Друге Різдво за ґратами. Фігуранти «справи Шеремета»: що змінилось за рік?
Скандальне розслідування: хто жертва, а хто злочинець?
12 грудня минулого року очільник Міністерства внутрішніх справ Арсен Аваков скликав екстрений брифінг. На ньому у присутності президента міністр повідомив про розкриття вбивства журналіста Павла Шеремета. Поліцейські затримали добровольця і музиканта Андрія Антоненка, волонтера, дитячого хірурга Юлію Кузьменко, військову медсестру Яну Дугарь, двох військових добровольців – подружжя Інну та Владислава Грищенків. До справи, за словами силовиків, був також причетний ще один військовий, який покінчив з собою.
Гучні звинувачення та затримання, брифінг за участю президента, все це створювало враження беззаперечності доказів правоохоронців. Але рік минув, а розслідування так і не наблизилось до розв’язки. У підсумку і Аваков, і Зеленський опинилися у неоднозначному становищі…
Президент Володимир Зеленський під час цьогорічної підсумкової пресконференції назвав Авакова відповідальним за підсумки «справи Шеремета» і пізніше повторював, що Аваков має довести її до кінця. Сам же Арсен Борисович переконує, що ця справа жодним чином не пов’язана з його кар’єрою і взагалі попросив журналістів зарубати собі на носі, що не бере участі у розслідуванні.
Захисники підозрюваних мають протилежну думку. «На наступний день після того, як Зеленський назвав справу Шеремета особистою відповідальністю Авакова, у нас змінилась група прокурорів, а ще за пару днів фігурантам поміняли підозру», – прокоментував «Главкому» адвокат Кузьменко Тарас Безпалий.
З вимогами звільнити підозрюваних з-під варти мітингувальники неодноразово приходили під стіни МВС (коли Кузьменко ще перебувала під вартою), де обзивали Авакова «чортом» та вимагали справедливості для волонтерів. Захисники обвинувачуваних стверджують, що такі заходи мали вплив на правоохоронців: головним фігурантам змінили тексти підозр, двоє з трьох ключових вийшли з тюремних камер.
Що ж змінилося за рік після того феєричного брифінгу?
Андрій Антоненко
Антоненко, який виступав під сценічним ім’ям Ріфмастер, наразі єдиний з усіх підозрюваних, який залишається за ґратами.
Вчора, 10 грудня, під час суду із обрання запобіжного заходу суддя вкотре лишила Ріфмастера від вартою. У слідчому ізоляторі Антоненко пробуде до 2 лютого. «Це вже буде друге Різдво, яке Антоненко зустріне за ґратами», – зазначив у коментарі «Главкому» адвокат Станіслав Кулик.
Суддя навіть не дозволила Антоненку вийти з «акваріуму» і сісти біля свого адвоката: причиною була начебто агресивна поведінка підозрюваного під час попереднього засідання. «Я не пам’ятаю, щоб він виявляв агресію якось, крім заяв, що його справа шита білими нитками», – пригадує Кулик.
За словами адвоката, за рік слідство змінило свій погляд на роль його підзахисного у справі. По-перше, за версією обвинувачення, Ріфмастер – вже не організатор, як вони казали раніше, а виконавець. По-друге, зі справи зникла теза про ультраправі погляди як мотивацію до вчинення злочину.
«Обвинувачення проти наразі базується на результатах однієї-єдиної експертизи: ходи. У вільному доступі є відео, де зафіксовані можливі люди, які могли вчинити вбивство Павла Шеремета. З відео пересічному глядачу, навіть не експерту, зрозуміло, що ці особи приблизно однакового зросту. Водночас пан Антоненко значно вищий за пані Кузьменко: різниця сягає 15 см. Хочу нагадати, що ще у 2016-у році правоохоронці провели експертизу для визначення зросту осіб на відео. За об’єктивними висновками експерта, зріст особи чоловічої статі близько 170 см», – розказав Кулик.
Антоненко не підпадає під цю характеристику, оскільки його зріст – 180 см. Вчора під час засідання підозрюваний наочно намагався довести очевидне: він роззувся і попросив присутню на засіданні Кузьменко підійти до скляного боксу. Чоловік і жінка стали поруч, наскільки це можливо. Різниця у зрості візуально становила пів голови. Однак суддя ніяк не відреагувала.
Слідство зі свого боку наводить доказ: висновки британського експерта Айван Бірча. Що важливо – документ викладений українською мовою, під ним стоїть підпис Бірча. «Жодного листування не існує, оригіналу документу англійською ми теж в очі не бачили. Тож є сумніви, чи знав пан Бірч, що насправді підписує?», – підкреслив Кулик.
Яна Дугарь
Цій фігурантці пощастило більше за решту: 25 травня суд призначив їй заставу у сумі 168 тис. грн. Тоді медсестра розвела руками: у неї просто немає таких грошей. Однак вже на наступний день її адвокат Віталій Коломієць повідомив про маленьке диво. «Друзі, неймовірно, але за три години сума зібрана із надлишком. Просимо зупинити платежі (видаляємо реквізити). Надлишок буде спрямована на роботу в судовому слідстві і за узгодження з основними фундаторами для правової допомоги іншим добровольцям», – поінформував Коломієць у Facebook.
Дівчину і рік тому, і зараз звинувачують у співучасті. Їй приписують роль «розвідниці» – начебто вона фотографувала камери зовнішнього спостереження навколо місця злочину і таким чином брала участь у його підготовці. На чому ж ґрунтуються обвинувачення слідства проти Яни Дугарь? «У 2019 році у неї в гуртожитку знайшли сумку сапера – це перше. По-друге, за версією слідства, вона самовільно відлучалася зі служби у 2019 році. Це при тому, що у неї в контракті написано: у вихідні дні вона вільна і може робити, що хоче. Але усі вихідні їй правоохоронці порахували як «самоволку», – перераховує «Главкому» захисник.
Це ще не все. Прокурори також вважають доказом винуватості Яни те, що вона з 2019-го року знайома з Інною та Владиславом Грищенками, які спочатку теж фігурували у справі, які начебто виготовляли знаряддя злочину (вибухівку), а також посилаються на експертизу ходи, проведену експертами Юрієм Ірхіним і Андрієм Семенцем в Київському науково-дослідному інституті судових експертиз. Ту саму, за неправильне виконання якої кваліфікаційна комісія Мін'юсту уже відкрила дисциплінарне провадження щодо цих експертів.
«Наразі вони всіляко тягнуть час. Чим довше ця історія триває, тим менше людей її відслідковує», – зазначив Коломієць.
Юлія Кузьменко
У серпні Кузьменко, яка провела за ґратами пів року, також відпустили під домашній арешт. Однак відтоді запобіжний захід не пом’якшували, хоча захист просив про нічний домашній арешт, аби вдень Юлія могла працювати: рятувати життя дітей та заробляти копійку.
За рік версія слідства щодо ролі Кузьменко також змінилась: вона вже підозрюється не у тому, що підривала автівку Шеремета, а лише разом з Антоненком закладала вибухівку. «Сам прокурор Сергій Зузак казав, що підстави у випадку Кузьменко достатні для оголошення підозри, але ніяк не для передачі справи до суду», – розказує «Главкому» захисник волонтерки Тарас Безпалий.
Портретно-психологічна експертиза та експертиза ходи авторства експертів Ірхіна та Семенця, законність та достовірність якої під питанням, – це єдине, що можуть на сьогодні пред’явити їй правоохоронці. Хоча старалися «накопати» більше: двічі(!) проводили обшуки у неї вдома, вишукували свідків. «Щоб ви розуміли, у всіх сусідів з багатоквартирного будинку Юлії запитували, чи не пам’ятають раптом вони, чи ночувала Кузьменко вдома в ніч проти 20 липня 2016 року», – зазначив Безпалий.
Подружжя Грищенків
Причетність подружжя Грищенків до «справи Шеремета» відразу мало слабку доказову базу. Рік тому їх обвинувачували у виготовленні вибухового пристрою, який встановили на автівці журналіста. Так, з 35 досліджених правоохоронцями вибухів, які сталися за останні кілька років, два видалися слідчим схожими на той, що забрав життя Шеремета: підрив опору лінії електропередач на межі з окупованим Кримом та замах на бізнесмена, кримінального авторитета Михайла Чекурака у місті Косів на Прикарпатті. 12 грудня правоохоронці заявили, що вибухи на межі з Кримом та на Івано-Франківщині начебто влаштували одні й ті самі люди, і саме вони погодилися вбити Шеремета шляхом підриву машини.
За словами адвоката Віталія Коломійця, у версії слідства Грищенки точно мали виконувати роль тих, хто виготовив вибухівку і передав її Кузьменко з Антоненком. «Однак прив’язати до цієї історії Грищенків ну ніяк не вдалося. Виявилося, що у них є алібі: бачте, Владиславу «пощастило» лікуватися у шпиталі у дати, які цікавили правоохоронців», – зазначив адвокат.
Іван Вакуленко
Вакуленко – ще один фігурант справи, якого слідство називає спільником Грищенків. Під час брифінгу 12 лютого Аваков навів фрагмент телефонної розмови між Інною Грищенко та Вакуленком, який компрометує подружжя. Однак до арешту Іван не дожив – помер 18 жовтня минулого року. Офіційна версія – самогубство.
Кількома днями перед своїм арештом Інна Грищенко сказала, що версія про самогубство її побратима виглядає неправдоподібно. Так, на місці смерті виявили помпову рушницю вже з вилученою гільзою. ЗМІ пишуть: річ у тім, що подібна зброя потребує для перезарядження особливого змаху рукою – вилучити гільзу могла б лише жива особа, але не смертельно поранений самогубець.
«Особисто моя думка: його поліція використовувала у різних справах. І я думаю, що там не просто самогубство, як мінімум – доведення до самогубства», – зазначив у розмові з «Главкомом» Коломієць.
Що далі?
За словами адвокатів підозрюваних, на наступних судових засіданнях розглядатимуться докази, причому почнуть із тих, що у письмовій формі: документи, різні довідки.
Захисники усіх фігурантів не виключають, що затримання у цій справі продовжаться. «Давайте рахувати разом. Згідно з версією слідства, є невстановлений виконавець. Далі – є якісь невстановлені організатори – у множинному числі, тобто це мінімум двоє людей. Крім того, у справі фігурують ще мінімум двоє співвиконавців: хтось виробив вибуховий пристрій, ще хтось натиснув на кнопку детонації. Також є ще якісь «розвідники», які займалися координацією дій. Набирається майже футбольна команда. Очевидно, можна припустити, що затримання ще будуть», – вважає адвокат Коломієць.
Захисник Антоненка Станіслав Кулик погоджується із колегою: «Зараз у мене немає інформації щодо того, що плануються затримання, але, враховуючи загальний «безпрєдєл», із цією фабрикою підроблених доказів можливо усе, що завгодно».
Наталія Сокирчук, «Главком»
Читайте також: