Путін марширує Україною. Пристебніться, це лише перший крок

Рішення президента Росії Володимира Путіна визнати так звані Луганську та Донецьку народні республіки незалежними державами – це не кінець, а початок.

Таке рішення відкриває двері для подальших кроків, які можуть ще більше підірвати безпеку України та сприяти реалізації проєкту Путіна щодо відновлення російської імперії. НАТО, ЄС, окремі європейські країни, а також Сполучені Штати та Канада повинні дати відповідь на це.

Визнання цих створених Росією держав «незалежними» саме по собі не дивує. Путін вже так вчиняв з двома регіонами Грузії (Абхазія та Південна Осетія), а також не полишає планів щодо потенційного визнання молдовського Придністров’я. І, звісно, він анексував Крим.

Примітно, що Путін дав чітке обґрунтування такого кроку (щодо визнання незалежності «ЛДНР» – «Главком») у своїй довгій і емоційній промові 21 лютого: Путін вважає Україну частиною Росії, а не суверенною і незалежною державою. Тому він сприймає українську незалежність із її Збройними силами військовою загрозою для Росії: так, ніби Україна є озброєним повстанцем. Відносини України із Заходом, включаючи надання летальної оборонної зброї, означають, що сама «Росія знаходиться під ударом». В його уяві Україна, яка відмовилася від ядерної зброї під гарантії безпеки від Росії, від яких Росія відмовилася, може фактично отримати ядерну зброю від Заходу, щоб погрожувати Росії!

Основний меседж Путіна такий: Росія – це імперія, яка була позбавлена деяких територій, і яка більше не може терпіти це приниження і потенційну загрозу.

Вторгнення російської армії в Україну. 21 лютого 2022 року

Подальші дії Путіна не обмежаться цими маленькими територіями. Цей крок тепер стає новою передумовою для подальших військових дій Росії.

• Нові «незалежні держави» тепер офіційно запросили Росію розмістити військові сили на своїй території для захисту від української агресії, а Путін минулої ночі наказав військам увійти в цей рагіон, повідомляє Reuters. Росія тепер не має потреби заперечувати свою присутність на Донбасі (а її війська перебувають там роками), і тепер буде безперешкодно посилювати свою військову присутність.
• Росія буде і надалі організовувати фейкові атаки з боку України, щоб виправдати свої дії начебто «у відповідь». Якщо Путіну вдасться спровокувати українські війська, які намагаються захиститися, конфлікт може перейти у більш масштабну війну, у якій Путін задіє набагато більше ніж 200 тис. військових і техніку, які він зібрав в Україні та навколо неї.
• Росія визнає всю територію Луганської та Донецької областей «незалежними», але очолювані Росією сили наразі контролюють лише частину цих територій. Це робить Україну «окупантом» непідконтрольних Росії територій і дає виправдання для подальшого захоплення землі Путіним, аби забрати повністю ці два регіони, якщо він забажає. Це саме по собі спровокувало б прямий вогонь у відповідь з боку українських сил, і його б Путін назвав нападом.

Європейський Союз і Сполучені Штати (в основному рахуючись із Німеччиною) раніше не запроваджували нові санкції проти Росії через виключно військові погрози. Обґрунтування таке: санкції мають бути стримуючим фактором, а у цьому випадку їхнє застосування усуває стримуючий ефект. Незалежно від того, чи мало це обґрунтування якийсь сенс, нові події відсунули його на другий план. Нищівні санкції проти Росії мають бути запроваджені негайно на підставі її останніх кроків, перш ніж вона розпочне ще більшу агресію.

Сполучені Штати та союзники у НАТО мають набагато серйозніше поставитися до військової допомоги Україні. США збільшили допомогу у сфері безпеки до $650 млн і прискорили доставку обладнання. Але США та союзники також відізвали своїх військових інструкторів, які були прикомандировані до українських сил, і багато західних посольств перемістилися з Києва до Львова, навіть за відсутності атаки з боку Росії. Таким чином вони посилають неправильні сигнали як Україні, так і Росії.

НАТО має зробити негайну заяву заперечення визнання цих територій Росією, про те, що Альянс зацікавлений в суверенітеті та територіальній цілісності України, що він поширює на Україну План дій щодо членства в Альянсі (відповідно до формули Расмуссена – «Главком»), що вітає кроки окремих союзників стосовно допомоги Україні у зміцненні її обороноздатності, і що надалі допомагатиме цій дружній країні, наскільки це можливо.

Союзники також закликали Україну проводити подальші «широкомасштабні, стійкі та незворотні реформи» у боротьбі з корупцією, у секторі безпеки та оборони, реформу децентралізації тощо.

Після промови президента Путіна подальших ілюзій не може бути. Ми стикнулися з диктатором, який розпочинає агресію проти своїх сусідів через нібито несправедливість у тому, що імперія втратила владу над іншими людьми. Ми вже проходили через це. Це буде важко, але ми повинні зібратися, щоб перемогти таку агресію.

Джерело: Сepa.org

Переклад: Наталія Сокирчук, «Главком»