НАЗК назвало топ-10 корупційних ризиків у МСЕК щодо встановлення інвалідності

Стратегічний аналіз корупційних ризиків МСЕК продемонстрував, що чинні процедури є занадто складними та непрозорими
фото з відкритих джерел

Більшість антикорупційних заходів, запропонованих НАЗК для органів державної влади, наразі або у процесі імплементації, або не імплементовані

Національне агентство з питань запобігання корупції перевірило стан імплементації рекомендацій для мінімізації корупційних ризиків у роботі медико-соціальних експертних комісій (МСЕК). Результати моніторингу показали, що більшість заходів, запропонованих НАЗК для органів державної влади, наразі або у процесі імплементації, або не імплементовані. Про це повідомляє пресслужба НАЗК.

Десять головних корупційних ризиків МСЕК щодо встановлення інвалідності:

  • корупційні домовленості на основі особистого контакту заявника із головою чи членом МСЕК;
  • посередництво посадової особи державного органу у досягненні корупційної домовленості із головою та/чи членами МСЕК;
  • регіональна співпраця голови та/чи членів різних МСЕК з метою одержання неправомірної вигоди;
  • посередництво громадян без статусу посадових чи службових осіб у досягненні корупційної домовленості із головою та/чи членами МСЕК;
  • пришвидшення підготовки лікарем направлення та необхідного пакета документів на МСЕК без ознак їх підробки за умови отримання неправомірної вигоди;
  • підготовку лікарем пакета підроблених первинних документів без сприяння у подальшому прийнятті рішення МСЕК;
  • «комплексна» корупційна послуга – інвалідність «під ключ»;
  • використання паперового документообігу для корупційних зловживань МСЕК;
  • оформлення МСЕК документів військовозобов’язаним щодо фіктивної інвалідності для сприяння незаконному перетину ними державного кордону;
  • змова лікарів МСЕК для вимагання неправомірної вигоди від громадян.

Актуалізоване дослідження сформовано на основі комплексного аналізу. Зокрема, НАЗК проаналізувало чинні нормативно-правові акти та ключові законопроєкти у сфері реформування МСЕК, міжнародний досвід, а також аналіз судових рішень, які ілюструють конкретні випадки вчинення корупційних правопорушень.

«Завершальним етапом дослідження стало проведення анонімних інтерв’ю з ключовими учасниками процесу – військовими, цивільними пацієнтами та представниками медичних закладів, які надали важливу інформацію для оцінки реального стану справ у системі МСЕК. Стратегічний аналіз корупційних ризиків МСЕК продемонстрував, що чинні процедури є занадто складними, непрозорими та мають багато недоліків, які сприяють корупції», – зазначає пресслужба відомства.

Національне агентство з питань запобігання корупції запропонувало визначити чіткий та прозорий механізм проведення такого оцінювання, зокрема:

  • граничний строк проведення оцінювання, чіткі критерії визначення етапів проведення оцінки, підстави проведення повторного/позачергового оцінювання;
  • чіткі вимоги до формування складу експертних команд (шляхом автоматичного формування команд із запровадженням єдиної автоматизованої системи), визначення їх кількісного та персонального складу,
  • підстав та основних компонентів процедури прийняття ними рішень з оцінювання;
  • поширення на членів експертних команд вимог та обмежень, визначених Законом України «Про запобігання корупції» з метою запобігання прийняттю ними рішень в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів;
  • ключових вимог щодо функціонування  інформаційно-комунікаційної  системи у сфері охорони  здоров’я та порядку доступу до розміщеної в ній інформації;
  • вичерпного переліку функцій експертних команд.

Як відомо, загальнонаціональний скандал із МСЕКами розпочався з того, що 4 жовтня керівницю Хмельницького обласного центру медико-соціальної експертизи (МСЕК) Тетяну Крупу та її сина – начальника обласного Пенсійного фонду Олександра Крупу було викрито на незаконному збагачені. Під час обшуків у них знайшли лише готівкою майже $6 млн. 7 жовтня Печерський райсуд Києва обрав запобіжний захід Тетяні Крупі. Її відправили під варту на 60 діб (до 3 грудня) із можливістю внесення застави розміром в понад 500 млн грн.

Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський ввів у дію рішення РНБО. Зокрема, воно передбачає ліквідацію медико-соціальних експертних комісій з 31 грудня 2024 року.  Новий указ Зеленського передбачає, що Міністерство оборони здоров'я розробить зміни до законодавства про те, як людину оцінюватимуть на наявність підстав для інвалідності. Також буде утворено робочі групи із перевірки рішень МСЕК щодо встановлення інвалідності посадовим особам відповідних державних органів.

Згодом уряд затвердив план щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням серед МСЕК. Також Кабінет міністрів подав у Верховну Раду законопроєкт про ліквідацію медико-соціальних експертних комісій.

Вже 20 листопада Верховна Рада у першому читанні підтримала законопроєкт №12178 про ліквідацію медико-соціальні експертні комісії (МСЕК). А 18 листопада президент України Володимир Зеленський підписав закон №11225 про удосконалення роботи медико-соціальних експертних комісій.

До слова, Міністерство охорони здоров’я перевірить майже 1,7 тис. посадовців на фіктивну інвалідність.