Реванш Московської церкви у Конституційному суді зірвався в останній момент

Суддя Конституційного суду Ірина Завгородня, яка вже відправлена у відставку, готувала проєкт рішення, який визнавав би неконституційними зміни до закону «Про свободу совісті та релігійні організації». Про це йдеться у публікації «Главкома» «На вихід із Лаври. Драма митрополита Павла».

У січні 2019 року на цю суддю було розподілено конституційне подання 49 нардепів VIII скликання, більшість яких колишні члени Партії регіонів.

Парламентарі просили перевірити на відповідність Конституції зміни до статті 12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», які передбачали відображення у назві релігійних організацій керівного центру, який розташований у державі-агресорці.

Ухваленням цього закону тодішня влада намагалася змусити УПЦ МП перейменуватися у «Російську православну церкву в Україні». 

«Завгородня готувала проєкт рішення, який визнавав би неконституційними зміни до закону «Про свободу совісті та релігійні організації». Словом, це підіграло би московським попам», – розповіло «Главкому» високопоставлене джерело у  Конституційному суді.

Після відходу з посади судді Завгородньої, на початку грудня 2022 року за цю справу взялися судді Сергій Головатий (нині є виконувачем обов’язків голови Конституційного суду) і Олександр Петришин, який за квотою президента Зеленського став суддею Конституційного суду.

«Нові доповідачі переписали проєкт рішення Завгородньої. Але до останнього існував ризик зриву голосування. Орієнтовно вагалися четверо суддів із 13-ти. Для ухвалення рішення необхідно, щонайменше, 10 голосів. Все ж у підсумку знайшлося 11 голосів», – додало джерело «Главкому».

Відділ комунікацій та правового моніторингу Конституційного суду обмежився коротким повідомленням: «Ухвалюючи рішення, Конституційний суд України врахував рішення Європейського суду з прав людини у справі Ільїн та інші проти України, де зокрема зазначено: «сам факт того, що держава вимагає від релігійної організації, що бажає бути зареєстрованою, узяти назву, яка унеможливлює введення в оману вірян та суспільство загалом і завдяки якій є можливим її відрізняти від уже наявних організацій, у принципі, можна вважати виправданим обмеженням її права вільно обирати свою назву».

Додамо, що Ірину Завгородню було призначено суддею у вересні 2018 року за квотою Верховної Ради. А вже 7 грудня 2022 року, не досидівши дев’ятирічну суддівську каденцію, пішла у відставку.

«Главком» писав про чоловіка Завгородньої, який має російське громадянство і в 2020 року став власником столичної квартири, вартість якої на ринку оцінювалася у 13 млн грн.