Перший топменеджер, який тікає з «Нафтогазу»

Міністру єдності Олексію Чернишову доведеться облаштовувати своє нове місце роботи майже з нуля
фото з відкритих джерел

Олексій Чернишов погодився, кинути нафтогазовий бізнес держави заради нового міністерства, у ефективність якого мало хто вірить

Інформація про створення нового Міністерства єдності, яка мусувалася кілька місяців, нарешті, отримала практичне втілення. Принаймні, зроблено перший крок: Верховна Рада 237 голосами призначила міністром національної єдності (з приставкою «віцепрем’єр») тепер вже ексголову НАК «Нафтогаз України» Олексія Чернишова.

Створення нового міністерства анонсував під час презентації Плану стійкості Володимир Зеленський. «Україні потрібне інституційне посилення політики щодо українців за кордоном, щодо наших людей з усіх хвиль міграції, – заявив президент. – Маємо створити орган центральної виконавчої влади – міністерство об'єднання українців, яке буде займатися справами глобальної багатомільйонної української спільноти – не поміж інших справ, а цілеспрямовано». Зеленський вважає, що міністерство закордонних справ не справляється з поверненням українців додому, тож нове відомство конкретно займеться цим завданням. Окрім цього, воно має протистояти російській агентурі, яка «обробляє» українців за кордоном.  

Опозиція одразу включила фонтан креативу і посипала пропозиціями створити ще й міністерства правди, справедливості, потужності і незламності з кумедними скороченнями назв цих «відомств». Але і в самій президентській фракції ставлення щодо створення нового органу доволі скептичне. Співрозмовники «Главкома» зі «Слуги народу» зізнаються, що не дуже розуміють, чим це міністерство буде насправді займатися. Свою відверту незгоду з появою черговою міністерства на засіданні фракції монобільшості висловили представники «групи Павлюка», які в результаті разом з опозиційними фракціями не голосували за призначення Чернишова. Але резерву голосів депутатських груп, що складаються з колишніх «ОПЗЖшників», цілком вистачило.  

Не справив на депутатів враження і виступ перед призначенням самого Чернишова – схоже, він і сам поки не дуже розуміє, куди потрапив, і планує розбиратися на ходу. Як мінімум на початку треба буде організувати бачу для створення нового міністерства – юридичною особою для нього стане перейменоване Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій. Його повноваження після відставки з посади міністра Ірини Верещук успадкували Міністерство розвитку громад та територій та Мінсоцполітики. Формально Мінреінтеграції до сьогоднішнього дня функціонувало, у ньому був тимчасовий виконувач обов’язків міністра Анатолій Стельмах та є свій штатний розпис. Бюджет на Міністерство єдності перекочує з Агентства єдності, яке перебуває під Мінекономіки, – наразі він складає надто скромні 150 млн грн.

Мінреінтеграції, повноваження якого після відставки Ірини Верещук розібрали інші міністерства, до останнього зображало активну роботу

«Першочергова аудиторія нового міністерства – звісно, українці, які виїхали через війну за кордон, та діаспора, яка давно там живе, – пояснює заступниця голови фракції «Слуга народу» Євгенія Кравчук. –  Тобто задача – встановлення зв'язків з усіма центрами українства за кордоном. Це потребуватиме і координації всередині Кабміну, зокрема, розділу функціоналу між новоствореним міністерством та МЗС, і створення відповідних департаментів за кордоном. Попередньо на зустрічі з канцлером Шольцом вже обговорювалося відкриття такого департаменту в Німеччині, яка є країною номер один за кількістю наших вимушених переселенців. Тільки там їх зареєстровано 1,3 млн. На другому місці – Польща і на третьому – Чехія. Тому ці країни, вочевидь, будуть першими в пріоритетах відкриття закордонних департаментів нового міністерства».

На думку Кравчук, функціонал Міністерства єдності має «кристалізуватися» наступними тижнями.

Проте не всі у монобільшості вірять, що із цієї затії щось вигорить. Більш того, є побоювання, що замість того, аби спростити процес, нагромадження зайвих структур його тільки ускладнить.

«Міністерство єдності створюють нібито під соусом розвантаження МЗС, – дивується один з нардепів монобільшості. – Але щоб за кордоном запрацювали департаменти нового міністерства, дипломати попередньо мають підписати відповідні угоди з країнами, де ці департаменти будуть перебувати. І це все замість того, аби просто підкинути грошей МЗС, щоб воно виконувало більше функцій».

«Універсальний солдат» Чернишов

Утім, рішення вже прийнято – новому відомству бути. Про те, що в Офісі президента планують створити ще один орган, розмови велися ще під час останнього масштабного переформатування уряду у вересні. Тоді руки до цього так і не дійшли. Подейкували, що нардепка від «Слуги народу» голова парламентської делегації в ПАРЄ Марія Мезенцева, яка розглядалася на цю роль, просто відмовилася від міністерської посади з незрозумілими повноваженнями. Останнім часом в міністерство ЗМІ сватали іншу депутатку зі зв’язками на Заході – Альону Шкрум з «Батьківщини». Проте, як і прогнозував «Главком» ще кілька тижнів тому,  Шкрум обійме посаду першої заступниці міністра розвитку громад та територій. 3 грудня її позбавили мандата.

У результаті ж замість свіжих облич в уряд, аби очолити нове міністерство, заходить перевірений член команди Володимира Зеленського. Чернишов, такий собі універсальний солдат, який легко може переключитися з видобування газу на опіку українців за кордоном.

Виходець із Харкова та юрист за освітою Олексій Чернишов свого часу прийшов на держслужбу з бізнесу. Він був топменеджером у концерні «АВЕК» Олександра Фельдмана, що володіє легендарним харківським ринком «Барабашово». Також Чернишов займався проєктами комерційної нерухомості та інвестиційним банкінгом. 

Після перемоги на виборах Володимира Зеленського в 2019 році Чернишов став на чолі Київської облдержадміністрації, а згодом перейшов на підвищення до уряду – міністром розвитку громад та територій. На початку повномасштабної війни він прославився тим, що займався евакуацію частини урядовців та членів їхніх сімей та очолював «виїзний» Кабмін, який тимчасово виїжджав на Івано-Франківщину.

До початку бойових дій команда Чернишова займалася підготовкою бази для запровадження нового адміністративно-територіального устрою та займалася розбудовою соціальної інфраструктури в рамках флагманської президентської програми «Велике будівництво».

У сферу відповідальності Чернишова входила реформа корупційної годівниці – Державної інспекції архітектури та містобудування. Але саме ексміністру дорікали тим, що він свідомо зривав президентську реформу ДАБІ. В скандальному органі пачками змінювалися керівники, проводилися обшуки, а міністр пояснював зволікання тим, що концепцію реформування було змінено на ходу… В результаті ДАБІ було повністю ліквідовано аж в 2023 році, коли Чернишова вже не було в уряді.     

Куди більш успішною сторінкою в роботі ексміністра стало керування Штабом з підготовки до опалювального сезону 2022-2023 рр. Чернишов настільки розібрався в тонкощах паливно-енергетичного сектору, що в 2022-му був призначений керівником державного нафтогазового монстра – НАК «Нафтогаз України».

Пішов по-англійськи

Власне, за дискусіями про нагальність створення ще одного міністерства на другий план пішов сам факт відставки Чернишова з «Нафтогазу». Хоча сама по собі добровільна відставка топ-менеджера на такій ресурсній посаді в умовах України має вкрай дивний вигляд.  

Олексій Чернишов досить несподівано звільнився з «Нафтогазу» та повернувся до уряду

Та пояснення «втечі» Чернишова з «Нафтогазу є. Фінансова привабливість монополіста наступного року може різко впасти: 1 січня 2025 року спливає контракт з «Газпромом» на тринзит газу: прокачка хай і невелика у порівнянні з мирними часами, проте вона приносила прибутки. І поки заміщення російського газу в українській ГТС «блакитним паливом» іншого походження – питання невирішене.

За каденцію Чернишова в «Нафтогазі» компанія невтомно рапортувала про ріст видобутку газу. Утім, експерти звертали увагу, що при цьому споживання палива падало, і припускали, що показники видобутку були, м’яко кажучи, завищені. За деякими даними, лише минулого року фіктивними (тобто існували вони лише на папері) виявилися до 2 млрд кубів блакитного палива «українського видобутку». Тож красиві реляції для глянцевих буклетів цілком можуть пояснюватися елементарними маніпуляціями з цифрами. Показники видобутку тим більше вражали, бо в загальній звітності сумувалися результати двох компаній групи «Нафтогаз» – «Укргазвидобування» та «Укрнафти», яка перейшла у повну власність держави на період воєнного стану.

Звертає на себе увагу і той факт, що керівник «Нафтогазу» залишає посаду в розпал опалювального сезону. Перший заступник голови комітету з питань енергетики та ЖКГ Олексій Кучеренко задається питанням: чи на такому тлі можна бути спокійними за стан речей в «Нафтогазі» і, в першу чергу, за ситуацію з балансом газу.

«Я місяці два тому писав відповідні листи на уряд, що треба перевірити незалежний аудит «Нафтогазу». І на засіданні штабу щодо підготовки до паливного сезону у віцепрем’єра Кулеби пропонував перевіряти цифри по балансу газу, бо там були явні невідповідності, – пітверджує підозри нардеп. – Зараз треба дочекатися нового очільника компанії і хай він доповість в будь-якому режимі: ми спокійно входимо в зиму, чи не дуже. Що стосується Чернишова, то він точно був не гірший за свого попередника (Юрія Вітренка), але «Нафтогаз» давно перетворився в абсолютно некерованого та непідйомного монополіста. І в такому вигляді він країні не потрібен, бо тільки продукуватиме розмови, скільки грошей йому винні з бюджету».

Кучеренко звертає увагу на ще один цікавий аспект стосовно звільнення Чернишова: «Голова «Нафтогазу» підписував контракт з супернезалежною наглядовою радою. Хотілося б дізнатися, він що – розірвав цей контракт? Чи його наглядова рада звільнила? Якщо футболіст хоче просто піти та розірвати контракт, знаєте, яку неустойку він заплатить?»

Як би там не було, тепер в «універсального солдата» Банкової – нова ділянка роботи. Персону Чернишова регулярно оточували припущення, що саме його Офіс президента бачить як майбутню заміну прем’єру Денису Шмигалю. Поки цього не сталося, але, як і Шмигаль, Чернишов не дає приводів засумніватися у своїй відданості президенту. Багатьох колишніх недоброзичливців та конкурентів Чернишова (того ж ексзаступника голови Офісу президента Ростислава Шурми) вже й близько нема у президентському оточенні. У той же час сам Чернишов став настільки незамінним, що йому шукають (та знаходять) все нові ролі та функції. І хоча його нинішня посада видаються зі сторони явним пониженням, проте шлях до прем’єрського крісла тепер куди коротший.

Павло Вуєць, «Главком»