Депутатки сподіваються, що відвідувати своїх дітей за кордоном їм таки дозволятимуть
Президент Зеленський ввів у дію Рішення РНБО від 23 січня, відповідно до якого в Україні вводиться жорсткіший режим контролю за виїздом з країни для політиків та чиновників. Вочевидь, це рішення президента спричинене численними скандалами навколо безперешкодних мандрів багатьох високопосадовців під час воєнного стану. Найсвіжіший випадок: заступник генпрокурора Олексій Симоненко наприкінці грудня виїхав на новорічні вакації за кордон. Генпрокурор вже звільнив свого заступника, але влада була змушена реагувати на проблему системно.
Проте у такого, здавалось би, популярного в народі рішення є й противники. Це, у першу чергу, ті, кому тепер заборонено залишати країну із якоюсь метою крім робочої. За даними джерел «Главкома», у внутрішніх депутатських чатах прокотилася хвиля обурення. Особливої пікантності темі додає те, що заборона стосується і жінок. Нардепкам і чиновницям теж не можна виїжджати з країни в особистих цілях – наприклад, до дітей чи літніх батьків, яких вони встигли евакуювати за кордон до війни.
«Главком» розбирався, кого і як торкнуться зміни у правилах перетину кордону і що з цього приводу думають самі політики та чиновники, які тепер стали невиїздними.
Кому обмежено виїзд
У рішенні РНБО «Про деякі питання щодо перетину державного кордону України в умовах воєнного стану» йдеться, що воно було ухвалене на основі інформації від Державної прикордонної служби. Радбез доручив Кабміну у п’ятиденний термін внести зміни до Правил перетинання державного кордону громадянами України (постанова Кабміну від 27 січня 1995 року № 57) і дозволити виїзд за кордон лише у службові відрядження таким посадовцям:
- членам Кабміну і їхнім заступникам;
- членам центральних органів виконавчої влади і їх заступникам;
- керівнику Офісу президента і його заступникам;
- керівникам інших допоміжних органів і служб, утворених президентом, та їхнім заступникам;
- Голові СБУ та його заступникам;
- членам Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення;
- Голові та членам Рахункової палати ;
- Голові та членам Центральної виборчої комісії;
- Голові та членам інших державних колегіальних органів;
- Секретарю РНБО і його заступникам;
- Народним депутатам;
- Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини та його представникам;
- Голові Нацбанку і його заступникам;
- Постійному представнику президента в АР Крим та його заступникам;
- Головам місцевих державних адміністрацій, їхнім заступникам;
- Суддям Конституційного Суду;
- Суддям, прокурорам керівникам інших державних органів та їхнім заступникам;
- Керівникам структурних підрозділів державних органів влади, працівникам, заброньованим на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування.
На якій підставі введені додаткові обмеження
Умови виїзду за кордон під час дії воєнного стану регулюються Конституцією, законом України «Про правовий режим воєнного стану», законом «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а також Правилами перетинання державного кордону громадянами України, затвердженими урядом.
Зокрема, ст. 8 закону «Про правовий режим воєнного стану» говорить про те, що військове командування, разом із військовими адміністраціями, може самостійно або із залученням органів виконавчої влади, місцевого самоврядування запроваджувати обмеження. Тобто Кабмін, наприклад, має право визначати «особливий режим в’їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів».
РНБО і президент наполягають на змінах до постанови Кабміну №57, тобто щоби туди було внесено вищенаведений перелік посад, щодо яких запроваджено додаткові обмеження. Примітно, що у запропонованих змінах не йдеться про винятки для жінок, а якщо так, то вони також підпадатимуть під обмеження, разом із колегами-чоловіками.
Слід нагадати, що попри оголошену в Україні мобілізацію жінки будь-якого віку, які працюють на будь-яких посадах, мали право виїздити за кордон. Обмеження стосуються тільки військовозобов’язаних осіб, чоловіків, молодших 60 років, придатних до служби у воєнний час.
Юристи у розмові з «Главкомом» запевняють, що додаткові обмеження на переміщення, які з дня на день має запровадити Кабмін відповідно до настанови РНБО, абсолютно законні за одним винятком.
У переліку посад щодо яких вирішено запровадити обмеження є посада народного депутата. Однак відповідно до ст.7 закону «Про статус народного депутата», він зобов’язаний не тільки, скажімо, голосувати у Верховній Раді, а й виконувати представницькі функції. Тобто якщо виборці народного обранця бажатимуть, аби депутат поїхав зустрітися з Борисом Джонсоном поза межами нашої держави, обранець має право це зробити, керуючись своїм профільним законом.
Зміни до Правил перетинання державного кордону громадянами України суперечать цій нормі закону. Принаймні, є підстави так вважати, кажуть юристи.
Згідно з Рішенням РНБО, СБУ має вжити заходів щодо перевірки законності рішень Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, обласних та Київської міської військових адміністрацій про виїзд за межі України громадян України, у тому числі – на транспортних засобах, а також законності та обґрунтованості внесення відповідних відомостей до інформаційної системи «Шлях».
Що про заборону кажуть нардепи, судді і чиновники
«Не можна обмежувати дипломатію»
Чесно кажучи, я ще буду уважно дивитися, що саме було ухвалено, але виходить якось дивно: замість того, щоби покарати тих, хто виїжджав відпочити під час війни, запроваджуються обмеження запроваджуються для всіх.
Мене, наприклад, часто запрошують виступити міжнародні організації, також мене запрошував Конгрес США. На такі поїздки відрядження не оформлюються. І як бути? Я поки не знаю. Так, мають бути обмеження для, скажімо, правоохоронців, але не має бути обмежень для парламентської дипломатії.
«Я планувала відвідати сина. Тепер я повинна звільнитися?»
«Вертаюся від сина, який у Німеччині, під гучне рішення про заборону виїзду за межі України керівникам структурних підрозділів, що перебувають на держслужбі. Тобто, обмеження стосуються і мене – керівника управління.
Наступну поїздку я планувала на день народження сина у квітні. Виходить, я повинна звільнитися? Це якась нова реформа держслужби?
Не знаю, як це вирішуватимуть топ-посадовці, але неприємно, що за мажорні перепустки і корупційні відпочинки в Іспанії відповідаю я.
А я від ранку проїхала дві години до Берліна, ще 10 годин потягом до Пшемишля, очікую три години і ще 11 годин потягом до Києва, і так в обидві боки, у зароблену відпустку, аби побачити дитину хоч на три дні. Бо як же складно бачити сина тільки в екрані телефона. І як складно організувати йому побут і безпеку у Києві і роботу собі одночасно», – написала Дворецька на своїй сторінці у Facebook.
«Може тепер депутати і чиновники відпочиватимуть в Україні?»
Для мене ця заборона на виїзд за кордон з недержавними цілями абсолютно не критична. Якщо мені треба, я поїду у відрядження, ніяких складнощів з його оформленням немає і не виникало.
За кордоном багато наших дітей і вчителів, і мене запрошують подивитися на те, як вони живуть у, наприклад, Чехії, Польщі, Словаччині, але у мене просто немає на це часу. Роботи вистачає й в Україні.
Якщо президент і уряд вирішили, що депутати чи чиновники високого рангу повинні їздити за кордон лише у державних справах, а не на відпочинок – добре. Можливо, це посприяє тому, щоби депутати та чиновники відпочивали саме в Україні. Тим паче місць для цього вистачає навіть зараз, під час війни.
«Ті, хто кажуть, що перестануть випускати за кордон, – спекулюють»
Народні депутати України, які їдуть за кордон у справах, не матимуть ніяких проблем із виїздом. У чому проблема, я не розумію, оскільки треба лише розпорядження про відрядження голови Верховної Ради. Ті, хто кажуть, що це буде ускладнене чи тепер перестануть випускати за кордон – спекулюють.
Заборона виїжджати за особистими цілями – не страшна. Вона була запроваджена, щоби не було під час війни приватного туризму, коли люди їздять відпочивати. Зараз усі ми повинні працювати на перемогу.
Особисто я двічі їздив за кордон минулого року. Один раз – у відрядження, інший – з особистого питання. Щоправда, ця поїздка теж стосувалася державних справ, але я не оформлював її як робоче відрядження. Мене не було у країні п’ять днів.
«Куди я поїду, у мене син в ЗСУ»
З початку повномасштабного вторгнення я не виїжджала з України, мій син служить у Збройних силах. Тож куди я виїду? У мене тут робота, обов'язки. У мене й часу немає нікуди виїжджати з тією кількістю роботи та завантаженістю, яку має суд. Тому я в цій забороні нічого поганого не бачу.
Мої колеги (ті, з ким я маю нормальні відносини) – теж не виїжджали за кордон. Тому навряд це взагалі якось вплине на нас, адже, повторюся, на закордонні поїздки навіть немає часу.
Які перешкоди може взагалі ця заборона спровокувати? Ну, не знаю. У мене є колеги-судді, яких я не бачила вже понад рік, тобто ще до 24 лютого 2022 року. Де вони – невідомо. Крім того, одні судді їздять постійно у відрядження, а хтось не їздить взагалі.
«Немає чого кудись їздити, якщо це не допоможе Україні»
Від початку війни я не виїжджав з України, не планую цього робити і надалі. А якщо і виїду, то щоби розвивати зовнішню політику або просити зброю у партнерів.
Те, що окремі посадовці виїжджали за кордон на відпочинок, поки хлопці в окопах сплять, вважаю ганебним. Тому рішення РНБО та указ президента абсолютно правильні і відповідають нашому часу. Немає чого кудись їздити, якщо це не допоможе Україні.
А щодо того, що рішення незаконне і суперечить чомусь – у нас воєнний стан і ми зараз можемо реалізовувати не всі свої права. Крім того, нардеп не позбавлений можливості виїзду за кордон, йому потрібно лише довести, що поїздка відбудеться у робочих цілях. Після поїздки він повинен буде лише відзвітувати, що корисного зробив за час відрядження.
«Багато хто вивіз дітей за кордон і до них їздив, але такі часи…»
На мою думку, ми всі маємо право на робоче відрядження у межах компетенцій. Тому заборона не страшна, вона ніяк не обмежує депутатів.
Серед моїх колег є багато тих, хто вивіз своїх дітей за межі України у цілях безпеки. І є багато колег, які їздили до них. Але нинішні часи вимагають, щоби ми були в Україні і робили все заради перемоги.
«Хотілося б, щоби жінок таки випускали до дітей»
На превеликий жаль, були історії, коли наші колеги виїжджали за кордон на відпочинок. І це абсолютно неприпустимо для людини, яка обіймає державну посаду. Щодо врегулювання виїзду жінок-держслужбовців до дітей, які перебувають тимчасово за кордоном – думаю, варто зачекати роз'яснення, які обов'язково будуть згодом. Мені би хотілося, щоби була передбачена можливість виїжджати за кордон жінкам до своїх дітей. Тому що з прифронтових чи окупованих зон наші люди часто вивозили дітей у цілях безпеки за межі України. Але має бути конкретний порядок, аби не допустити зловживання.
З початку повномасштабного вторгнення я виїжджала за кордон у складі делегації жінок-парламентарів. Протягом війни мала виїзди, але виключно з дипломатичними цілями. Ми поїхали у Канаду просити зброю і фінансову підтримку і мали великі досягнення на всіх рівнях.
На відпочинок не їздила, але й не було такої ідеї – поїхати відпочити на море. Не знаю, як це можна робити, коли у твоїй країні гинуть люди.
«Це рішення вже давно назріло»
На мою думку під час війни державні службовці, чиновники, судді мають перебувати в Україні і працювати на перемогу.
Заборона на виїзд на мене ніяк не впливає, зараз я перебуваю в Україні з дітьми. Їздила лише кілька разів за гуманітаркою і двічі у відрядження. Тому заборону на виїзд з недержавною метою всіляко підтримую і взагалі думаю, що воно вже давно назріло. Тому що скандали, пов'язані з цим, нікому не потрібні. Про який відпочинок взагалі може йтися, якщо в країні війна? У нас навіть вихідних немає під час воєнного стану.
Вся фракція сприйняла цю заборону як факт, без обговорень, ніяких коментарів не було. Лише один член партії написав: «Чому через якусь дурепу у ботфортах ми не можемо виїхати до своїх дітей?». Бо багато хто з колег після початку вторгнення вивіз дітей за кордон. Але я вважаю, що коли ти живеш в Україні, працюєш тут і отримуєш гроші з державного бюджету, то маєш тут перебувати. Або ж треба просто переїжджати за кордон.
Михайло Глуховський, Аліна Євич, Наталія Сокирчук, «Главком»