Шантаж Орбана. Колишній високопоставлений чиновник Єврокомісії пояснив, яких реформ потребує ЄС
П’єр Мірель пояснив, як Євросоюзу убезпечити себе від диктату однієї країни
Європейський союз повинен провести низку реформ для того, аби він міг повноцінно функціонувати, попри блокування важливих рішень окремими країнами. Зокрема, якщо в Європейській Раді немає консенсусу, то через певний період часу доведеться приймати рішення на основі більшості голосів та накладати санкції на країну, яка не дотримується так званого фундаментального верховенства права. Таку думку в інтерв'ю «Главкому» висловив колишній Директор з Західних Балкан в Європейській комісії та експерт з питань розширення П’єр Мірель.
«Уряди Франції та Німеччини призначили групу експертів для вивчення можливих реформ Договору про ЄС. Вони пропонують змінити правила статті 7, згідно з якими можна накладати санкції на країну, яка не дотримується так званого фундаментального верховенства права. І вони кажуть, що якщо в Європейській Раді немає консенсусу, то через певний період часу потрібно перейти до більшості в чотири п’ятих. Я вважаю, що те саме можна було б робити стосовно відкриття переговорів про вступ. Інший варіант – це щоб було не одне вето для блокування певного рішення, а принаймні три. У такому випадку, ви не станете заручником лише однієї країни, яка з націоналістичних чи ультраправих міркувань виступає проти того, чи іншого рішення», – пояснив експерт.
Мірель каже реформування інституцій та механізмів прийняття рішень ЄС буде дуже складним і тривалим процесом.
«Коли у вас є одна країна, скажімо Угорщина, яка протистоїть і блокує важливі для ЄС рішення. Тому ви приходите до розуміння, що далі так продовжувати не можна. Водночас виключення однієї, двох чи трьох держав-членів зі спільної позиції ЄС, на мій погляд, може послабити таку позицію. Адже тоді громадяни цих країн або третіх держав стверджуватимуть, що не було консенсусу, що стільки-то країн було виключено – тому це несправедливо, немає легітимності тощо. Тому я не впевнений, перехід до голосування кваліфікованою більшістю буде прийнято в усіх секторах, включаючи зовнішню безпеку», – зауважив експерт з питань розширення.
Директор з Західних Балкан в Європейській комісії пояснює, якщо ЄС дійсно хоче притримуватись 2030 року, як дати для розширення і мати до того часу принаймні одного-двох нових членів, то деякі реформи таки доведеться обов’язково провести.
«Мінімум, на мій погляд, полягав би в тому, щоб включити деякі мінімальні реформи в угоду про вступ першого чи перших двох нових членів», – зауважив експерт.
Зокрема, Мірель вважає, що реформування бюджетних процесів в ЄС буде дуже непростим. «По-перше, потрібно буде погодитись на збільшення ресурсів ЄС шляхом введення нового оподаткування, наприклад, фінансових операцій. Тоді буде достатньо ресурсів, щоб забезпечувати більш-менш ті самі видатки, наприклад, на Спільну сільськогосподарську політику чи Політику згуртування. Але я не думаю, що певні країни-члени погодяться збільшити чи суттєво збільшити внески до бюджету. Тож альтернативою тут є скорочення бюджетної підтримки певних напрямків – тих же Спільної сільськогосподарської політики чи Політики згуртування. Але тоді ви можете зіткнутись з протидією не лише східноєвропейських фермерів, які дуже виграють від такої політики, але й французів та німців. Звісно, у підсумку компроміс буде знайдено. Я думаю, що будуть додаткові ресурси, на які деяким країнам – хочуть вони цього, чи ні – прийдеться погодитись, якщо вони підтримують розширення. Але буде менше грошей на окремі політики, які, крім того, будуть змінені», – сказав експерт з питань розширення.
Як повідомлялося, глава канцелярії прем'єр-міністра Угорщини Гергей Гуляш повідомив, що його країна не підтримає рішення про початок переговорів щодо вступу України до Євросоюзу, а також надання Україні 50 млрд євро до 2027 року.
Нагадаємо, Віктор Орбан, прем’єр-міністр Угорщини, заявив, що вважає помилкою відкриття переговорів про вступ України до Європейського Союзу, поки вона до цього не готова.
Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що Будапешт не надаватиме Києву військову підтримку, щоб «не продовжувати війну». Раніше він сказав, що Євросоюз не повинен розпочинати переговори з Україною про вступ до спільноти.
До слова, прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що Будапешт має намір блокувати виділення додаткових грошей Україні з бюджету Євросоюзу, поки не побачить виразного обґрунтування цього заходу, а не просто пропозицію «дати більше грошей». За словами політика, Єврокомісія нібито запропонувала зібрати з країн-членів додаткові гроші до бюджету європейської організації для виділення цих коштів на прийом мігрантів та підтримку Києва, але Угорщина такий сценарій відкидає.