Чому «мирний договір» від Ердогана може стати пасткою для України

«Мирний договір» від Ердогана звучить так:

• Взаємне зобов'язання США та Росії щодо незастосування за жодних умов ядерної зброї, а також поновлення договору про обмеження стратегічних озброєнь, причому за неможливості одностороннього виходу з нього у майбутньому.
• Заборона на втручання у внутрішні справи іншої країни у будь-який спосіб, який може спричинити дестабілізацію її уряду.
• Заморожування війни на існуючій лінії фронту.
• Зобов'язання провести у 2040 році референдуми: загальноукраїнський щодо зовнішньополітичного курсу країни, а також референдуми під міжнародним контролем на всіх українських територіях, які анексовані Росією на момент заморозки.
• Гарантії позаблокового статусу України до 2040 року.
• Обмін полоненими за формулою «всіх на всіх».
• Росія не заперечує вступ України до Євросоюзу.

* * *

Подібні пропозиції для України – пастка. Не потрібні вони і Росії у цій точці конфлікту. Путін прагнутиме більшого, бо стратегічна ціль його – це не дві області і Крим, а вся Україна як плацдарм для подальшого фронту із Заходом.

Тому єдине, у чому плюс для Росії від такого і подібних документів, що вони відвертають увагу, дають хибні надії для тих, хто вірить у рожевих поні та відтягують рішення про передачу нам озброєнь (бо, може, Україна кивне і щось підпише).

Дуже багато країн і їх лідерів хочуть завершення цієї війни, аби повернутися до «нормальності», яка існувала до 2022-го. Але є багато і тих, хто памʼятає угоду з Гітлером про Судети. І чим те все закінчилось…