Конституційний суд пояснив вимогу перейменування УПЦ МП
Рішення КСУ стосовно перейменування УПЦ МП посилює позицію держави
Конституційний суд визнав конституційним закон про перейменування УПЦ МП. Про це на пресконференції зазначив виконувач обов'язків голови суду і співдоповідач по доповідач Сергій Головатий, повідомляє кореспондент «Главкома».
Головатий нагадав, що у законі розглядалися два аспекти – повна назва і обмеження доступу певних категорій священнослужителів до військової служби, які представляють релігійну організацію з центром у країні-агресорі. За його словами, право на віросповідання, на відміну від права на життя, не є абсолютним, у що держава може втручатися, коли ідеться про зовнішній аспект.
Водночас доповідач підкреслив, що «законодавець не вказав назву релігійних організацій», щодо яких ідеться. За словами судді-співдоповідача у справі Олександра Петришина, «питання на те, на кого поширюватиметься – це питання релігієзнавчої експертизи».
Петришин зазначив, що КСУ у розгляді цього питання стимулював закон про введення воєнного стану. «Рішення КСУ посилює позицію держави, і розставлені крапки над «і», – сказав Петришин.
Нагадаємо, Конституційний суд визнав таким, що відповідає Конституції, закон, згідно з яким Українська православна церква Московського патріархату має змінити назву і вказати свою приналежність до Росії. Ухвалений закон зобов’язав релігійні об’єднання відображати належність до релігійної організації (об’єднання) за межами України, до якої вона входить, шляхом обов’язкового відтворення у своїй назві повної статутної назви такої релігійної організації.
Церква Московського патріархату в Україні відмовилася змінювати назву попри рішення Конституційного суду.
Як повідомляв «Главком», суддя Конституційного суду Ірина Завгородня, яка вже відправлена у відставку, готувала проєкт рішення на користь Московської церкви.