Що спільного між Булгаковим і Хвильовим, або Чому гасло «Геть від Москви» знову актуально
«Українських письменників та діячів культури, які відстоювали нашу ідентичність, майже всіх знищили»
Що спільного між Булгаковим і Хвильовим або чому гасло «Геть від Москви» знову актуально через сто років?
Тут мені закидали, що від читання Булгакова ніхто не стане російським шовіністом і що російську літературу обовʼязково треба знати.
Звісно, це так. Але є інша проблема Булгакова та російської культури.
Справа у тому, що у світі існує багато якісної літератури, яку варто читати, вивчати і обговорювати. І, повірте, без російської літератури Пушкіна чи Булгакова цілком можна обійтися.
Чому це важливо?
Бо чим менше її буде в наших головах – тим менше там буде русского міра.
Чим менше у наших головах буде російської культури, тим менше будемо залежними від них.
Ми не будемо вчити їх у школі чи обговорювати. Просто тому, що ми не будемо їх знати.
До речі, першим цю ідею висловили майже сто років тому українські письменники, сформувавши своє знамените «Геть від Москви!».
(Не тому що) цю літературу не любимо, а тому, що ми органічно не можемо на ній виховуватись. Річ у тім, що російська література тяжить над нами у віках, як господар становища, який привчав нашу психіку до рабського наслідування.
Українських письменників та діячів культури, які відстоювали нашу ідентичність, майже всіх знищили. Їх твори були заборонені до Незалежності.
А от Булгаков прекрасно дожив до кінця життя у Москві, а його твори читали вже у 60-их.
А недавно тезу «Геть від Москви!» перефразував Жадан.
«Виявилось, що історія зробила дивовижний фінт, і переважна більшість вихідних позицій наших літературних (і не лише) дискусій за останні сто років мало змінилась.
Українці так само прагнуть відірватись від колишньої (ну, принаймні, формально колишньої) метрополії, вбачаючи єдину альтернативу в орієнтації на Європу».
Тож давайте викидати російський культурний слід з усіх офіційних площадок – шкіл, музеїв, памʼятників, топонімів тощо.
І вчити більше світових та українських класиків. (Цікаво, скільки серед любителів Булгакова поціновувачів і знавців, наприклад українського Відродження. Хто читав «Арабески» або «Кіт у чоботях?»).
Але звісно ніхто не забороняє вивчати російську літературу в індивідуальному порядку. Вдома. Ми ж демократична країна.
- Росія планує законодавчо заборонити українські книги на окупованих територіях
- Про мову. Чому права Ірина Фаріон
- Do you speak English, Україно? Як мрії президента розбиваються об реальність
- Чи знаєте ви українську? Все, що треба знати про нові іспити для держслужбовців
- Філологиня Ольга Васильєва: Російськомовним в Україні бути соромно