Чи знаєте ви українську? Все, що треба знати про нові іспити для держслужбовців
Інтерв’ю
Інтерв’ю з головою Комісії зі стандартів державної мови Юлією Чернобров
30 січня Національна комісія зі стандартів державної мови розпочала проведення іспитів на рівень володіння державною мовою (для виконання службових обов’язків), а наступного дня було відкрито реєстрацію на іспит для осіб, які мають намір набути громадянство України.
Цього року оновилися іспити для держслужбовців. Тепер вони триватимуть не 30 хвилин, як раніше, а цілу годину, до них повернулися завдання «Слухання» і «Письмо», які раніше були викинуті. За інформацією Комісії, наразі іспит складають у 42 уповноважених установах.
На лютий 2024 року зареєструвалося вже близько 6 тис. осіб.
За українським законодавством, держслужбовці в обов’язковому порядку повинні володіти рівнем української мови не нижче рівня С1, а для претендентів на громадянство достатньо середнього рівня В1.
У 2022 році навколо діяльності Комісії стався скандал. Деякі її члени висловила недовіру тодішньому керівництву на чолі з Орисею Демською. Причина – порушення головою та окремими членами Комісії, через що опоненти Демської відмовилися погоджувати сертифікати на рівень володіння мовою понад 3 тис. претендентів. (18 січня 2022 року мало відбутися голосування Комісії за те, аби 3015 осіб отримали сертифікати за результатами складання іспиту на рівень володіння державною мовою, але воно не відбулося).
Нинішня очільниця Комісії Юлія Чернобров підтверджує: вона з колегами тоді виявила порушення, тому й відмовилися голосувати. Проте які саме це порушення, Чернобров не деталізує. Її колега Володимир Мозгунов заявив про причетність до того, що відбувається міністра освіти і науки України Сергія Шкарлета. Натомість Орися Демська назвала слова Мозгунова «наклепом і провокацією проти міністра» і звернулася до Генпрокуратури, Нацполіції, а також закликала Кабмін провести внутрішнє розслідування.
Як повідомили «Главкому» в Комісії, нині продовжується слідство з приводу роботи попереднього керівництва у 2021-2022 рр. У підсумку Кабмін своїм розпорядженням 19 квітня 2022 року звільнив Орисю Демську із посади очільниці Комісії. Після цього певний час Комісію очолював Володимир Моргунов, потім головою було призначено Юлію Чернобров.
В інтерв’ю «Главкому» Юлія Чернобров розповіла, який вигляд мають нові іспити щодо визначення рівня володіння українською мовою, хто з міністрів уже має мовний сертифікат, а також вперше прокоментувала скандал, який стався у 2022 році.
«Скорочення часу не позначилося на якості іспиту, але знизило його інформативність»
Пані Юліє, зараз відбувається повне оновлення системи іспитів на рівень володіння мовою. Що це за зміни, для чого вони потрібні? Невже система, яка діяла до останнього часу, виявилася такою неефективною?
Комісія підготувала зміни до порядку, який був схвалений ще в 2021 році (рішення Комісії від 13.05.2021 №20). Саме цей документ встановлює критерії оцінювання усної та письмової частин іспиту, його тривалість, форми нарахування балів й обчислення загального результату тощо. Іспит, який ми зараз запускаємо, буде дещо відрізнятися від того, який відбувався у проміжку від серпня 2021 року до грудня 2023 року. Але оновлений формат іспиту однак не означає повернення до зразка 16 липня 2021 року, коли Комісія почала працювати.
Коли Комісія у 2021 році розпочала перевірки рівня володіння державною мовою, необхідного для набуття громадянства чи зайняття визначених законами посад, структура обох іспитів (і для виконання службових обов’язків, і для набуття громадянства) відповідала вимогам Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання (Common European Framework of Reference for Languages: Learning, Teaching, Assessment), була комплексною, охоплювала чотири види мовленнєвої діяльності й давала можливість особі показати свою вправність у читанні, письмі, розумінні на слух та говорінні. Такий іспит тривав 120 хвилин. Мережа уповноважених установ ще тільки формувалася, місць бракувало.
Потім надійшло доручення від уряду тривалість іспиту скоротити зі 120 до 30 хвилин. Це було складне для нас завдання, адже потрібно було повністю переробити іспит та нормативні документи. Комісія впоралася з таким завданням і від серпня 2021 року, а також упродовж 2022–2023 років державні службовці складали скорочений іспит. Скорочення відбулося за рахунок письмової частини. З іспиту було вилучено частини «Слухання» і «Письмо». Через це, як на мене, люди складали неповний іспит. Так не можна абсолютно достовірно встановити рівень володіння державною мовою.
Хто «спустив» доручення скоротити і з яких причин?
Причин було декілька. По-перше, незначний штат апарату в Комісії (що залишається проблемою й до сьогодні), по-друге – незначна на той час кількість уповноважених установ у регіонах, які би могли організувати проведення іспиту. По-третє, тоді саме відновили конкурси на посади державної служби, що були призупинені через пандемію. Отож значна кількість людей виявила бажання скласти іспит, що відповідно спричинило великі черги. Ніхто тоді не зміг взяти на себе відповідальності, щоб відтермінувати подання сертифіката про рівень володіння державною мовою хоч на місяць-два, яких могло вистачити для розширення системи уповноважених установ. Комісії було дуже важко тоді забезпечити систематичну роботу. Через шквал скарг на неможливість скласти іспит, урядом було ухвалено рішення скоротити час іспиту, щоб збільшити кількість іспитових сесій. Я це все знаю з власного досвіду, бо на той час я була членом Комісії.
Скорочення часу не позначилося на якості іспиту, але знизило його інформативність щодо діапазону комунікативних навичок претендента у всіх видах мовленнєвої діяльності. Це сталося через те, що було обмежено діапазон тестових завдань, які дозволяють оцінити рівень умінь претендента дотримуватися більшості норм культури української літературної мови. Вилучення частин «Слухання» й «Письмо» унеможливило оцінювання рівня вправності претендента щодо розуміння мовлення на слух та висловлення власної думки у письмовій формі. Тому встановлені на основі «скороченого» іспиту рівні володіння державною мовою лише обмежено корелювали із вимогами вже згадуваних Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти.
Це аж ніяк не означає, що можна поставити під сумнів здатність вільно володіти державною мовою тих громадян України, які отримали відповідний сертифікат державного зразка. Але претендувати на визнання такого іспиту з боку ALTE (Європейської асоціації екзаменаційних рад) та претендувати на повноправну участь української мови в цій організації поки що не доводиться.
Для іноземців та громадян України іспити відрізнялися. Іноземці після успішного складання 2,5-годинного іспиту отримують сертифікат серії УМІ («українська мова як іноземна»). Для того, щоби претендувати на набуття громадянства України їм достатньо засвідчити середній рівень першого ступеня володіння державною мовою.
Для осіб, які претендують на зайняття визначених законом посад, вільне володіння державною мовою визначено в Законі України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» як обов’язок. Закон передбачає дві можливості, як це зробити (відповідно до статті 10): або за допомогою сертифіката, який видає Національна комісія зі стандартів державної мови за результатами складеного іспиту, або за допомогою документа про повну загальну середню освіту за умови, що такий документ підтверджує вивчення особою української мови як навчального предмета (дисципліни).
У Законі також визначено (стаття 10, частина друга) посади, під час зарахування на які виключною вимогою є подання сертифіката, і посади, на які рівень володіння державною мовою підтвердити документом про освіту (стаття 10, частина третя). Однак важливо розуміти, що державний сертифікат про рівень володіння державною мовою може бути виданий тільки за результатами складеного іспиту!
Громадяни, які отримали сертифікат іншого рівня, аніж вільне володіння, не потрапляють на державну службу. Вони можуть повторно скласти іспит, але лише через чотири місяці.
У 2023 році іспит склали на рівень володіння державною мовою майже 72 тис. людей
Деталізуйте, з яких завдань складався і складатиметься іспит?
Структура іспиту визначена у постанові Кабінету міністрів «Про затвердження Порядку проведення іспитів на рівень володіння державною мовою» №409 (зі змінами). Цей документ від кінця жовтня 2023 року зазнав змін, і вже з 2024 року іспит триватиме 60 хвилин і складається з 30 тестових завдань, одного письмового та одного усного завдання.
У тесті претендентові запропоновано виконати різні завдання, які перевіряють вміння дотримуватися культури мови, повністю розуміти прочитаний текст, аналізувати й інтерпретувати висновки та висновки автора. Письмове завдання відкритого типу передбачає створення тексту на задану тему. Це завдання перевіряє вміння письмово створювати текст відповідно до мети та завдань спілкування. Під час виконання письмової частини іспиту претендент має двічі прослухати короткий текст, у якому буде окреслена проблема, зреферувати почуте і письмово висловитися щодо проблеми.
Усна частина іспиту передбачає виголошення монологу на одну з обраних тем. Претендент має продемонструвати вміння усно формулювати думку відповідно до мети та завдань спілкування.
Іспитова робота формується методом довільного вибору завдань із Банку завдань. Так само теми для письма і говоріння випадають зовсім непередбачувано. Ніхто не знає, які завдання отримає. Навіть в одній іспитовій аудиторії кожен претендент має свій унікальний варіант.
Скільки людей склали іспити з моменту створення Національної комісії зі стандартів державної мови? Скільки провалили і перескладали пізніше?
У 2023 році іспити склали 71,9 тис. людей. Серед них 722 людини, які претендують на громадянство. Деталі ось – у табличці.
Упродовж 2021 року було видано 84 285 сертифікатів. З 24 лютого 2022 року по грудень 2023 року – 130 тис. Всього за весь час трохи більше 220 тис.
Комісія не веде обліку тих претендентів, які відповідно до закону з метою отримання державного сертифіката вперше, або задля підвищення підтвердженого рівня володіння державною мовою можуть повторно складати іспит на рівень володіння державною мовою необмежену кількість разів, але не частіше одного разу на чотири місяці.
«Отримання сертифіката не гарантує, що після іспиту особа постійно дотримуватиметься норм культури мови»
Рівень С1 і С2, який претенденти отримали на іспитах за 30 хвилин відрізнятиметься від рівня С1 і С2, який претенденти здобуватимуть на іспиті у 60 хвили? І якщо рівень у тих, хто складав іспит за 30 хвилин буде нижчим, чи є це проблемою? Чи потрібно людям буде перескладати за новою системою?
Претенденти, які складали 30-хвилинний іспит, не мусять знову складати іспит, перескладання за новими правилами поки що не передбачене. Варто сказати про те, що іспит на рівень володіння державною мовою, це лише етап у професійному становленні будь-якої особи. Рівень володіння мовою не встановлюється раз і назавжди. Результат іспиту відображає мовленнєву компетентність особи на день складання іспиту. Усе інше залежить від тих зусиль, які особа докладатиме для того, щоб підтримувати своє уміння застосовувати державну мову для виконання службових обов’язків на високому рівні. Мова – це той інструмент, який потрібно підтримувати в «робочому» стані постійно.
Розумієте, ми можемо іноземну мову вивчити за рік чи два. А свою мову треба вчити все життя. Це я до того, що незалежно від іспиту, мову потрібно вдосконалювати. Те, що взагалі цей іспит закладений у законі, і те, що його вдалося запустити і розвивати далі, це значна перемога україноцентричних сил, і це дуже добре.
Наведу вам дуже гарний приклад того, як високопосадовці, які склали іспит у минулому, нині послуговуються мовою. Заступник одного з міністрів, дозвольте не називати ім’я, на іспиті без особливих проблем виконав завдання, записав чіткий і змістовний монолог. А я була присутня на одному з його публічних виступів і занотувала: «Наша команда спрямована на антихаразмент-політику. Ми розробили гайд по комунікаціях та систему бенефітів та ідемо за принципом ad hoc реагування на проблеми. А проблем багато. В умовах війни працівники релокуються і релокуються не самі, а з родинами». І і далі ще був текст.
Я вірю, що і ця конкретна людина, і будь-який інший чиновник цілком можуть скласти іспит на рівень володіння державною мовою, але ж це не означає, що отримання сертифіката гарантує, що після складання іспиту ця особа буде постійно дотримуватися норм культури мови, а не послуговуватися засміченою мовою! Значна і невиправдана кількість іншомовних слів аж ніяк не свідчить про досконале володіння іноземними мовами, переважно це означає, що особа не володіє державною мовою і часто є ознакою інтелектуальних лінощів. Легше вжити чуже, ніж пошукати свого відповідника. А про це також зазначено у законі, який утверджує сприяння розвиткові української мови через вживання замість іншомовних слів українських відповідників.
Отже, виходить, що до сьогодні Національна комісія зі стандартів державної мови «випускала» претендентів на державні посади з сумнівним рівнем володіння мовою. Хтось за це має відповідати? Де гарантія, що з новими правилами ситуація зміниться?
Ще раз наголошу: скорочення часу не позначилося на якості іспиту. Це був складний період заснування і становлення Комісії як колегіального органу виконавчої влади зі спеціальним статусом. Ми подолали цей шлях. Я дуже добре пам’ятаю, коли іспит запускали, який був страшний ажіотаж і які були негативні відгуки: «придумали», «кому це треба?», «лише щоби створити людям купу проблем!». Натомість сьогодні до іспитів люди налаштовані зовсім по-іншому. До речі, для багатьох категорій держслужбовців в умовах воєнного стану не обов’язково зараз складати іспит. Але попри це люди самі з власної ініціативи йдуть складати!
Ми розуміємо, що мали би від самого початку розвивати цей іспит. І для нас самих як для філологів було дуже боляче, що довелося просто для збереження іспиту, прибрати письмову його частину. Тобто це був вимушений крок. У кінці 2022 року ми отримали зауваження від Уповноваженого із захисту державної мови про те, що іспит, який не містить письма, не можна назвати повноцінним. Тож ми у Комісії докладали усіх зусиль, аби повернути письмову частину і щоби загалом покращити іспит та створити претендентам умови, в яких вони повніше зможуть виявити свої уміння.
Ось ці майже 72 тис. тих, які склали іспит, це багато? Яка це частина від загальної кількості службовців, які його повинні скласти?
На жаль, досі побутує в суспільстві думка, що іспит на рівень володіння державною мовою – це іспит для державних службовців. Стаття 9 Закону містить повний перелік тих, хто зобов’язаний вільно володіти державною мовою і застосовувати її під час виконання службових обов’язків. І це не тільки державні службовці. І ще: іспит – це не засіб покарання чи тиску. Це інструмент заохочення до підвищення рівня володіння держаною мовою.
Визначити, чи потрібно посадовій особі складати іспит має його працедавець. Якщо працедавець вимагає сертифікат про рівень володіння державною мовою, тоді відправляє службовця складати іспит. Серед тих, хто в нинішніх умовах складає іспит, є багато працівників Національної поліції, прокуратури, а також судді, очільники закладів освіти, викладачі. Чи вони складають іспит з власної ініціативи, чи на вимогу керівництва, Комісія інформації не має.
В інтерв’ю «Главкому» професор Павло Гриценко розкритикував установи, які були уповноважені Комісією на проведення іспитів раніше на предмет чистоти їхньої роботи. Як ви перевіряєте їхній рівень підготовки і де гарантія, що там немає хабарництва?
Хочу пояснити, як усе відбувається. Ми уповноважуємо установу, яка надає нам перелік претендентів на виконання функцій інструктора та екзаменатора, яких Комісія затверджує на засіданні. Екзаменатори не знають, чий монолог чи письмова робота потрапить їм на оцінювання і ніяк не можуть вплинути на це. Перевірку та оцінювання завдань відкритого типу (переказу чи монологу) здійснюють екзаменатори, яких шляхом випадкового вибору обирає інформаційно-комунікаційна система із переліку екзаменаторів Комісії, в якому на сьогодні є 153 особи. Робота на оцінювання потрапляє зашифрованою. Звісно, там, де є людський фактор, може бути все. Тому серед вимог до облаштування іспитової аудиторії є забезпечення відеоспостереження за перебігом іспиту. Якщо комусь стає відомо про те, що десь є порушення Порядку проведення іспитів, то така особа має можливість звернутися до правоохоронних органів. Від 2022 року ми запровадили в іспитових аудиторіях відеотрансляцію. Відповідальні особи від Комісії мають доступ до трансляцій наживо.
Якщо екзаменатор запідозрив претендента в недоброчесності, він виставляє нулі за всі завдання у спеціальному протоколі. Звісно, є претенденти, яким ми відмовляємо у виданні сертифіката саме на підставі порушення доброчесності. І тоді виникає запитання до уповноваженої установи і до інструктора, який супроводжував перебіг іспиту, тому що дотримуватися правил повинні усі, а особливо інструктори, які безпосередньо контактують із претендентами.
А скільки цих відмов? Чи були серед них відомі публічні відомі люди?
Є рішення про відмову через недотримання Порядку проведення іспитів. До повторного складання раніше, ніж через чотири місяці Комісія своїм рішення допускає тих претендентів, які мали технічні труднощі під час складання іспиту, як-от: сигнал тривоги, вимкнення електроенергії чи погана якість інтернету не дали можливості завершити іспит. Наприклад, одного дня у грудні 2023 року в Одесі вимкнули світло на весь день, саме коли в уповноваженій установі було заплановано багато сесій іспиту. Усім претендентам запропонували прийти іншого дня, після відновлення зв'язку. Іспит також переривають на час повітряної тривоги у регіонах чи по всій Україні. Неабияким викликом для апарату Комісії є ситуація, коли триває іспит по всій Україні, а в Києві лунає сигнал повітряної тривоги. Відповідно до норм відповідальна особа від апарату Комісії має все зупинити та йти в укриття. Однак часто робота в Комісії триває, бо інакше проведення іспитів в інших регіонах буде постійно під загрозою зриву. На жаль, для Комісії не передбачені регіональні представництва, які б могли в таких випадках підстрахувати київський офіс.
В інтерв’ю «Главкому» попередня очільниця Комісії зі стандартів державної мови Орися Демська казала, що за годину роботи екзаменатор отримував 120 гривень, інструктор – 70 грн. Який порядок цифр зараз?
У постанові про Порядок проведення іспитів на рівень володіння державною мовою уряд продемонстрував, що піклується про фахівців, долучених до проведення іспиту, адже передбачено зміну оплати для екзаменаторів та інструкторів. Якщо раніше була фіксована сума відшкодування, то з 2024 року винагорода прив’язана до прожиткового мінімуму. Це набагато краще, бо враховується також інфляція. Від наведених Вами цифр нині удвічі збільшена плата за годину роботи. Щодо наших екзаменаторів, то це гарні викладачі з університетів, які пройшли навчання. Серед них дуже багато і кандидатів, і докторів філологічних наук. Їм цікава ця робота. Вони дуже відповідальні та ретельні, розуміють, що їхня робота сприяє посиленню ролі української мови в державі, спричиняє позитивні тенденції в суспільній свідомості.
А як відбувається перевірка робіт? Які є критерії і гарантія об’єктивності?
Перевірка є подвійною і відбувається за чітко визначеними критеріями. На фінальному етапі відповідальна особа від Комісії формує підсумковий електронний протокол. Натомість, якщо є значна розбіжність у висновках двох екзаменаторів щодо перевірки, тоді Комісія з’ясовує причини. Зазвичай буває так, що оцінки екзаменаторів різняться не більше, ніж на 1 бал. Це не критично. Це свідчить про однакові підходи екзаменаторів до оцінювання. Також це означає, що усі претенденти в рівних умовах. От у цьому і полягає наше завдання, аби всі були в однакових умовах, рівний доступ до можливостей, особливо тепер, в умовах війни.
Результат іспиту встановлюють у такому співвідношенні: за тестові завдання – 40% у загальному результаті, за письмо – 30%, за усну частину – також 30 %.
Упродовж декількох останніх місяців наша Комісія підготувала низку дуже важливих документів, яких до цього не було. Зокрема, це Положення про створення спеціальних умов для складення іспиту на рівень володіння державною мовою. Наприклад, людина з інвалідністю хоче скласти іспит. Вона реєструється через електронний кабінет, у якому є можливість зазначити про свої потреби. Комісія розглядає такий запит і пропонує уповноважену установу, або перелік таких закладів, які змогли би задовольнити потреби претендента з інвалідністю. Перед Новим роком був перший випадок, коли людина складала іспит із допомогою сурдоперекладача. До речі, сьогодні є нагальна потреба затвердити стандарти української жестової мови, але це тема іншої розмови.
Який у вас штат, чи достатньо працівників?
Мені б не хотілося починати скаржитися… Штат Комісії – 29 осіб, дев’ять – це безпосередньо члени Комісії, 20 – співробітники апарату. Уже другий рік Комісія здійснює повноваження у складі семи членів Комісії. Це суттєво! Є вакансії в апараті. Це переважно завідувачі секторів. Ситуація ускладнена тим, що відновлені спецперевірки до органів влади тривають дуже довго, доводиться чекати не один місяць на відповіді на запити щодо претендентів на посади. А це не дозволяє оформити людей на роботу. Скажімо так, нам дуже важко. Наприклад, співробітник нашого апарату не має права навіть захворіти, бо його просто немає ким замінити навіть тимчасово. Сьогодні у нас працюють чотири співробітники у мовному відділі, двоє – у секторі організаційного забезпечення, двоє – у бухгалтерії і по одному в юридичному секторі та управління персоналом. І все.
Ми є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, але навіть базові функції не можемо забезпечити. Історія про збільшення штатної чисельності Комісії триває з 2021 року. Є низка резолюцій негайно вжити заходів і надати додаткові штатні одиниці. Але вони досі залишилися нереалізованими. Відповідно до покладених на Комісію завдань, вона має налічувати не менш як 50 осіб. Також, є постанова Кабміну про Національну комісію зі стандартів державної мови (2019 р.), положення якої передбачає надання Комісії приміщення. Але і це на сьогодні відповідальні за виконання проігнорували. Це приміщення, у якому ми з вами перебуваємо, ми орендуємо.
Хочу зауважити, що ми не винятково іспитова комісія, і маємо ще й інші повноваження, визначені в Законі України «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Наразі Комісія готує методичні рекомендації підготовки оформлення проєктів нормативно-правових актів Кабміну з дотриманням стандартів державної мови. Є велика проблема: практично усі нормативні документи не є українськими за своєю суттю. Тобто це російські документи, просто перекладені українськими словами. У них синтаксис неукраїнський. Ми усвідомлюємо чому так сталося, адже багато років на українську мову штучно натягували російську. Справочинство, на жаль, переважно не відповідає нормам української мови. Тому вважаємо, що ми повинні починати роботу зверху, аби документи у нас були саме українські, а не погано перекладені.
Для якісного функціонування Комісії потрібне достатнє фінансування. Яким воно було, яким є, скільки передбачено?
Наприкінці 2023 року в Комісії відбулася класифікація посад. Кошти передбачені тільки на зарплати тих посадовців, що працюють зараз. З одного боку, в Комісії є вакансії і нам дуже потрібні люди, а з іншого – коштів під ці вакансії немає. Також є проблеми, спричинені колізіями в нормативних актах. Наприклад, керівництво апарату у постанові визначено як категорію А, а відповідно до профільного закону, який регулює нашу діяльність, це сприймаємо як категорію Б. То за якою категорією зарплати нашим працівникам мають нараховувати, поки незрозуміло.
«Президент і прем’єр не мають сертифікату про рівень володіння державною мовою»
Президент, прем’єр, члени уряду іспит складали вже? У них є сертифікат?
Кожна людина може перевірити інформацію про осіб, які склали іспити, в реєстрі сертифікатів. Це відкрита інформація, яка міститься у нас на сайті, достатньо ввести ім’я і прізвище. Зробити це може будь-хто, і ви зокрема!
От давайте перевіримо президента. Уведімо слова «Зеленський Володимир Олександрович»…
Система видає відповідь «Сертифікат за вашим запитом не знайдений».
Дениса Шмигаля в системі також немає. Натомість ви знайшли Рустема Умєрова, міністра оборони…
Це означає, що він склав іспит. Сертифікат йому видано 7 вересня 2023 р. Отже, нові члени уряду, які приходять, а Рустем Умєров відносно недавно прийшов, уже складають іспит перед тим, як обійняти посаду.
Покажіть на прикладах зразки іспитів, які тривали 30 хвилин і ті, які триватимуть 60 хвилин.
Зразок іспитової роботи для іспиту, який триватиме 60 хвилин, ви можете переглянути на нашому сайті. Усі завдання, які є в іспиті, не перевіряють у вас знання правил. Тобто ми не просимо ідентифікувати, який це тип речення, складне, складнопідрядне чи складносурядне. Іспит перевіряє, як ви володієте мовою. Це важливо. Хотіла би додати, що нині маємо проблеми з пошуком уповноважених установ для проведення іспитів у Чернівцях і Хмельницькому. Сподіваюся, невдовзі проблему вирішимо.
«Ми не могли охопити своєю увагою всього, що й створило умови для порушень, про які ми навіть не могли уявити собі»
Пані Юліє, у 2022 році у Комісії стався скандал. Частина Комісії фактично пішла проти голови. Тоді ЗМІ писали про «рейдерське захоплення» Комісії з боку тих, хто пішов проти керівниці. Частина Комісії звернулася до Генпрокуратури, ДБР, Нацполіції. Були порушені справи? На якій вони стадії? У якому статусі члени Комісії у цих справах зараз? Чи відбуваються якісь слідчі дії?
Жодного скандалу в Комісії у 2022 році не було, був робочий процес, який відповідав регламентові засідань Комісії. Деякі медіа зробили на цьому собі рейтинг. Це їхня справа і їхнє ставлення до журналістської етики. Можу запропонувати вам з усіх питань щодо судових позовів, проваджень, відкритих чи закритих справ звернутися до відповідних органів. Про усі порушення повідомлено до відповідних органів. Єдине, що можу сказати, що періодично до нас приходять запити на інформацію і ми надаємо її відповідно до законодавства України.
Ще хочу наголосити, що будь-яку людину не можна звинувачувати, допоки немає рішення суду. Надавати оцінку діям чи бездіяльності конкретних посадових осіб мають уповноважені органи. Знаєте, я не хочу, щоб наше інтерв’ю зводилося до проблем, які були у 2021 році. Ви – перший журналіст, який поставив запитання про те, що відбувалося два роки тому… На тлі того, що переживає Українська держава зараз, це не є першочерговим завданням. Ми вистояли, ми працюємо і віримо в перемогу. А історія розставить акценти.
Чому порушення побачили саме у січні 2022 р. А раніше порушень не було, чи ви з колегами про них просто нічого не казали?
Більшість членів Комісії працювали на результат, бо запровадити такий великий проєкт у межах усієї держави та ще й в умовах пандемії за рік – це навіть тепер виглядає майже нереальним. На жаль, ми не могли охопити своєю увагою всього, що й створило умови для порушень, про які ми навіть не могли уявити собі. У членів Комісії упродовж тривалого часу не було навіть доступу до системи електронного документообігу, вони ніяк не впливали на зовнішні зносини Комісії з іншими органами виконавчої влади, не мали повної інформації про розпорядження уряду. Нас ознайомлювали тільки з тим, що вважали за потрібне. Виходила дивна ситуація: держслужбовці категорії «А» без доступу до документообігу. Доступ був лише у голови Комісії і керівництва апарату.
А чому не били у дзвони тоді?
Ми до останнього сподівалися, що ми – єдина команда, яка зможе вирішити всі проблеми, що поставали в процесі становлення Комісії. Але коли наші спроби налагодити комунікацію (як не дивно це звучить від філолога) і порозуміння всередині колективу не дали результатів, а навпаки суперечності між керівництвом Комісії та членами Комісії щоразу більше поглиблювалися, ми відмовилися «сліпо» і «навмання» виконувати розпорядження, не проголосувавши 18 січня 2022 року за наперед підготовлене рішення, яке суперечило заявленій раніше позиції щодо відкритості й прозорості в іспитовому процесі… От тоді почалася сильна кампанія із дискредитації незгодних з керівництвом членів Комісії. Чого ми тільки не вислухали на свою адресу, у чому тільки нас не було звинувачено… На жаль, до цього долучилися й деякі медіа та посадові особи різного рівня.
Кожен із нас публічно відстоював своє право на доступ до повної і достовірної інформації, на підставі якої Комісія голосує й ухвалює рішення. Ми звернулися насамперед до міністра освіти й науки, який за законом спрямовує та координує діяльність Комісії. Міністерство провело низку зустрічей і нарад із повним складом Комісії. Наскільки мені відомо, було навіть розпорядження про притягнення декого із держслужбовців Комісії до дисциплінарної відповідальності. Але воно залишилося нереалізованим. Скажу коротко: ми досі пожинаємо «діяльність», яка була у 2021 році, ми досі виправляємо помилки 2021 року, а це забирає багато сил і часу, якого не вистачає на забезпечення всіх напрямів роботи Комісії. Однак ми переконані, що наша діяльність не є даремною, що ми вистоїмо і перед зовнішнім ворогом, і перед внутрішніми недоброзичливцями.
Михайло Глуховський, «Главком»
Коментарі — 0