Як Україну розпинали за мову. Резолюція ПАРЄ та її наслідки

Члени Парламентської асамблеї Ради Європи під час дебатів у ПАРЄ розкритикували нещодавно прийнятий Україною Закон «Про освіту» і винесли резолюцію про те, що цей закон Київ має переглянути. За відповідне рішення проголосували 82 делегати, утримались 17, проти 11.

Документ отримав резонанс через сьому статтю, згідно з якою, починаючи з 1 вересня наступного року дошкільну та початкову освіту діти можуть отримувати мовою нацменшин, при цьому паралельно вивчаючи державну мову. А з 5-го класу діти повинні починати вчитися державною мовою, а мову національної меншини вивчати як окрему дисципліну. Якщо мова нацменшини належить до мов Європейського Союзу, то нею можливе викладання однієї або декількох дисциплін.

У міністерстві освіти підкреслюють: стаття 7 відповідає Конституції та Європейській хартії регіональних мов або мов меншин. За інформацією відомства, в Україні мовами національних меншин навчається близько 400 тис. дітей у 735 навчальних закладах і, як правило, в таких закладах українська мова вивчається як окремий предмет. Міносвіти «змушено констатувати, що спостерігається стійка тенденція до зниження рівня і погіршення якості шкільної освіти дітей з шкіл з навчанням мовами нацменшин, що підтверджують результати зовнішнього незалежного оцінювання (у 2016 році 60,1% школярів з румунської та угорської меншин не змогли успішно скласти тестування з української мови)». У відомстві зазначають, що така ситуація призводить до порушення конституційного права дітей на вступ до вищих навчальних закладів.

Критика ПАРЄ

Під час обговорення закону на засіданні ПАРЄ на Україну накинулися представники Румунії, Молдови та Угорщини. Не лишилась осторонь і Естонія. Почалися дебати з того, що доповідач, депутат від Естонії Андреас Херкель висловив жаль, що Україна направила документ в частині мов національних меншин на експертизу до Венеціанської комісії після ухвалення його парламентом. «Коли парламент країни ухвалює такі суперечливі закони, а саме це зараз сталося, у нас у розпорядженні є важливий інструмент - ми можемо запитати думку Венеціанської комісії. На жаль, її не запитали до ухвалення», - заявив він. Херкель зазначив, що висновки Венеціанської комісії будуть опубліковані до кінця року.

Водночас депутатів від Румунії та Молдови висновки комісії не дуже й цікавлять. Вони стверджували, що вже зараз, до ухвалення висновку Венеціанської комісії, існує «низка юридичних питань до закону». Румунський депутат Віорел Річард Бадя був буже жорстким у своїх оцінках. «Я займаюся румунською меншиною 25 років, але те, що відбувається зараз, безпрецедентно», - заявив він.

Бадя переконував депутатів у тому, що потреба переходу на українську є надуманою. «Багато років тому тодішній румунський президент зустрівся з Кучмою. І тоді український президент не говорив українською, бо не знав її... То про що ми говоримо?», - сказав він.

Колегу підтримав молдовський депутат Влад Батрінча: «В Україні відбувається дикий печерний націоналізм, ПАРЄ має вимагати в України скасування закону про освіту».

У відповідь українські депутати підкреслили, що знання державної мови є обов’язковим для подальшої інтеграції в суспільство. «Лише по дві години на тиждень виділялося на українську. Як результат, учні угорських і румунських шкіл не могли здати екзамени у вищі навчальні заклади», - пояснив голова української делегації Володимир Ар’єв.

В результаті була ухвалена резолюція, у які йдеться, що Україна повинна переглянути закон, враховуючи усі рекомендації Венеціанської комісії. На думку делегатів, документ не забезпечує права нацменшин навчатися рідною мовою та загалом значно скорочує їхні права.

Делегати ПАРЄ зауважили, що перед ухваленням закону Київ не провів консультацій з представниками національних меншин. «Асамблея вважає, що важливо виконати зобов'язання, що базуються на Європейській конвенції про права людини, Рамковій конвенції про захист національних меншин і Європейській хартії регіональних мов або мов меншин, і допомогти відновити конструктивний діалог між різними зацікавленими сторонами», - йдеться в тексті резолюції.

«Держави, вживаючи заходів із просування офіційної мови, мають водночас вживати заходів щодо захисту та просування мов національних меншин… Якщо цього не буде зроблено, результатом стане асиміляція, а не інтеграція», - наголосили делегати ПАРЄ.

У свою чергу Ар'єв заявив, що резолюція Асамблеї щодо українського закону про освіту не є трагедією для держави. «Єдине, що там є рекомендація Україні імплементувати результати експертизи Венеціанської комісії. З правової точки зору, для України після доповіді нічого не змінилося. Чекаємо на висновки Венеціанської комісії», - робить висновок депутат.Ар'єв зазначив, що Україна не була проти згадки такої рекомендації в тексті резолюції, Київ заявляв про готовність внести зміни до закону на підставі висновків Венеціанської комісії.

За словами глави української делегації, і в резолюції, і під час виступу членів ПАРЄ підтримали те, що українська сторона добровільно відправила текст закону на аналіз до Венеціанської комісії.

Зовнішні противники закону

Після ухвалення закону стурбованість одразу висловили Росія (звісно!), Болгарія, Молдова, Угорщина, Румунія і Греція. Документ очікувано прийняла у штики Москва. Держдума ухвалила заяву про неприпустимість запровадження обмежень в Україні для здобуття освіти рідною мовоюдля нацменшин. В зовнішньополітичному відомстві РФ закон назвали «актом насильницької українізації».

Після прийняття парламентом закону «Про освіту» занепокоєння одразу висловила Румунія.У зовнішньополітичному відомстві нагадали, що відповідно до Конвенції щодо захисту нацменшин, держава має визнавати право представника нацменшини на навчання рідною мовою.

У свою чергу президент Молдови Ігор Додон також розкритикував закон. За його словами, цей документ призведе до скасування системи освіти на рідній мові для етнокультурних меншин в Україні.

Влада Болгарії також висловила стурбованість, однак поступово напруга спала. Представники болгарської меншини в Україні підтримали новий закон «Про освіту». Вони наголосили на таких проблемах як відсутність кваліфікованих вчителів з болгарської мови та необхідних підручників. «З прийняттям нового Закону «Про освіту» для болгарської меншини дещо менше змінюється, ніж, наприклад, для угорської чи румунської, бо школи з навчанням болгарською вже давно працюють за правилами, які прописані зараз. Ми розуміємо, що діти мають вчити державну мову», – повідомив посол Республіки Болгарія Красімір Мінчев.

Напевно, найбільше український закон «Про освіту» обурив Угорщину. Посол Угорщини в Україні  Ерно Кешкень заявив, що його країна не підтримуватиме жодної ініціативи України на міжнародній арені до скасування скандальної мовної статті. Відповідаючи на запитання журналістів, що Україна має зробити, аби Угорщина змінила свою позицію, Кешкень заявив, що треба змінити скандальну сьому статтю. Він зауважив, що це є не вимогою посольства, а позицією угорської нацменшини в Україні, «а ми її підтримуємо».

Далі – більше. Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що новий закон суттєво порушує принципи Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Через це, сказав міністр, він планує ініціювати наступного понеділка на нараді міністрів закордонних справ країн-членів Європейського союзу в Люксембурзі перегляд цієї угоди з Україною. Сійярто стверджував, що цей закон створює гіршу ситуацію на теренах освіти для угорців і представників інших нацменшин в Україні, ніж за часів колишнього СРСР. «Такого ми не можемо дозволити. Уряд Угорщини найрішучішим способом протистоятиме таким крокам», – попередив угорський політик. Він зауважив, що Угорщина блокуватиме всі кроки зі зближення України та ЄС в рамках програми «Східне партнерство» та будь-які ініціативи, що сприяють євроінтеграції України. 9 жовтня Клімкін у Twitter запропонував Сіятро разом відвідати Закарпаття та обговорити мовні положення закону про освіту. Проте Сійярто відмовився зустрічатися з міністром закордонних справ України.

Угорська сторона вдалася навіть до погроз про перегляд Угоди про Асоціацію між Україною та Європейським союзом. Однак колишній міністр закордонних справ Швеції, співголова Європейської ради зовнішніх відносин Карл Більдт стверджує, що це неможливо. «Угорці взяли за звичку вести брудну домашню політичну гру, як вони це вже робили кілька років тому щодо Словаччини. Так само вони поводяться й щодо Румунії. Це не що інше, як брудна націоналістична політика, в яку грає Угорщина», – сказав він.

Такої ж думки дотримується і екс- генсек НАТО і радник президента України Андерс Фоґ Расмуссен. «Навіть із точки зору законів, я не впевнений, що угорці можуть знову «відкрити» обговорення Угоди про асоціацію. Вона ратифікована, набрала чинності й повернення до її перегляду неможливе», - сказав він. Расмуссен додав, що не бачить жодної проблеми у українському законі про освіту.

В Адміністрації президента дипломатичний скандал навколо закону пояснюють просто: угорські політики займаються передвиборчим популізмом. «Ці всі істеричні заяви угорської сторони пов'язані передусім з парламентськими виборами в Угорщині, які відбудуться наступного року, а також із тим, що Угорщина хоче відвернуті увагу від нинішніх проблем у відносинах з ЄС, зокрема, в контексті міграційніх питань», - зазначив заступник глави адміністрації президента Костянтин Єлісєєв.

Є й і ті зарубіжні партнери, які підтримали новації українського закону «Про освіту». Міністр закордонних справ Латвії Карліс Шадурскіс назвав мовну норму в українському законі про освіту «зрозумілим кроком». Він наголосив на важливості створення передумов для вивчення державної мови серед молоді, як приклад, він навів Латвію.

Як ставляться до закону в Україні

Незважаючи на скандальність закону та неоднозначне ставлення політичних сил до нього, президент Петро Порошенко підписав  освітню реформу, назвавши її однією з найголовніших. Глава держави особливо наголосив, що закон підвищує роль державної української мови в освітньому процесі.

Спікер Верховної Ради Андрій Парубій зазначив: «Цей закон стосується кожного українського громадянина. Ми будуємо нову українську освіту, будуємо державу».

А от нацменшини дійсно обурилися. Та резонансна мовна стаття закону не подобається не лише угорцям і румунам, а й деяким поборникам української мови. Існує думка, що у законі надто ліберально підійшли до питання мови в освітніх закладах, що навіть на шкоду українській. «Ми все одно залишилися єдиною країною у світі, де мова меншин вивчається в таких великих обсягах за державний кошт на шкоду державній мові», - заявила письменниця Лариса Ніцой.

Очікувано висловили незадоволення екс-регіонали. У заяві «Опозиційного блоку» йдеться, що закон містить норми «про заборону навчання мовами нацменшин», які «несуть загрозу руйнування країни». Показово, що «опоблоківці» повторили тезу МЗС РФ про «примусову українізацію».

Читайте також матеріал «Главкома»: «Новий закон «Про освіту». Депутати шоковані тим, за що проголосували» та «В Угорщині занадто мало українців, щоб їх навчали українською? Посол Ерно Кешкень коментує скандальний закон «Про освіту»