Як Росія намагається пересварити нас із сусідами
«З поляками в нас дуже багато болючих питань починаючи від козацької доби»
Росіяни весь час атакують наші стосунки з сусідами. Це дуже активно триває з 2014 року. Зрозуміло, що наша історія має багато больових точок у стосунках з Польщею, Словаччиною, Угорщиною і, навіть, Румунією.
Так з поляками в нас дуже багато болючих питань починаючи від козацької доби і завершуючи «волинською різнею» та операцією «Вісла». Зі словаками в нас проблеми по питанню «русинів», вигаданого етносу, який, тим не менше, офіційно визнається словаками. З Угорщиною – ви всі вкурсі: Орбан вимагає права для угорської меншості не вчити українську і не поважати українську державу. З румунами зараз все спокійно, але в часи скандального президента Бесеску, вони активно роздавали паспорти в Чернівецькій та Закарпатській областях, і будували шпигунську мережу.
Все це є дуже вразливим для російських ІПСО атак. Так, в 2020 році наша поліція зловила чоловіка, який системно знищував памятники по всій території України, провокуючи національні конфлікти. Зокрема, він підірвав пам’ятник угорському народу на Веревецькому перевалі, пам’ятник загиблим полякам в Гуті-Пеняцькій, осквернив могилу Цадика Нахмана, підривав пам’ятники воїнам АТО. Якщо раніше ми могли собі дозволити на це повільно реагувати, то зараз для нас будь-який конфлікт з сусідами – «смерті подобний».
Розуміння того, що часто ці конфлікти провокуються російськими іпсо і спецслужбами є у всіх сторін, але адекватного інструменту реагування – немає. Більше того, подібні конфлікти завжди знаходять внутрішнього клієнта у вигляді якихось політичних сил, які швидко мобілізують це в своїх політичних інтересах.
Тому ми ще в 2017 році запропонували владі створити постійнодіючі «круглі столи інтелектуальної еліти» з кожною країною. Ідея полягала в тому, щоб провідні інтелектуали: історики, письменники, науковці, з кожної країни спільно проводили обговорення та дослідження проблемних та перспективних питань. У випадку настання кризової ситуації «круглий стіл» мав зробити спільну заяву, з метою вплинути на громадську думку і не допустити розгортання протистояння.
Цей інструмент міг би допомогти і сьогодні в ситуації з зерном. Очевидно, що вся ця ситуація потребує публічної дискусії, а не блокування кордонів країни, яка стікає кров’ю. Заява відомих інтелектуалів могла б внести ясність в це питання і запропонувати рішення без завдання шкоди іншим інтересам країн.
І хоча сьогодні такого інструменту ще немає, не пізно ще його створити. Зрештою треба хоч якось почати протистояти російським ІПСО, які з весни минулого року потужно розгорнулись по всьому світу.