Закон 5600 для Зеленського: перемога чи поразка
Ціна питання 600 млн грн в рік?
Друзям – все, ворогам – закон? Саме такий лейтмотив коментаторів-економістів, які аналізують проголосований законопроект №5600. Підозра, що президент «розплатититься» із фракцією «За майбутнє» за підтримку своїх ініціатив у парламенті, справдилася. Влада не стала різко підвищувати рентні платежі за видобуток марганцевої руди, в цьому був зацікавлений Ігор Коломойський. У той час, оподаткування залізної руди депутати суттєво збільшили. Орієнтовна оцінка цього бонуса становить до 600 млн грн в рік.
Що сталося?
Відомо, що на прохання голови фракції «Слуга народу» Давида Арахамії ситуативна коаліція у складі близько 210 «слуг» плюс голоси фракції «За майбутнє», близької до Ігоря Коломойського і відомої у народі як «Майбах», та «Довіри» (аграрні магнати) не підтримала узгоджену податковим комітетом парламенту поправку №97 (6453) до так званого «ресурсного законопроекту».
Формулу стягнення ренти з ринкової вартості залізної руди вирішили вираховувати від індексу IODEX 62% FE CFR China, яку розраховує міжнародне інформаційне агентство Platts, за принципом «чим вища ринкова вартість, тим більшою буде ставка ренти».
Майже всі ЗМІ процитували офіційну версію про те, що депутати відхилили поправку 97, за якою формула платежів з видобутку залізної руди обраховується за принципом «мінус логістика», оскільки вона була вигідною для рудного бізнесу Ріната Ахметова.
Хоча основні виробники залізорудної сировини в Україні – це не тільки три гірничо-збагачувальні комбінати (ГЗК) групи «Метінвест» Ахметова. До числа виробників також входять Полтавський ГЗК Костянтина Жеваго та «АрселорМіттал Кривий Ріг».
Втім в цій історії якраз важливо не те, хто видобуває, а хто не видобуває. Точніше – видобуває руду, але не залізну…
Серед інтересантів ринку залізної руди в Україні немає Ігоря Коломойського. Його бізнес – це марганцева руда. У Ігоря Коломойського в Україні – монополія на видобуток цієї сировини. Йому належать Марганецький та Покровський ГЗК – єдині в Україні виробники марганцевої руди, яка використовується для виробництва феросплавів. Феросплавні заводи – теж бізнес Коломойського.
А далі прості цифри. У 2020 році ставки ренти на видобуток залізної руди були збільшені (за законом №1210) з 8% до 11% та 12% – якщо ціна руди на світових ринках перевищить $70/тонна. А рента на видобуток марганцевої руди зросла лише на 1,25% – з 5% до 6,25%.
У законопроекті №5600 розрахунок ренти за марганцеву руду мав бути таким же, як для залізної – теж від індексу Platts. Проте, прибравши поправку №97, депутати залишили стосовно марганцю старі норми Податкового кодексу, за якими «марганцева рента» розраховується від договірної ціни, яку Коломойський між своїми підприємствами може встановлювати такою, якою йому заманеться.
Втрати держбюджету лише від цієї схеми оцінюються у $21,5 млн на рік. Рахуйте самі.
Рентна плата з двох ГЗК за поточною редакцією Податкового кодексу складає, приблизно, $8,4 млн. на рік: Марганецький ГЗК за дев’ять місяців цього року заплатив $3,4 млн, а Покровський ГЗК – $5 млн.
Якщо припустити, що закон № 5600 передбачав би однаковий підхід до залізної та марганцевої руди і діяв би у 2021 році, до видобудників марганцевої руди застосовувалась би така ж формула, яка проголосована щодо залізної руди. Тоді б підприємства Коломойського мали б сплатити за рік $29,9 млн.
Звісно, світові ціни нестабільні, нестабільна кон'юнктура та інші фактори. Але в середньому, вартість поблажки Коломойському вартує бюджету України $21,5 млн на рік. Отож підстави для коментарів про те, що скандальний закон чітко окреслив, які олігархи «свої», а які «чужі», дійсно є.
За поточним курсом $21,5 млн – приблизно 600 млн. грн. Саме таку суму в держбюджеті цього року було закладено, наприклад, на фінансування міського транспорту в усій Україні. Таку ж закладено в бюджеті наступного року на фінансування Бюро економічної безпеки.
Як рятувати репутацію
Такий явний дисонанс в оподаткуванні виробників однієї та іншої руди ставить перед владою проблему: як все те, що тепер відбувається у законодавчому полі України, подати стратегічним партнерам – Євросоюзу, МВФ та США?
Для команди президента, яка оголосила деолігархізацію своєю головною фішкою, буде важко пояснити, чому ж лише один з олігархів отримує такі бонуси.
Тема деолігархізації дійсно подобається електорату. Але, що далі? Як пояснити партнерам та виборцям, що саме є об'єктом боротьби – система так званої державної олігархократії в цілому чи справа в іншому: створення специфічних конкурентних умов для різних економічних груп і посилення контролю влади за медіа як бонус?
Відповіддю на це питання стане позиція президента. У Зеленського два шляхи: підписати неоднозначний закон чи не накласти на нього вето і повернути до парламенту з пропозицією застосувати рівний підхід до ренти. Цей тест може або підтвердити або спростувати підозри щодо політичного та економічного зв'язку глави держави з Коломойським.
Нагадаємо, Верховна рада ухвалила у цілому «ресурсний» закон, який підвищує податки для українців і цілого ряду підприємств малого, середнього та великого бізнесу. Уникнути підвищення податків, за оцінками економістів, вдалося лише декільком галузям, серед який марганцевий бізнес Коломойського.
Що стосується населення, то законом передусім вводиться так званий нормативний податок на земельні ділянки: він становитиме від 1,5 тис. грн у рік за гектар. Окремо, податком в 19,5%, обкладуть дохід, який отримують українці від продажу сільськогосподарської продукції, вирощеної на своїй земельній ділянці.
Інна Михайлівська, для «Главкома»
Коментарі — 0