Псевдоісторична промова Путіна шокувала планету. Реакція світової преси

Годинний екскурс в псевдоісторію президента країни-агресора Володимира Путіна викликав огиду і обурення не лише в українців, а й в іноземних журналістів та політиків. Помічник президента Франції назвав цей спіч «параноїдальним», японські журналісти вказують на непорядність та брехливість Путіна. Журналісти провідних світових ЗМІ вибухнули різкими оцінками: від подиву до обурення поведінкою глави РФ. Видання також публікують аналіз можливих наслідків останніх кроків Москви, у тому числі негативних для самої Росії.

The Washington Post: «Дії Путіна загрожують повномасштабною війною»

Американська The Washington Post зазначає: «У телевізійному зверненні до російської нації в понеділок Путін визнав «Донецьку народну республіку» та «Луганську народну республіку» та продемонстрував міжнародній спільноті, що гарячкові раунди дипломатії не зупинили 69-річного колишнього офіцера КДБ».

У статті йдеться, що російські чиновники протягом кількох тижнів брехали, що Україна готує наступ, щоб повернути територію на Донбасі. Складається враження, що у своїй промові Путін погрожує Києву більш масштабною війною, якщо українські сили негайно не відступлять. «Інакше вся відповідальність за можливе продовження кровопролиття буде цілком і повністю на совісті режиму, який править на території України», – сказав він.

The Guardian: «Хто наступна мішень для антиросійських санкцій?»

The Guardian зазначає: прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон заявив, що санкційні заходи, запроваджені щодо п’яти російських банків і до трьох заможних осіб, включаючи друга Путіна Геннадія Тимченка, були лише «першою частиною санкційних рішень». Глава уряду пообіцяв, що далі буде.

«Велика Британія має величезні можливості завдати економічної шкоди Росії. Вважається, що російського золота в Лондоні більше, ніж у будь-якому іншому місті світу. Не лише в маєтках Челсі, де мешкають сім’ї російських олігархів, а й на Лондонській фондовій біржі (LSE)», – зауважує видання.

За даними американськох аналітичної компанії S&P Global, на Лондонській біржі котирується 31 російська компанія, загальна ринкова вартість яких становить 468 млрд фунтів стерлінгів ($636 млрд).

«Компанії не тільки мають вирішальне значення для російської економіки, вони також безпосередньо фінансують значну частину російської держави: нафтові, газові та гірничодобувні холдинги, що зареєстровані в Лондоні, сплатили своєму уряду $53 млрд податків у 2020 році. Цей дохід надзвичайно важливий для режиму Путіна: за останніми даними Світового банку, Росія витратила $57 млрд на свою армію в 2019 році, що становить 11,4% державних витрат», – йдеться у статті.

Автор матеріалу додає, що хоча не кожна пов’язана з Росією компанія стане об’єктом санкцій, насправді більшість компаній, які зареєстровані в Лондоні, потенційно підпадають під статус економічно чи стратегічно важливих для російського уряду.

«Найбільш очевидними представниками у цьому списку є «Роснефть», «Газпром» і «Лукойл», які разом заплатили 3,2 трлн рублів (понад $42 млрд) податків російському уряду в 2020 році», – підкреслює The Guardian.

France 24: «Звернення Путіна – параноїдальне»

France 24 у своєму матеріалі цитує одного з чиновників в оточенні президента Франції, який назвав звернення президента РФ Володимира Путіна про визнання «ЛДНР» «параноїдальним».

За словами співрозмовника, промова Путіна – це суміш «закостенілих і параноїдальних ідей». Джерело додало: російський лідер не виконав обіцянок, даних президенту Франції Емманюелю Макрону.

Чиновник, який попросив не називати його імені, не виключив подальших військових дій з боку Росії: «Путін зробив чіткий вибір, порушивши свої зобов'язання».

Також видання наводить слова міністра фінансів Франції Брюно Ле Мера: «Ми з нашими європейськими партнерами маємо намір запровадити відповідні цільові санкції проти інтересів Росії». Урядовець також додав, що Франція залишає за собою право посилити санкції, якщо Путін піде далі.

The Japan Times: «Спроби Путіна повернути Україну мають протилежний ефект»

«Не зрозуміло, чи вірить сам Путін власній версії української історії, чи просто вигадав цинічну міфологію, щоб виправдати наступ, який він планує», – пише The Japan Times.

Автори матеріалу нагадують: тезу про те, що Україна існує виключно в контексті російської історії та культури, глава держави-агресора висловлював ще в 2008 році, коли намагався переконати Джорджа Буша-молодшого, який підтримав плани щодо членства України в НАТО.

Джошуа Такер, професор політології Нью-Йоркського університету, експерт з російської політики, вважає, що російський лідер закладає основу для аргументу, «що Україна не має права на суверенність».

The Japan Times нагадує: Москва пообіцяла поважати суверенітет України під час її відмови від ядерної зброї після розпаду Радянського Союзу (Будапештський меморандум – «Главком»). «Але Путін дав зрозуміти, що обіцянка не має для нього великого значення. У 2014 році, після того, як протестувальники вигнали підтримуваний Кремлем уряд з Києва, він наказав своїм військовим захопити Кримський півострів, а потім спровокував війну, яка призвела до фактичної втрати Україною двох регіонів на сході», – пише видання.

Водночас у матеріалі підкреслюється: «Спроби Путіна повернути Україну в орбіту Росії часто мають протилежний ефект. У країні, яка колись була нейтральною до НАТО, нові опитування фіксують тверду підтримку більшістю населення членства у військовому альянсі, очолюваному США».

The New Аrab: «Світ повинен був зупинити Путіна в Сирії. Тепер Україна платить ціну за міжнародне мовчання»

Арабське ЗМІ зі штаб-квартирою у Лондоні The New Аrab зауважує: «Україна та Сирія пов’язані російським бажанням розчавити свободу тиранією. Якщо міжнародне співтовариство це допустить, то не тільки українці та сирійці заплатять високу ціну».

У статті йдеться, що з 2014 року, коли Росія вперше вторглася та анексувала Крим, український суверенітет «існував у стані похмурої нестабільності». «Росія домоглася, щоб функціональність демократичної держави Україна була обмежена веденням тривалої війни на Донбасі – тепер вона прагне повністю змінити контури України на визначені Путіним», – йдеться у матеріалі.

Автор публікації проводить історичні паралелі між нинішніми подіями та Мюнхенською зрадою 1938 року: «Коли британський прем’єр-міністр Невіл Чемберлен відвернув заплановане Гітлером військове вторгнення в Чехословаччину шляхом переговорів про умови, за якими нацисти отримували те, чого хотіли, не випустивши жодної кулі. Чемберлен і велика частина Європи, за винятком нажаханих чехословаків, відзначили це як «момент миру». За рік Чехословаччина припинила своє існування і почалася Друга світова війна», – нагадує історію The New Аrab.

Наталія Сокирчук, «Главком»