Новий канцлер ФРН. Що відомо про Олафа Шольца та його ставлення до України

Лідери провідних німецьких політичних сил, Соціал-демократичної партії (СДПН), Вільної демократичної партії (СДП) та партії «Зелені», уклали угоду про створення коаліційного уряду. Згідно з домовленістю, Ангелу Меркель на посаді канцлера замінить соціал-демократ Олаф Шольц. «Главком» зібрав найбільш цікаві факти з життя тп політичної кар’єри нового канцлера Німеччини, який, як очікується, почне виконувати свої обов’язки на початку грудня 2021 року.

Юрист і захисник трудових прав

Олафу Шольцу 63 роки. Він член СДПН. Одружений з однопартійцем Бріттою Ернст з 1998 року. Подружжя не має дітей.

Майбутній політик народився в Оснабрюці, що на північному заході країни, а виріс у районі Ральштедт, у Гамбурзі. Має двох молодших братів, один з яких працює анестезіологом, а інший очолює комп’ютерну компанію у Гамбурзі.

У 1977 році закінчив гімназію, після чого вивчав право у Гамбурзькому університеті. У 1985 році почав працювати адвокатом, був партнером юридичної фірми Zimmermann, Scholz und Partner у Гамбурзі. До обрання до Бундестагу був спеціалістом з трудового права, а також юристом у Центральній асоціації німецьких споживчих кооперативів.

Прихильник Маркса і критик НАТО

З 1975 року Шольц перебуває у лавах Соціал-демократичної партії Німеччини. Був активістом організації Jusos («Молоді соціалісти»), пізніше молодіжного крила СДПН. З 1987-го по 1989-й був віце-президентом Міжнародного союзу соціалістичної молоді. Під час перебування в Jusos підтримував марксистське крило StoMoKap (державний монополістичний капіталізм університетських груп), а також журнал SPW, де пропагував «подолання капіталістичної економіки». Він також критикував «агресивно-імперіалістичне НАТО», ФРН як «європейський оплот великого бізнесу» та соціал-ліберальну коаліцію, яка ставить «голе збереження влади вище будь-якої форми предметної суперечки», пише Handelsblatt.

Майбутній очільник уряду Німеччини майже 20 років з невеликою перервою обіймав керівні партійні посади у Гамбурзі. Після того, як СДПН пішла з уряду після виборів 2009 року, Шольц повернувся до керівництва СДПН у Гамбурзі, а також був обраний заступником лідера партії. Він привів свою партію до перемоги на виборах у Гамбурзі 2011 року, був обраний бургомістром і перебував на цій посаді до 2018 року.

10 серпня 2020 року за пропозицією лідерів СДПН Саскії Ескен та Норберта Вальтер-Боржанса Олафа Шольца було висунуто кандидатом у бундесканцлери на федеральних виборах 2021 року. Соціологічні дослідження показували, що на той час він був найбільш популярним «лівим» політиком країни. У підсумку партійний з’їзд 96,2% голосів віддав за те, аби Шольц став кандидатом у канцлери.

Шольц про Україну

Перебуваючи у статусі кандидата у канцлери наприкінці вересня цього року Шольц заявив, що виступає за збереження транзиту російського газу через Україну. «Важливо, щоби були враховані гарантії, пов'язані з його використанням («Північного потоку – 2»). Щоби Україна залишалася транзитною державою і щоб ми подбали, аби забезпечення деяких країн Східної Європи газом, наприклад, не було поставлено під загрозу з боку Росії», – казав він. Загалом Олаф Шольц нечасто згадував Україну принаймні впродовж виборчої кампанії до Бундестагу. Заявляв, що Крим окуповано Росією, яка вчиняє агресію проти України на Сході і Азовському морі. Він бачить Україну в майбутньому одним із ключових продавців водню для Німеччини, яка декларує скорочення викопного палива. «Я детально спілкувався з представниками України, які вийшли на мене. В їхньому уявленні, ми дуже допомагаємо їм у проєкті, який має велике значення для Німеччини, а саме – вхід у водневу економіку. Вони твердо переконані, що зможуть стати виробниками водню з відновлюваних джерел, який, між іншим, може транспортуватися і трубопроводом, який зараз транспортує газ», – казав Шольц під час телевізійних дебатів під час виборчої кампанії.

Коаліційна угода нового уряду Німеччини містить пункт, в якому вказана готовність підтримувати рух України до членства в Європейському Союзі. «Ми працюватимемо спільно з ЄС та його державами-членами над подальшим розвитком «Східного партнерства». Такі держави, як Україна, Молдова і Грузія, котрі прагнуть членства в ЄС, повинні отримати змогу наближатися (до цього) шляхом послідовних реформ у сфері верховенства права та ринкової економіки», – йдеться у тексті угоди.

Хто увійшов до нового уряду

Після визначення канцлера коаліція почала формувати уряд. Імена більшості міністрів лідери більшості в новому Бундестазі обіцяють оприлюднити наступного тижня. Але вже зараз відомо, хто обійме одну із ключових посад – очолить Міністерство закордонних справ. Міністеркою стане співлідерка «зелених» Анналена Бербок.

Вона виступає проти того, щоби Німеччина підтримувала трубопровід «Північний потік – 2». Водночас Бербок вважає недоцільним членство України у НАТО через конфлікт із Росією. За повідомленням ЗМІ, інший співлідер партії «Зелених» Роберт Габек очолить міністерство з питань клімату та економіки, а лідер вільних демократів Крістіан Лінднер стане міністром фінансів. Лінднер виступає за збереження санкцій проти РФ, але бачить їх більш індивідуальними, точковими. В той же час він застерігає Росію від шантажу України у питаннях постачання газу до України. Як і інші партнери по коаліції, виступає проти надання Україні членства у НАТО.

Михайло Глуховський, «Главком»