Військовий переворот все ближче? Навіщо Путін чистить Міноборони РФ

Протягом останнього місяця в російському міністерстві оборони відбуваються масштабні «чистки». Першим відправили у СІЗО заступника міністра оборони Росії Тимура Іванова. Згодом провели затримання начальника головного управління кадрів Міноборони Росії генерал-лейтенанта Юрія Кузнєцова. Вчора з'явилися повідомлення, що військовий суд у Москві заарештував заступника начальника Генштабу Росії генерал-лейтенанта Вадима Шамаріна та колишнього командувача 58-ї армії Івана Попова.

Майже всім їм висунуто обвинувачення в отриманні особливо великого хабаря або ж у незаконному збагаченні.

Одночасно з цим відбувалися й масштабні кадрові перестановки. Сергій Шойгу, який очолював міністерство оборони РФ, пішов у відставку, а Путін призначив замість нього далеку від військової справи людину, економіста Андрія Білоусова. Після цього Путін зняв із посади секретаря Ради безпеки Росії 72-річного Миколу Патрушева, а на його місце призначив Сергія Шойгу.

Аналітики називають різні мотиви таких «чисток» та змін в керівництві, але все ж мають спільну думку: корупція – це лише привід для арештів, і вона не є їх справжньою причиною.

Російські опозиційні оглядачі вважають, що затримання та відставки говорять про недовіру диктатора Путіна до генералітету. Так як під час війни посилюється армія, отже, підвищується вірогідність військового перевороту. Українські оглядачі притримуються думки, що це все сприяє створенню репресивного апарату, який буде тримати систему виключно в страху, до того ж, ці арешти не стосуються ключових гравців.

Позиція російських опозиційних аналітиків

Однією з причин арештів є «недостатні успіхи» російських сил на фронті, і держбезпека РФ шукає винних у провалах армії РФ, так вважає експерт Юрій Федоров у коментарі Радио.Свобода. Він акцентує увагу, що попри заяви оперативного штабу Міноборони РФ про «досягнення» на Харківському напрямку, наступ росіян не є успішним.

Соціолог Микола Митрохін ввважає, що такими діями Володимир Путін зміцнює свою владу і свій вплив в армії: «Міністром оборони став Білоусов. Він є раціоналізатором бюджетних витрат, переконаним державником. Величезний бюджет розкрадався, і це було відомо на всіх рівнях. Це далеко не перший випадок, коли Путін, прикриваючи своїх найближчих друзів, яких ставить на державні пости, допускає порушення кримінальних справ на постаті другого, третього ешелонів, які крали «не по чину», на яких давно вже є матеріал. Тому все виглядає цілком логічно, і армія сприймає це спокійно».

Російський оглядач пропагандистських ресурсів Іван Філіппов наголошує на посиленні ролі Герасимова, після звільнення Шойгу, і додає, що «диктатури не люблять сильних генералів».

«Люди, які підтримують війну, пишуть, що ідея розігнати корупціонерів у міноборони їх не просто тішить, а захоплює. Я можу бути неправий, але припускаю, що диктатури не люблять сильних генералів. Є начальник Генштабу, у якого більше не залишилося військового керівника, він тепер найголовніший із військових. Шойгу хоч щось розумів у цьому, він довго сидів у цьому кріслі, міг приймати якісь рішення, не давати Герасимову приймати якісь рішення. А зараз Герасимов, як кажуть деякі Z-автори, здатний займатися тим, чим вважає потрібним. Він тепер також багато чого може», – пише Філіппов.

Позиція української сторони

Український журналіст та аналітик Вадим Денисенко вважає, що всі арешти та кадрові зміни, це «удар не стільки по армії, скільки по «зрощуванню» трьох структур – людей Патрушева (екссекретар Радбезу РФ, помічник Путіна - ред.), Чемезова (генеральний директор корпорації «Ростех» - ред.) та Міноборони». Як вважає аналітик, наразі арешти стосуються лише хоч і важливих, але другорядних осіб, які не є «прямими кураторами відповідних кланів», а російська система загалом зараз перебуває у «підвішеному» стані.

«Варто окремо звернути увагу на затримання двох генералів з системи власне армії, а не Міноборони. Генерал Попов затриманий виключно по одній причині – він рік тому дозволяв собі критику Шойгу. Система показує, що люди з власною критичною думкою їй не потрібні. Заступник керівника генштабу, затриманий за хабар в нещасних 36 млн рублів – це дзвіночок всім, що попри війну, система буде садити і людей, які відповідають за війну, якщо ці люди чимось провиняться», – зауважує журналіст.

Аналітик впевнений, що головним виконавцем арештів, або ж «розстрільних списків» є Володимир Путін. Водночас арешти мають хаотичний вигляд, з чого можна зробити висновок, що тут більш важливий процес запуску страху та недовіри.

Основні висновки щодо «чисток» Вадим Денисенко наводить такі як:

• створення репресивного апарату, яким триматиме система в страху;
• зміна системи так, щоб змін було якнайменше. «Як би це парадоксально не звучало, але Путін, будучи лінивою людиною з однієї сторони і такою людиною, яка боїться добивати тих, хто є в його оточенні, пробує побудувати такий механізм противаг, який би дозволив йому мінімально працювати з однієї сторони, а з іншої, тримати в напрузі всіх і все», – вважає аналітик і додає, що період репресій може затягнутися на декілька місяців, проте навряд чи відбуватимуться серйозні кадрові зміни;
• у короткостроковій перспективі ці події не вплинуть на хід бойових дій, адже арешти «не стосуються ключових гравців»;
• Путін не бореться з корупцією, а лише планує мінімізувати її та створити «кормову базу для нової хвилі «еліт».

Окремо український оглядач зауважує, що варто слідкувати за подіями, які відбуватимуться в «Ростеху» – державній корпорації, яка сприяє розробці, виробництву та експорту високотехнологічної промислової продукції цивільного та військового призначення. 

Нагадаємо, Сергій Шойгу, який очолював міністерство оборони РФ, йде у відставку. Путін запропонував призначити Андрія Білоусова замість нього. Відомо, що раніше Білоусов обіймав посаду першого віцепрем'єр-міністра в попередньому уряді РФ.