Олімпіада пройшла, а пінг-понг залишився. Післямова до пресконференції Зеленського

З гори ньюсів, висловлених на майже півторагодинній пресконференції чітко чи напівнатяками, варто виокремити головний – чи не вперше Володимир Зеленський визнав, що готується до переговорів з Москвою. Ймовірно, переговори (чи прелюдія до них) відбудуться вже скоро – очікувано в листопаді нинішнього року в рамках другого Саміту миру, на який партнери планують запросити представників Росії.

Про це Володимир Зеленський сказав, до речі, відповідаючи на питання про відступ під Покровськом та наступ на Курщині, начебто мимохіть підкреслюючи політичну складову мети операції під Суджею. «Ми не такі великі, як Росія, тому маємо застосовувати хитрощі», – сказав Зеленський. І тут же: «Нам треба на Саміті миру бути в сильній ситуації. Авжеж, все скінчиться за столом переговорів, але нам треба мати сильні позиції, бути готовими до такого діалогу. Ну ось і все».

Водночас глава держави вкотре повторив, що поступки українськими територіями не є предметом торгу в рамках будь-яких перемовин. «Наші друзі у США мають позитивно на це дивитися, бо йдеться про наші території, не про американські», – підкреслив президент.

Тоді що ж може бути предметом переговорів зі «старим дідом», як зневажливо назвав Зеленський Путіна? Хіба що обмін територіями? Бадьора наступальна риторика президента України може бути відповіддю на це питання.

Ухилившись від питання про те, як довго Україна може протистояти потужному ресурсному ворогові, Зеленський виглядав як лідер держави, налаштованої на активне протистояння та гру в довгу. Пакети партнерської військової допомоги, виробництво дронів, розвиток військово-промислового комплексу, подальші несподівані операції ЗСУ на кшталт курської, – ці теми були домінуючими у спілкуванні президента з медійниками.

Зеленський не скупився не гостре слово, намагався бути відвертим, жартував, кокетував з Сонею Кошкіною, спопеляв поглядом Романа Кравця – українці побачили ледь не весь спектр людських емоцій за неповні півтори години. Проте багато посутніх питань лишилися, як завжди, без відповіді. Деякі були вкриті туманом війни, виправданим і не дуже, деякі – були вкрай незручними. Останні стосувалися команди президента та візії майбутнього. Отож чим, приміром, займатиметься майбутнє міністерство з романтичною назвою Міністерство єдності, та чому Татаров з Малюком різали в Києві чеченців, так і залишилося нез’ясованим. І не тільки це.

Про зброю від партнерів

Західні партнери України, як можна зрозуміти зі слів президента, не бажають ділитися своєю далекобійною зброєю. «Вони намагаються про це не говорити, але я порушую це питання». Метафорично, за Володимиром Зеленським, це виглядає так: «Олімпіада пройшла, а пінг-понг залишився».

Разом з тим він упевнений, що Україна отримає все, про що домовлялася з партнерами, однак «малими порціями». «Сьогодні ті порції дуже маленькі, а ви бачите, який апетит у цієї війни». Іноді повільність поставок пов’язана з бюрократичними процедурами, як, наприклад, у США, адже всі пакети допомоги, обіцяні Конгресом, Київ отримає вже за наступного президента. Іноді – з проблемами виробництва, оскільки відповідної зброї чи боєприпасів у необхідних обсягах просто немає, і їх треба виготовити.

За словами Володимира Зеленського, ми дуже потужно розвиваємо власне виробництво дронів, снарядів, ракет. Це високовартісне виробництво, і коштів на нього в бюджеті вже немає, розповів президент. Сьогодні розвивати виробництво оборонної продукції Україні допомагають скандинавські країни та країни Балтії, Польща, вкладаючи кошти у наш військово-промисловий комплекс. Зеленський впевнений, що після війни «це буде ко-продакшн».

Окремим рядком глава держави визначив вітчизняне виробництво БпЛА. Якщо напочатку 2024-го йшлося про мільйон дронів для фронту впродовж року, то зараз, за словами Зеленського, українські підприємства, приватні та державні разом, спроможні виготовити 2-3 мільйони.

Також президент згадав про дрон-ракету «Паляниця» та заявив, що Україна розробила і успішно випробувала першу балістичну ракету власного виробництва. Деталі він не оприлюднив. Натякнув, що в роботі над ракетою-дроном «Паляниця» люди віддали своє життя.

Про транзит російського газу територією України

Договір з Росією на постачання газу (він закінчується до кінця року – «Главком») Україна точно не буде продовжувати. Зараз ЗСУ контролюють газорозподільчу станцію поблизу Суджі, що в Курській області РФ. Не виключено, що транзит блакитного палива в Європу, принаймні до окремих її країн, буде поновлено. Як сказав Володимир Зеленський, «на прохання окремих наших європейських колег», але «ми будемо радитися».

Про міністерство єдності та повернення чоловіків з-за кордону

Восени уряд може розширитися за рахунок ще одного міністерства, яке наразі має робочу назву Міністерство єдності. Кому належить ця ідея, не зрозуміло: чи то очільнику МЗС Дмитру Кулебі, чи то самому президентові, але його місія якимось чином пов’язана з поверненням українців з-за кордону та налагодження життєздатної демографічної ситуації в Україні, адже, рятуючись від війни, з країни виїхали сім мільйонів людей, переважно працездатного віку та дітей. 

«Якщо ми їх не повернемо і не виведемо з тіні податки – у нас серозний виклик буде після війни, – вважає глава держави. – У нас 10,2 млн пенсіонерів. І як їх годувати?.. Нам треба повернути працездатних людей, знайти їм роботу – цим має зайнятися (нове) міністерство єдності».

Передовсім робота буде спрямована на терени Польщі та Німеччини, де знайшли прихисток найбільше біженців з України. «Є українці, які працюють там, і їм комфортно. Але є й ті, які не працюють. Європейським нашим партнерам політично вигідно не витрачати фінансову допомогу на українців, які не працюють, а відправити їх додому», – доступно пояснив Зеленський.

Яким чином та за допомогою яких механізмів українських чоловіків повертатимуть додому, президент не пояснив. Єдине, у чому він певен у цьому контексті, – це те, що повертати їх будуть без примусу. Тобто, як можна зрозуміти, репресивні заходи до них застосовувати не будуть.

Про в.о. в уряді

Володимир Зеленський заявив про необхідність вирішити питання з великою кількістю виконувачів обов'язків міністрів в уряді: «Ми в діалозі з прем'єр-міністром. У нас багато виконувачів обов'язків. Потрібно насамперед вирішити це питання. Якщо чесно, ми сфокусовані на цьому». Власне, про інші зміни в організації роботи уряду та досягнення її ефективності президент не говорив.

Про свою команду

На прохання журналіста «Української правди» охарактеризувати принципи, за якими президент підбирав свою команду ефективних менеджерів, зокрема, Олега Татарова, Андрія Єрмака, Ростислава Шурму, Володимир Зеленський не на жарт розлютився і звинуватив видання у роботі за «темниками» на зразок тих, що існували в епоху Януковича. «Треба мати світло в очах, щоб зрозуміти те, що вам говорять», – осадив він журналіста.

«Моя команда – це всі ті люди, хто захищає Україну: і військові, і оборонний комплекс, і уряд, і депутати, які приняли закони для шляху до ЄС», – пафосно сказав Зеленський.

Щодо Татарова, то він дав зрозуміти, що на недавній зустрічі зі ЗМІ, що відбувалася офрекордз, відповідав на подібне питання. Схоже, історія ця приховує в собі велику таємницю, яку Зеленський не хоче оприлюднювати. «Я не хотів цього казати. Це знають і Сполучені Штати, і всі. Олег Татаров разом з Василем Малюком вбивали чеченців в Україні, в Києві, поки ви тут не були. Замало? Вигнати його? Щоб його вбили рускіє».

Олена Зварич,
Станіслав Груздєв (фото),
«Главком»