Атака на руду. Що шукають силовики у Кривому Розі?

У виснажливій кількарічній війні Державної податкової служби, СБУ, ДБР та Офісу Генпрокурора з «ArcelorMittal Кривий Ріг» відкрився другий фронт. Вчора група «Метінвест» заявила про обшуки на своїх гірничо-збагачувальних підприємствах у Кривому Розі. За інформацією ЗМІ, бійці спецпідрозділу СБУ «Альфа» зайшли на Південний, Центральний, Північний та Інгулецький ГЗК.

Але треба визнати, це подія яку, за всієї скандальності, складно назвати несподіваною. З 2019 року правоохоронці, практично в тому ж складі й з тієї ж причини насідають на ArcelorMittal. Суть основних претензій зводиться до нібито виявленого заниження рентної плати за користування надрами в 2015-2019 роках, що призвело до мільярдних недоплат до бюджету. Це стало формальною підставою для Офісу Генпрокурора в січні 2022 року заблокувати на рахунках металургійного підприємства 2,24 млрд грн. Згідно з реєстром судових рішень, головним підозрюваним є фінансовий директор підприємства Сергій Пличко, проти якого порушено карну справу.

Щоб детальніше розібратися в аргументах сторін, варто зупинитися на визначенні предмету спору. Рудокопи традиційно визначали об'єктом оподаткування рентною платою саме залізну руду. Податківці ж несподівано вирішили, що об'єктом має бути залізорудний концентрат. Як заявляв свого часу заступник генерального директора «ArcelorMittal Кривий Ріг» з правових питань Артем Філіп'єв, саме позиція підприємства узгоджується із приписами Податкового кодексу України. Суди різних інстанцій у своїх рішеннях неодноразово вказували, що об'єктом оподаткування є мінеральна сировина – руда, а не кінцевий продукт виробництва. Відповідно, концентрат або агломерат неможливо віднести до мінеральної сировини та визначити як об'єкт оподаткування.

Аналогічної позиції дотримується і судова практика у подібній категорії справ. Зокрема суди різних інстанцій у своїх рішеннях вказували, що об'єктом рентної плати є мінеральна сировина – залізна руда. Відповідні рішення були ухвалені на користь промислових підприємств Кривого Рогу: Південного ГЗК, Інгулецького ГЗК, Центрального ГЗК і Північного ГЗК. Це проблема для силовиків, адже стаття 212 Кримінального кодексу України, що ставиться за провину ArcelorMittal, передбачає ухилення від сплати податків при вже встановленому судом зобов'язанні їх сплатити.

У такій ситуації логічно, що увага правоохоронців рано чи пізно мала переключитися і на гірничорудні підприємства, які в судах довели право платити ренту саме з руди, а не її продуктів її переробки. Особливо з урахуванням періоду непростих взаємин Зеленського та Ахметова.

Як і на «ArcelorMittal Кривий Ріг», обшуки пройшли у брутальному стилі. В офіційному пресрелізі «Метінвесту» зазначається, що дії представників СБУ, БЕБ та прокуратури супроводжувалися численними порушеннями, обшуки проводилися неправомірно, без будь-яких правових підстав вилучалась комп'ютерна техніка, чинився тиск на працівників підприємств, частково паралізовано господарську діяльність. «У своїх діях правоохоронні органи фактично привласнили собі функцію податкової служби, намагаючись в обхід податкового законодавства встановити додаткові податкові зобов'язання для бізнесу», – так ситуація трактується у повідомленні.

І в ArcelorMittal, і в «Метінвесті» нагадують, що ці компанії є найбільшими інвесторами та платниками податків в Україні. Компанія Лакшмі Міталла навіть пішла далі і після арешту рахунків інформувала про конфліктну ситуацію уряди Люксембургу, Німеччини, США, а також Офіс бізнес-омбудсмена та агентство UkraineInvest в Україні.

Ситуація, ну думку незалежних економічних експертів, справді має абсурдний вигляд. Маючи половину економіки в тіні та корупційні діри розмірів у десятки мільярдів, правоохоронці без чітких аргументів та попри судові рішення, атакують промислові гіганти, які справно виплачують податки. Наприклад, «Метінвест» лише за минулий рік перерахував до бюджетів усіх рівнів майже 53 млрд грн.

Ірраціональність того, що відбувається, дозволяє припускати найконспірологічніші причини. Від особистого бажання президента Зеленського показати всім, хто в країні головний (не дарма ж епопея з ArcelorMittal розпочалася з візиту Володимира Зеленського до Кривого Рогу в липні 2019 року) до чергової рейдерської схеми, близького до президента Ігоря Коломойського. Дніпровський мільярдер, який у нульових наводив жах на весь неолігархічний (а значить не здатний до системного опору) бізнес, готовий знову спробувати розпочати полювати на велику дичину?

На користь останньої, доволі екзотичної для 21 століття, версії, як мінімум, два факти. По-перше, саме Ігор Коломойський після обрання Зеленського президентом уперше публічно озвучив ідею перегляду методології рентних платежів для залізної руди. При цьому методологія ренти для його марганцевих ГЗК лишилася незмінною. По-друге, єдиним гірничорудним підприємством Кривого Рогу, якого так і не дійшла збірна команда правоохоронних органів, залишається Криворізький залізорудний комбінат. Він відомий не лише постійними страйками гірників, які протестують проти низьких зарплат та поганих умов праці, а й тим, що операційне управління вже давно здійснюється менеджерами Ігоря Коломойського.

Але у підсумку попри фінальний результат цієї історії негативні наслідки все одно будуть «заслугою» президента Зеленського. Ключові підприємства його рідного міста знаходяться в напівпаралізованому стані, а ЗМІ і соціальні мережі смакують черговий наїзд податківців на легальний бізнес…

Інна Михайлівська, для «Главкома»