Тупик Гройсмана. Що примушує українську владу «схрещувати пальці»?

«Хлопці, досить красти!». Саме ці слова, як повідомляють джерела «Главкома», прем’єр-міністр Володимир Гройсман сказав під час засідання уряду минулого тижня. Цей меседж голова Кабміну доніс до своїх колег вже без зайвих очей і вух, на закритій частині засідання, коли журналісти не могли цього почути.

Для ЗМІ, як відомо, прем’єр та його свита мають арсенал зовсім інших слів: про успіхи в проведенні реформ, зростання економіки та інші «прориви». Протягом усього минулого року галузеве видання «Детектор медіа» аналізувало присутність у теленовинах провідних каналів сумнівних матеріалів, джинси - повідомлень без інформаційного приводу, незбалансованих заяв чиновників. У результаті цього аналізу з’ясувалося, що Гройсман є головним героєм таких новин на більшості олігархічних телеканалах... Причому, на відміну від президента, який з’являється у зв’язку з різними інформприводами, наймолодший в історії прем’єр присутній стабільно майже щодня. От тільки стан справ, змальований Гройсманом по телебаченню, від реального суттєво відрізняється. І поки канали олігархів переконують в «успіхах» уряду, його голова не на публіку визнає кризу у державі і намагається привести свій Кабінет до тями…

Молимось на МВФ

Отримання траншу МВФ – головне завдання української влади на найближчий час. «Ймовірно, «схрещую пальці» до квітня у нас буде місія, і ми матимемо наступний транш, - зазначив президент Порошенко в інтерв’ю Bloomberg у Давосі. – Ми готові продовжувати співпрацю з МВФ». За його словами, Україна вже виконала 80% своїх зобов’язань перед МВФ.

Така поступливість української влади – головна новина. Бо ще недавно у Києві не надто поспішали із виконанням умов Фонду. Транш вже кілька разів відкладався саме тому, що реформи в Україні відставали від графіка. Що ж тепер змушує українську владу «схрещувати пальці»?

У Давосі Порошенко зустрівся з директором-розпорядником МВФ Крістін Лагард. У Фонді в ультимативній формі зажадали виконання низки колишніх обіцянок і встановили конкретні терміни. Ринок землі там готові «відкласти на другий план». А от тарифну тему увагою не обійшли. МВФ наполягає на підвищенні ціни газу для населення (на 18-20%), хоча визнає, що цього можна було уникнути. Там акцентують на тому, що через дотування олігархів (підвищення індикативної ціни вугілля на 25%) і чергове підвищення мінімальної зарплати у бюджеті багатомільярдна діра, яку треба перекривати. Обговорювалося також скандальне питання формування Антикорупційного суду.

«Отримання траншу залежить від того, чи буде виконане домашнє завдання, чи зможе українська влада ухвалити «в правильному вигляді» закон про Антикорупційний суд, - визнає у розмові з «Главкомом», близький до Банкової економічний експерт Сергій Фурса. – Прогнозувати це неможливо. Але якщо країна не отримає цей транш, це загрожує тим, що в перспективі 12-18 місяців ми побачимо суттєве економічне падіння і економічну кризу з високим рівнем девальвації».

Зовнішній борг країни

«Схрещувати пальці» українську владу змушують і борги, час повертати які невпинно наближається. За словами голови уряду, на початок 2018 року зовнішній економічний борг України складає вже 83% усього ВВП держави. Такий показник свідчить про те, що кожен українець завинив приблизно 1800-1900 доларів.

Лише у 2018-2020 роках уряд та НБУ мають сплатити за зовнішніми боргами понад $16 млрд.

У поточному році Нацбанк очікує надходження близько $2 млрд від МВФ, а також отримання урядом кредитів від ЄС та Світового банку. В НБУ зазначають, що це дасть змогу збільшити міжнародні резерви до $20,5 млрд на кінець 2018 року. Проте навіть у Нацбанку сумніваються у реальності такого прогнозу. Там припускають, що якщо Україна не отримає наступний транш від МВФ до липня, програму співпраці ймовірно припинять. А це вже, своєю чергою, спричинить проблеми з платоспроможністю держави.

Чому облікова ставка повзе вгору?

З 26 січня цього року Нацбанк різко підняв облікову ставку на 1,5 пункти – до 16%. Це підвищення облікової ставки стало третім поспіль. Раніше, 27 жовтня 2017 року Нацбанк підвищив ставку з 12,5% до 13,5%, у грудні - з 13,5% до 14,5%. І це ще один вагомий аргумент на користь того, що телевізійні звіти Гройсмана про економічне зростання далекі від реальності.

Фінансовий журналіст Сергій Головньов впевнений: таке рішення НБУ означає, що економіка країни йде не вгору, а вниз. «Гривня стрімко девальвує. Окрім «сезонних факторів», на які постійно посилається Нацбанк, це відбувається через вливання грошової маси в економіку – підвищення мінімальних зарплат та «осучаснення пенсій». Дякуємо нашому уряду, який перед виборами рейтинги собі накачує», - зазначив він.

«Найгірше, - вважає журналіст, - це відкат. У 2017 році позитивні настрої дозволили опустити ставку до 12,5%. І якби ситуація покращувалася, як хизується Порошенко в Давосі, ставка опускалася би і далі. Тепер підняли до 16%... Це означає: дорогі кредити, зниження економічної активності, спекуляції…».

А от експерти, близькі до Адміністрації президента, традиційно схвалюють дії НБУ та зазначають, що у розвинених країнах монетарна політика буває і жорсткішою, і м’якішою.

 «Реальні доходи у нас сьогодні дійсно зростають, - переконує у розмові з «Главкомом» фінансовий аналітик Сергій Фурса. – Але так, Національний банк підвищує ставку, бо він бачить, що у нас зростають реальні доходи, але не зростають інвестиції. Всі ці доходи йдуть на споживання продукції, яка кількісно збільшується».

Зарплати і пенсії. Сумне осучаснення

В уряді також полюблять хизуватися підняттям мінімальної зарплати, яка з січня цього року становить 3723 грн, та «осучасненням» пенсій.

Проте розрекламоване «осучаснення» торкнулося не всіх пенсіонерів, про що докладно вже писав «Главком» у матеріалі «Підвищення пенсій: чому не усім і не відразу? Відповідає Пенсійний фонд». Та й із зарплатами не все так добре, як каже Гройсман по телевізору. «Це часткова індексація тієї інфляції, яка відбулася за останні чотири роки – з часу, коли не переглядались базові платежі, такі як мінімальна зарплата, прожитковий мінімум, мінімальна пенсія тощо. Кумулятивна, сукупна інфляція за останні чотири роки тільки офіційно становить плюс 125%. А підвищення відбулося, у кращому випадку, на кілька десятків відсотків. Це не підвищення, а лише часткова індексація. Але навіть це призводить до вищих темпів інфляції і зростання цін. Плюс, останні два роки влада штучно і свідомо девальвує гривню, що також тягне за собою черговий виток підвищення цін», - вважає економічний експерт Андрій Новак. У НБУ, своєю чергою, прогнозують, що в 2018 році інфляція залишатиметься високою: 8.9% загальна і 8.2% базова.

«В основі будь-яких позитивних суспільних соціальних процесів є економічне зростання, збільшення доходів громадян. Плюс, розвиток соціальної, житлової та іншої інфраструктури, - аналізує ситуацію в розмові з «Главкомом» екс-міністр економіки Володимир Лановий. – У нас немає економічного зростання, воно нульове, а може навіть і з мінусом. Хоча вони й виводять собі якісь цифри (0,5-1%) – це не серйозно. У нас інфляція з’їдає зростання доходів». За словами колишнього урядовця, протягом двох років середній реальний дохід населення у країні тільки падає. «Успіхів немає. Є маніпуляції і перерахунки різних показників: вони накручують мінімалку, комусь підвищують пенсію… У більшості пенсіонерів пенсії не зросли. Їхня гра і демагогія не співпадають із реаліями, і тому люди в більшості так обурені діяльністю уряду», - констатує Лановий.

Університети без опалення

Ще один факт, що перекреслює усі пафосні звіти про зростання, - закриття вишів

на зиму. Виявилося, що найбільші вищі навчальні заклади країни просто не мають грошей на світло і тепло.

У середині місяця студенти Київського національного університету ім. Т. Шевченка повідомили, що виш відмінив заняття до весни через відсутність коштів для оплати за тепло та електроенергію. Стаціонарні відділення університету перейшли на дистанційне навчання. Як з’ясував «Главком», історія із «зимовими канікулами» у відомому на всю країну університеті не унікальна. Найбільші вузи країни вимушено перейшли цієї зими у режим суворої економії енергоресурсів. Ректорів поставили перед фактом: брак бюджетного фінансування – їхня проблема. Найпростіший спосіб зекономити – припинити опалення величезних приміщень навчальних закладів у холодну пору року.

Субсидії – однака добробуту?

За три останні роки обсяг фінансування субсидій для населення зріс з 8 млрд до 61 млрд грн. Чи свідчать ці цифри про зростання благополуччя? Відповідь однозначна – ні.

Але зараз мова навіть не про це. Коштів на підтримку громадян, які не можуть осилити комунальні платежі, не вистачає. У минулому році з бюджету так і не був повністю покритий дефіцит по цій статті. За даними віце-прем’єра Зубка, 15-20 млрд грн боргу за субсидіями перекочувало в 2018 рік. При цьому, в цьогорічному бюджеті на субсидії виділено лише 55 млрд грн.

Якщо відмінусувати від цієї суми борг, на субсидії на цей рік залишиться 35-40 млрд, тобто вдвічі менше, ніж реальна потреба минулого року. З урахування вимог МФВ про відвищення цін на газ,в урядовців з’являється ще одна причина «схрещувати пальці».

Гривня падає – бензин росте

Що ж найбільш оперативно й адекватно відображає стан справ у нашій економіці, так це точно не телевізор, з якого не вилазить Гройсман, а табло в обмінних пунктах та стели заправних станцій. Станом на кінець січня літр бензину А-95 у середньому по Україні коштує 30,44 грн, максимальні показники доходять і до 33 грн. Літр дизельного палива вже можна знайти і по 30,5 грн.

Українські експерти вказують на дві головні причини підвищення вартості палива на заправках: зростання вартості нафти на світових ринках (нині спостерігається найвища за останні роки ціна на найпопулярніші марки нафти: якщо влітку 2017-го року нафта Brent коштувала $45 за 1 барель, то нині вже більше $70) і ослаблення курсу національної валюти. І якщо днями гривня почала зміцнюватися, підвищення вартості бензину для українців не припиняється.

Катерина Пешко, «Главком»