Психіатр: батьки часто шукають «зручні» діагнози для своїх дітей

Батьки, котрі дуже переймаються власним статусом чи думкою інших, шукають «зручні» діагнози та хвороби для дітей

фото з відкритих джерел

Аутичних розладів зараз дійсно стало набагато більше чи просто раніше їх не діагностували?

Деякі батьки самі ставлять діагнози своїм дітям замість кваліфікованої допомоги спеціаліста, бо бояться засудження суспільства. Про це в інтерв’ю «Главкому» розповів дитячий психіатр Святослав Фисун.

Лікар відповів, що є два різні відношення батьків до проблем своєї дитини. Одні, правда, хочуть їй допомогти, а інши прикриваються фальшивими діагнозами.

«Так, публікацій дійсно багато. Набагато більше, ніж випадків даних захворювань. Це більше схоже на хвилю популярності артиста. Багато батьків, розуміючи, що у дитини проблеми, все віддадуть, щоб дитині допомогти, і чхати хотіли на думку інших. Але є батьки, котрі дуже переймаються власним статусом чи думкою інших, тому шукають «зручні» діагнози та хвороби для дітей. Це моя об’єктивна думка як фахівця, бо мені є що і з чим порівнювати», – пояснює лікар.

Довідка:

РАС – розлади аутичного спектра. Широкий спектр різних форм розладів, об’єднаних спільними характеристиками, а саме: труднощами у побудові соціальних стосунків, спілкуванні та аномальною поведінкою. У РАС входять п’ять захворювань: аутизм (синдром Каннера), синдром Аспергера, дитячий дезінтегративний розлад, синдром Ретта, неспецифічне первазивне порушення розвитку.

РДУГ розлад дефіциту уваги з гіперактивністю. Для нього характерні стійка неуважність, імпульсивність, гіперактивність, що перешкоджає функціонуванню або розвитку.

Водночас психіатр пояснив, що іноді вчителі відмовляють брати до свого класу дітей із розладами аутичного спектра, бо для занять із такими дітьми існують спеціальні класи або навіть навчальні заклади.

«Не думаю, що це лінь вчителів, гріх таке казати. Для заняття з дітьми, які мають прояви аутизму чи страждають на аутизм, існують спеціалізовані класи чи навіть навчальні заклади. Якщо батьки такої дитини не мають змоги віддати її до такого закладу з певних причин, то можлива інтеграція малюка у звичайний клас на інклюзивній формі навчання із залученням індивідуального асистента-вихователя, який буде допомагати дитині навчатися та соціалізуватися. Це можливо тільки тоді, коли навчальний заклад має таку можливість. Коли ж асистентів немає, то вчитель не може брати на себе відповідальність за таку дитину, а також приділяти їй більшу частину уроку, поки інші 20 чи 30 дітей сидять і чекають», – уточнює психіатр.

Більше того, на розвиток аутизму у дитини впливає не УЗД, а спосіб життя майбутньої матері.

«Так, звісно. З приводу УЗД – це не доведено, а зловживання алкоголем, наркотичними речовинами, тютюнопаління та спадковість – це всім і без того відомі фактори», – застерігає психіатр.

Раніше фахівець назвав найпоширеніші причини звернень українців до дитячого психіатра.

Як відомо, пацієнти з розладами психіки з 1 жовтня зможуть отримувати медпрепарати за програмою «Доступні ліки».

Йдеться про такі захворювання, як епілепсія, шизофренія, ПТСР, депресія, афективні та невротичні розлади.

Нагадаємо, українці щорічно витрачають в аптеках близько 39 млрд гривень. Таку цифру озвучив міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко.