Чому Ердоган змінив позицію щодо Швеції у НАТО? Озвучено ще одну причину
Туреччина змінила позицію щодо заявки Швеції до НАТО, щоб повернути західних інвесторів
Туреччина змінила позицію щодо заявки Швеції до НАТО, щоб повернути західних інвесторів. Можливу причину такої поведінки Анкари розкрито у матеріалі Financial Times.
Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган ще донедавна критикував Швецію за надання притулку «негідникам і терористам». Він назвав уряд «злим» за те, що він дозволив спалити Коран на вулицях Стокгольма. Турецький президент одного разу навіть сказав Швеції «не турбуватися» про її заявку на вступ до НАТО.
Втім декілька днів тому на саміті в Литві в понеділок Ердоган сказав «так». Під бурхливі оплески він схвалив членство Швеції у військовому альянсі, похвалив навички ведення переговорів її прем’єр-міністра Ульфа Крістерссона та фактично пообіцяв захищати кордони Швеції, як і кордони Туреччини.
Спритний політичний маневр Ердогана був сприйнятий з полегшенням в альянсі та став останнім із низки рішень, які «зменшили» напругу між Анкарою та Заходом. «Ми вступаємо в нову еру відносин між Туреччиною та Заходом», – сказав директор із зовнішньополітичних досліджень у аналітичного центру Seta Мурат Єшилташ, який має тісні зв’язки з Ердоганом та його урядом.
Поки не зрозуміло, чи Ердоган розглядає це рішення як частину великих зовнішньополітичних змін чи просто як політичну операцію в безпосередніх інтересах Анкари. Адже зміна тону Туреччини сталася, коли вона відчайдушно намагається заманити назад іноземних інвесторів, які втекли під час багаторічної економічної кризи.
Тим більше, що за перші п’ять місяців 2023 року дефіцит кошторису Туреччини досяг $37,7 млрд, що є рекордним рівнем. Уряд Ердогана сподівається, що міжнародні надходження допоможуть трохи скоротити цей розрив.
Хоча Росія та країни Перської затоки протягом останніх років надавали фінансову підтримку, новопризначена економічна команда Ердогана також сподівається отримати інвестиції зі США та Європи.
На зовнішню політику напряму впливають економічні відносини. Тож, якщо Захід і Туреччина зможуть відкрити нову сторінку, економіка буде темою номер один.
«Згода на прийом Швеції до НАТО відкриє простір для роботи у багатьох областях. Для Ердогана вся справа в економіці», – заявив високопосадовець Європейського союзу, додавши, що Туреччина вже давно прагне оновлення митного союзу з ЄС, лібералізації візового режиму і продовження багатомільярдної міграційної угоди з блоком.
При цьому багато аналітиків розглядають зусилля Туреччини щодо пожвавлення відносин із Заходом скоріше як тактичний хід. Тепер можна сподіватися на покращення відносин, але будь-які зовнішньополітичні кроки також повинні розглядатися через призму ширшого прагнення Ердогана перетворити Туреччину на впливового гравця на регіональній та світовій арені, сказано у статті.
«Пріоритетом Анкари є збереження балансу, щоб розширити свій простір для маневру і важелі впливу як регіональної держави та глобального гравця», – зазначив очільник консалтингової компанії з Eurasia Group Емре Пекер.
Також відбулися паралельні дискусії з президентом США Джо Байденом щодо планів Туреччини завершити багатомільярдну угоду з купівлі винищувачів F-16, яка була затримана в Конгресі. Джейк Салліван, радник США з питань національної безпеки, у вівторок заявив, що Байден «зацікавлений у тому, щоб ці F-16 дісталися Туреччині», не ставив «жодних застережень і умов» щодо передачі та працюватиме з Конгресом, щоб отримати схвалення.
Зазначимо, що американська сторона може дати згоду на продаж Туреччині винищувачів F-16, якщо Анкара візьме на себе зобов'язання щодо застосування цих літаків. США хочуть запровадити обмеження на використання бойових літаків. Як зазначено у статті, адміністрація президента США Джо Байдена не може продати літаки без підтримки з боку ключових республіканців та демократів, які раніше виступали проти передачі F-16 Туреччині.
США також можуть підтримати модернізацію наявних у Туреччині F-16, якщо Греція отримає винищувачі F-35 і якщо Вашингтон гарантує, що Греція матиме військову перевагу над Туреччиною. Можливо також, що від Анкари зажадатимуть початку перемовин з Афінами, а також більше тиснути на Росію, щоб вона продовжила чорноморську зернову угоду, і зробити інші кроки.
Нагадаємо, у травні 2022 року Швеція та Фінляндія подали заявки на вступ до НАТО. Невдовзі 4 квітня Фінляндія офіційно стала членом блоку. При цьому глава Туреччини дав згоду на прийом Швеції до альянсу лише 11 липня 2023 року.