Сергій Березенко: Президент Порошенко піде на другий строк і переможе

    «У нас у БПП немає «темників», є «світлики»
    32-річний Сергій Березенко грає у Блоці Порошенка одну з ключових ролей. Наразі нардеп, який до цього асоціювався з одіозною командою екс-мера Києва Леоніда Черновецького, вибився у заступники голови президентської фракції і є одним з головних комунікаторів у владі. Причому не тільки у парламенті. Нещодавно Березенко разом з іншими депутатами від
    • Павло Вуєць
    • 20 Березня, 15:20
    • Розсилка

    «У нас у БПП немає «темників», є «світлики»

    32-річний Сергій Березенко грає у Блоці Порошенка одну з ключових ролей. Наразі нардеп, який до цього асоціювався з одіозною командою екс-мера Києва Леоніда Черновецького, вибився у заступники голови президентської фракції і є одним з головних комунікаторів у владі. Причому не тільки у парламенті. Нещодавно Березенко разом з іншими депутатами від Блоку Порошенка відвідав Вашингтон: українська делегація намагалася налагодити відносини з адміністрацією нового американського президента. Березенко розповідає, як він спілкувався з політиками, наближеними до Трампа, розмірковує, що буде із затриманим головою ДФС Романом Насіровим та називає внутрішньофракційні темники «світликами».

    «Для нас важливо провести двосторонню зустріч із Трампом до зустрічі з Путіним»

    Почнімо з вашої поїздки до США. Члени делегації повідомляли, що зустрічалися «з чиновниками найвищого рівня, сенаторами, конгресменами». Наскільки, за вашими враженнями, американцям нині цікава Україна?

    Зараз дуже цікавий період у політичному житті Америки. Під час наших минулорічних зустрічей із представниками американського політикуму, організованих разом із посольством США, ситуація була більш рівною. Ті чиновники, дипломати, які працювали з політичним бомондом США, мали одну лінію – лінію Білого дому, Обами-Байдена. Все було чітко і зрозуміло. Сьогодні ж команда дипломатів залишилася від попередньої влади, а політичні призначення відбулись тільки на найвищому рівні. Ми потрапили в той період, коли змінився радник з національної безпеки – більш поміркований щодо Росії Флінн (Майкл Томас Флінн – колишній радник з національної безпеки, пішов у відставку через підозри в особливо тісних звязках із росіянами. – «Главком») поступився посадою налаштованому радикальніше Герберту Макмастеру. В Держдепі з нових призначень – лише держсекретар Рекс Тіллерсон і жодного заступника. Зараз якраз триває дискусія в Сенаті – хто посяде це місце. Ті кандидатури, що є в остаточному списку, за традицією ні з ким не зустрічаються, не спілкуються, щоб не було звинувачень у заангажованості.

    Ми зустрічалися з найвищим рівнем кар’єрних чиновників, які там залишились. Це Бріджит Брінк, яка у Держдепі фактично виконує функцію Вікторії Нуланд (екс-помічник держсекретаря у справах Європи і Євразії. – «Главком»), Ерік Чарамелла, який є головним у питаннях Східної Європи і України у Раді національної безпеки (в.о. старшого директора з питань Європи. – «Главком»), сенатори і конгресмени. Саме ці люди зроблять остаточний звіт щодо України і покладуть його на стіл політичним призначенцям, які прийдуть найближчим часом. Саме з цих звітів, де буде висловлено також бачення нашої делегації, нові керівники формуватимуть позицію і представлятимуть її президенту Сполучених Штатів. Нині найпотрібніший час для доведення до міжнародних партнерів нашої позиції.

    Що саме ви хотіли донести?

    Ми говорили про те, що на сьогодні в Україні є абсолютно чітка більшість у Верховній Раді, яка може приймати рішення і голосувати будь-який закон. Навіть після того, як коаліцію, сформовану у 2014 році, залишили «Самопоміч», «Батьківщина» і Радикальна партія, парламент проголосував конституційну реформу в частині правосуддя 335 голосами – це дуже серйозний потенціал. Такої підтримки не висловлювали жодному документу, за винятком змін до Конституції у 2004-му, за президентства Ющенка (тоді парламент 402 голосами вніс зміни до Основного закону, перетворивши Україну на парламентсько-президентську республіку. – «Главком»). Жоден інший президент не зміг так об'єднати парламент. Нагадаю, що Янукович за допомогою Конституційного суду, а не парламенту скасував політичну реформу, щоб повернути свої повноваження.

    Друге – ми говорили, що в жодному разі не можна послаблювати санкції проти Росії. Це єдине, що стримує Російську Федерацію від подальшої агресії. Ми зазначали, що попри те, що політика Трампа більш ізоляціоністська та внутрішньо орієнтована, все-таки Сполучені Штати наголошують, що вони –  активний учасник НАТО. І якщо буде скасовано санкції, Росія матиме ресурс рухатись уперед у своїй агресії, Україна стане сірою зоною. Росія на цьому не зупиниться, і наступними стануть балтійські країни –  Естонія, Литва, Латвія, теоретично – Польща, Румунія, Молдова. А ці країни здебільшого – члени НАТО, якому доведеться реагувати. І це лише загострить воєнний конфлікт.



    І останнє. Ми, як найбільша фракція, що формує коаліцію, відповідальні за те, що відбувається в Україні. Ми готові продовжувати інституційні реформи.

    Мова про збереження санкцій, агресивну Росію не стихає. У Вашингтоні, напевно, також роблять аналітику, спілкуються з європейськими партнерами, і ваша інформація не стала великим одкровенням.

    На сьогодні є велика група людей у США, які говорять, що Україна – це проблема Європейського союзу, а американцям треба сконцентруватися на ключових внутрішніх питаннях: економічному зростанні і розвитку промисловості, створенні робочих місць, Китаї як загрозі, в першу чергу, економічній безпеці держави, і перемозі над ІДІЛ. Багато хто серед політичного бомонду (а ми зустрічалися з колишнім послом США в НАТО) говорить, що поки що діє перехідна команда, Трамп і його найближче оточення перебувають ще у виборчій кампанії. Вони через Twitter реагують на різні подразники і воюють зі ЗМІ, які критикують позицію Трампа. Американський президент офіційно заявляє, що на 100% задоволений тим, що зробили, і тільки на 30% тим, як це висвітлили. Я зустрічав звичайних американців, які активно підтримують Трампа. Вони кажуть, що ситуація в Америці нестабільна, тому що ЗМІ оббріхують президента. Це також реалії.

    Аналітику формують джерела інформації. І ми маємо стати тим джерелом, яке показує інший бік України. На одній з останніх зустрічей голова Українського конгресового комітету США, заступник керівника Світового конгресу українців Андрій Футей сказав: чубтесь і сперечайтесь в Україні, скільки хочете, але коли приїжджаєте в Штати, ведіть одну лінію. Розказуйте про реформи, говоріть спільними меседжами, щоб формувати точку зору в тій країні, яка зараз вами не зацікавлена і не ставить вас як пріоритет. А виходить по-іншому: Опоблок та інші політичні сили приїжджають і розказують, як у нас погано, хитко, яка корупція, і що єдиний шлях – це зміна керівництва держави у будь-який спосіб.

    Слухайте, у регіоналів свого часу була така сама риторика – вони жалілися, що опоненти поливають їхню владу брудом на Заході. А треба, мовляв, стати плечем до плеча і відстоювати інтереси держави…

    А ви згадайте, скільки разів за свою каденцію і з ким зі світових лідерів зустрівся Віктор Янукович. І порахуйте, скільки разів зустрівся президент Порошенко тільки з Ангелою Меркель, одним з наших світових лобістів. Ви колись були свідком виступу Януковича в Конгресі, коли б і республіканці, і демократи вставали і аплодували йому? Тому порівняння з Партією регіонів тут недоречні.

    Але ці аплодисменти в минулому. Зараз у відносинах Києва і Вашингтона – величезна невизначеність. Досі немає ясності з датою зустрічі Порошенка і Трампа.

    Безумовно, зараз формується точка зору нової адміністрації. З іншого боку, цілковита невизначеність з приводу зустрічі Трампа і Путіна. І для нас важливо провести двосторонню зустріч із Трампом до зустрічі з лідером РФ. Поки що ми на кілька кроків попереду Росії. Вже відбулось дві двосторонні телефонні розмови, зустріч із віце-президентом Майком Пенсом у Мюнхені. Держсекретар Тіллерсон і наш міністр закордонних справ Клімкін провели переговори в Штатах у рамках підготовки до зустрічі президентів. Ми формально виконали весь блок протокольних дій, щоб ця зустріч відбулась якомога швидше. Вона може відіграти визначальну роль у формуванні позиції Білого дому щодо України. Ми прекрасно розуміємо, за що боремось. У нас дуже гарні там союзники: Ліндсі Грем, Джон Маккейн, які мають серйозні позиції в Сенаті, дуже багато інших конгресменів.

    Але не тільки ваша політична сила шукає виходи на Трампа. З Тимошенко дуже сміялися її опоненти, що вона нібито біля туалету з ним зустрілася. Що знаєте про інших?

    Візьмімо як приклад Артеменкаародний депутат від Радикальної партії Андрій Артеменко, який через американських посередників, у тому числі екс-радника Дональда Трампа Майкла Флінна, передав адміністрації США план розв’язання конфлікту в Україні. – «Главком»). Приїжджає якийсь депутат, правдами і неправдами зустрічається з кимось з американського політикуму, не координує ці зустрічі з українським посольством, але заявляє, що виступає від імені української влади. При цьому він пропонує діаметрально протилежні речі, ніж офіційний Київ. Відповідно Україна замість того, щоб посилювати свої позиції, починає виправдовуватися і знімати напруження після публікацій у різних американських виданнях. Саме про це й казав Андрій Футей: будь ласка, ведіть послідовну лінію. На сьогодні політики, які їдуть до США, працюють із різними тамтешніми компаніями і інститутами, на жаль, не займаються промоушеном країни, а підносять себе як можливих кандидатів у владу після дочасних виборів.

    На інавгурацію до Трампа ви їздили?

    Ні. Я ще не такий відомий, щоб мене запрошували.

    Для голови ДФС Романа Насірова це стало поганим знаком. Він стверджує, що історія з його затриманням та звинуваченнями – виключно піар НАБУ. Ви в цьому підтримуєте колишнього колегу по фракції?

    По-перше, від НАБУ великі очікування, і його керівники мають розуміти, що несуть колосальну відповідальність. Чесним і чистим вибірково бути не можна. Це безвідносно до Насірова. НАБУ працює вже достатньо довго і має показати результат.

    Тепер стосовно Насірова. Очевидно, всі підстави, щоб вручити йому підозру, у НАБУ були. Але вони мали витримати на 100% чистоту процедури. Підозра треба було вручити в присутності свідків і прокурора, чого не було зроблено.

    Навіщо НАБУ так свідомо підставлятись?

    Я можу тільки припустити. Очевидно, саме зараз відбувається переоцінка фінансової допомоги Україні від міжнародних організацій. Ця фінансова підтримка іде безпосередньо з кишень платників податків США. У першому зверненні Трампа до Конгресу було сказано, що він збирається рекомендувати обрізати допомогу іншим країнам на 10%, а також збільшити фінансування армії і всіх пентагонівських програм. Відповідно, зараз важливо довести, що американські кошти, інвестовані в дуже важливу ділянку роботи – боротьбу з корупцією – не витрачені марно. Тому активізувалися гучні справи, які можуть здобути підтримку суспільства. Що, в принципі, і було зроблено НАБУ. Але Насіров, вірніше його адвокати, із самого початку обрали не зовсім правильну модель захисту.

    Не виключаю, що йому було зле. Але з політичної точки зору, Насірову треба було піти до СІЗО на цих три дні та довести необхідність об'єктивної застави. Бо застава у 2 мільярди гривень – це тільки для того, щоб акцентувати топовість справи, але вона безглузда з точки зору юриспруденції. Є публічна позиція європейських юристів: таку заставу апріорі не може бути сплачено. Тож це порушує  право людини на заставу і автоматично заганяє в умови, коли вона опиняється за ґратами. Це однозначно буде розбито Європейским судом з прав людини і не посилюватиме позиції України як правової держави. Всі ці факти наштовхують на думку, що все робилося поспіхом, аби скоріше отримати політичні дивіденди.

    «У нас у БПП немає «темників», є «світлики»

    Ви припускаєте, що за затриманням Насірова можуть стояти зовнішні сили?

    Не думаю, що за цим стоять Сполучені Штати і нова адміністрація. Думаю, це ініціатива НАБУ, яке хоче продемонструвати свою ефективність. Хоча не стверджую, що немає підстав довести справу до вироку. Але треба було це робити, дотримуючись букви закону. Тоді б не було можливості ці питання навіть порушувати, і всі були б на боці НАБУ.

    Насірова приїхав підтримати десант депутатів від БПП – Загорій, одіозний Третьяков. Вони хотіли донести відстороненому главі ДФС, що Банкова не стоїть за цим затриманням і щоб він багато чого не говорив?

    Вважаєте, Банкова впливає на НАБУ? Впевнений у цьому лише один чоловік – пан Онищенко. Насіров як колишній член фракції має якісь близькі взаємини з певними парламентарями. Я вважаю, що підтримати людину, на яку поширюється презумпція невинуватості, це право кожного. Депутати нашої фракції, а їх було небагато – двоє чи троє – приїхали пересвідчитись, у якому стані здоров'я Насіров перебуває.

    Але давайте не керуватися подвійними стандартами. Я прихильник такого сценарію: жоден депутат не має приїжджати ні під лікарню, ні під суд. Тоді ми матимемо незалежну судову гілку влади і незалежну роботу антикорупційних органів влади. Коли депутати оприлюднюють інформацію про те, що завтра буде робити НАБУ, ще до того, як НАБУ про це заявить, це означає, що депутати працюють в інсайді антикорупційного органа. Це означає, що одні депутати можуть знати, що там відбувається, а інші – ні. Тоді або збирайте всіх і оприлюднюйте на відповідному комітеті, або не грайте в такі ігри.

    Ви отримували «темник», що гуляє в інтернеті, як коментувати ситуацію з Насіровим?

    У нас у БПП немає «темників», є «світлики». «Темники» – це сформована позиція, яка є імперативною для ЗМІ і лідерів суспільної думки. Якщо ви вважаєте, що Блок Порошенка або президентська вертикаль координує і контролює телевізійні канали або всі основні ЗМІ, то тут я з вами не погоджусь.

    Йдеться про «темники» внутрішньопартійні.

    Це і є якраз «світлики».

    Оприлюднені «світлики» відповідають дійсності?

    Якщо йдеться про оприлюднену в «Стране.юа» нісенітницю про коаліцію з Ляшком, де всім роздають посади, – це фейк.

    Були й інші – про те, що в контексті справи Насірова треба трохи «мочити» некомпетентність НАБУ. Чим ви, у принципі, щойно й займалися...

    Є відповідний сайт, який повністю себе дискредитує як незалежне джерело інформації. Вони користуються внутрішнім листуванням чату фракції через аморальних депутатів, котрі є у нашій фракції і не хочуть звідти вийти. Бо хвилюються за себе особисто, а не за свою позицію. Вони зливають інформацію з внутрішньопартійного листування. Причому ми самі цей чат не закриваємо. Це не прикрашає ті джерела, які друкують те, що обговорюється приватно. І під таким соусом подається фейкова інформація.

    Хлопці та дівчата з «Демальянсу», які вже давно самі по собі (Лещенко, Найєм, Заліщук), досі сидять у вашому партійному чаті?

    Так, безумовно.

    Чому ж їх досі не виключили з фракції?

    Я не хочу вірити, що це робить Мустафа Найєм, який є активним користувачем цього чату. Коли було воєнне загострення в Авдіївці, його брат був там, він сам активно туди їздив. Ми через нього передавали гуманітарну допомогу, і багато інших питань оперативно вирішували через цей чат. Але я маю сумнів з приводу інших депутатів, які просто сидять там як сторонні спостерігачі за потоком інформації і висмикують з контексту те, що підходить для новин чи сенсацій. Я вважаю, що людина має отримати суспільну критику таких дій і дорости до розуміння того, що сексотство, підглядання, копання у брудній білизні її не прикрашає.

    Вони хочуть, щоб їх виключили з фракції, аби заявити: нас виключили за нашу позицію. Але «облити брудом» усіх навколо без конструктиву чи проведення дискусії –  це не позиція.

    «Визнавати роботу уряду незадовільною підстав не бачу»

    Як швидко парламент ухвалить рішення про створення антикорупційних судів, про що кажуть нам міжнародні партнери? Адже в Раді зареєстровано відповідний законопроект.

    У законопроекті про антикорупційні суди №6011, запропонованому Оксаною Сироїд і Єгором Соболєвим, ідеться про підпорядковану самій собі окрему гілку судової влади. Автори законопроекту вигадали виняткову, елітну формулу для роботи антикорупційного суду і для відбору його суддів. Зокрема, передбачили апеляційну палату всередині самого суду, що є нонсенсом, адже сам суд ухвалюватиме рішення і сам же розглядатиме скарги щодо цих рішень. Це не відповідає загальносвітовим юридичним нормам.

    Законопроект №6011 пропонується для голосування безапеляційно, бо хто не підтримуватиме його, той проти боротьби з корупцією і проти НАБУ.

    Це справжнісінька маніпуляція. Є негативні висновки Вищої ради правосуддя щодо цього законопроекту, але цей орган завжди можна звинуватити у тому, що він сформований з попередньої Вищої ради юстиції і, можливо, на її формування впливали ті чи інші посадові особи. Добре, тоді є пропозиція відправити законопроект №6011 до Венеціанської комісії – нехай вона його або схвалить, або ні. Якщо схвалить, ми голосуватимемо.

    Коаліції неодноразово дорікали, що її не існує. Якщо до депутатів БПП приплюсувати членів фракції «Народного фронту», то необхідних 226 голосів не набереться. Чи ви рахуєте якось інакше, чи будете доводити, що коаліція потрібна була лише для обрання прем'єра?

    Простого українця точно не цікавить питання, існує коаліція чи ні. Воно хвилює хіба що журналістів і політичних аналітиків, які займаються вузькопрофільними темами, і фракції, які відчули, що у них трошки зріс рейтинг. Восени минулого року ситуацію не вдалося розхитати ні мітингами, ні плівками Онищенка, ні пікетуванням Нацбанку – люди не вийшли на Майдан. Прийшла весна, закінчується рік повноважень уряду Гройсмана, буде заслухано звіт, і перед цим треба розхитати ситуацію: кричати, що немає коаліції, зареєструвати щось на кшталт недовіри прем'єр-міністру і уряду – і виносити питання про розвал коаліції, відставку голови уряду і самого уряду. Все це робиться для того, щоб заздалегідь не дати можливості сформувати новий уряд і піти на перевибори. Це не в інтересах України, бо кращого парламенту сьогодні ми не отримаємо. Є інший ризик –  можемо зайти у вибори і з них не вийти.

    Залишилося ще два роки до президентських виборів. Тобто фактично рік, а потім стартуватиме виборча кампанія. Було б логічно дати владі попрацювати ці два роки і показати якийсь результат, опозиції – критикувати, але бажано конструктивно, і не розхитувати ситуацію з перевиборами зараз. Але в цьому не зацікавлені, в першу чергу, Опозиційний блок і «Батьківщина».

    Чому саме питання про існування коаліції, на вашу думку, нелогічне?

    Законом передбачено формування уряду коаліцією, де у фракціях є 226+. На той момент у двох найбільших фракцій було 227 депутатів. Тож уряд Гройсмана працює законно. До того ж відсутність коаліції, навіть якщо це прописати законом, дає право, а не обов'язок розпускати парламент.

    Перемовини з Ляшком про коаліцію тривають?

    Перемовини з кожною фракцією, крім Опоблоку і депутатських груп, ведуться завжди і активно. Але це перемовини на рівні Верховної Ради, а не президента. І щодо кожного голосування нам доводиться спілкуватись із цими фракціями, шукати точки дотику.

    Ви вже згадали, що у квітні в уряду закінчується імунітет. Що буде далі – відставка прем’єра чи точкові зміни у його Кабінеті? Наприклад, у комітету з охорони здоров’я, членом якого ви є, дуже напружені відносини з в.о. міністра Уляною Супрун.

    Кабінет міністрів зараз діє дуже чітко і коректно, за процедурою. Вони заздалегідь внесли свій звіт до парламенту. Комітет охорони здоров'я в частині роботи МОЗу також ще місяць тому отримав звіт. Але, на жаль, його не було підтримано.

    Я не знаю, що відбувається в інших комітетах, але уряд працює за процедурою. Дуже сподіваюся, що у квітні звіт уряду буде взято до відома, а не відхилено, і роботу уряду не буде визнано незадовільною. Бо в тих умовах, в яких працював новостворений Кабмін, дуже важко було досягнути результату. А результат є. У нас є угода з МВФ, підписано меморандум. Є 3% зростання ВВП, є дефіцит бюджету в межах норми 4%, за 2016 рік ми не купили жодного кубічного метра газу в Росії і вивели «Нафтогаз» не тільки зі збитковості, а навіть на прибуток – 25 мільярдів гривень доходу, з яких 12 мільярдів буде зараховано до бюджету України. Тому визнавати роботу уряду незадовільною підстав я не бачу. Наша фракція за це голосувати не буде. Але, крім здорового глузду, тут включається ще й політика. І можна спрогнозувати, якою буде реакція деяких фракцій і чого вони вимагатимуть.

    Президент сам точно не захоче замінити Гройсмана?

    Я не бачу сенсу змінювати людину, яка представляє нашу політичну силу. І яку ми повинні посилювати і показувати ефективність її роботи, тому що це ефективність роботи всієї політичної сили.

    Хто з міністрів може піти? У Гройсмана є відкритий конфлікт із Омеляном...

    Сам прем’єр-міністр має вирішувати, з яким міністром йому комфортно працювати, а з яким – ні. Наприклад, щодо Уляни Супрун. Концепцію реформування медицини уряд усіляко підтримував. Викликає питання – спосіб, в який ця підтримка досягається. Війна з нашим комітетом не приведе ні до чого доброго, бо без рішення комітету жоден закон не вийде в зал. А без ухвалення такого закону, як доопрацьований 2309а-д (про внесення змін до законодавчих актів щодо вдосконалення законодавства з питань охорони здоров'я), де буде визначатися автономізація медичних закладів, де визначатиметься медична послуга, ми не розпочнемо реформу, не запровадимо страхову медицину і не зможемо платити лікарям високі зарплати, залежно від того, скільки медичних послуг вони надали. І хоч сто операцій зроби, врятуй тисячу життів, ти не отримаєш більше шести тисяч, плюс якась надбавка за вислугу років. А лікар має розуміти: що більше якісних послуг він надав, то більше заробив. За такого лікаря мають боротися. Якщо ми цей закон не проголосуємо, то буде проблема. Чи призведе це до кадрових змін – не виключаю.

    Хто стоїть, на вашу думку, за інформатакою на Супрун? Чи не колеги з вашої фракції?

    Офіційно керівник комітету Ольга Богомолець займає протилежну Уляні Супрун позицію. Вона цього не приховує, чому саме не погоджується з міжнародними закупівлями (міністра звинувачують у зриві закупівель препаратів. – «Главком»). Супрун звинувачують у тому, що ліки, які МОЗ купує у міжнародних компаній, закупили тільки на 30%. А інші колеги звинувачують, що за завищеною ціною. На що я кажу представникам МОЗу: друзі, дайте порівняльну таблицю, покажіть референтні європейські ціни і доведіть публічно, що це не так. Відповідь така: це – комерційна таємниця. Як можна сказати профільному комітету Верховної Ради, що інформація про те, куди витрачаються кошти платників податків на закупку ліків за міжнародними програмами, є комерційною таємницею? Але ж метою закону про міжнародні закупівлі, прийнятого у 2015 році, якраз і було надати можливість міжнародним, визнаним ВООЗ організаціям зробити процес закупівлі ліків прозорим, тим самим позбавитись корупції в цій сфері.

    У Супрун не має шансів позбутися приставки «в.о.»?

    На сьогодні я бачу, що це проблема.

    Чи відбудеться довгоочікуване винесення в зал та голосування за новий склад ЦВК?

    Сподіваюся, що голова Верховної Ради поставить на голосування кандидатури, внесені президентом. Наскільки  я знаю, є зауваження у «Народного фронту» до їхніх кандидатур, внесених президентом після консультацій із фракціями, – вони хочуть поміняти двох як мінімум. Позиція Парубія, що такий склад не пройде Верховну Раду, абсолютно нелогічна. Потрібно ставити на голосування, якщо не пройде – вносити інший склад.

    «Переконаний, що Порошенко піде на другий строк»

    Багато розмов останнім часом щодо зміни голови фракції Ігоря Гриніва. А Кличко на чолі Блоку Порошенка – це взагалі вже анекдот.

    Щодо керівника фракції – питання штучно створене. Головою є Ігор Гринів, і жодних питань про нового керівника на сьогодні не обговорюється. Завжди, коли є керівник, є розмови, хто міг би бути альтернативою йому, але це питання порядку денного. Щодо партії, то у нас неофіційним лідером політичної сили є президент України. Від рівня його підтримки залежить рейтинг партії.

    Щодо Кличка складається враження, що це просто номінальна фігура, яка не має стосунку до партії.

    Може, це й на краще. У нас є президія центральної ради партії. Вона складається з 10 людей, які ухвалюють оперативні політичні рішення. Є діючий секретаріат партії і повноцінна структура, яка зараз лише набирає обертів у зв’язку із законом про фінансування політичних партій. До речі, відповідні міжнародні організації, які здійснюють моніторинг використання державних коштів на роботу партій, визнали, що у БПП найкраще змогли розпорядитись тими фінансовими ресурсами, які виділяє держава. Ми профінансували розвиток структури, і, напевне, з усіх політичних сил у нас найбільш структуровані осередки. Голова секретаріату партії веде її оперативну діяльність. І наявність чи відсутність голови партії – номінальної особи, не змінить цю ситуацію. Я не виключаю, що найближчим часом можуть відбутися якісь зміни, але це має бути рішення з'їзду партії.

    Ви вимірюєте динаміку рейтингів Порошенка? Вона відрізняється від відкритої соціології?

    Я переконаний, що президент Петро Порошенко піде на другий строк і переможе, але немає зараз сенсу міряти рейтинги. Тому що соціологія показує більш-менш реальний рейтинг, коли подія на часі і люди реально її сприймають.

    Наприклад, із Ющенком усе було зрозуміло заздалегідь.

    Я навіть уявити собі не можу, щоб порівнювати президента Порошенка з президентом Ющенком. Не помиляється той, хто нічого не робить. Є помилки, але є і багато позитивів, ініційованих і реалізованих президентом. Щодо того ж НАБУ у нього був вибір – створювати чи заговорити.

    Павло Вуєць, «Главком»

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ