Батьки обурені: дітей досі вчать за стандартами 20-річної давнини
На День Конституції президент Зеленський подав до парламенту законопроєкт №9432 про застосування англійської мови в Україні. Документ, який є невідкладним до розгляду, робить англійську мовою міжнародного спілкування в Україні.
Серед іншого, він висуває вимоги щодо необхідності володіння мовою чиновникам різних рівнів, науковцям. Дитячі садочки мають забезпечувати обов'язкове використання англійської в освітньому процесі для дітей раннього, молодшого дошкільного та середнього дошкільного віку. До слова, цей пункт вщент розкритикував профільний парламентський комітет: там нагадали про дефіцит працівників закладів дошкільної освіти, які володіють англійською. Ширше використовувати англійську також мають у військовій, медичній, транспортній та культурній сферах.
Що стосується шкільної освіти, то для роботи у школах мають активно залучатися іноземні волонтери, аби вони спілкувалися з українськими дітьми англійською. Принаймні, про це йдеться у пояснювальній записці до законопроєкту. Документ ухвалили лише у першому читанні, після чого, схоже, поклали під сукно.
І поки Банкова декларує прагнення популяризувати англійську, підходи до вивчення цієї мови у школах залишаються на рівні… 2002 року, часів уряду Анатолія Кінаха, при міністрові освіти Василі Кремені. Нинішній міністр освіти та науки Оксен Лісовий пообіцяв розробити «чіткий план впровадження англійської мови на 2023-2026 роки». Але поки що він підтримав ініціативу президента лише на словах?
Навчання «усім колгоспом»
Норми щодо організації навчання школярів з року в рік фактично копіюють з наказу, якому більше 20 років. Зокрема, рекомендації на 2023/2024 рік посилаються саме на наказ N 128 від 20.02.2002 року, що регламентує поділ класу на групи для вивчення іноземної мови.
Відповідно до цих нормативів, затверджених наказом Міносвіти, при поглибленому вивченні іноземної мови клас ділиться на групи з 8-10 учнів у кожній (але не більше трьох груп) і з кожною групою займається її вчитель. При вивченні мови, що не є мовою навчання, клас чисельністю понад 27 учнів ділиться на дві групи. Якщо учнів 27 – не ділиться.
Ефективність викладання матеріалу для 14 учнів і для 27 годі й порівнювати. Батьки школярів вкрай незадоволені такими нормами, однак фактично нічого вдіяти не можуть.
Дитина киянки Олени Зварич навчається у 7 класі. Олена зауважує: з 2002 року реалії змінилися, а підходи Міносвіти – ні.
«Війна. Чимало батьків з дітьми виїхали. Класи «обміліли» приблизно на чверть. 23-27 дітей за партами, недобір учнів – типова картина для більшості класів столичних шкіл (які, до речі, були напхані по 32-40 учнів, усупереч тим же «стародавнім» нормативам Міносвіти, що передбачали максимум по 30 у класі). Недобір зараз, певно, у всіх школах України. Тому у країні, яка декларує рух до ЄС і світлого майбутнього західної цивілізації, чимало дітей вчать англійську «оптом», великим дружним класом у 24 чи 27 осіб. Хтось вірить, що іноземну мову можна опанувати отак, «усім колгоспом»?», – пише вона.
Цього року дитина Олени перейшла вчитися до Київської інженерної гімназії. У класі 26 дітей – для поділу на підгрупи не вистачає двох, тому англійську вчать однією великою групою. За словами Олени, аналогічна ситуація на усій паралелі, а це п’ять сьомих класів.
«Недобір учнів (а отже, «гуртові» уроки іноземної мови) – також на паралелі восьмих та дев’ятих класів. До того ж, замість чотирьох уроків англійської на тиждень маємо три. Болючий удар другим кінцем цієї палиці – недофінансування. Бо війна. Учителі звільняються. Звільняються, бо у багатьох громадах скорочено вчительські доплати, а мовники – ще й тому, що втратили половину прямого заробітку, адже левова частина класів тепер не ділиться (на групи для вивчення мови, – «Главком»). Утім, у нашій школі, кажуть, мовників якраз вистачає. Просто класи не діляться (на групи)», – пояснює проблему Олена.
Замкнене коло
Народна депутатка від «Голосу», секретарка Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Наталія Піпа погоджується: проблема з поділом класів на групи для більш якісного вивчення англійської мови є, але вирішити її найближчим часом не вдасться.
«Питання правильне, але складне. Треба дивитися, скільки коштів на це потрібно, бо якщо вносити зміни, то потрібно надати фінансові можливості для них. Крім того, треба розуміти, що вчителів іноземної мови зараз бракує. Вони легко собі знаходять роботу в інших сферах: починаючи з ІТ і закінчуючи перекладанням чи репетиторством. Наразі всі виплати учителям фінансуються з коштів іноземних партнерів. Коли ми будемо знати, де взяти кошти, ця норма (з поділом класів на групи на уроках англійської) буде змінюватися», – обіцяє Піпа.
Водночас депутатка переконує: вихід є.
«Деякі громади вирішують це питання, бо насправді клас можна поділити навіть якщо він нараховує 20 учнів – аби була фінансова спроможність. Ті, хто бажають поділити клас, у якому менше 27 осіб, можуть піти до управління освіти, мера своєї територіальної громади або представника депутатського корпусу і говорити про це. Добитися поділу класу на групи таким чином можливо», – переконана Піпа.
Таку ж рекомендацію вище згаданій мамі Олені Зварич дали у Міносвіти: «Радять нам, ініціативній групі батьків учнів сьомих класів Київської інженерної гімназії, пробивати тему поділу класу у «власника» гімназії, тобто у Київради, у районному та міському управліннях освіти.
І кивають у бік директора гімназії, до повноважень якого належить «згідно з ч. 4 ст. 38 Закону України «Про повну загальну середню освіту» організація освітнього процесу та діяльності закладу загальної середньої освіти».
Однак, за словами мами-активістки, директор вказує батькам на Дарницьке райуправління освіти і каже, що у разі, якщо він поділить класи на групи (чим порушить нормативи міністерства), до нього прийде Контрольно-ревізійне управління (КРУ) і покарає за нецільове використання коштів.
«Тільки вдумайтеся: КРУ прийде до директора і каратиме за те, що наважився створити нашим дітям нормальні умови для вивчення англійської! А за те, що створив ненормальні умови, ніхто до нього не прийде. Крім батьків. А батькам він покаже… самі знаєте, що – великий і товстий норматив Міносвіти 20-річної давнини… І взагалі – війна. Коштів бракує. Дякуйте ще, що діти стали вчитися офлайн, за партами», – резюмує Зварич.
У своєму дописі на Facebook жінка затегала низку відомств і персон: чиновників Міносвіти та журналістів. У коментарі прийшов Освітній омбудсмен Сергій Горбачов, який нагадав, що єдина реальна причина існування таких нормативів от уже впродовж понад 20 років – брак коштів.
«Серед широкого переліку затеганих немає того, хто, власне, це вирішує: Міністерство фінансів України. Бо всі наші аргументи, що втрачаємо майбутнє, розбиваються об залізобетонне заперечення Мінфіну: грошей немає», – зазначив він.
Батьки школярів обурюються щодо рекомендацій Міносвіти на 2023/2024 навчальний рік ще з червня, коли їх було оприлюднено.
До слова, кошти у розпорядженні Міносвіти все ж є – про це нещодавно поінформував міністр Лісовий. «Нова українська школа (НУШ) – надважлива реформа у сфері освіти. У вересні нам вдалося відновити субвенцію НУШ – уряд виділив на це 473,3 млн грн. Ці кошти витратять на закупівлю засобів навчання для 5–6 класів НУШ та забезпечення всім необхідним пілотні 7 класи», – зазначив Лісовий і додав, що 60 млн скеровують на підвищення кваліфікації вчителів: вчитимуть їх «працювати з новим оснащенням». «Це навчання враховує актуальні умови, у яких працюють школи, та пропонує відповідні навички», – уточнив він.
Під цим його повідомленням користувачі соцмереж почали писати, що ліпше би ці кошти спрямували на підвищення зарплат вчителям:
- «З відгуків вчителів, які працюють в НУШ, їм не потрібно підвищення кваліфікації для роботи у цих класах, а потрібно рятуватися від деградації»;
- «Це добре, але коли вчителі та вихователі перестануть працювати за їжу та комуналку?»;
- «Вчителів і так не вистачає у школах, а ще будуть їздити на ці курси, і знову учні будуть без уроків, то дистанційне, то ковід»;
- «Ще треба навчити методистів, які вчать педагогів на курсах. А то без сліз не глянеш на ті лекції».
На початку нинішнього навчального року виявилося, що на поділ на групи можуть розраховувати навіть не всі класи, які налічують 28 учнів і більше. Так, 31 серпня, за день до початку навчального року, батьків учнів житомирського ліцею №3 попередили, що на уроках англійської та української мови дітей на групи не ділитимуть.
«На батьківських зборах вчителька повідомила, що школа – заручник обставин. Їй не виділили належного фінансування, отже, поділу на групи на уроках не буде», – ділиться мама одного з учнів Марія.
Директор департаменту освіти Житомирської міської ради Валентин Арендарчук розказав батькам, що поділ класу на групи ініціюють, коли у ньому більше 30 учнів, (проте і такий клас на групи зрештою не було поділено). Арендарчук нагадав батькам, що кожна школа має свій кошторис: «Якщо у закладі є кошти для збільшення годин і оплати вчителю, тоді будь ласка. Якщо ж заклад освіти не має коштів, а у нас є дефіцит коштів, тоді відбувається так». За словами Арендарчука, дефіцит субвенції складає 60 млн грн.
«Главком» звернувся у Міністерство освіти і науки із запитом про те, чому досі діють правила, яким от вже більше 20-ти років, та чи збирається МОН якось вирішувати цю проблему. У відповідь відомство повторило мантру про правила і перевело стрілки на Мінфін:
«Міністерством освіти і науки України опрацьовується внесення змін до зазначеного вище наказу. Проте цей наказ потребує погодження у Міністерстві фінансів України».
Як краще викладати англійську: досвід учительок
Надія Сегелин, учителька англійської мови Калуського ліцею №5, у коментарі «Главкому» визнає: питання поділу на групи є надзвичайно болючим для вчителів англійської. «В усіх класах, де я працюю, немає поділу на групи. Попри те, що нині основними новаціями у підходах до викладання англійської в Україні є відхід від пострадянської методики. Це впровадження нових технологій, навчально-ігрових комунікацій, оволодіння низкою важливих компетенцій. Але постає питання: як можна повноцінно реалізувати усі новації у навчальному процесі, якщо у класах по 27 учнів із різним рівнем знань, і з кожним роком наповнюваність класів збільшується?», – запитує вчителька.
Пані Надія зазначила, що пройшла чимало курсів підвищення кваліфікації, однак можливості застосовувати набуті знання на практиці матиме тільки за умови поділу класу на групи.
«Найоптимальніша кількість учнів – до 12 осіб. За таких умов можна велику увагу приділити кожному учневі, та й набагато простіше знайти підхід до кожної дитини, мотивувати її. Адже основне завдання вчителя – щоби діти змогли застосувати набуті знання у повсякденному житті, щоби не просто вивчали англійську, а по-справжньому опанували її», – підкреслює вчителька.
Окрім нових методик, нова українська школа передбачає досить вільне поводження на уроках. Лариса Фесенко, директорка та вчителька англійської мови у селі Лісна Стінка (Харківська область), яка перемогла у номінації «Незламність» на Global Teacher Prize Ukraine 2023, підтверджує: навчальний процес передбачає можливість спілкування на уроці між дітьми, не висуває вимоги незрушно сидіти за партою під час заняття.
«Я працюю у сільській школі, тому класи невеликі. У мене є класи, у яких всього 5-10 учнів. Ми далеко відійшли від тієї практики вивчення мови, коли учні рівненько сидять за партами. Згідно з європейськими стандартами, діти можуть на уроці спілкуватися між собою, вільно поводитися. Якщо потрібно, скажімо, описати англійською мовою сьогоднішню погоду, учень може спокійно підвестися з місця, пройти до вікна», – розказала пані Лариса у коментарі «Главкому».
Єдиний вихід – репетитор?
Якщо ж батьки не мають часу і сил боротися за якісне вивчення англійської мови у школі, їхня альтернатива – звернутися до репетиторів. Але це влетить у копієчку.
На популярному українському сайті оголошень є чимало пропозицій від репетиторів з англійської. Ціна за заняття (яке триває близько години) коливається від 150 до 400 грн. Причому ціна не завжди залежить від кваліфікації викладача. Трапляється, що студенти молодших курсів факультету іноземних мов оцінюють свої послуги дорожче, ніж досвідчені шкільні викладачі.
Багато викладачів в оголошенні не вказують вартість своїх послуг – домовитися про ціну пропонують телефоном. Більшість репетиторів працюють онлайн.
Наталія Сокирчук, «Главком»
Коментарі — 0