомога раніше», – сказав він.

Міцотакіс  припустив, що повернення життя у нормальне русло залежить від темпів вакцинації та дотримання основних правил охорони громадського здоров'я.

Вакцинація в Індії

На Всесвітньому економічною форому по відеозв'язку виступив прем'єр-міністр Індії Нарендра Моді. Його виступ зустріли з цікавістю, оскільки Індія має амбітний намір вже до літа вакцинувати 300 млн осіб.

За словами Нарендри Моді, Індії вдалося перейти з імпортного медичного обладнання, необхідного для боротьби з вірусом, на обладнання індійських фабрик і заводів. Зараз країна не імпортує такі товари, а відправляє за кордон свої апарати ШВЛ і тести на коронавірус, а також безкоштовну вакцину.

Коронавірусна пандемія сильно вдарила по країні, але останнім часом ситуація змінюється. Зараз в Індії проходить одна з найбільш масштабних масових вакцинацій на планеті.

Після «ковіду»

Подорожі

Світова політична еліта обговорювала не лише протистояння пандемії, а й життя після того, як коронавірус буде поборено. Одним з найбільш нагальних питань, за прогнозами світових лідерів, стане відновлення транскордонної мобільності. Пандемія спровокувала глобальну ізоляцію. Тепер, коли з’явилися вакцини проти коронавірусу, міжнародні подорожі можуть повернутися, але лише за умови гарантій безпеки та дотримання спільних чітких правил.

«Внаслідок закриття кордонів постраждала не лише галузь туризму, а й ланцюги поставок важливих товарів. Багато робочих місць у сфері авіаперельотів було втрачено, чимало авіакомпаній зазнали серйозних збитків», – підкреслила представниця Всесвітнього економічного форуму Лорен Аппінк.

«Відновити повну довіру до туризму буде важко навіть після завершення пандемії коронавірусу. У багатьох людей будуть залишатися побоювання», – зазначив директор британської логістичної компанії Yoti Ltd Робін Томбс.

Паспорти вакцинації

Міністр охорони здоров'я і соціального забезпечення Індії Харш Вардан висловив думку, що паспорти вакцинації, які планують запровадити низка країн, можуть поглибити кризу соціальної нерівності, якщо їх запровадити непродумано.

«Багато країн готуються запровадити паспорти вакцинації для того, щоб вирішити проблему заборон на міжнародні подорожі. Відомо, що вакцини проти коронавірусу допомагають убезпечити людей від важкої форми хвороби, але поки немає точних даних про те, чи допомагають вакцини зупинити поширення вірусу, тому важко однозначно сказати про ефективність таких паспортів», – зазначив Харш Вардан.

Екологія

На форумі і цього разу не обійшлося без активістки Грети Тунберг. Вона записала відеозвернення до лідерів світової спільноти, в якому заявила, що нічого не може змінитися в одну мить, але пусті балачки повинна нарешті закінчитися. «Час для маленьких кроків у правильному напрямку давно минув. Якщо ми хочемо, щоб у нас був хоча б невеликий шанс уникнути гірших наслідків надзвичайної ситуації в галузі клімату та екології, все повинно змінитися. Тому що ви все ще говорите одне, а робите геть протилежне. Ви говорите про порятунок природи, і в той самий час як закріплюєте політику подальшого руйнування на десятиліття вперед», – зауважила вона.

«Економіка майбутнього повинна визначати пріоритерність інновацій та людяності. Ми повинні будувати майбутнє разом, а також боротися з проблемою кліматичних змін спільними силами. Важливо зберегти біорізноманіття, яке є ключовим для боротьби з екологічними загрозами», – зазначив президент Франції Макрон.

Геополітика

Сі Цзиньпін закликав об’єднатися

Першим зі світових лідерів на Давосі-2021 виступив глава КНР Сі Цзиньпін. Він  попередив: історія показала, що країни, які вирішують діяти самостійно, «завжди зазнають поразки». Глава КНР зачепив глобальні проблеми: пандемія коронавірусу і надзвичайна кліматична ситуація.

«Нам потрібно згуртуватися над цими проблемами і працювати разом. Йти поодинці і скотитися до зарозумілої ізоляції – завжди невдалий вибір. Давайте всі візьмемося за руки і обʼєднаємося для нашого спільного розвитку», – додав він.

Рятуйте демократію!

Під час саміту зі спеціальним зверненням виступила голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.

«Демократія перебуває під загрозою. Колись ніхто навіть не міг собі уявити, що може статися така подія, як штурм Капітолію в США, але ми побачили це на власні очі. Ми переконалися, що демократія непоправно постраждала», – зазначила Урсула фон дер Ляєн.

На думку голови Єврокомісії, загроза соціальних мереж для демократії стала занадто серйозною. «Пандемія посилила процес діджиталізації. 2020-ті можуть стати десятиліттям цифровізації. Але варто враховувати і темну сторону нових технологій. Штурм Капітолію став уроком для нас. Ми повинні берегти демократію, захищати власні цінності від дезінформації, закликів до насилля та фальшивих новин», – вважає Урсула фон дер Ляєн.

Також Урсула фон дер Ляєн вважає, що блокування твітер-акаунта колишнього президента США Дональда Трампа стало неприємним прецедентом, але такі рішення повинні базуватися не на рішенні конкретної технологічної компанії, а на законі.

Путін… злякався Байдена?

Президент Росії Путін 27 січня закликав до «чесного діалогу» його країни з Європою. «Слід позбутися фобій минулого і натомість дивитися в майбутнє», – переконував він у відеозверненні.

За словами Путіна, нинішня ситуація є «очевидно, ненормальною». Президент РФ упевнений, що у Росії і Європи «є загальні засадничі цінності. «По суті, це одна цивілізація. Ми повинні повернутися до позитивного порядку. Росія зацікавлена в цьому, і я переконаний, що в цьому зацікавлені і європейські країни», – зазначив він, однак не висунув ніяких конкретних пропозицій для поліпшення двосторонніх зв'язків.

Як відомо, нині відносини між Заходом і Росією вельми напружені. Сторони розходяться в думках щодо криз в Україні та Сирії, крім того, Європа вкрай негативно сприйняла отруєння відомого російського опозиціонера Олексія Навального та його арешт після лікування в Німеччині. Не на користь зовнішньої політики Путіна зіграли і результати президентських виборів в Сполучених Штатах: російські ЗМІ вже охрестили команду нового американського лідера Джо Байдена «русофобами». Як писав «Главком», в Америці цілком серйозно розглядають гіпотезу про те, що попередній президент США Дональд Трамп був значно вигідніший Путіну через його давні зв’язки із КДБ і з російською мафією.

Соціально-економічні проблеми

Макрон: «Берегти життя»

На думку французького президента Емманюеля Макрона, економіка майбутнього не може розвиватися без урахування цінності людського життя.

«Головним уроком пандемії стало те, що ми повинні цінувати і берегти життя людей. Період пандемії став періодом вразливості людства, але ми повинні враховувати наш важкий досвід у майбутньому. Все що відбувається навколо активно змінює людське суспільство. Тепер ми зрозуміли, що людство вразливе до пандемії та екологічних проблем», – зазначив Макрон.

Oxfam: захистити жінок та бідняків

Щоб оговтатися від економічного удару пандемії, мільярдам найбідніших людей світу може знадобитися більше десяти років, в той час як 1000 найбагатших людей світу окуплять свої збитки від Covid-19 всього за дев'ять місяців. Таких висновків дійшли аналітики компанії Oxfam (міжнародне об'єднання із 15 організацій, що працюють у більше ніж 90 країн по всьому світу. Метою діяльності об'єднання є розв’язання проблем бідності та пов'язаної з нею несправедливістю в усьому світі. Започатковане у Великобританії, – «Главком»), результати цього дослідження опубліковані на сайті Всесвітнього економічного форусу.

Деякі інші висновки аналітиків:

• Лише 10 найбагатших мільярдерів світу (всі білі чоловіки) з початку пандемії збільшили свої сукупні статки на пів трильйона доларів. Такої суми було б досить, аби заплатити за вакцину від Covid-19 для всіх людей на планеті і не допустити, щоб пандемія довела до бідності.

• Наші економіки і суспільства заражені вірусом нерівності – це світ, в якому крихітна меншість нагорі живе майже на іншій планеті, в той час як мільярди людей в реальному світі борються за виживання. Найбільші групи ризику – жінки, бідні прошарки населення і расові й етнічні меншини.

• У нащадків африканців в Бразилії на 40% більше шансів померти від Covid-19, ніж у білих. 22 тис. чорношкірих і латиноамериканців в Сполучених Штатах були б живі сьогодні, якби у них був такий же рівень смертності від Covid -19, що і в білих.

• Багато сімей втрачають своїх близьких тільки тому, що в світовій економіці вкоренилися елітарність, перевага білих, расизм і патріархат.

«Економічний проєкт із забезпечення величезного розриву між багатими і бідними, а також викорінення гендерної та расової нерівності повинен стати виходом з цієї кризи», – резюмують  дослідники з Oxfam. Вони пропонують:

• інвестувати в низьковуглецеві сектори для створення мільйонів нових робочих місць;

• платити ринкову зарплату за мільярди годин, які щодня проводять жінки, особливо з расових і етнічних меншин, на низькооплачуваній роботі;

• не боятися обкладати податком багатих й інвестувати в зелену енергетику;

• запобігати погіршенню клімату, який найбільше шкодить бідним і історично маргіналізованим громадам;

• захищати демократію від лобізму та корупції.

«Золотий мільярд»

Деякі висловлювання світових політиків породили хвилю домислів серед прихильників тих чи інших конспірологічних теорій. Зокрема, під час свого виступу на форумі президент РФ Путін, який взяв участь у Давосі вперше за 11 років, зауважив, що економіка, яка працює на «золотий мільярд», не може бути стабільною. За його словами, наразі варто спрямувати реальні зусилля і ресурси на те, щоб домогтися як зниження соціальної нерівності як всередині окремих країн, так і поступового зближення рівня економічного розвитку різних країн і регіонів планети. Задачею номер один для усіх країн він назвав зниження рівня бідності.

Однак конспірологи трактували слова Путіна по-своєму. Вони причепилися до фрази про «золотий мільярд» і зробили висновок, що йдеться про винищення решти людей на планеті.

Як відомо, існує конспірологічна теорія про те, що певні «сильні світу цього» – ­­­­­­­­­масони, найбільш заможні мільярдери – задалися метою суттєво скоротити населення планети з метою розподілу цінних природних ресурсів лише з-поміж кращих і заможніших. У цю конспірологічну теорію ідеально вписується інша – про неприродне походження вірусу SARS-CoV-2, що спричиняє Covid-19.

Пенсіонери як джерело зростання

Люди живуть і працюють довше, ніж будь-коли раніше, і багато поколінь часто працюють пліч-о-пліч. Це слід розглядати як можливість, а не як проблему, йдеться в доповіді AARP (група компаній та окремих людей, яка фокусується на питаннях, що стосуються людей віком від п'ятдесяти років. За даними організації, станом на 2018 рік вона налічувала понад 38 мільйонів членів. Базується у США, - «Главком»), опублікованій на сайті Всесвітнього економічного форуму.

«Залучення працівників похилого віку – це невикористане джерело зростання… Оскільки державні пенсійні схеми, як правило, погано пристосовані до цих змін, втрутитися мають зацікавлені сторони приватного сектору… Компанії, беручи на роботу літніх людей, можуть сприяти формуванню інклюзивної робочої сили майбутнього з різних поколінь», ­­зазначено у доповідь.

AARP наводить конкретні цифри: у 2018 році дискримінація працівників старше 50 років обійшлася економіці США в $850 млрд. «Якщо ми хочемо безперервного економічного зростання і покращення якості життя, необхідно змінити мислення і стереотипии щодо віку, які у нас є», – зазначила Мартіна Ферланд, гендиректор Mercer (американська фірма, найбільший у світі менеджер із управління активами. Наразі під її управлінням перебуває понад $300 млрд, - «Главком»).

Наталія Сокирчук, «Главком»