Антикорупційний суд - план президента. Усі хитрощі скандального законопроекту

У вівторок, 26 грудня, майже «під ялинку» на сайті Верховної Ради нарешті з’явився президентський законопроект № 7440 про Антикорупційний суд. Оскільки парламент на новорічних канікулах і збереться лише за три тижні, у всіх зацікавлених сторін є можливість розібратись та подискутувати, що ж саме напрацювали на Банковій учасники експертної групи. До її складу увійшли засновник Фонду інновацій та розвитку Георгій Вашадзе, вчений Анатолій Заєць, директор Фонду інновацій та розвитку Роман Яковлєв і суддя Вищого спеціалізованого суду Валентин Сердюк та заступник голови Адміністрації президента Олексій Філатов. При цьому Сердюка та Зайця було представлено як експертів ОБСЄ, але сама організація вже відхрестилась від участі в розробці законопроекту.

«В основі закону лежать рекомендації Венеційської комісії та ОБСЄ, – уточнює Вашадзе. – Крім того, свої побажання висловили експерти та громадські організації. Ми зібрали воєдино всі ці рекомендації та написали остаточний варіант законопроекту. Зауважу: ми створили базовий законопроект, який буде розглядатися і у першому, і у другому читанні. В нього можуть внести чимало змін». А змінювати проект, схоже, доведеться кардинально.

Прийняття закону про антикорупційний суд було однією з вимог мітингувальників під Радою на чолі з Михайлом Саакашвілі, але очевидно, що на президента подіяли не вимоги вулиці, а категорична позиція західних партнерів. Створення спеціалізованого суду для корупціонерів є однією з основних вимог Міжнародного валютного фонду, співпраця з яким наразі зайшла в глухий кут. Раніше у президента всіляко пручались створенню нової установи, аргументуючи це тим, що в цивілізованих країнах обходяться без антикорупційних судів, натомість пропонуючи створити антикорупційні палати при існуючих судах. Втім загальними зусиллями Порошенка все ж вдалося «уламати». Причому президент спочатку запропонував парламентським фракціям напрацювати компромісний законопроект, який би він потім вніс до зали, але через пасивність депутатів взяв цю «ношу» на себе. Депутати зі свого боку хіба що спромоглися останнього тижня перед новорічними канікулами, та й то не з першої спроби, відкликати раніше зареєстрований групою нардепів-антикорупціонерів депутатський законопроект з цієї ж теми, аби відкрити шлях президентський ініціативі.

За логікою багатьох прихильників створення Антикорупційного суду ідея полягала в тому, аби в ньому розглядались справи, підслідні Національному антикорупційному бюро, компетенція якого чітко визначена. Голова бюро Артем Ситник неодноразово скаржився, що всі труди його відомства з викриття топ-чиновників є марними, бо звичайні суди просто не здатні винести адекватні вироки і справи розвалюються. А новостворюваний суд не буде частиною старої системи та буде формуватись з нуля за участю західних організацій. Необхідні ж запобіжники його незалежності можна запровадити на етапі прийняття законопроекту.

Звісно, у Порошенка просто так не могли створити документ, який би влаштовував апологетів створення Антикорупційного суду, – так і вийшло. Там використали «хитру» схему: у авторський колектив документу вписали згаданих вище експертів і науковців, окремі з яких брали участь у розробці закону про НАБУ. Тому нині, коли у активістів антикорупційного руху, виникають численні претензій до тексту проекту,  на Банковій кивають у бік поважних розробників.

Тож що саме пропонується у новому законопроекті і які саме норми вже викликали обурення активістів-антикорупціонерів та громадських організацій.

По-перше, законопроект передбачає, що Антикорупційний суд буде розглядати справи не тільки Національного антикорупційного бюро, а й інших силових органів. Це, на думку критиків документу, може призвести до надмірного завантаження суду і блокування його роботи.

По-друге, деякі підслідні НАБУ напрямки суд розглядати не зможе, в той же час на нього буде покладений розгляд, здавалося б «непрофільних» справ – зокрема, щодо обігу наркотиків.

По-третє, Громадська рада міжнародних експертів, яка буде оцінювати кандидатів в судді, не матиме права вето на кандидатури. Остаточне слово залишається за Вищою кваліфікаційною комісією суддів, яку важко назвати незалежним органом.

По-четверте, суворе дотримання захмарних критеріїв, які висуваються до майбутніх суддів, призведе до того, що таких людей просто не вдасться знайти і в Антикорупційному суді просто не буде кому працювати.

По-п’яте, залишаються лазівки, коли справи, підсудні Антикорупційному суду, зможуть розглядатись в інших судах.

І це далеко не всі претензії...

Що буде розглядати Антикорупційний суд

Згідно з підготовленим на Банковій проектом, Антикорупційний суд буде складатись з суду першої інстанції та апеляційної палати. І розглядатиме він не тільки справи, підзвітні НАБУ, а й, наприклад, Нацполіції, Державному бюро розслідувань та іншим органам. Розробники проекту пояснюють це тим, що положення КПК, яке визначає підслідність НАБУ, охоплює не всі корупційні злочини та стосується дуже обмеженої категорії корупціонерів. Це нібито надасть Антикорупційному ознак спеціального (а не спеціалізованого) суду, створення яких заборонено Конституцією. Також автори проекту занепокоєні тим, що зациклення суду на НАБУ може перетворити суд на «кишеньковий».

На Банковій визнають, що йдуть в цьому сенсі в розріз з висновками Венеційської комісії, проте зауважують, що та ж комісія підтримала розгляд Антикорупційним судом пов'язаних злочинів, зокрема таких, як зловживання владою або офіційним статусом, незаконне збагачення та відмивання грошей. Так, наприклад, до підсудності суду пропонується відносити справи, пов’язані з обігом наркотиків та зброї, натомість суд не буде займатись підслідним НАБУ декларуванням недостовірної інформаціїпро статки держслужбоців. До того ж, Антикорупційний суд, за задумом, ще й здійснюватиме нагляд за додержанням законів при досудовому розслідуванні (через інститут слідчих суддів) і розглядатиме всі клопотання про застосування запобіжних заходів у справах, що належать до його підслідності. Небезпека такої ситуації полягає в тому, що новий суд може бути просто завалений справами з різних силових інститутів та різноманітною «текучкою» і його робота буде паралізована. Аби зовсім вже не розпиляти увагу суду, автори проекту пропонують встановити, що йому будуть підсудні корупційні та пов’язані із корупцією злочини, якщо розмір предмета злочину або завданої ним шкоди в 500 і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму на час вчинення злочину.

При цьому депутат від БПП Мустафа Найєм зазначає, що законопроект прописаний таким чином, що теоретично справи, заради яких і створюється Антикорупційний суд, можуть розглядатись не тільки ним. Допускається, що такі виключення становитимуть провадження щодо корупційних злочинів, вчинених суддями або працівниками Антикорупційного суду, та випадки, коли внаслідок відводів, заявлених суддям, неможливо буде утворити склад суду. У такому разі розгляд кримінального провадження у першій інстанції буде покладено на апеляційний суд, юрисдикція якого поширюється на Київ. Ніяких регіональних «філій» Антикорупційного суду не передбачено. До речі, дисциплінарне провадження щодо суддів Антикорупційного суду аж до їхнього можливого звільнення буде здійснюватися у загальному порядку, тобто Вищою радою правосуддя, що можна розцінити як один з елементів тиску на незалежних суддів.

А судді хто

Враховуючи особливий статус суду, критерії до його суддів висуваються жорсткіші, ніж прописані в Конституції на посаду «звичайного» судді. Суддя новоствореного органу повинен:

• бути не молодшим 35 років;

• мати стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років або науковий ступінь у сфері права та стаж наукової роботи у сфері права щонайменше сім років, або досвід професійної діяльності адвоката щонайменше сім років, або сукупний стаж (досвід) такої роботи щонайменше сім років;

• мати значний практичний досвід професійної міжнародної діяльності у сфері права з питань протидії та боротьби із корупцією та володіти прогресивними світовими практиками в цьому напрямку.

На Банковій останній пункт не вважають перешкодою для формування суду, оскільки «багато українців нині працюють в апараті Європейського суду з прав людини чи GRECO (міжнародна організації Група держав з боротьби з корупцією)». Ці фахівці начебто мають бути зацікавлені у роботі у новому суді і подаватись на конкурс.

При цьому законопроектом пропонується закріпити неможливість призначення суддями Антикорупційного суду осіб, які:

• упродовж останніх 10 років працювали у правоохоронних органах;

• були депутатами всіх рівнів;

• протягом п’яти років входили до складу керівних органів політичної партії або були пов'язані із політичними партіями трудовими чи договірними відносинами;

• входили до складу комісії з питань державних закупівель або до складу тендерних комітетів;

• були притягнуті до відповідальності за корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення

Кількість суддів Антикорупційного суду має визначити Державна судова адміністрація протягом місяця з дня набрання законом чинності. За словами одного з розробників законопроекту Григорія Вашадзе, повний склад Антикорупційного суду (перша інстанція та апеляційна палата) становитиме 40 суддів. Знайти за рік, який виділяється на створення суду після вступу закону в силу, стільки таких суперпрофі-«марсіан» з відповідним досвідом не уявляється можливим. Особливо якщо врахувати, що законопроект не передбачає для них особливих преференцій у порівнянні з іншими суддями, крім додаткових гарантій безпеки. Проте судді Антикорупційного суду мають бути готовими до постійного моніторингу доброчесності, в тому числі, регулярного психофізіологічного дослідження із застосуванням поліграфа. А щоб суд зміг розпочати роботу, потрібно обрати дві третини суддів першої інстанції та половину суддів з апеляції.

Як обиратись

Одна з основних причин незадоволення критиків законопроекту полягає в виписаній процедурі обрання суддів. Президент у законопроекті пропонує передбачити створення Громадської ради міжнародних експертів, запропонованих міжнародними організаціями, з якими Україна співпрацює в сфері запобігання та протидії корупції (не більше семи членів). Вона і буде займатись оцінюванням кандидатів в новий суд. Та з одним великим «але» – ця рада працюватиме при Вищій кваліфікаційній комісії суддів, і навіть якщо рада «завалить» кандидата через невідповідність критеріям доброчесності, цей висновок може відмінити ВККС не менше ніж 11 голосами (2/3 від загального складу) та підтвердити здатність такого судді здійснювати правосуддя в Антикорупційному суді.

Нардепу з «Самопомочі» Сергію Соболєву це нагадує трюк при підборі суддів Верховного суду, коли Громадську раду доброчесності допустили аналізувати кандидатів у судді, але проігнорували більшість її викриттів: «Тепер Петро Порошенко пропонує повторити трюк при формуванні Антикорупційного суду. Це погана ідея, яку ми маємо відкинути у парламенті. Право підбору кандидатів до Антикорупційного суду варто напряму делегувати представникам Євросоюзу і США. Ми залучили їх при підборі директора Антикорупційного бюро та Антикорупційного прокурора і це добре спрацювало. Представників європейського та американського правосуддя було неможливо ані підкупити, ані задурити».

Цією нормою також незадоволені в антикорупційній громадській організації Transparency International, бо Венеціанська комісія рекомендувала надати міжнародним організаціям та донорам вирішальну роль в процесі добору суддів. Враховуючи велику кількість претензій до законопроекту, в Transparency International закликали Порошенка його відкликати.

Звісно, можна не сумніватись, що ще на етапі обговорення вкинутий Адміністрацією президента резонансний законопроект буде суттєво змінений. Деякі ж найбільш суперечливі новели могли бути внесені, аби потім «під впливом громадськості» від них показово та «демократично» відмовитись. Але навіть якщо створення Антикорупційного суду піде за ідеальним варіантом з урахуванням всіх попередніх недоліків і вже навесні необхідна законодавча база буде прийнята парламентом, фактично запрацює він не раніше 2019-го року. І, скоріш за все, вже після президентських виборів.