Вучич пояснив свої слова про «важкі дні» для Сербії
Сербський лідер назвав головні виклики для своєї країни
Президент Сербії Александр Вучич попередив, що на його країну насуваються важкі часи. Зокрема, виклики він вбачає в тому, що невдовзі будуть ухвалені рішення щодо прийому Косова до Ради Європи та визнання масового вбивства боснійців в Сребрениці в 1995 році геноцидом. Про це повідомляє «Балканський оглядач».
Вучич у п’ятницю ввечері виступив зі зверненням, у якому пояснив, що він мав на увазі, коли попереджав про важки часи, що насуваються на Сербію. Першим викликом для своєї країни він назвав прийом Косова до Ради Європи. Передбачається, що остаточне рішення з цього питання буде прийнято в середині травня.
Вучич розповів про дискримінацію та репресії сербів у Косово та невиконання Приштиною своїх зобов’язань за раніше узгодженими домовленостями, а також розкритикував тих, хто на міжнародної арені та в регіоні підтримує приєднання Косова до Ради Європи.
Політик заявив, що реакція Сербії на можливе прийняття Косова до Ради Європи буде потужною та відповідальною. Він додав, що поки не хоче говорити, як саме буде діяти Белград: «Ми продовжимо обговорювати, я готовий вислухати думку Скупщини (парламенту) та уряду. Ми будемо готуватися і чекати».
Другим викликом сербський президент називає заплановане ухвалення в квітні на Генеральної асамблеї ООН резолюції про визнання масового вбивства боснійців в Сребрениці в 1995 році геноцидом. Як він зазначив, розгляд цього питання ініційовано на пропозицію Німеччини та Руанди.
Резолюція не матиме обов’язкової сили, але Вучич не виключає, що після визнання подій в Сребрениці геноцидом, буде ставитися під сумнів право на існування Республіки Сербської як утворення, сформованого на основі геноциду.
Окрім того, на його думку, «на підставі лише одного необов’язкового вердикту також вимагатимуть від Республіки Сербської воєнних репарацій».
Варто зазначити, що у 2004 році вбивства у Сребрениці визнав як геноцид Міжнародний трибунал з колишньої Югославії у справі проти генерала боснійських сербів Радислава Крстича.
У 2015 році визнали цю бійню геноцидом Європарламент та Конгрес США. У липні того ж року Велика Британія винесла на голосування Ради безпеки ООН проєкт резолюції, який визнавав масове вбивство у Сребрениці геноцидом. Проте під час голосування Росія на прохання Сербії наклала вето на проєкт резолюції, а Китай утримався.
Позиція Сербії вже багато років полягає у визнанні масового вбивства у Сребрениці, проте не геноциду.
«Західні держави хочуть поставити нас у скрутне становище, – зазначив Вучич. – Проти нас буде колективний Захід проти Сербії плюс значна кількість мусульманських країн». Але «ми маленькі, всі ці сили проти нас, але ми будемо боротися», наголосив він.
На думку Вучича, «тиск на сербський народ» відбувається, по-перше, через військовий нейтралітет Сербії. По-друге, через ставлення до війни в Україні – за позицію, що Сербія засуджує напад на суверенну країну, але не приєднується до санкцій (проти Росії).
Третя причина, за словами лідера Сербії, полягає в тому, що західні країни відчувають великий тиск через просування російських військ.
Нагадаємо, що після тривожних заяв президента Сербії Чехія також заговорила про небезпеку. За словами голови чеської Служби інформації та безпеки Міхала Куделки, нинішня ситуація з безпекою у світі є найсерйознішою з часів Другої світової війни. Однією з причин цього є поведінка РФ.
Раніше міністр закордонних справ Хорватії Гордан Грліч-Радман назвав президента Сербії Александара Вучича «російським супутником» через те, що в Сербії відбулася акція протесту біля посольства Хорватії в Белграді.
Як повідомлялося, Сербія отримала нове озброєння від РФ попри міжнародні санкції. Нині Сербія – єдина європейська країна, яка не приєдналася до санкцій ЄС після початку повномасштабної війни Росії проти України.