Про роль жінок в українській корупції
Зараз у деклараціях стало менше успішних молодих дружин, натомість з’явилося більше успішних 70-річних мам…
Це не про одну українську політикиню, яка носить «почесне звання» бабусі української корупції, хоча там можна написати серію романів та знімати серіали роками.
Цей текст про останні звільнення високопосадовців, завдяки захопленню їхніх любих дружин чи коханок Instagram, а точніше – марнославному бажанню показати всьому світу свою «крутизну».
Звісно, тут могли би бути розлогі коментарі психологів та психіатрів про комплекси меншовартості та інші психологічні проблеми цих людей, хоча, як влучно написали у Львові – це просто рагульство класичне.
Але історія стара як світ. Ще у середині 90-х, задовго до появи соцмереж, один з тодішніх керівників внутрішньої безпеки МВС розповідав, як завдяки милим та невимушеним бесідам за кавою з дружинами свої колег про життя, дітей, відпустку, ремонт квартири він набирав достатньо інформації про те, на які статки хто і як живе.
А потім соціальні мережі, починаючи з «Вконтакте» і закінчуючи Instagram, знищили не одну кар'єру.
Хоча, це не найстрашніше для українського високопосадовця. Справжній жах починається після звільнення. Один свіжезвільнений чиновник часів Кучми пускав скупу чоловічу сльозу у склянку віскі, розповідаючи у чоловічій компанії про свою дружину, яка «у своєму житті крім курортів та салонів красоти нічого не знала, а тепер заявила, що його активи оформленні на неї, це її, це все вона сама, а він до цього ніякого відношення не має".
Ця гірка чаша не минає і приватний бізнес, навіть якось мав нагоду послухати історію про одного з «кримінальних авторитетів», який, звісно, все оформляв на дружину, а вона в один день все тихенько продала і з молодим коханцем, винайнявши охорону, щасливо зажила у сусідній країні.
Справжній жах для корупціонерів чоловічої статі почався всередині двотисячних, коли донька одного з відомих юристів часів Януковича, (одеського походження), відкрила юридичну контору, спеціалізацією якої було проведення шлюбних розлучень. Кваліфіковані юристи допомагали обдерти заможного чоловіка під час розлучення як липку. Їхній рекламний слоган був такий: «Не знаєш як забрати все? Приходь. Допоможемо!».
Мабуть тому зараз у деклараціях стало менше успішних молодих дружин, а натомість з’явилося більше успішних 70-річних мам.
У наші часи людська жадібність, комплекс меншовартості і рагульсько-міщанське намагання довести всім свою «крутизну» чи «аристократичність» суттєво спрощуватиме роботу правоохоронцям.
Даю їм безкоштовну пораду. Чого б не створити чат, а краще платформу, обов'язково закриту, тільки для дружин та коханок чоловіків посадою не нижче голови міністра (в окремих випадках – керівника департаменту), і пропонувати там прикраси, закордонну нерухомість, розкішні готелі, спа, але обов'язково з чатом, де буде обмін враженнями, порадами і, звичайно, знижками. І не треба буде більше витрачати час та ресурси на спостереження за чоловіками, і так все швидко ставатиме відомим і зрозумілим.
Історія львівського поліцейського, який подарував своїй дівчині перепустку на площу Ринок для її автомобіля, отримала несподіване продовження – виявляється, перепустка була фальшива. Надурив наївну дівчину.
Гостроязикі галичани вже склали анекдот. П'ятниця, кінець робочого тижня. За півгодини до закриття ювелірного магазину заходить пара, хлопець широким жестом пропонує дівчині вибрати собі подарунок. Вона обирає гарнітур – сережки, каблучку, браслет. Але, на жаль, магазин зачиняється, а у хлопця при собі немає скільки готівки, тому подарунки відкладають до понеділка. У понеділок, вівторок та середу ювелір марно очікує на покупця.
Нарешті у четвер він бачить того хлопця, виходить з магазину та запитує, чому він не заходить до магазину? На що хлопець відповідає, що він провів чудові вихідні, а гарнітур – це вже не актуально.