Розвідка: рекордний урожай зерна обернувся збитками для аграріїв Росії

Міністерство сільського господарства Росії обіцяє черговий рекордний урожай, однак для самих виробників це виявляється найгіршою новиною за останні роки: прибутковість падає, склади переповнені, а ціни на пшеницю знижуються. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на Службу зовнішньої розвідки України. 

За даними СЗРУ, тонна російської пшениці зараз коштує близько 240 доларів – на десять доларів менше, ніж рік тому. Для ринку з мізерною маржею це відчутний удар. Одночасно зростають витрати:

• добрива;
• паливо;
• логістика;
• обслуговування техніки.

Виробники затиснуті між собівартістю, що зростає, і ціною продажу, що падає.

Внутрішні запаси зерна підібралися до 25 млн тонн – прямий наслідок попередніх «рекордних» сезонів і слабкого експорту. Світовий ринок перенасичений, а Єгипет і Туреччина – традиційні покупці – скорочують закупівлі. Додатково б'є по конкурентоспроможності зміцнення рубля: у валютному еквіваленті російське зерно стає ще менш вигідним для покупців. 

Москва розширює квоти, але проблем не вирішує

Реагуючи на ситуацію, Москва вдається до регуляторних важелів. Квота на експорт зерна у 2026 році спочатку становила 20 млн тонн, однак у квітні її збільшили ще на п'ять мільйонів. Паралельно діє система змінних мит: вони автоматично зростають разом зі світовими цінами, тобто в момент, коли експортери могли б заробити більше, держава вилучає різницю собі.

Додатково виникли проблеми з посівною. Частина центральних, поволзьких і південних регіонів відстає від графіків через погодні аномалії. Якщо надолужити відставання не вдасться, фінальні цифри збору розійдуться з тим, що обіцяє міністерство сільського господарства РФ.

Кремль і далі використовує тему врожаю як елемент пропаганди та доказ «продовольчої самодостатності». Однак для аграріїв важливіше інше: за скільки куплять зерно, скільки коштує його виростити і чи взагалі вдасться продати за кордон. Більший валовий збір у нинішніх умовах не означає більших доходів – він означає жорсткішу конкуренцію між експортерами та глибшу залежність від державних квот.

Нагадаємо, минулого місяця СЗРУ повідомляла, що економіка Росії охоплена системною кризою: рецесія поглиблюється під тиском зростання податків, санкцій, логістичних та кадрових витрат. Лише в першому кварталі 2026 року шість відсотків підприємств припинили діяльність, а митні надходження впали до найнижчого рівня від початку повномасштабної агресії проти України.

До слова, кілька днів тому стало відомо, що Росія втричі знизила власний прогноз зростання ВВП на 2026 рік – з 1,3% до 0,4%.