Юлію Кузьменко відпустили під домашній арешт. Адвокат про подальшу стратегію захисту
«Мені здалося, що навіть суддя розчулилася», – Тарас Безпалий
Вчора Апеляційний суд Києва пом’якшив запобіжний захід лікарці та волонтерці Юлії Кузьменко, підозрюваній у причетності до вбивства журналіста Павла Шеремета. Апеляція скасувала ухвалу Печерського суду, якою арешт Кузьменко був продовжений до 13 вересня.
Варто зазначити, що сьогодні ті ж судді обирали запобіжний захід для Андрія Антоненка – ще одного фігуранта «справи Шеремета» - і йому пощастило менше, ніж Кузьменко6 із зали суду він поїхав назад до СІЗО.
Захисники дещо покритикували таке рішення – мовляв, арешт таки залишився, хоча з ізолятора Юлія і повернулась додому.
Втім, в інтерв’ю «Главкому» адвокат Юлії Кузьменко Тарас Безпалий визнав: «Насправді, ми дуже задоволені цим рішенням. Принаймні, Юля вчора поїхала додому, обійняла сина, батьків. І це дуже круто. Ми дуже сподівалися хоча б такого рішення», – визнав він.
Що вплинуло на рішення суду, на вашу думку?
Я думаю, певним чином вплинули і акції, і суспільний тиск, і цікавість з боку журналістської спільноти.
Вчора була дуже цікава ситуація під час судового засідання. Я звернув увагу на експертизу (наразі все обвинувачення проти Кузьменко побудоване на ній, - «Главком») щодо причетності Юлії Кузьменко, яку робили Юрій Ірхін та Андрій Семенець. Я звернув увагу суду на висновки Київського науково-дослідного інституту та низки інших профільних закладів, які сказали, що таку експертизу провести неможливо, це неправильно і це взагалі протирічить самій суті експертизи, тобто ця експертиза – маячня.
Наразі у мене на руках є скарга відносно експертів Ірхіна та Семенця з вимогою притягнути їх до дисциплінарної відповідальності. Розглядати цю скаргу буде 20 серпня Департамент експертного забезпечення правосуддя Міністерства юстиції України.
Як саме ця експертиза називається?
Комплексна комісійна експертиза з ідентифікацією особи за ознаками зовнішності, портретної, психологічної експертизи та криміналістичного аналізу ходи від 11 грудня 2019-го року.
Як взагалі пані Юля почувається? Раніше у неї були проблеми з тиском.
Вона була в шоці, вчора був дуже емоційний день. Відверто скажу, що і вона плакала, і я, і мама, і родичі, і всі, хто були в коридорі. Навіть, як мені здалося, суддя розчулилася. Юля задоволена, адже вона вчора нарешті потрапила додому. Єдине, що трошки змазало цю всю ейфорію, це те, що судді зобов’язали Нацполіцію доставити її додому, тому із суду її забрала поліція Солом’янського району, повезла у Бориспіль, там Юлю передали дільничному, і вже дільничний завіз її додому. Вони дещо затрималася із поверненням: десь о 16 чи 16:30 було рішення суду, а додому вона потрапила десь о 19:30. Юля задоволена, щаслива. Я сьогодні зранку з нею спілкувався: каже, що ходила по дому і розглядала все, як нове. Вона вісім місяців не була вдома, і нині звикає, що в її розпорядженні вже не три-чотири квадратні метри, а цілий будинок, до того ж, рідні поряд.
Як просувається ваше ознайомлення з матеріалами справи?
Із 38 томами справи і я, і Юля вже ознайомилися повністю, ми готові захищатися.
Є і ложка дьогтю. Річ у тім, що нас було велике кримінальне провадження, яке налічувало 200 томів, із нього в травні виділили лише 38, а що в інших томах – ми не знаємо. Я вважаю, що там може бути інформація на нашу користь. Я вже отримав рішення суду про тимчасовий доступ, де зобов’язано слідчого Василя Бирка надати мені всі 200 томів на ознайомлення. Тобто я маю право з ними ознайомитися, робити копії, вичитувати. Учора буквально я спілкувався зі слідчим, і він сказав, що, скоріше за все, нам нічого не дадуть, і слідство не буде виконувати рішення суду про тимчасовий доступ.
Як слідство має відповісти за невиконання рішення суду? Ви маєте позиватися проти цього слідчого?
Ні, все має виглядати так: суд виносить ухвалу про надання права адвокату Безпалому на тимчасовий доступ до матеріалів на строк у 30 днів (від дати ухвали). Якщо протягом 30 днів слідчі не нададуть матеріалів, я маю право звернутися до того ж самого слідчого судді з вимогою провести обшук у слідчих в присутності поліції, а під час обшуку оглянути або вилучити ці документи.
Порядок виконання такої ухвали: я звертаюся в суд щодо надання мені права провести обшук. Якщо суд дозволяє, ця ухвала передається до Печерського райвідділу поліції і разом з працівниками Печерського райвідділу поліції я заходжу в міністерство і там проводжу обшук. Я вчора про це сказав слідчому Бирку, на що він сказав, що якщо рішення керівництва зміниться, усе надасть, однак сам рішень не приймає, а ненадання нам документів – це позиція керівництва.
Чим у подальшому пом’якшення запобіжного заходу вам допоможе?
Із юридичного боку, абсолютно нічим. Однак, принаймні, полегшує подальшу підготовку до судових засідань. Мені набагато простіше приїхати до Юлі додому, сісти на дві-три години почитати, поговорити, аніж їхати до ІТТ (ізолятора тимчасового тримання), чекати годину-дві, поки мені дадуть з нею побачитися. Плюс до цього, в ІТТ немає комп’ютерів, тобто я фізично не маю навіть можливості щось показати навіть принести планшет і так далі.
Чи може запобіжний захід, який знову обиратимуть вже 13 вересня, бути жорсткішим за призначений вчора?
Жорсткішим може бути лише в тому разі, якщо буде встановлено, що Юлія Кузьменко намагається втекти, якщо буде встановлено, що вона тиснула на свідків. У такому разу прокурор має право клопотати про зміну запобіжного заходу на більш жорсткий. Ми очікуємо, на провокації, Юля чітко проінструктована, що вона має право робити, а що – ні, відповідно, навряд чи ми на ці провокації будемо вестися. Щодо процедури, то за п’ять днів до закінчення терміну дії запобіжного заходу прокурор зобов’язаний звернутися з клопотанням про продовження цього запобіжного заходу. Відповідно, зі свого боку ми будемо казати про те, що запобіжний захід треба пом’якшувати. Ідеальним варіантом для Юлі зараз був би домашній арешт, але в нічний час доби: так, щоб вона ночувала вдома, а протягом дня могла б ходити на роботу, заробляти гроші і допомагати дітям.
Наталія Сокирчук, «Главком»
Вбивство журналіста Павла Шеремета. За версією поліції, злочинне угруповання підривників автівки нараховувало п’ятеро осіб: Андрій Антоненко – музикант, який воював на Донбасі, Юлія Кузьменко – дитячий хірург (волонтер). Нібито вона і Антоненко закладали вибухівку. Яна Дугарь – військова медсестра (нібито фотографувала камери під час підготовки до злочину) та подружжя Грищенків – ветерани-добровольці. Був ще один учасник, за даними слідства, спеціаліст із виробництва вибухівки, теж ветеран, але він наклав на себе руки у жовтні, нібито після отримання повістки на допит у справі Шеремета.
Прізвища Грищенків теж поступово зникли зі справи – їх підозрюють у причетності до іншого злочину.
Коментарі — 0