Ексочільник спецслужб Молдови назвав регіони країни, де Росія може спровокувати кризу
Балан вважає, що спецслужби Молдови проявляють занадто багато толерантності
Сепаратистські тенденції, які прослідковуються у Придністров'ї та Гагаузії, є важливим елементом у грі Росії, вона прагнутиме поглибити конфлікт і спровокувати ще більшу кризу, зокрема з використанням Гагаузії. Про це в інтерв’ю «Главкому» заявив колишній заступник директора Служби інформації та безпеки Молдови (СІБ) Александру Балан.
Балан зауважив, що більшість мешканців Придністров'я мають проросійські погляди. «Маємо те, що маємо. У Республіці Молдова є національні меншини, серед яких проглядається сепаратистська тенденція, у нас є Придністров'я, більшість мешканців якого – громадяни Молдови, але переважно вони є проросійськими, у нас є Гагаузія... Все це є важливим елементом у грі Росії, особливо якщо врахувати ті тенденції, що розвиваються зараз у країні», – пояснив він.
На думку Балана, у нинішнього керівництва Молдови є проблеми з Гагаузією. «Росія прагнутиме поглибити конфлікт і спровокувати ще більшу кризу, зокрема, з використанням Гагаузії. Я вважаю, що з деякими активностями (у СІБ, – «Главком») виникають складнощі», – зазначив він.
Балан вважає, що спецслужби Молдови проявляють занадто багато толерантності. «Вони (спецслужби, – «Главком») поводяться занадто нейтрально щодо ризиків, які можна було виявити багато років тому і не дати розвинутися ситуації в такому напрямку», – зауважив він.
Ексзаступник директора Служби інформації та безпеки Молдови розповів, що толерантність спецслужб Молдови до активності певних структур на території країни більшою мірою почала простежуватися, коли до влади прийшов президент Додон. «СІБ була підзвітна парламенту, а не президенту, поки при Додоні не було змінено законодавство», – пояснив він.
Довідка
У 2020 році президент Додон підписав закон, згідно з яким, зокрема, СІБ переходила у підзвітність парламенту. За допомогою цього закону проросійська Партія соціалістів Республіки Молдова прагнула обмежити повноваження наступного президента, тобто обраної на виборах у грудні 2020 року Майї Санду. Конституційний суд країни невдовзі визнав закон невідповідним Конституції.
Балан розповів, що активно залучав ресурси Служби безпеки та інформації для протидії різного роду активностям, що походять із Придністров'я та Гагаузії, коли був керівником СІБ, але така робота припинилася, коли було сформовано наступний уряд.
Балан заявив, що коаліційний уряд Майї Санду та Ігоря Додона, створений у 2019 році, був якоюсь мірою компромісом між впливовими країнами, включно з Росією. «Тоді після поїздки Європою до Кишинева для консультацій прибув Дмитро Козак (заступник голови адміністрації президента РФ, відомий з 2003 р. як автор плану врегулювання придністровського конфлікту, т. зв. «меморандуму Козака» – «Главком»). У підсумку на посаду глави СІБ було призначено Єсауленка (Олександр Єсауленко до 2019 р. був заступником директора СІБ, а раніше керував військовою контррозвідкою Молдови – «Главком»)», – розповів він.
Ексзаступник директора СІБ Молдови зауважив, що коли він був у керівництві СІБ, Молдова сильно взаємодіяла з українськими колегами. «Зокрема, було ухвалено рішення про створення спільних пунктів пропуску по периметру кордону на придністровському сегменті, був запущений механізм, якого ніколи раніше не було, тому що до того часу Придністров'я отримувало величезну підтримку з боку Росії, використовуючи, зокрема й політичну кон'юнктуру того часу в Україн», – розповів Балан.
Раніше повідомлялося, що суд у Молдові відкрив судовий процес над очільницею Гагаузії Євгенією Гуцул, яку звинувачують у проросійськості та спрямуванні російських коштів на фінансування партії «Шор».
За даними прокуратури, Гуцул була причетна до систематичного спрямування необлікованих коштів у 2019-2022 роках на фінансування нині забороненої проросійської партії «Шор», створеної Іланом Шором, засудженим за шахрайство в Молдові.
Як повідомлялося, 21 квітня відбулося зібрання проросійських партій Молдови у Москві, щоб обʼєднатися в політичний блок «Перемога». Вони мають на меті завадити вступу до ЄС та усунути чинне керівництво країни від влади.
Раніше голова автономної Гагаузії у складі Молдови Євгенія Гуцул відвідала Росію та зустрілася із російським диктатором Володимиром Путіним, який пообіцяв надати підтримку гагаузькому народу.
До слова, в окупованому Придністров'ї пройшов зʼїзд так званих депутатів, за підсумками якого була прийнята декларація зі зверненням до РФ, ОБСЄ, ГА ООН, Червоного Хреста вжити заходів щодо Кишинева. До слова, слідом за невизнаним Придністровʼям «допомогу» у Путіна попросила автономна Гагаузія у складі Молдови.