Юлія Кузьменко: Я різко обмежила коло спілкування, розумію, що можуть бути провокації

Розслідування справи про вбивство журналіста Павла Шеремета триває. Шевченківський районний суд Києва на 4 вересня призначив перше засідання по суті в справі про вбивство Шеремета. Вину обвинувачених оцінюватиме суд присяжних.

Фігуранти справи – відомі українські волонтери: музикант Андрій Антоненко, дитяча лікарка Юлія Кузьменко та військова медсестра Яна Дугарь. Усі вони вже понад вісім місяців перебувають під слідством.

Днями на телеканалі «1+1» вийшов великий документальний фільм про вбивство Шеремета, який журналісти підготували у співробітництві з Нацполіцією. Facebook-спільнота неоднозначно поставилася до фільму, адвокати ж підозрюваних назвали його відвертою провокацією. Прихильники обвинувачених волонтерів побачили у демонстрації такого телепродукту замовлення влади.

Вчора після підготовчого судового засідання у справі вбивства журналіста Павла Шеремета Юлія Кузьменко поспілкувалася з «Главкомом».

Після того, як вам пом’якшили запобіжний захід і відпустили під домашній арешт, а також після того, як активісти переночували перед Офісом генпрокурора, чи ви відчуваєте зміну ставлення до вас з боку суду і слідства?

Нам ще важко говорити про пом’якшення у ставленні, оскільки з цим судом ми зустрічаємося вперше. Щойно закінчилося перше підготовче засідання, тому нам нема з чим порівнювати. Звісно, ми сподівалися на зміну запобіжного заходу для Андрія Антоненка. Але це бажання, на жаль, не справдилося. Однак, ми будемо боротися.

«Єдиний доказ проти мене вже під великим питанням»

Як вважаєте, чому вам пом’якшили запобіжний захід, а Антоненку – ні?

Складно відповісти. Єдиний доказ проти мене – це експертиза ходи (повна назва - Комплексна комісійна експертиза з ідентифікацією особи за ознаками зовнішності, портретної, психологічної експертизи та криміналістичного аналізу ходи від 11 грудня 2019-го року, - «Главком»). Щодо експертів, які її робили, Мін’юст наразі розглядає порушення під час її проведення, оскільки вона здійснена за неіснуючою методикою. Це єдиний доказ проти мене, і він вже під великим питанням. Фактично на мою адресу більше претензій немає.

Активісти вимагають вас відпустити. Наскільки можливо виконати їхню вимогу? Для цього потрібно рішення суду, а засідання можуть тривати довго.

Мені важко сказати, чого саме можна добитися. Покращення ставлення до мене? Я вважаю, що ми маємо знаходитися в правовому полі, і мені насправді не важливо, як до мене будуть ставитися, я зацікавлена в справедливості і у верховенстві права.

Також мені важливо, щоб Андрію змінили запобіжний захід, тому що причин тримати його зараз під арештом не існує. Судове розслідування закінчено, фактично всі ризики на сьогоднішній день відпали, але він все одно продовжує перебувати під арештом. Його мали б відпустити хоча б під  цілодобовий домашній арешт.

Вас тримали у камері вісім місяців, як ви почуваєтесь тепер вдома?

Звикаю потрошку. Я заново освоюю свій будинок, бо після двох обшуків зрозуміти, що і де в мене лежить, складно. Я потроху все розбираю. Один день – одна шафа, інший – наступна. Звісно, все лежить не на своїх місцях.

Все перевернули догори дном?

Це був повний обшук, діставали всі речі. Тож зараз я просто не знаю, де мої деякі речі лежать.

Як ваше самопочуття? Відомо, що ви мали проблеми з тиском.

Зараз проблем з тиском немає, це був такий психоемоційний стан, достатньо важкий. Все-таки перебування під вартою у в’язниці здоров’я не додає.

Вам там надавали якусь допомогу?

Туди приїжджала швидка допомога, збивала тиск.

Зараз вам дають всі документи для ознайомлення?

Я ознайомилася вже з усіма документами. «Справа Шеремета» – це 200 томів, щодо мене виділені 38 томів. Тобто 162 томи, які залишаються, були  створені з 2016 по 2019 рік. Звісно, нам би хотілося поглянути на них. Хотілося подивитися, що було тоді, коли слідство йшло по-справжньому, а не коли в 2019 році спустили зверху якісь вказівки, наслідки яких ми зараз розхльобуємо.

Юлія Кузьменко, Андрій Антоненко та Яна Дугарь (фото: facebook)

«По «справі Шеремета» я переконалася, що можливо зробити все…»

Як вам здається, чому саме ви опинились в цій історії? Можливо, у вас були якісь конфлікти з кимось?

Повірте, за цей час я перебрала в думках багато чого. Але я ж не політик, щоб у мене були такі конфлікти, які б привели мене до такої ситуації.

Можливо, на ногу комусь випадково наступили?

Я іноді гострі каблуки ношу, але я не думаю що я аж настільки могла наступити. Я – не представник бізнесу, щоб хтось мені позаздрив і перебіг дорогу. Бо заздрити хірургу мало хто може. Я гадаю, що треба розглядати в аспекті нас трьох (Кузьменко, Антоненко, Дугарь, – «Главком»), тому що єдине, що нас спільне об’єднує, – це волонтерство. І як написано в обвинувальному акті, якщо волонтери, то їздили на Донбас, якщо їздили на Донбас, то є вибухівка і зброя.

Ви отримуєте повідомлення зі словами підтримки?

Я поки що не встигла навіть завести собі мобільний телефон. У мене є сторінка у Facebook, через яку я спілкуюся. Поки що перебуваю у стані адаптації. Звісно, люди підтримують, пишуть, і за це їм велика подяка.

Вашим адвокат в інтерв’ю «Главкому» казав, що припускає провокації щодо вас – для того, щоб мати підстави посилити запобіжний захід.

Я різко скоротила коло спілкування, бо розумію, що таке може бути.

Поки не було таких спроб?

Поки що не було. Моє коло спілкування зараз – родина, куми і найближчі люди. Просто людей можуть використовувати. По «справі Шеремета» я переконалася, що можливо зробити все, тому зараз я дуже обережна в спілкуванні.

Ви з Яною Дугарь спілкуєтесь? Хоча б кількома словами перекинулися після того, як ви вийшли з камери?

Ні, ми бачимося, тільки коли нас офіційно викликають до суду. Хоча у мене не прописана заборона на таке спілкування, але ні з Яною, ні з кимось ще, хто хоч якось потрапляв в поле зору у «справі Шеремета» я не спілкуюся. Ні зі свідками, ні з потерпілими, ні з кимось ще.

Наталія Сокирчук, «Главком»